Рішення № 92954176, 18.11.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/10180/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Житомирській області йому, як особі, звільненій зі служби в поліції, у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням інвалідності II групи 09.04.2020 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області, призначити та виплатити йому, як особі, звільненій зі служби в поліції, одноразову грошову допомогу у зв`язку зі встановленням інвалідності II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2020 року, відповідно до статей 97-101 Закону України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги вказав, що до 10.06.2019 проходив службу у Національній поліції та відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 07.06.2019 № 89 о/с звільнений відповідно до за п. 2 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу).

Наголошує, що при первинному огляді, згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 549287 від 04.11.2019 йому встановлено III групу інвалідності внаслідок захворювання, так, пов`язаного з проходженням служби у поліції, у зв`язку з чим було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 147140 грн. При цьому відмічає, що під час повторного огляду, йому встановлено II групу інвалідності внаслідок захворювання, що слугувало підставою для звернення до Головного управління Національної поліції в Житомирській області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, однак отримав від відповідача відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до п.4 ч.1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".

Не погоджуючись з рішенням, прийнятим за результатами розгляду його заяви, позивач звернувся до суду, вважаючи відмову Головного управління Національної поліції в Житомирській області у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності протиправною.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов.

10.09.2020 за №503/26-2020 від 09.09.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.21-26).

В обґрунтування заперечень вказав, що право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі мають лише особи, яким під час первинного огляду рішенням МСЕК встановлено тільки ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності, а під час повторного огляду - встановлено групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності. Втім, випадок позивача не підпадає під дану норму, оскільки ОСОБА_1 при первинному огляді встановлено інвалідність та виплачена одноразова грошова допомога, а тому відсутні правові підстави для повторного призначення одноразової грошової допомоги у більшому розмірі.

Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду: № 01-65-В від 22.07.2020 (у період з 27.07.2020 до 05.08.2020), та №01-75-в від 11.08.2020 (у період з 26.08.2020 до 09.09.2020) суддя Єфіменко О.В. перебувала у щорічній відпустці, а тому розгляд даної справи судом відкладався.

Суд, дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 , проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області та звільнений з 10.06.2019 на підставі наказу №89 о/с від 07.06.2019 (через хворобу) за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Підставою звільнення позивача послугувало свідоцтво про хворобу ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" від 03.06.2019 № 108/11, відповідно до якого ОСОБА_1 встановлено наступні висновки: захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції, непридатний до служби в поліції (а.с.30) .

Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією МСЕК серії 12 ААБ № 549287 від 04.11.2019 ОСОБА_1 з 04.11.2019 було встановлено III групу інвалідності, захворювання так, пов`язане з проходженням служби в поліції (а.с.28) та виплачено одноразову грошову допомогу у сумі 147140 грн у відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 97 та пп. В п. 4 ч. 1 ст. 99 Закону України "Про Національну поліцію".

У подальшому, під час повторного огляду органами МСЕК ОСОБА_1 з 08.04.2020 встановлено II групу інвалідності внаслідок тієї ж причини, згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 015423 від 09.04.2020 (а.с.29).

20.05.2020 позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області з письмовою заявою про виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання так, пов`язаного з проходженням служби в поліції (а.с.27). До поданої заяви додав: довідку серії 12ААА №0545954 від 09.04.2020, копію свідоцтва про хворобу №108/11 від 03.06.2019, довідка та виписка (копія) МСЕК серії 12 АА №015423 від 09.04.2020, копію виписи та довідки МСЕК серії 12 ААБ №549287 від 04.11.2019, копію учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 29.12.2015, довідку УМВС в Житомирській області №452/29/01-2020 від 24.04.2020 та копію паспорту та картки платника податків.

За результатами розгляду заяви, листом Головне управління Національної поліції в Житомирській області від 29.05.2020 №568/29/105/05-2020 повідомило позивача про відсутність правових підстав у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, виходячи з того, що відповідно до п. 8 р. IV наказу МВС України від 11.01.2016 № 4 (зі змінами внесеними наказом МВС України від 05.04.2019 № 249) якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Однак, так як позивачу раніше було встановлено групу інвалідності та виплачено одноразову грошову допомогу, а не відсоток втрати працездатності, а тому для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію " відсутні підстави.

Встановлені судом факти не заперечуються сторонами, які беруть участь у даній справі.

