Рішення № 92954135, 19.11.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/213/20

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом, у якому, з підстав невідповідності вимогам Податкового кодексу України, просить визнати протиправними (недійсними) та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 28 жовтня 2019 року № 0004663305;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 28 жовтня 2019 року № 0004643305;

- рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області № 0004613305 від 28 жовтня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головним управлінням Державної податкової служби України було проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), з питань дотримання податкового, валютного, іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2018 року, та складено акт перевірки № 33/06-30-33-05/ НОМЕР_1 від 07.10.2019 року. У висновках акту перевірки, зафіксовано ряд порушень податкового законодавства України. На думку позивача, висновки акту є необґрунтованими та суперечать Податковому кодексу України.

Ухвалою судді відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 14.05.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, суд перейшов в письмове провадження у даній справі.

У відзиві на позовну заяву ГУ ДФС у Житомирській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вважає, вимоги позовної заяви незаконними та не визнає їх у повному обсязі.

У відповіді на відзив від 24 лютого 2020 року, позивач виклав аргументи, наведені у позовній заяві.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак згідно відзиву на позовну заяву, проти заявлених позовних вимог заперечив у повному обсязі з підстав, викладених у ньому.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, і відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , з питань дотримання податкового, валютного, іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2018 року, за результатами якої було складено Акт № 33/06-30-33-05/ НОМЕР_1 від 07.10.2019 року.

Згідно з висновками Акту, документальною плановою виїзною перевіркою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , встановлені порушення:

- п.1 ч.2 ст.6, абз.2 ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ із змінами та доповненнями, а саме несвоєчасна сплата єдиного внеску одночасно з видачею сум заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок в розмірі 37,3% в 2014 - 2015 роках та 22,0% в 2016 - 2018 роках, на загальну суму 6 688,00 грн., в тому числі за травень 2016 року в сумі 6 688,00 грн. терміном сплати по 18.06.2016 включно (заробітна плата за травень 2016 року в сумі 26 828,38 грн. виплачена 18.06.2016), фактично сплачено 21.06.2016;

- п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, «г» п.198.5 ст.198, п.198.2 та п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, а саме заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті у встановлені строки до бюджету, за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 на загальну суму 203 287 грн., в тому числі за січень 2016 року в сумі 8 840,00 грн., за лютий 2016 року в сумі 14 565,00 грн., за березень 2016 року в сумі 16 711,00 грн., за квітень 2016 року в сумі 15 470,00 грн., за травень 2016 року в сумі 9 507,00 грн., за червень 2016 року в сумі 8 990,00 грн., за липень 2016 року в сумі 12 049,00 грн., за серпень 2016 року в сумі 10 566,00 грн., за вересень 2016 року в сумі 10 128,00 грн., за жовтень 2016 року в сумі 16 868,00 грн., за листопад 2016 року в сумі 20 439,00 грн., за грудень 2016 року в сумі 17 548,00 грн., за січень 2017 року в сумі 12 042,00 грн., за лютий 2017 року в сумі 7 723,00 грн., за березень 2017 року в сумі 19 658,00 грн., за липень 2017 року в сумі 36,00 грн., за жовтень 2017 року в сумі 1 268,00 грн., за лютий 2018 року в сумі 9,00 грн., за березень 2018 року в сумі 68,00 грн., за квітень 2018 року в сумі 759,00 грн., за червень 2018 року в сумі 11,00 грн., за жовтень 2018 року в сумі 17,00 грн., за грудень 2018 року в сумі 15,00 грн.;

- п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, а саме не складення та не реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПК України для такої реєстрації, зведених податкових накладних за товарами, які використовувалися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, на загальну суму 1918 грн., в тому числі за січень 2016 року в сумі 12 грн., за лютий 2016 року в сумі 82 грн., за квітень 2016 року в сумі 330 грн., за грудень 2016 року в сумі 39 грн., за лютий 2017 року в сумі 31 грн., за липень 2017 року в сумі 36 грн., за жовтень 2017 року в сумі 1 268 грн., за лютий 2018 року в сумі 9 грн., за березень 2018 року в сумі 68 грн., за травень 2018 року в сумі 11 грн., за жовтень 2018 року в сумі 17 грн., за грудень 2018 року в сумі 15 грн.;

- та ряд інших порушень викладених у висновках Акту перевірки.

