
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
19 листопада 2020 р. справа № 400/4764/20 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши позовну заяву
за адміністративним позовомприватного підприємства "ЮКОН", вул. Маяковського, 5, м. Херсон, 73000
до відповідачаДепартамента архітектури та містобудування Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001
провизнання протиправним та скасування рішення про відмову у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами; зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "ЮКОН" (надалі - позивач або ПП "ЮКОН") звернулось з позовом до Департамента архітектури та містобудування Миколаївської міської ради (надалі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№ 1509/1, 1509/2, 1509/3, 1509/4, 1509/5, 1509/6, 1509/7, 1509/8, 1509/10, 1509/11.
- зобов`язати відповідача продовжити на 5 (п`ять) років строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№ 1509/1, 1509/2, 1509/3, 1509/4, 1509/5, 1509/6, 1509/7, 1509/8, 1509/10, 1509/11.
Ухвалою від 02.11.2020 року позовну заяву залишено без руху, в зв`язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Для усунення недоліків позивачу необхідно було подати до суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
17.11.2020 року на виконання вимог зазначеної ухвали позивач надав заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду.
Із заяви про поновлення строку вбачається, що позивач обґрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до суду тим, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, процесуальні строки, в тому числі строк на звернення до суду, були подовжені на строк дії такого карантину. Надалі Законом України від 18.06.2020 року № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (надалі – Закон № 731-ІХ), який набрав чинності 17.07.2020 року, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладений у новій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".
Як зазначає позивач, враховуючи що ПП "ЮКОН" не отримало дозволи на розміщення зовнішньої реклами, а також з моменту запровадження карантину, підприємство фактичного не отримувало фінансового доходу через зниження попиту на послуги, позивач не мав можливості залучити фахівця в області права та не мав коштів на сплату судового збору.
Суд звертає увагу, що вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у заяві про поновлення строку звернення до суду причин, підтверджених відповідними засобами доказування та доданими до них матеріалами.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Крім того, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Суд погоджується з позивачем, що Законом України від 30.03.2020 року № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав законної сили 02.04.2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, серед іншого, статтею 169 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви були продовжені на строк дії такого карантину. За приписами цієї норми, строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 року, який набрав чинності 17.07.2020 року, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено в новій редакції.
Отже, нинішня редакція розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України передбачає, що процесуальні строки обчислюються за загальними правилами, а у випадку їх пропуску з причин, обумовлених дією карантину, суд може взнати причину їх пропуску поважною та поновити (продовжити) відповідний процесуальний строк.
При цьому, як вбачається з позову, про відмову у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, позивачу стало відомо з листа відповідача від 29.11.2019 року.
Отже, з моменту ознайомлення позивача з оскаржуваним рішенням 29.11.2019 року і до внесення змін до розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, які набрали законної сили 02.04.2020 року, минуло 4 місяці - позивач у цей строк не подав позову до суду.
Як вже зазначав суд, нинішня редакція розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України, яка є чинною з 17.07.2020 року передбачає, що процесуальні строки обчислюються за загальними правилами.
З 17.07.2020 року і до направлення позову до суду 22.10.2020 року минуло 3 місяці.
Таким чином, за виключенням періоду з 02.04.2020 року по 17.07.2020 року, протягом якого діяла норма, за якою процесуальні строки, в тому числі строк на звернення до суду, були подовжені на строк дії карантину, з моменту ознайомлення позивача з оскаржуваним рішенням до подання позову до суду минуло 7 місяців.
Таким чином, із змісту матеріалів справи та заяви про поновлення строку звернення до суду не вбачається будь-яких причин, які б об`єктивно та непереборно перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду з позовом в період до 02.04.2020 року та після 17.07.2020 року в межах шестимісячного строку на оскарження рішення відповідача.
Посилання позивача на скрутне матеріальне становище та, як наслідок, неможливість сплати судового збору, суд не приймає до уваги, оскільки така підстава пропуску строку не підтвердження жодними доказами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду у строк, встановлений ст. 122 КАС України, є неповажними.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Суд роз`яснює позивачеві, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" в разі повернення позовної заяви, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
На підставі вищезазначеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
2. Позовну заяву і додані до неї матеріали повернути.
3. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
5. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.
Суддя А. О. Мороз
Судове рішення № 92954941, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 19.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 400/4764/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: