Ухвала суду № 92957360, 18.11.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/2999/17

провадження № 2-ар/361/14/20

18.11.2020

УХВАЛА

18 листопада 2020 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення,

в с т а н о в и в :

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій, не погоджуючись із обставинами, встановленими постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2017 року, ухваленою в адміністративній справі № 361/2999/17, яка набрала законної сили, ставить питання про розгляд даної адміністративної справи за виключними та (або) нововиявленими обставинами.

25 вересня 2020 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області зазначену заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам, встановленими у ст. 364 КАС України, та надано заявнику строк для усунення недоліків цієї заяви протягом десяти днів з дня отримання ним копії ухвали суду.

Копію зазначеної ухвали суду від 25 вересня 2020 року ОСОБА_1 отримав 24 жовтня 2020 року, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення йому рекомендованого поштового повідомлення.

02 листопада 2020 року заявник ОСОБА_1 подав до суду заяву про роз`яснення цієї ухвали суду від 25 вересня 2020 року про залишення його заяви про розгляд адміністративної справи № 361/2999/17 (провадження № 8-а/361/17/20) за виключними та (або) нововиявленими обставинами без руху, вказуючи на те, що йому є незрозумілим, які дії йому треба вчинити на виконання вимог зазначеної ухвали суду, у чому полягає його новий позов та як суддя трактує його заяву за виключними та (або) нововиявленими обставинами, чи є це одночасно заява подана за виключними та нововиявленими обставинами.

03 листопада 2020 року ухвалою суду, у зв`язку з тим, що ухвала суду від 25 вересня 2020 року про залишення заяви без руху є процесуальним рішенням та не належить до судових рішень, яким спір вирішено по суті, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали суду від 25 вересня 2020 року про залишення заяви про розгляд адміністративної справи № 361/2999/17 за виключними та (або) нововиявленими обставинами без руху відмовлено.

12 листопада 2020 року ухвалою суду, у зв`язку із не усуненням ОСОБА_1 недоліків поданої ним до суду заяви про розгляд адміністративної справи за виключними та (або) нововиявленими обставинами, вказаними в ухвалі суду від 25 вересня 2020 року, дана заява повернута позивачу.

16 листопада 2020 року ОСОБА_1 повторно подав до суду заяву про роз`яснення ухвали суду від 25 вересня 2020 року про залишення його заяви про розгляд адміністративної справи № 361/2999/17 (провадження № 8-а/361/17/20) за виключними та (або) нововиявленими обставинами без руху, посилаючись на те, що, проаналізувавши ухвалу суду від 03 листопада 2020 року про відмову у роз`ясненні ухвали суду від 25 вересня 2020 року, вважає, що суддя Дутчак І.М., діючи у складі ОЗУ, умисно, одноособово розглядає його заяву за виключними обставинами, заяву про відвід, заяву про роз`яснення судового рішення та повертає йому дані заяви лише з метою, щоб здійснити повернення його заяви за виключними обставинами та передачі його апеляційної скарги до членів ОЗУ апеляційної інстанції, які протягом багатьох років за отриману неправомірну винагороду залишали судові рішення судді ОСОБА_2 без змін. Крім того, вказував на те, що такий високопрофесійній суддя до цього часу працює в суді першої інстанції, зважаючи, що давно може купити будь-яку посаду судді, у тому числі за винагороду отриману у справі № 361/4236/17.

Також посилався на те, що, не зважаючи на те, що розгляд його заяви розподіллено на розгляд колегію суддів, суддя ОСОБА_2 одноособово залишив його заяву без руху, йому незрозуміло як цю ухвалу виконувати (не вказано де і коли купив повноваження або ким та коли вони подаровані для здійснення розгляду його заяви суддею ОСОБА_2 одноособово).

Заявник вважає, що під час постановлення 25 вересня 2020 року ухвали про залишення заяви без руху суддя ОСОБА_2 перебував під впливом медичних чи наркотичних препаратів, не маючи належної юридичної кваліфікації, здійснює захист відповідача у справі та не спроможний здійснити роз`яснення ухвали про залишення заяви без руху. Вказував на те, що йому незрозуміло, яким процесуальним законом не передбачено розгляд заяви за виключними та (або) нововиявленими обставинами, так як, на його заявника думку, нормами процесуального права це не заборонено, однак судді Дутчаку І.М. це невідомо, тому просить роз`яснити, яким процесуальним законодавством заборонено звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними та (або) нововиявленими обставинами. Заявник ОСОБА_1 припускає, що, зважаючи на зазначені вище підстави, суддя ОСОБА_2 читав деякі закони, але неможливо зрозуміти, які закони читав та підстави вибіркового застосування законів.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Враховуючи порядок постановлення ухвали суду від 25 вересня 2020 року про залишення без руху заяви ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи за виключними та (або) нововиявленими обставинами, тому відповідно до ч. 4 ст. 254 КАС України розгляд цієї заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали суду від 25 вересня 2020 року здійснюється в порядку, у якому зазначену ухвалу суду постановлено.

Згідно із ч. 4 ст. 254 КАС України подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 січня 2019 року у справі № 809/668/18 висловив правову позицію та зазначив, що роз`яснення рішення суду – це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення. При цьому, роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Ухвала суду про залишення заяви (позову) без руху є процесуальним рішенням, тобто не вирішує спір по суті, а отже не є таким, що підлягає виконанню, це судове рішення роз`ясненню не підлягає.

Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що ухвала Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2020 року про залишення заяви ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи № 361/2999/17 за виключними та (або) нововиявленими обставинамибез руху є процесуальним рішенням та не належить до судового рішення, яким спір вирішено по суті, тому така ухвала суду роз`ясненню не підлягає.

Крім того, у провадженні суду не перебуває на розгляді зазначена заява ОСОБА_1 , оскільки ухвалою суду від 12 листопада 2020 року на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України вона повернута заявнику.

Заява ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали суду від 25 вересня 2020 року, яка подана ним повторно, фактично зводиться до його незгоди із вказаними судом недоліками його заяви, нерозумінні ним можливих способів захисту прав, які він ( ОСОБА_1 ) вважає порушеними у спірних правовідносинах, власним його (заявника) тлумаченням законодавства та ґрунтується на його доводах та оцінці щодо дій судді ОСОБА_2 під час постановлення вказаної ухвали, особистої характеристики судді.

За змістом п. 1 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

У ч. 1 ст. 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Верховний Суд у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц зробив правовий висновок та вказав, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності цих осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ), застосовуючи підпункт “а” п. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах “Ржегак проти Чеської Республіки” від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), “Дюрінже та Грандж проти Франції” від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02).

Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що надання особистих характеристик судді або провокативні висловлювання, суд може визнати як зловживанням процесуальними правами та застосувати до особи, яка вчиняє такі дії, наслідки, передбачені ч. 3 ст. 45 КАС України, якою передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Згідно із ч. 4 ст. 45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Перелік видів заходів процесуального примусу наведений у ст. 145 КАС України.

Проаналізувавши доводи заявника ОСОБА_1 щодо необхідності роз`яснення судового рішення, враховуючи, що ухвала суду про залишення заяви без руху є процесуальним рішенням суду та не належить до судового рішення, яким спір вирішено по суті, повторне звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про роз`яснення зазначеної вище ухвали суду, наявність ознак зловживання заявником ОСОБА_1 процесуальними правами, суддійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали суду від 25 вересня 2020 року про залишення без руху його заяви про розгляд адміністративної справи за виключними та (або) нововиявленими обставинами, тому у прийнятті даної заяви до провадження та у її роз`яснення слід відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що його дії щодо повторного подання заяви про роз`яснення ухвали суду, яка роз`ясненню не підлягає, надання особистих образливих характеристик судді можуть бути визнанні судом зловживанням процесуальними правами.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 2, 5, 45, 144, 145, 169, 243, 248, 254 КАС України,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали суду від 25 вересня 2020 року про залишення без руху заяви про перегляд адміністративної справи № 361/2999/17 за виключними та (або) нововиявленими обставинами відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.