Рішення № 92956419, 17.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року м. Київ № 640/7554/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Держпраці у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-Сервіс 14"

про застосування заходів реагування

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпраці у Київській області (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-Сервіс 14" (далі - відповідач), в якому просить: прийняти рішення, яким застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, за адресою: бульвар Академіка Вернадського, 24, м. Київ, а саме: зупинити роботу ліфтів № 39779 , 39780 , 39781 , 39782, 39783, 39784, 40142,40143; звернути рішення суду до негайного виконання.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення ТОВ "Форвард Київ-Сервіс 14" вимог чинного законодавства про охорону праці, а тому наявні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов відповідач вказує, що постачальником послуги з повного технічного обслуговування ліфтів є спеціалізована організація - Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно - Український Будівельний Альянс", з яким відповідачем укладено договір від 01 червня 2018 року №7/5-18, а тому норма про отримання документа дозвільного характеру на виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатацію машин і механізмів підвищеної небезпеки на відповідача не поширюється.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З метою виконання доручення Прем`єр - Міністра України від 05 квітня 2019 року №6934/1/1-19, окремого доручення Голови Державної служби України з питань праці від 05 квітня 2019 року №73/5-19, керуючись статтею 39 Закону України "Про охорону праці", статтею 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положенням про Головне управління Держпраці у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03 серпня 2018 року № 84, та враховуючи лист - роз`яснення Держпраці від 22 травня 2017 року № 5795/3/7.1-ДП-17, був виданий наказ від 21 листопада 2019 року № 5970 та направлення від 21 листопада 2019 року № 5.2/651, на підставі якого посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-Сервіс 14", що розташоване за адресою: 01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 2-А.

За результатами проведеної перевірки позивачем складено Акт від 21 листопада 2019 року № 5.2/651, яким встановлено такі порушення:

-відповідач не одержав дозвіл на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: дозвіл на експлуатацію ліфтів обліковий (реєстраційний) № 39779, 39780, 39781, 39782, 39783, 39784, 40142, 40143 згідно Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатація (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107;

-відповідач не виконав вимоги нормативно-правового акту з охорони праці, а саме: за підсумками технічного огляду ліфтів обліковий (реєстраційний) № 39779, 39780, 39781, 39782, 39783, 39784, 40844, 40842, 40845, 40846, 40847, 40142, 40143, 40843 не зазначено дані про дозволені параметри експлуатації та строк наступного технічного огляду в експлуатаційних документах, що є порушенням пункту 9.5.5. НПАОП 0.00-1.02-08 «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів»;

-відповідач не забезпечив належне утримання устаткування, а саме: ліфтам обліковий № 40842, 40845, 40843 перевіряння опору ізоляції не проведені після закінчення робіт підготовлення електроустаткування до технічного огляду, а також перевіряння елементів заземлення і повного опору петлі «фази нуль» не проведене в термін, установлений ПТЄ, що є порушенням пункту 9.4.2. НПАОП 0.00-1.02-08 «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів»;

-відповідач не забезпечив належне утримання устаткування, а саме пасажирські ліфти, обліковий № 39779, 39780, 39781, 39782, 39783, 39784, 40844, 40842, 40845, 40846, 40847, 40142, 40143, 40843 встановлені в житлових будинках, обладнані двостороннім зв`язком не з диспетчерським пунктом або пунктом розміщення обслуговуючого персоналу на весь строк його експлуатації, що є порушенням пункту 9.8.1. НПАОП 0.00-1.02-08 «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів»;

-відповідач не забезпечив належне утримання устаткування, а саме: внесені зміни з відхиленням до конструкторської документації системи керування ліфтів обліковий № 39779, 39780, 39781, 39782, 39783, 39784, 40844, 40842, 40845, 40846, 40847, 40142, 40143, 40843, без узгодження з підприємством-виробником або організацією-розробником конструкторської документації, що є порушенням вимог пункту 6.1.10 НПАОП 0.00-1.02-08 «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Законом України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 877-V виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Частиною 5 статті 4 Закону № 877-V встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону Закон № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до пункту 1 Положення «Про Державну службу України з питань праці», затвердженого Кабінетом Міністрів України» від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення № 96).

Згідно підпункту 6 пункту 4 Положення № 96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення № 96).

Нормативно - правовим актом, що визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні є Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ (далі- Закон №2694-ХІІ).

Згідно частини 1 статті 4 Закону №2694-ХІІ, державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

У відповідності до статті 13 Закону №2694-ХІІ роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 14 Закону №2694-ХІІ визначено, що працівник зобов`язаний:

дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно з положеннями статті 21 Закону №2694-ХІІ виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно - правових актів з охорони праці.

Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

У разі коли роботодавець не одержав зазначеного дозволу, місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, вживає заходів до скасування державної реєстрації цього підприємства у встановленому законом порядку за умови, якщо протягом місяця від часу виявлення вказаних недоліків роботодавець не провів належних заходів з їх усунення.

Пунктом 9.5.5 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01 вересня 2008 року № 190 (далі по тексту - Правила), суб`єкт господарювання за підсумками технічного огляду зазначає дані про дозволені параметри експлуатації і строк наступного технічного огляду в експлуатаційних або організаційно-методичних документах.

Згідно пункту 9.4.2 Правил, під час періодичного технічного огляду ліфт повинен підлягати огляду, перевірянням в обсязі вимог пункту 9.3.2 цих Правил, крім перевірок, регламентованих пунктом 6.4.23 цих Правил, відстаней і розмірів, які не змінюються в процесі експлуатації ліфта, а також акта на приховані роботи.

У відповідності до пункту 9.8.1 Правил пасажирські, вантажопасажирські ліфти, встановлені в житлових будинках, повинні обладнуватись двостороннім зв`язком з диспетчерським пунктом або пунктом розміщення обслуговуючого персоналу на весь строк їх експлуатації.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-Сервіс 14" є юридичною особою, основним видом діяльності якого є управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (КВЕД 68.32).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-Сервіс 14" укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно - Український Будівельний Альянс" договір від 01 червня 2018 року №3/5-18, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів, визначених у додатку №1, який є невід`ємною частиною договору, а замовник зобов`язується приймати належним чином надані послуги та оплачувати їх відповідно до умов договору.

Пунктами 2.1, 2.2 та 2.3 вказаного договору визначено, що при виконанні умов договору сторони керуються: Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів (ПББЕЛ), Правилами будови електроустановок (ПБЕ), Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ), Правилами техніки безпеки (ПТБ), Законом України "Про охорону праці" та іншими нормативно - правовими актами, а також положеннями Інструкції з експлуатації від виробника.

Підрядник забезпечує проведення періодичного, позачергового і часткового технічного огляду згідно Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №687.

Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" визначено, що управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні);

2) управитель;

3) виконавці комунальних послуг.

Частинами 3 та 4 статті 8 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" визначено, що управитель багатоквартирного будинку має право:

1) вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг;

2) вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з експлуатацією спільного майна, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт;

3) отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлових послуг;

4) отримувати інформацію від споживачів про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;

5) за рішенням співвласників багатоквартирного будинку надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку;

6) доступу до приміщень, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством і договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;

7) вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором;

8) утворювати системи управління якістю та проводити їх сертифікацію відповідно до національних або міжнародних стандартів акредитованими органами із сертифікації;

9) у випадках та порядку, передбачених договором, припинити/призупинити надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний:

1) забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;

2) від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків;

3) вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку;

4) інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;

5) у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг;

6) укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг;

7) за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;

8) у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку;

9) вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором;

10) щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що саме відповідач, як управляюча компанія утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну і іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного ремонту та утримання, забезпечує відповідне утримання, а тому саме відповідач несе відповідальність за безпечну експлуатацію та технічне обслуговування ліфтів згідно з вимогами чинного законодавства та повинен вживати заходи для їх своєчасного ремонту та огляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі № 815/7070/15 та від 24 січня 2020 року у справі № 815/6104/15.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Аналіз вказаної норми свідчить про те, що факт усунення/неусунення суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті перевірки, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю) шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень.

Таких документів сторонами суду надано не було, у зв`язку із чим надані відповідачем письмові пояснення не можуть бути визнані такими, що підтверджують факт відсутності порушень в його діяльності.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що законодавством не визначено право адміністративного суду переймати на себе функції та повноваження інших органів державної влади, які реалізуються відповідними суб`єктами владних повноважень в межах закону на власний розсуд (дискреційні повноваження), без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень, є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог діючого законодавства.

Також суд вважає за необхідне покласти обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення на Головне управління Держпраці у Київській області.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про:

1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;

2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;

3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;

4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;

5) уточнення списку виборців;

6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань;

7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

З урахуванням предмету розгляду даної справи, суд не вбачає підстав для звернення рішення суду до негайного виконання.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що позивачем, як суб`єктом владних повноважень доведено наявність підстав для застосування заходів реагування, в той час, коли відповідачем не доведено суду відсутність порушень вимог законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Головного управління Держпраці у Київській області задовольнити.

2.Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-Сервіс 14" заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме: зупинення роботи ліфтів обліковий (реєстраційний) № 39779, 39780, 39781, 39782, 39783, 39784, 40142,40143 за адресою: бульвар Академіка Вернадського, 24, м. Київ до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 04 грудня 2019 року №5.2-427/574.

3.Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління Держпраці у Київській області.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко