Рішення № 92956263, 10.11.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 року Чернігів Справа № 620/2925/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Клименок А.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Коляди І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 21.07.2020 № 1070/25-01-53-05-23 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що сума штрафу та пені чітко залежить від суми несплаченого єдиного внеску та періоду такої несплати або несвоєчасної сплати, однак із рішення податкового органу взагалі не вбачається, яка сума єдиного соціального внеску не була своєчасно (або з якою затримкою) сплачена позивачем та за який період нарахована пеня. Вказує, що відповідач, приймаючи рішення про стягнення з платника податків штрафу та пені без жодного підтверджуючого документу про наявність заборгованості, порушив права позивача.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідачем не належним чином виконувались норми статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме єдиний внесок за залишками, переданими Пенсійним фондом України сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, а тому у зв`язку з наявністю заборгованості складено рішення від 21.07.2020 № 1070/25-01-53-05-23 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області (а.с. 10, 17-21).

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області прийнято рішення від 21.07.2020 № 1070/25-01-53-05-23 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 231,66 грн. за період з 22.01.2013 по 12.04.2017, у розмірі 2495,79 грн. за період з 20.10.2016 по 30.05.2018 та нараховано пеню в розмірі 4336,89 грн. (а.с. 8).

Підставою для нарахування штрафу та пені стала несвоєчасна сплата позивачем єдиного соціального внеску, що відображена в інтегральній картці платника податку (а.с. 36-53).

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо нарахування пені та штрафу, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 6 Закону).

Відповідно до частин п`ятої-сьомої статті 9 Закону сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування. Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному податковому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Абзацом першим частини восьмої статті 9 Закону передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 1 частини десятої статті 9 Закону днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9 Закону).

Таким чином, відповідно до Закону єдиний внесок вважається сплаченим у разі перерахування його платником на рахунок податкового органу.

Так, згідно пункту 4 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін зо деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 № 406 (далі - Закон від 04.07.2013 № 406-VII) Пенсійний фонд України протягом десяти днів з дня набрання чинності цим Законом передає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, реєстр страхувальників станом на дату набрання чинності цим Законом. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, формує новий реєстр страхувальників на підставі даних, отриманих із Пенсійного фонду України, відомостей, отриманих із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також інформаційного фонду єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Так, частину першу статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» було доповнено пунктом 3-1 згідно Законом від 04.07.2013 № 406-VII, згідно якого (далі пункт 3-1 у редакції Закону України від 14.01.2020 № 440-IX) податкові органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його територіальні органи.

Отже, на підставі вищевикладених норм функції адміністрування єдиного соціального внеску було передано від органів Пенсійного фонду України до податкових органів.

Так, до податкового органу Пенсійним фондом України було передано інформацію про стан розрахунків платників єдиного внеску (недоїмка/переплата) та згідно даних інтегрованої картки платника станом на 31.12.2012 борг позивача зі сплати єдиного соціального внеску складав 2316,57 грн. (а.с. 36).

З аналізу даних облікової картки платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 вбачається, ще позивачем не виконувалися вимоги статті 9 Закону, а саме: станом на 30.09.2016 рахувався залишок несплати суми єдиного внеску, переданого від Пенсійного фонду України, у сумі 2316,57 грн., в подальшому здійснювалось нарахування єдиного соціального внеску платником 19.10.2016 в розмірі 957,00 грн., 19.01.2017 в розмірі 990,00 грн., 19.04.2017 в розмірі 2112,00 грн., 19.07.2017 в розмірі 2112,00 грн., 19.10.2017 в розмірі 2112,00 грн., 19.01.2018 в розмірі 2112,00 грн., 19.04.2018 в розмірі 2457,18 грн. (а. с. 37-42).

Разом з тим, позивачем проводилась сплата єдиного соціального внеску 20.10.2016 в сумі 957,00 грн., 24.01.2017 в розмірі 1200,00 грн., 12.04.2017 в розмірі 2112,00 грн., 14.07.2017 в розмірі 2112,00 грн., 18.10.2017 в розмірі 2112,00 грн., 04.01.2018 в розмірі 2112,00 грн., 02.04.2018 в розмірі 2458,00 грн., 30.05.2018 в розмірі 2500,00 грн.

Станом на 31.05.2018 за позивачем рахувалась переплата єдиного соціального внеску в розмірі 394,25 грн.

Згідно частин другої, третьої статті 25 Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (частина шоста статті 25 Закону).

Частинами десятою, одинадцятою статті 25 Закону передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до вимог частини тринадцятої статті 25 Закону нарахування пені, передбаченої цим законом починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно

Частиною чотирнадцятою статті 25 Закону передбачено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина шістнадцята статті 25 Закону).

Разом з тим, пунктом 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, передбачено, що згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 - 4, 6 та 7 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції, зокрема, в таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Так, даними облікової картки платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підтверджується, що кошти, сплачені позивачем 20.10.2016, 24.01.2017, 12.04.2017, 14.07.2017, 18.10.2017, 04.01.2018, 02.04.2018, 30.05.2018 зараховувались в порядку календарної черговості виникнення боргу до повного погашення заборгованості, та в подальшому відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 231,66 грн. за період з 22.01.2013 по 12.04.2017, у розмірі 2495,79 грн. за період з 20.10.2016 по 30.05.2018 та нараховано пеню в розмірі 4336,89 грн.

Посилання позивача на те, що в період з 01.07.2012 по 01.07.2016 вона не здійснювала підприємницької діяльності, не отримувала прибутку, а тому подавала звітність з нульовими показниками, судом не приймається до уваги, оскільки позивачем не було надано суду відповідні докази. Крім того, згідно даних облікової картки платника за вказаний період не здійснювалось нарахування сум єдиного соціального внеску, а заборгованість, погашення якої в порядку черговості відбувалося з 20.10.2016 по 30.05.2018, виникла до 31.12.2012.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд робить висновок, що при винесенні рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області діяло на підставі та у межах повноважень, визначених Законом, а тому рішення, що оскаржується, є правомірним.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 21.07.2020 № 1070/25-01-53-05-23 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.11.2020.

Суддя Н.М. Баргаміна