Рішення № 92954901, 19.11.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 р. Справа № 400/1734/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг», пр. Героїв Сталінграду, 113, м. Миколаїв, 54025 до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.03.2019 р. № 00020501411, № 00020511411,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг» (далі – позивач, ТОВ «Техноторг») звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі – відповідач, ГУ ДФС) від 29.03.2019 року № 00020501411 та № 00020511411.

Ухвалою від 14.06.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що контролюючим органом в Акті перевірки використано необґрунтовані дані, а також суб`єктивні припущення, які не мають підтверджуючих доказів. Відповідачем не врахувано, що товар який декларувався є одноковшовим навантажувачем, який не призначений для підземних робіт та нерівної місцевості і згідно опису відноситься до товарної позиції підкатегорїї 8427201900 УКТ ЗЕД ставка мита 0%, а не штабелювальним навантажувачем з вилковим захватом, що не відповідає конструкції навантажувачів DIECI AGRI STAR 37.7 та AGRI STAR 38.10 чи вантажно-розвантажувальним обладнанням, яких у товару що декларувався не було для того, щоб його класифікувати у коді 8427201100 УКТ ЗЕД ставка мита 5%, що в свою чергу призводить до збільшення суми грошового зобов`язання позивача, а саме ввізне мито на 770342,16 грн. та ПДВ на 154068,43 грн., що порушує інтереси позивача.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просив відмовити. В своєму відзиві відповідач зазначив, що з урахуванням характерних особливостей товару «розкидачі добрив PRONAR N262/1 «Геркулес 14», розкидачі «JOSCIN SIROKO S4010/9V, SIROKO S5010/11V», наявних в мережі Інтернет, відповідно до технічної інформації, представленої на офіційному сайті-виробника, вимог УКТ ЗЕД та пояснень до товарної позиції 8432 та 8716 УКТ ЗЕД класифікація зазначеного товару повинна здійснюватися у товарній підкатегорії 8716200000 згідно УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита – 10%) як «причепи та напівпричепи з самозавантаженням або саморозвантаженням, для використання у сільському господарстві».

Таким чином, з урахуванням положень Основних правил інтерпретації класифікації товарів 1, 6, затверджених Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 року № 584-VII, товар «розкидачі добрив PRONAR N262/1 «Геркулес 14», JOSCIN SIROKO S4010/9V, SIROKO S5010/11V», підлягає класифікації у товарній підкатегорії 8716200000 згідно з УКТ ЗЕД.

Встановлені під час перевірки порушення призвели до заниження позивачем податкових зобов`язань по сплаті митних платежів на загальну суму 331557,28 грн., у т.ч. ввізне мито – 276297,39 грн., ПДВ – 55259,89 грн.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі та у межах чинного законодавства, а отже скасуванню не підлягають.

Ухвалою від 22.07.2019 року суд призначив по справі № 400/1734/19 судову автотоварознавчу експертизу та зупинив провадження у справі до закінчення проведення експертизи.

Ухвалою від 02.04.2020 року суд поновив провадження у справі.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, на підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

У період з 25.02.2019 року по 01.03.2019 року уповноваженими посадовими особами ГУ ДФС проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Техноторг» з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару «Розкидачі добрив, причипні».

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 11.03.2019 року № 360/14-29-14-11/30976452 (далі та раніше за текстом – Акт перевірки), висновками якого встановлено порушення позивачем:

- вимог ст. 69 Митного кодексу України (далі – МК України), правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 року № 584-VII щодо невірної класифікації товарів, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за МД від 15.02.2018 року № UA504170/2018/001271, від 02.10.2018 року № UA504170/2018/008406, від 18.01.2019 року № UA205020/2019/1076 на загальну суму 276297,39 грн.;

- п. 187.8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України (далі – ПК України) щодо заниження бази оподаткування податком на додану вартість на суму мита, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за МД від 15.02.2018 року № UA504170/2018/001271, від 02.10.2018 року № UA504170/2018/008406, від 18.01.2019 року № UA205020/2019/1076 на загальну суму 55259,89 грн.

ТОВ «Техноторг» було подано заперечення до Акту перевірки (вих. № 123 від 19.03.2019 року). У відповіді від 26.03.2019 року № 1864/10/14-29-14-11-06 щодо результатів розгляду заперечень до Акту перевірки відповідачем висновки згідно Акту перевірки залишено без змін.

На підставі Акту перевірки ГУ ДПС 29.03.2019 року складено та направлено на адресу позивача податкові повідомлення-рішення:

- № 00020501411, яким ТОВ «Техноторг» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності» на 276297,39 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 138148,70 грн.;

- № 00020511411, яким ТОВ «Техноторг» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на 55259,89 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 27629,94 грн.

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 2 ст. 69 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно ч. 4 ст. 69 МК України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими, а висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають винятково інформаційний або довідковий характер.

Частиною 2 ст. 270 МК України встановлено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Відповідно до ст. 278 МК України, датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Згідно до пп. 190.1. ст. 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

У відповідності до п. 187.8 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до п. 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами: назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється, виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

У відповідності до п. 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Згідно Додатку до Закону України «Про митний тариф України» від 19.09.2013 року № 584-VII (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон України № 584), до товарної позиції 87 включаються засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання.