На підставі вказаних порушень, Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області, були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2019 року № 0004663305, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ в сумі 95 702,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 23 926,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2019 року № 0004643305, згідно з яким застосовано штрафні санкції в сумі 747,00 грн.

- рішення № 0004613305 від 28 жовтня 2019 року, згідно з яким застосовано штраф в сумі 668,80 грн.;

- та інші рішення, які не оскаржуються Позивачем.

На вказані рішення ФОП ОСОБА_1 було подано скаргу до Державної податкової служби України, про їх скасування.

Рішенням Державної податкової служби України від 12.12.2019 року № 12814/6199-00-08-06-01, про результати розгляду скарги, яке отримав ФОП ОСОБА_1 , було вирішено рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний внесок від 28.10.2019 року № 0004613305 ГУ ДПС у Житомирській області залишити без змін, скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 06.11.2019 року № б/н в частині оскарження вищезазначеного виконавчого документа – без задоволення.

Крім того, рішенням Державної податкової служби України від 28.12.2019 року № 14990/6/99-00-08-05-04, про результати розгляду скарги, було вирішено залишити без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 28.10.2019 року № 0004663305, № 0004643305, а скаргу ФОП ОСОБА_1 – без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятими Державною податковою службою України рішеннями, позивач звернувся до суду із позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 28 жовтня 2019 року № 0004663305; податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 28 жовтня 2019 року № 0004643305; рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області № 0004613305 від 28 жовтня 2019 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Як встановлено перевіркою, позивачем придбавались запасні частини у ПП «Вінтехпостач», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , як зазначає позивач, - для здійснення поточного ремонту та технічного обслуговування тракторів, бензопил, косарок.

Разом з цим, відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Отже, у відповідності до пп. «е» абз. 2 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, постачальниками ПП «Вінтехпостач», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 у зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, було наведено опис запасних частин, що постачалися для позивача, зокрема і приналежність їх до транспортних засобів відповідних марок та моделей.

Згідно п. 201.14 ст. 201 Податкового кодексу України, платники податку на додану вартість зобов`язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об`єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з розділом V Податкового кодексу України.

Тобто, у разі якщо фізична особа-підприємець зареєстрований платником податку на додану вартість, для отримання права не нараховувати податкові зобов`язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст. 189 ПК України, такий платник податку у відповідності до вимог пп. 16.1.2 п.16.1 ст. 16, п.44.1 ст.44, п.201.14 ст.201 ПК України, зобов`язаний документально підтвердити, що суми податку на додану вартість нараховані (сплачені) у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), використовувалися в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності.

Тільки за наявності відповідних первинних документів фізична особа - підприємець може підтвердити, що товари/послуги використовувалися ним в операціях, що є його господарською діяльністю, та відповідно має право: - не нараховувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України; - не складати не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і не реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПК України для такої реєстрації, зведену податкову накладну.

Відповідач у своєму відзиві зазначив, що у випадку підтвердження використання позивачем авторезини 195/65/R15 в операціях, що є його господарською діяльністю, такими документами зокрема можуть бути: 1. наказ про використання власного автомобіля у господарській діяльності, в якому вказується марка автомобіля, номерний знак і спосіб його використання в господарській діяльності; 2. подорожні листи легкового автомобіля, у яких обов`язково зазначаються маршрути прямування, пробіг автомобіля і кількість витраченого пального.

