Ухвала суду № 92956960, 19.11.2020, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4964/20

Провадження № 1-кп/346/649/20

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

19 листопада 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю: секретаря Лазановського В.В.

прокурора Вишиванюк І.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Луцака А.О.

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 29.09.2020 року за № 12020090180000724, про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

в підготовчому судовому засіданні учасники вважають за можливе призначити судовий розгляд даного кримінального провадження.

Крім того, в підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про обрання до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені пунктами 1, 3-5 ч.1 ст.177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.10.2020 року до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 27.11.2020 року включно.

Захисник просить застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід, а саме у виді цілодобового домашнього арешту, враховуючи наявність в обвинуваченого постійного місця проживання.

Обвинувачений заперечив проти задоволення клопотання.

Суд, вивчивши обвинувальний акт, заслухавши учасників процесу, приходить до наступного.

Обвинувальний акт, що надійшов до суду, відповідає вимогам КПК України і не підлягає поверненню прокурору.

Дане кримінальне провадження підсудне Коломийському міськрайонному суду Івано-Франківської області.

Підстав для закриття провадження на підставі пунктів 4-8 частини першої або частини другої статті 284 КПК України не встановлено.

Тому наявні правові підстави для призначення судового розгляду.

Згідно зі ст. 5 (п.1 пп. (с)) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Тримання під вартою відповідно до вказаних конвенційних положень має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (Ladent проти Польщі, пункти 55-56).

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

«Обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (Ilgar Mammadov проти Азербайджану, п.88; Erdagoz проти Туреччини, п. 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, п 32).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про її матеріальний та соціальний стан, зв`язками з державою, у якій її переслідують.

При вирішенні даного клопотання суд враховує, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, його непрацевлаштованість, та характеру висунутого обвинувачення, тяжкості покарання, що загрожує йому, реальними залишаються ризики можливого переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також можливого вчинення обвинуваченим нових злочинів та здійснення тиску на свідків і потерпілих при звільненні з-під варти, що свідчить про відсутність достатньо міцних соціальних зв`язків, та як наслідок існування вказаних в клопотанні ризиків.

Зміна діючого запобіжного заходу на більш м`який, на переконання суду, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, що у повному обсязі узгоджується з практикою ЄСПЛ, який у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року зазначив, що обмеження в свободі є виправданим за наявності суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Тому суд приходить до висновку про неможливість застосування до обвинуваченого на даній стадії кримінального провадження інших більш м`яких запобіжних заходів, оскільки вони будуть недостатніми для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення виконанню обвинуваченим процесуальних обов`язків та судових рішень.

Поряд з тим, враховуючи, що загальний розмір майнової шкоди становить 6 192,66 грн., суд вважає за можливе визначити розмір застави в мінімальному розмірі, встановленому п.2 ч.5 ст.182 КПК України, з покладенням на обвинуваченого передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків у разі внесення застави та звільнення з - під варти.

Відповідно до ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні розміру застави суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Щодо доводів сторони захисту про можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, то необхідно відзначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177-184, 194, 314 - 317 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

призначити судовий розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України у відкритому судовому засіданні у приміщенні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області на 24.11.2020 року о 10:30 год.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто по 17 січня 2021 року включно.

Обвинуваченого ОСОБА_2 утримувати під вартою в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Визначити заставу в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: одержувач коштів: МФО: 820172, Код отримувача: 26289647, Банк отримувача : ДКС України, м. Київ, Рахунок: UA158201720355259002000002265, призначення платежу: застава по кримінальному провадженні за ОСОБА_2 .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в зазначеному розмірі протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави та звільнення ОСОБА_2 з-під варти покласти на нього на строк до 17.01.2021 року включно такі обов`язки:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з АДРЕСА_1 без дозволу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з потерпілими і свідками в даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків до обвинуваченого може бути застосований більш суворий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали направити сторонам кримінального провадження та начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12).

Про час та місце судового розгляду повідомити учасників кримінального провадження.

На ухвалу може бути подано апеляцію в частині, що стосується обрання запобіжного заходу, до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.

Суддя Яремин М. П.