Рішення № 92954870, 19.11.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 р. № 400/3252/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Військової частини А1080 до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини А1080 (надалі – позивач) до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (надалі – відповідач) про:

- визнання відмови державного реєстратора виконавчого комітету Миколаївської міської ради у виключенні військової частини А1080 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань протиправною;

- зобов`язання державного реєстратора виконавчого комітету Миколаївської міської ради скасувати запис в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02 лютого 2011 року № 15221200000020871 про включення військової частини А1080 як незаконно внесений до реєстру.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відомості про Військову частину А1080 не повинні міститись в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки вони становлять державну таємницю та повинні бути виключені у відповідності до Закону України "Про державну таємницю" та наказу Служби безпеки України від 12.08.2005 року № 440 Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю. З метою виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації про Військову частину А1080 остання звернулася до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради із листом від 24.10.2019 року, проте листом від 06.11.2019 року відповідач відмовив у вчиненні такої дії та повідомив позивача про те, що скасування реєстраційних дій, записів в ЄДР проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили. Позивач зазначає, що внесення відомостей про державну реєстрацію Військової частини А1080 відбулося з порушенням чинного законодавства України та вказані відомості становлять державну таємницю, тому не повинні бути наявними в ЄДР, що у свою чергу і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 17.08.2020 року позовну заяву військової частини А1080 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

11.09.2020 року на виконаня ухвали суду від 17.08.2020 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано належним чином оформлену позовну заяву (з доказами направлення її відповідачу) із зазначенням причини неповідомлення свого номеру засобу зв`язку та своєї адреси електронної пошти; із зазначенням ідентифікаційного коду відповідача - Виконавчого комітету Миколаївської міської ради; із зазначенням номеру засобу зв`язку та офіційної електронної адреси відповідача - Виконавчого комітету Миколаївської міської ради.

Ухвалою від 14.09.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3252/20 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представники сторін в судове засідання, призначене на 15.10.2020 року не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Суд на підставі частини 9 статті 205 КАС України здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до довідки №130/12 з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України Військову частину А1080 (код ЄДРПОУ 24983059, адреса: 54025, Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, військове містечко 100) включено до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України 11 грудня 2007 року.

У зв`язку з набранням чинності Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003 № 755-ІV Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 02.02.2011 року було включено відомості про Військову частину А1080 як юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

24.10.2019 року Військова частина А1080 звернулася із заявою до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про скасування запису в ЄДР про окрему юридичну особу - Військову частину А1080 (код ЄДРПОУ 24983059).

Виконавчий комітет Миколаївської міської ради листом від 06.11.2019 року за №6009/020201-40/14/19 повідомило позивача, що скасування реєстраційних дій, записів в ЄДР проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили.

Не погодившись з відмовою відповідача позивач звернувся до суду з метою вирішення даного питання в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців регулюються Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” від 15.05.2003 №755-IV.

Частиною 1 статті 3 Закону України № 755 (далі в редакції, чинній на момент вчинення дій) визначено, що дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України № 755, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до частини 4 статті 16 Закону України № 755, до Єдиного державного реєстру не заносяться відомості, що становлять державну таємницю.

Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (частина 1 статті 17 Закону України № 755).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 02.02.2011 року на підставі поданих заявником від імені юридичної особи документів, зокрема реєстраційної картки про включення юридичної особи, внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію як юридичну особу - Військову частину А1080.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при внесенні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців записів про Військову частину А1080 (код ЄДРПОУ 24983059) державний реєстратор діяв на підставі та у межах делегованих йому повноважень і у спосіб, що передбачений діючим законодавством України.

При цьому, Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” не передбачено такої реєстраційної дії як скасування реєстраційної дії/запису юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за заявою такої юридичної особи.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач повинен діяти лише на підставі та у межах делегованих йому повноважень і у спосіб, що передбачений діючим законодавством України, відмова відповідача у скасуванні запису про Військову частину А1080 (код ЄДРПОУ 24983059) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була правомірною.

Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.

Відповідно до частини 4 статті 7 Закону до Єдиного державного реєстру не вносяться відомості, що становлять державну таємницю.

Згідно із ст. 8 Закону України “Про державну таємницю” від 21.01.1994 №3855-XII та пунктом 1.4.4 наказу Служби безпеки України “Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю” від 12.08.2005 №440, відомості про дислокацію, систему охорони, оборони, організаційно-штатну структуру, чисельність особового складу військових частин (установ) мирного часу, які не підлягають розголошенню згідно з міжнародними зобов`язаннями України становлять державну таємницю.