Крім того, ГУ ДПС у Житомирській області зазначило, що до заперечення від 15.10.2019 р. № 15/10 (вх. № 3184/ФОП від 15.10.2019 р.) в порядку передбаченому п.44.6 ст.44 ПК України, позивачем надано Наказ від 01.02.2017 р. № 31 «Про використання власного автомобіля в службових цілях», яким лише закріплена можливість використання в господарській діяльності власного легкового автомобіля SKODА ОСТАVIA TOUR 1.9 TD (д.н.з. НОМЕР_2 ) для службових поїздок, а також для перевезення дрібних речей (запасних частин, матеріалів, інструменту, тощо).

Позивачем, як при проведенні документальної планової перевірки, так і до заперечення на акт перевірки, не надано жодних первинних документів, в тому числі подорожніх листів легкового автомобіля, що фактично підтверджують використання власного легкового автомобіля SKODA OCTAVIA TOUR 1.9 TD (д.н.з. НОМЕР_3 ) при здійсненні службових поїздок, а також для перевезення дрібних речей (запасних частин, матеріалів, інструменту, тощо), в межах здійснення операцій, що є його господарською діяльністю.

Однак, суд не може погодитися із вказаною позицією з огляду на наступне.

Позивачем було додано до матеріалів справи, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та наказ № 31 від 01.02.2017 р. «Про використання власного автомобіля в службових цілях», для підтвердження того, що придбана у ФОП ОСОБА_2 авторезина 195/65/R15 в кількості 4 шт. на суму 6325,00 грн. (ПДВ 1265,00 грн.), використовувалася в господарській діяльності. А саме, для надання допоміжних послуг у лісовому господарстві, лісозаготівлі та іншої діяльності у лісовому господарстві за перевіряємий період, так як автомобіль переміщувався по Житомирській області (в середньому 50 тис.км), - Баранівський район, Пулинський район, Житомирський район.

Варто зазначити, що наявність чи відсутність подорожних листів не може спростовувати факт використання автомобіля у господарській діяльності. Крім того, ведення подорожніх листів є необов`язковим.

Судом встановлено, що до складу податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 відносились суми ПДВ на підставі податкових накладних, складених та своєчасно зареєстрованих в ЄРПН продавцем таких товарів. Факт використання таких запчастин в межах діяльності платника податків підтверджує зазначений код товару, згідно з УКТ ЗЕД України. Оригінали всіх наявних первинних документів по вище зазначених податкових накладних, були також надані ФОП ОСОБА_1 під час перевірки.

Як зазначив в суді позивач, що назви товару з ознакою КАМАЗ, ВАЗ, ЗІЛ, Урал, ЛАЗ, ПАЗ, РАФ і т.д є товарною номенклатурою (назвою) виробника цих товарів. Згідно з УКТ ЗЕД України, всі товари систематизуються по розділам, групам, товарним позиціям, найменуванням. Вся ця інформація уніфікована, та кожен окремий товар отримує цифровий код. Йде деталізація по специфічним ознакам, і додатковим критеріям товару. Зазначені запасні частини відрізняються тільки кольором, формою обважування і наклейками. В середині ця техніка однакова і має взаємозамінні запчастини, що підходять для поточного ремонту використовуваних в господарській діяльності тракторів, бензопил, травокосарок. Для правильного підбору запасних частин потрібно визначиться з індексом моделі техніки та інструменту.

В ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту в податкові декларації з ПДВ за відповідні звітні періоди було включено суми податку на додану вартість за придбані запасні частини до транспортних засобів в cічні 2016 року в сумі 12 грн., в лютому 2016 року в сумі 82 грн., в квітні 2016 року в сумі 330 грн., в грудні 2016 року в сумі 39 грн., в лютому 2017 року в сумі 31 грн., в липні 2017 року в сумі 36 грн., в жовтні 2017 року в сумі 1 268 грн., в лютому 2018 року в сумі 9 грн., в березні 2018 року в сумі 68 грн., в травні 2018 року в сумі 11 грн., в жовтні 2018 року в сумі 17 грн., в грудні 2018 року в сумі 15 гр., які згідно проведеного аналізу використання їх у межах господарської діяльності в пеpiоді з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. не були використані перевіряємим суб`єктом господарювання у господарській діяльності для надання послуг у лісовому господарстві та/або реалізовані, а саме: у ПП"Bінтехпостач" придбано - свічка Л-17 ДВР ДОВГА ВАЗ 2101-2107 блістер, згідно податкової накладної № 923 від 29.01.2016 року; Диск 3ІЛ 130-1601130-А6 зчепленння (НА ПРУЖИНАХ), згідно податкової накладної № 1721 від 23.02.2016 року; Шланг КАМАЗ 5320-3929010-02 підкачки ш. L-6м, згідно податкової накладної № 1047 від 16.12.2016 року; Прокладка 3ІЛ 130-1003270-А клап. кришки (ГУМА), згідно податкової накладної № 2252 від 19.07.2017 року; Заклепка ГАЗ Г 10300-80 5х12 накладки (64 шт – К/т), згідно податкової накладної 1391 від 12.10.2017 року; Втулка КАМАЗ 5320-2403072 шпилк. полуос., згідно податкової накладної № 1469 від 16.02.2018 року; PC57-3726010 Реле поворотів РС-57 ГАЗ, ЗИЛ, Урал, ЛАЗ, ПАЗ, РАФ (вир-во Володимир), згідно податкової накладної 2919 від 30.03.2018 року; Фільтр масляний ВАЗ 01-07 (високий) УАЗ М-001, згідно податкової накладної № 2733 від 21.05.2018 року; LPG2 Свічка запалювання ЕЗ LPG2 ВАЗ, УАЗ, Газель. Волга на газ. пал. (компл. 4 шт. блістер) (вир-во Енгельс) ДОВГА, згідно податкової накладної № 1746 від 11.10.2018 року; Трубка КАМА3 740.1104346 паливна дренажна ліва, згідно податкової накладної № 2681 від 26.11.2018 року; у ФОП ОСОБА_2 придбано - Генератор ВАЗ, згідно податкової накладної № 2 від 08.04.2016 року; Підсилювач гальм вакумний ВАЗ, згідно податкової накладної № 2 від 08.04.2016 року; Авторезина 195/65/R15, згідно податкової накладної № 9 від 31.10.2017 року; у ФОП ОСОБА_3 придбано - Підшипник 204 (6204) (ХАРП) КамАЗ, ДТ-75, BOM T-150, згідно податкової накладної № 184 від 01.02.2017 року; Підшипник 204 (6204) (ХАРП) КамАЗ, ДТ-75, BOM T-150, згідно податкової накладної № 1438 від 04.07.2017 року. Таким чином, загальна сума з податку на додану вартість в періоді з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. становить 1 918,32 грн.

Перевіркою встановлено, що позивач для здійснення господарської діяльності з надання послуг у лісовому господарстві в перевіряємому періоді використовував наступні транспортні засоби: трактор «Беларус - 82.1.57» в кількості 1 шт., згідно договору оренди рухомого майна № 4 від 03.07.2007 р., укладеного з ДП "Житомирське лісове господарство"; трактор «МТ3-82» в кількості 1 шт., згідно договору оренди № 1 від 02.01.2017 р. укладеного з ФОП ОСОБА_4 ; трактор «Т-25А» в кількості 1 шт., згідно договорів позички транспортного засобу від 04.01.2016 р., від 04.04.2016 р., від 03.07.2016 р., від 02.10.2016 р., вiд 09.01.2017 р., від 03.04.2017 р., від 03.07.2017 р., від 02.10.2017 р., від 08.01.2018 р., від 01.04.2018 р., від 01.07.2018 р., від 01.10.2018 р. укладених з фізичною особою ОСОБА_5 .

На думку відповідача, перелічені запасні частини не призначені для ремонту та технічного обслуговування вищевказаних транспортних засобів.

Позивачем в операціях, що є його господарською діяльністю не використовувалися та відповідно даний суб`єкт господарювання зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування за даними товарами, так як під час їх придбання суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах.

Тому, в порушення п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, «г» п.198.5 ст.198 ПК України, встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість в періоді з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. на загальну суму 1 918 грн., в тому числі: в січні 2016 року в сумі 2 грн., в лютому 2016 року в сумі 82 грн., в квітні 2016 року в сумі 330 гри., в грудні 2016 року в сумі 39 грн., в лютому 2017 року в сумі 31 грн., в липні 2017 року в сумі 36 грн., в жовтні 2017 року в сумі 1 268 грн., в лютому 2018 року в сумі 9 грн., в березні 2018 року в сумі 68 грн., 4 травні 2018 року в сумі 11 грн., в жовтні 2018 року в сумі 17 грн., в грудні 2018 року в сумі 15 грн., в зв`язку з не включенням до їх складу сум податку на додану вартість по операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

В порушення п.44.1 ст.44, п. 198.2 та п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.7 та п.201.10 ст.201 ПК України, встановлено завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2016 по 31.01.2018 в сумі 197610 гр., в тому числі в січні 2016 року в сумі 8 828 грн., в лютому 2016 року в сумі 14 483 грн., в березні 2016 року в сумі 16 711 грн., в квітні 2016 року в сумі 15 140 грн., в травні 2016 року в сумі 9 507 грн., в червні 2016 року в сумі 5 990 грн., в липні 2016 року в сумі 12 049 грн., в серпні 2016 року в сумі 10 566 гри., в вересні 2016 року в сумі 10 128 грн., в жовтні 2016 року в сумі 16 868 грн., в листопаді 2016 року в сумі 20 439 грн., в грудні 2016 року в сумі 17 509 грн., в січні 2017 року в сумі 12 042 гр., в лютому 2017 року в сумі 7 692 грн., в березні 2017 року в сумі 19 658 грн. у зв`язку з віднесенням до його складу сум податку на додану вартість по неправомірно виписаним постачальниками ТОВ «ТД «АBIAC», ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС», ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН» податковим накладним.

Занижена сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті платником до бюджету самостійно, з урахуванням вимог пункту 102.1 статті 102 ПK України, складає 95 702,00 грн. та застосована штрафна санкція за заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість (25%) становить 23 926,00 грн.

Позивач, наводячи аргументи на спростування наведеного порушення, зазначає наступне.

Згідно індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України № 698/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 22.02.2019 р. зазначено, що протягом звітного (податкового) періоду платники ПДВ, які застосовують касовий метод визначення податкових зобов`язань відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, мають право складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні:

- на кожного платника податку, з яким постачання має безперервний або ритмічний характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;

- на постачання особам, не зареєстрованим платниками податку, з урахуванням усієї суми отриманих коштів, отриманих від таких осіб протягом місяця.

Відповідно до індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України № 165/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 16.01.2019р., визначено, що: «ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць. Визначення ритмічного характеру постачання залежить лише від факту постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць і не залежить від того, за одним або за різними договорами воно здійснене.

Дата виникнення податкових зобов`язань при здійсненні операцій з постачання платником товарів визначається за правилом «першої події» незалежно від того, в рамках одного чи кількох цивільно-правових договорів відбувається перша подія.

У разі здійснення постачання товарів одному покупцю два та більше разів на місяць за одним або за різними договорами можливе складання не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведеної податкової накладної на такого покупця платника податку на загальну суму постачання, здійсненого протягом такого місяця.

Якщо постачальник не складає зведені податкові накладні та покупець одного і того самого дня оплачує товар кількома авансовими платежами в межах одного або кількох цивільно-правових договорів, також не вважатиметься помилкою, якщо продавцем буде складена одна податкова накладна на загальну суму таких авансових платежів».