Відповідно до примітки групи 87 Розділу XVII Закону України № 584, а саме додаткових приміток, до товарної позиції 871620 включаються – причепи та напівпричепи з самозавантаженням або саморозвантаженням, для використання у сільському господарстві.

Крім того, згідно Пояснень до УКТ ЗЕД, до Примітки (3) до товарної позиції 871620 включаються саморозвантажні причепи для перевезення різних вантажів (фуражу, гною і т.п.) з рухомою підлогою для розвантаження; такі транспортні засоби можна укомплектовувати різними пристроями (пристроєм для подрібнювання гнойової маси, для січення фуражу і т.п.) для того, щоб пристосувати їх для використання як розкидач гною, фуражного кузову чи причепу для перевезення коренеплодів.

У митних деклараціях позивача від 02.10.2018 року № UA504170/2018/008406 та від 18.01.2019 року № UA205020/2019/1076 зазначено опис товару (графа 31) – сільськогосподарська техніка для використання у сільському господарстві, призначена для обробки ґрунту: розкидач органічних добрив PRONAR № 262/1 «HERCULES 14» та визначено код товару (графа 33) – 8432409000; а за митною декларацією від 15.02.2018 року № UA504170/2018/001271 зазначено опис товару (графа 31) – розкидач гною «JOSCIN SIROKO S4010/9V, SIROKO S5010/11V», причіпний пристрій для внесення твердих органічних добрив та визначено код товару (графа 33) – 8432409000.

В Акті перевірки контролюючий орган зазначає, що віднесення задекларованого позивачем товару до товарної позиції 8716 обумовлене тим, що ввезені позивачем машини є причепами з рухомим днищем і пристроєм, що подрібнює та розкидає, та дозволяє у процесі розвантаження працювати як розкидач твердих і рідиноподібних добрив, з ємністю на колесах, зазвичай обладнану пластинами, що розкидають.

Крім того, відповідач вказує, що розкидач органічних добрив PRONAR № 262/1 «HERCULES 14» та розкидачі гною «JOSCIN SIROKO S4010/9V, SIROKO S5010/11V» мають функцію саморозвантаження, що виключає можливість віднесення їх до товарної позиції 8432.

Отже спір між ТОВ «Техноторг» та ГУ ДФС полягає у тому в якому коді згідно УКТ ЗЕД відповідно до технічних характеристик «розкидачі добрив PRONAR №262/1 «Геркулес 14», розкидачі «JOSKIN SIROKO S4010/9V, SIROKO S5010/11V», необхідно класифікувати цю техніку.

ТОВ «Техноторг» вважало, що код вищезазначеної техніки відповідно до її технічних характеристик є код 8432409000 УКТ ЗЕД, ставка мита 0%. Відповідач – що код вищезазначеної техніки є код 8716200000 УКТЗЕД, ставка мита – 10%.

За клопотанням позивача суд своєю ухвалою від 22.07.2019 року суд призначив по справі судову автотоварознавчу експертизу.

На розгляд експерта було поставлено питання: яким характеристикам відповідають «розкидачі добрив PRONAR №262/1 «Геркулес 14», розкидачі «JOSKIN SIROKO S4010/9V, SIROKO S5010/11V», а саме: коду 8432409000 чи коду 8716200000 згідно Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності?

У Висновку судової автотоварознавчої експертизи транспортного засобу № 19-961/962/963, складеному 27.03.2019 року, експерт зазначив, що досліджувані розкидачі органічних добрив PRONAR №262/1 «Геркулес 14», розкидачі «JOSKIN SIROKO S4010/9V, SIROKO S5010/11V» у сукупності наявних технічних характеристик та їх будови, необхідно віднести до групи машини сільськогосподарські, садові або лісогосподарські для підготовки або оброблення ґрунту, котки для газонів або спортивних автомайданчиків, згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності а саме – 8432 40 90 00.

Відповідно до ч. 1та 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно положень ст. 101 КАС України висновок експерта – це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом – також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Якщо під час підготовки висновку експерт встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Зважаючи на викладене вище та з урахуванням висновка експерта, суд робить висновок, що відповідачем у Акті перевірки невірно визначено товарну позицію розкидача органічних добрив PRONAR № 262/1 «HERCULES 14» та розкидачів гною «JOSCIN SIROKO S4010/9V, SIROKO S5010/11V».

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваних рішень, натомість позивачем надано усіх необхідних доказів в підтвердження обґрунтованості його позовних вимог, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» (пр. Героїв Сталінграду, 113, м. Миколаїв, 54025, код ЄДРПОУ 30976452) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) – задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 29.03.2019 року № 00020501411 та № 00020511411.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» (пр. Героїв Сталінграду, 113, м. Миколаїв, 54025, код ЄДРПОУ 30976452) судові витрати в сумі 7460,04 грн. (сім тисяч чотириста шістдесят гривень 04 копійки).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.11.2020 року.

Суддя О.В. Малих