Відповідно до пункту 1.4.4 наказу Служби безпеки України “Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю” від 12.08.2005 №440 відомостями, що становлять державну таємницю є: відомості про діючі або перспективні: бойовий склад, організаційно-штатну структуру, дислокацію, систему охорони, оборони, чисельність особового складу військових частин (установ) на мирний час (за винятком відомостей про дійсне найменування з`єднань, військових частин, установ (організацій) ЗС, військових навчальних закладів, а також їх місце розташування із зазначенням населених пунктів та географічних координат і їх підпорядкованості, відомостей про загальну штатну чисельність військовослужбовців за штатом мирного часу, озброєння та військову техніку, які надаються державам-учасницям відповідно до прийнятих Україною міжнародних зобов`язань за Договором про звичайні збройні сили в Європі, Віденським документом 2011 року про заходи зміцнення довіри та безпеки та Глобальним обміном воєнною інформацією, а також відомостей щодо військових навчальних закладів, квартирно-експлуатаційних органів, військових представництв, закладів культури та спортивних закладів).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України “Про державну таємницю” до державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, відноситься інформація у сфері оборони: про зміст стратегічних і оперативних планів та інших документів бойового управління, підготовку та проведення військових операцій, стратегічне та мобілізаційне розгортання військ, а також про інші найважливіші показники, які характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову і мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань; про напрями розвитку окремих видів озброєння, військової і спеціальної техніки, їх кількість, тактико-технічні характеристики, організацію і технологію виробництва, наукові, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, пов`язані з розробленням нових зразків озброєння, військової і спеціальної техніки або їх модернізацією, а також про інші роботи, що плануються або здійснюються в інтересах оборони країни; про дислокацію, характеристики пунктів управління, зміст заходів загальнодержавного та регіонального, у разі необхідності міського і районного рівня, щодо приведення у готовність єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій до виконання завдань в особливий період та про організацію системи зв`язку (оповіщення) в особливий період, можливості населених пунктів, регіонів і окремих об`єктів щодо евакуації, розосередження населення і забезпечення його життєдіяльності; забезпечення виробничої діяльності об`єктів національної економіки у воєнний час; про геодезичні, гравіметричні, картографічні та гідрометеорологічні дані і характеристики, які мають значення для оборони країни.

За приписами частини 3 статті 10, частини 1 статті 12 Закону України “Про державну таємницю” інформація вважається державною таємницею з часу опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, до якого включена ця інформація, чи зміни до нього у порядку, встановленому цим Законом. Звід відомостей, що становлять державну таємницю, формує Служба безпеки України на підставі рішень державних експертів з питань таємниць. Зазначений Звід та зміни до нього набирають чинності з моменту опублікування в офіційних виданнях України.

Отже, згідно зі статтею 8 Закону України № 3855 та пункту 1.4.4 наказу Служби безпеки України “Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю” від 12.08.2005 № 440, відомості про дислокацію, систему охорони, оборони, організаційно-штатну структуру, чисельність особового складу військових частин (установ) мирного часу, які не підлягають розголошенню згідно з міжнародними зобов`язаннями України становлять державну таємницю.

Судом встановлено що відомості про державну реєстрацію Військової частини А1080 становлять державну таємницю, а тому з огляду на імперативні приписи ч.4 ст.7 Закону не повинні бути наявними в Єдиному державному реєстрі.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України № 755, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” щодо, серед іншого: зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача в даній справі, слід виходити з того, що відповідно до приписів Закону України № 755 підставою для скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичну особу є ухвалення відповідного судового рішення. При цьому, таке рішення реалізується шляхом внесення відповідного запису (записів) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява військової частини А1080 підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на те, що відповідачем не допущено будь-яких протиправних дій, судові витрати по справі відповідно до ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 78, 159, 162, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Військової частини А1080 (ПГУ, 66-а, м. Миколаїв, 54025, ідентифікаційний код 24983059) до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 04056612) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Виконавчого комітету Миколаївської міської ради скасувати запис № 15221200000020871 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про включення відомостей про державну реєстрацію військової частини А10800 (код ЄДРПОУ 24983059, адреса: 54025, Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, військове містечко 100) внесений 02 лютого 2011 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 19.11.2020 року.

Суддя Г. В. Лебедєва