У відповідності до п. 19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, у разі здійснення постачання товарів/послуг (крім здійснення операцій, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України), постачання яких має безперервний або ритмічний характер, постачальником (продавцем) може бути складена зведена податкова накладна:

покупцям - платникам податку - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

Згідно з вимогами пп. «а» 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ - постачальник (продавець) товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником ПДВ - постачальником (продавцем) товарів/послуг, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

При цьому слід зазначити, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань з ПДВ платника ПДВ - постачальника (продавця) товарів/послуг, визначених відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (за правилом «першої події»), а саме на дату, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

- відвантаження товарів.

Однак, на думку позивача, з чим погоджується суд, відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер покупцям - платникам податку – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику податку протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

В свою чергу, ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» та ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН», керуючись положеннями п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, складали та надавали ФОП ОСОБА_1 зведені податкові накладні на весь обсяг постачання товарів за місяць останнім днем місяця із зазначенням в графі «Зведена податкова накладна» помітки «Х». При цьому, такі постачання носили ритмічний характер, оскільки здійснювались два та більше разів за звітний період (місяць).

На підтвердження позивачем було надано - податкові накладні з квитанціями по ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС», а саме: № 234 від 31.10.2016 року, № 249 від 30.11.2016 року, № 244 від 31.12.2016 року, № 152 від 31.01.2017 року, № 5 від 07.02.2017 року;

- податкові накладні з квитанціями по ТОВ «Альянс Еволюшн», а саме: № 45 від 31.01.2017 року, № 234 від 28.02.2017 року, № 279 від 31.03.2017 року;

- видаткові накладні по ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС», а саме: № 0045/0000226 від 11.10.2016 р., № 0045/0000333 від 21.10.2016 р., № 0045/0000406 від 27.10.2016 р., № 0045/0000440 від 31.10.2016 р., № 0045/0000490 від 03.11.2016 р., № 0045/0000505 від 04.11.2016 р., № 0045/0000553 від 09.11.2016 р., № 0045/0000613 від 15.11.2016 р., № 0045/0000696 від 23.11.2016 р., № 0045/0000730 від 28.11.2016 р., № 0045/0000747 від 29.11.2016 р., № 0045/0000845 від 06.12.2016 р., № 0045/0000951 від 15.12.2016 р., № 0045/0000979 від 19.12.2016 р., № 0045/0001065 від 29.12.2016 р., № 0045/0000006 від 04.01.2017 р., № 0045/0000110 від 16.01.2017 р., № 0045/0000162 від 20.01.2017 р.;

- видаткові накладні по ТОВ «Альянс Еволюшн», а саме: № 0045/0000002 від 25.01.2017 р., № 0045/0000028 від 27.01.2017 р., № 0045/0000301 від 22.02.2017 р., № 0045/0000324 від 24.02.2017 р., № 0045/0000354 від 27.02.2017 р., № 0045/0000468 від 07.03.2017 р., № 0045/0000536 від 14.03.2017 р., № 0045/0000605 від 20.03.2017 р., № 0045/0000651 від 23.03.2017 р., № 0045/0000727 від 30.03.2017 р., № 0045/0000735 від 30.03.2017 р.;

- звіти про дебетові і кредитові операції по рахунку ФОП ОСОБА_1 за періоди: з 01.10.2016 р. по 31.10.2016 р., з 01.11.2016 р. по 30.11.2016 р., з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р., з 01.01.2017 р. по 31.01.2017 р., з 01.02.2017 р. по 28.02.2017 р., з 01.03.2017 р. по 31.03.2017 р.; журнал-ордер по рахунку ФОП ОСОБА_1 по ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» за період: жовтень-грудень 2016 року, січень-лютий 2017 року; журнал-ордер по рахунку ФОП ОСОБА_1 по ТОВ «Альянс Еволюшн» за період січень-березень 2017 року.

Варто зазначити, що при проведенні порівняння розбіжностей в сумах ПДВ та датах виписки податкових накладних не було виявлено. Таким чином, висновок перевіряючих хибний, щодо завищення ФОП ОСОБА_1 податкового кредиту з ПДВ по виписаних податкових накладних постачальниками - ТОВ «Пром Гарант Плюс», ТОВ «Альянс Еволюшн».