Позивач, не погоджуючись з рішенням, прийнятим за результатами розгляду його заяви, звернувся до суду, за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно із підпунктом 3 частини 1 статті 97 Закону № 580-VIII, одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі, зокрема, визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Відповідно до частини 2 статті 97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

За приписами статті 100 Закону № 580-VIII визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.

Частинами 3, 6 цієї статті визначено, що у разі визначення інвалідності або часткової втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейському, особі, звільненій зі служби в органах поліції, який (яка) на день отримання інвалідності, визначення відсотка часткової втрати працездатності без визначення інвалідності або на день його (її) звільнення з органів поліції займав (займала) посаду в державному органі, установі, організації або у вищому навчальному закладі, які виконують роботу в інтересах держави та її безпеки, із залишенням на службі в поліції, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів тих органів державної влади, до яких вони були відряджені. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.

Наказом України №4 від 11.01.2016 затверджено Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №4), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за №163/28293, та набрав чинності з 29.02.2016.

Порядком №4 визначено механізм та умови виплати одноразової грошової допомоги поліцейському, право на яку встановлено спеціальним законом, що регулює відповідну сферу діяльності, тобто Законом № 580-VIII.

Порядок призначення та отримання поліцейськими одноразової грошової допомоги, розміри та підстави, за яких призначення та виплата допомоги не здійснюється, регулюються положеннями статей 97-101 Закону № 580-VIII та реалізуються в порядку та на умовах визначених Порядком № 4.

Підпунктом б п.3 ч.1 ст.99 Закону № 580-VІІІ визначено, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності II групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Відповідно до ч.1 ст.101 Закону №580-VIIІ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:

а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Згідно з п.8 Розділу 4 Порядку №4 (в редакції до 14.05.2019) було визначено, якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Натомість, з 14.05.2019 до Порядку №4 було внесено зміни (наказом Міністерства внутрішніх справ України №249 від 05.04.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 414/33385 від 19.04.2019, який набув чинності - 14.05.2019), зокрема п.8 Розділу 4 в редакції від 14.05.2019 визначено, що якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Під час розгляду вказаної справи, судом встановлено, що позивачу 21.02.2020, відповідно до платіжного доручення №313 виплачено одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням йому 3 групи інвалідності у розмірі 147140 грн. Вказаний факт позивачем не заперечується.

Однак, у зв`язку зі зміною групи інвалідності позивач звернувся до відповідача з заявою на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, з урахуванням отриманої суми.

Відповідач, відмовляючи у доплаті у зв`язку зі зміною групи інвалідності вказує, що відповідними змінами встановлено обмеження у праві особи на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі. Зокрема, внесеними змінами у Порядок №4 виключено можливість отримання особою одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у разі зміни саме інвалідності.

Таким чином, підставами для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із зміною групи інвалідності слугували внесені зміни, якими звужено право саме осіб з попередньо встановленою інвалідністю на отримання одноразової допомоги в більшому розмірі, на противагу особам з певним відсотком втрати працездатності Порядком №4, яким передбачено виплату допомоги у більшому розмірі.

Відповідно до п.3 ч. 1 статті 97 Закону № 580-VІІІ одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: - визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Відповідно до статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Верховний Суд України у постанові від 10 березня 2015 року у справі № 21-563а14 зазначив, що у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов`язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.

У разі встановлення більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у позивача виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов`язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.

Конституційний Суд України у рішенні від 9 лютого 1999 у справі №1-рп/99 зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

В силу статті 58 Конституції України пункт 8 розділу IV Порядку № 4, який набрав законної сили з 19.05.2019 розповсюджується на правовідносини, які виникають вперше після 19.05.2019.

Як свідчать матеріали справи, правовідносини з приводу виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням групи інвалідності вперше виникли між позивачем та відповідачем - 04.11.2019 (з дати первинного огляду, встановлення 3 групи інвалідності), тобто вже після внесення змін наказом Міністерства внутрішніх справ України №249 від 05.04.2019 до п. 8 Порядку № 4, а тому підстави для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із зміною групи інвалідності, з урахуванням уже виплаченої суми (за встановлену 3 групу інвалідності) відсутні.

Досліджені судом обставини справи та докази свідчать про відсутність підстав для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності та її виплати з урахуванням вже виплаченої (за встановлену 3 групу інвалідності).

Згідно з ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар, 5/37, м.Житомир,10008. РНОКПП/ЄДРПОУ: 40108625) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст рішення складено: 18.11.2020.