Ухвала суду № 92955057, 18.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5261/20

УХВАЛА

18 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2020р. у справі № 420/5261/20, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2020р. у справі № 420/5261/20.

В обгрунтування заяви зазначено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2020р. у справі № 420/5261/20 набрало законної сили, проте безпідставно не виконується відповідачем. Зокрема, після проведення перерахунку пенсії відповідачем на виконання вказаного рішення суду, її розмір залишився без змін.

17.11.2020р. (вх. № ЕП/21295/20) від ГУ ПФУ в Одеській області надійшли заперечення щодо заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та заяви про визнання протиправною бездіяльності на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2020р. у справі № 420/5261/20, в обгрунтування яких зазначено, що ГУ ПФУ в Одеській області на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2020р. у справі №420/5261/20 проведено 18.09.2020р. перерахунок пенсії за вислугу років з 01.05.2016р., виходячи з 90 % відповідних сум грошового забезпечення (протокол перерахунку від 18.09.2020р.). Відтак, на думку відповідача, зазначене рішення суду виконано в повному обсязі.

Згідно ч. 5 ст. 383 КАС України, уразі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

До судового засідання учасники справи не з`явились, явку представників не забезпечили, про дату, час та місце проведення останнього повідомлені належним чином.

Відтак, з урахуванням приписів ч. 5 ст. 383 КАС України, суд вирішує заяву позивача в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2020р. у справі № 420/5261/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – ГУ ПФУ в Одеській області) про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії, виходячи з розміру 70 % відповідних сум грошового забезпечення, зобов`язання перерахувати розмір пенсії, виходячи з розрахунку 90 % відповідних сум грошового забезпечення задоволено:

визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 718 від 19.10.2016р. “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу”;

зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити з 01.05.2016 р. перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 90 % відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.05.2016 р. із врахуванням раніше виплачених сум.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2020р. у справі № 420/5261/20 набрало законної сили.

Згідно ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Положеннями ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997, заява №18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Розділом IV КАС України врегульовано процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За приписами ч.6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Таким чином необхідною передумовою щодо задоволення судом заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, є встановлення обставин протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Як зазначалось вище, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2020р. у справі № 420/5261/20 визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 718 від 19.10.2016р. “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу”; зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити з 01.05.2016 р. перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 90 % відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.05.2016 р. із врахуванням раніше виплачених сум.

03.11.2020р. (вих. № 1500-0325-8/85288) ГУ ПФУ в Одеській області за результатами розгляду запиту позивача повідомлено, що ГУ ПФУ в Одеській області на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2020р. у справі № 420/5261/20 позивачу 18.09.2020р. проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.05.2016р., виходячи з розміру 90 % відповідних сум грошового забезпечення. Оскільки 24.10.2017р. ГУ ПФУ в Одеській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 і згідно постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017р. по справі № 522/8516/17 з 01.05.2016р. без застосування обмеження максимальним розміром, внаслідок проведеного перерахунку за рішенням суду по справі № 420/5261/20 розмір пенсії залишився без змін.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2020р. у справі № 420/5261/20 органом Пенсійного фонду України 18.09.2020р. проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

Предметом позову виступав не розмір призначеної пенсії з урахуванням відповідних складових при обчисленні, а саме зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення

В контексті ст.383 КАС України суд вважає, що під час виконання рішення відповідач не вчинив протиправних дій, пов`язаних саме з процедурою прийняття рішення на виконання судового рішення. При цьому, позивач ставить під сумнів розмір перерахованої йому пенсії, що може бути предметом окремого юридичного спору.

Відтак, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо відсутності передбачених законодавством підстав для задоволення заяви позивача про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними в порядку ст. 383 КАС України, в зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні останньої.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 151, 243, 248, 254, 373, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2020р. у справі № 420/5261/20, - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя Г.П. Самойлюк