Також, Позивач звертає увагу суду на те, що господарські операції з ТОВ «ТД «Авіас» мали місце в період з 01.01.2016 р. по 30.09.2016 р., а тому, сформований податковий кредит за цими операціями не вплинув на прийняття податкового повідомлення-рішення № 0004663305 від 28.10.2019 року, в зв`язку із цим в цій частині висновки Акту не оскаржуються.

Як вбачається із розрахунку (додаток до податкового повідомлення-рішення № 0004663305 від 28.10.2019 року), сума заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість становить 199 528,00 грн., однак в податковому повідомленні-рішенні не враховано суму в розмірі 103 826 грн., за період з січня 2016 року по вересень 2016 року, які були по господарським операціям з ТОВ «ТД «Авіас».

Суд перевіривши доводи позивача, погоджується з вищевикладеним та зауважує, що на сторінці 65-66 Акту перевірки, працівниками податкового органу безпідставно зазначено, що в порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.2 та п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, встановлено завищення платником податку податкового кредиту з ПДВ в сумі 200 610,00 грн. по неправомірно виписаних постачальниками ТОВ «ТД «Авіас», ТОВ «Пром Гарант Плюс» та ТОВ «Альянс Еволюшн» податкових накладних.

Вказане порушення призвело до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0004663305 від 28.10.2019 р. по податку на додану вартість (код платежу 14060100) на суму 95 702 грн. (за основним платежем).

Враховуючи наведене у сукупності, висновки, покладені в основу податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0004663305 від 28.10.2019 року є протиправними, а тому воно підлягає скасуванню.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, «г» п.198.5 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість в періоді з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. на загальну суму 1 918 грн., в тому числі в січні 2016 року в сумі 12 грн., в лютому 2016 року в сумі 82 грн., в квітні 2016 року в сумі 330 грн., в грудні 2016 року в сумі 39 грн., в лютому 2017 року в сумі 31 грн., в липні 2017 року в сумі 36 грн., в жовтні 2017 року в сумі 1 268 грн., в лютому 2018 року в сумі 9 грн., в березні 2018 року в сумі 68 грн., в травні 2018 року в сумі 11 грн., в жовтні 2018 року в сумі 17 грн., в грудні 2018 року в сумі 15 грн., в зв`язку з не включенням до їх складу сум податку на додану вартість по операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Сума застосована штрафна санкція за не складання та не реєстрацію виданих зведених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (50%) з урахуванням вимог пункту 102.1 статті 102 ПК України становить 747,00 грн.

Враховуючи вищевказане в порушення п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст. 201 ПК України, позивачем ще складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПК України для такої реєстрації, зведені податкові накладні за товарами, які використовувалися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, на загальну суму 1 918 грн.

Підставою для такого висновку є включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за придбані запасні частини до транспортних засобів, які, на думку ГУ ДПС у Житомирській області, не були використані у господарській діяльності платника для надання послуг у лісовому господарстві та/або реалізовані.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів;

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

- ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).

Для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно з вимогами п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Як було встановлено судом, на протязі перевіреного періоду підприємцем придбавались запасні частини у ПП «Вінтехпостач», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , з метою використання таких запасів в межах господарської діяльності, а саме, для поточного ремонту та технічного обслуговування тракторів, бензопил, косарок. Придбання запчастин підтверджують наступні первинні документи, видаткові накладні, а саме: № Ж00003352 від 16 грудня 2016 року, № Ж00002278 від 19 липня 2017 року, № Ж00003366 від 12 жовтня 2017 року, № 89 від 02 листопада 2017 року, № Ж00000410 від 16 лютого 2018 року, № Ж00000880 від 30 березня 2018 року, № Ж00001776 від 21 травня 2018 року, № Ж00004118 від 11 жовтня 2018 року, № Ж00004797 від 26 листопада 2018 року; а також заключна виписка за період з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р., акт надання послуг № 52 від 01.02.2017 року, заключна виписка за період з 01.02.2017 р. по 28.02.2017 р., акт надання послуг № 394 від 04.07.2017 року, заключна виписка за період з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р., заключна виписка за період з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р., заключна виписка за період з 01.10.2017 р. по 31.10.2017 р., платіжне доручення № 410 від 27.02.2018 року, платіжне доручення № 431 від 26.03.2018 року, платіжне доручення № 479 від 31.05.2018 року, платіжне доручення № 551 від 16.10.2018 року, платіжне доручення № 584 від 26.11.2018 року. Як було встановлено судом, оригінали вищевказаних первинних документів надавалися позивачем під час перевірки.

Згідно із п. 198.6 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.

Для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних ( п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

В ході судового розгляду справи, Позивачем було надано наявні первинні документи по придбаним запчастинам у ПП «Вінтехпостач», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 .

В свою чергу, до складу податкового кредиту підприємцем відносились суми ПДВ на підставі податкових накладних, складених та своєчасно зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, продавцем таких товарів.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 дотримані всі умови, щодо включення сум ПДВ за податковими накладними, складеними та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, по ПП «Вінтехпостач», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , до складу податкового кредиту. Оскільки платник податків надав до суду підтверджуючі первинні документи по придбаним запчастинам, що в свою чергу свідчить про використання отриманих запчастини в межах здійснення господарської діяльності. Таким чином, у податкового органу відсутні будь-які підстави для висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог, щодо реєстрації податкових накладних по придбаним запчастинам, в зв`язку із тим, що вони використані ним не в господарській діяльності.

Суд зауважує, що у ГУ ДПС у Житомирській області відсутні правові підстави застосовувати штраф у розмірі 747,00 грн., згідно із податковим повідомленням-рішенням № 0004643305 від 28.10.2019 року, а тому воно є протиправним і підлягає скасуванню.

Стосовно правомірності винесеного рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний внесок № 0004613305 від 28 жовтня 2019 року, по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (код платежу 71010000) на загальну суму 668,80 грн., суд зазначає наступне.

За результатами планової виїзної документальної перевірки встановлено порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 6, абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме несвоєчасна сплата єдиного внеску одночасно з видачею сум заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок в розмірі 37,3% в 2014-2015 роках та 22,0% в 2016-2018 роках, на загальну суму 6 688,00 грн., в тому числі за травень 2016 року в сумі 6 688,00 грн. терміном сплати по 18.06.2016 р. включно (заробітна плата за травень 2016 року в сумі 26 828,38 грн. виплачена 18.06.2016 року), фактично сплачено 21.06.2016 року.

Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Згідно п. 24.1. ст. 24 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», подання ініціатором до банку або іншої установи - учасника платіжної системи документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі здійснюється протягом операційного часу.

Відповідно до п. 24.3 ст. 24 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.

Як вбачається із долучених разом з позовною заявою квитанцій від 17.06.2016 р., а саме: № 0.0.570168322.1, № 0.0.570167836.1, № 0.0.570167234.1, № BASS_4476700785, оплату в сумі 6 688,00 грн. ФОП ОСОБА_1 було здійснено своєчасно, а саме 17.06.2016 року о 17:25 год. (протягом операційного часу банку), що підтверджується квитанцією 0.0.570167836.1. Зважаючи на те, що кошти були сплачені своєчасно, та підтверджуються наданими до суду позивачем квитанціями, тому, та обставина, що сплачений 17.06.2016 р. єдиний соціальний внесок був зарахований на казначейський рахунок 21.06.2016 р. не є порушенням Закону, так як юридична відповідальність передбачена за несвоєчасну сплату, а не за несвоєчасне зарахування сплачених коштів до бюджету.

Підсумовуючи викладене, наявні підстави для скасування рішення № 0004613305 від 28 жовтня 2019 року.

З урахуванням вказаного, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 згаданого Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із вказаним, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 необхідно стягнути за рахунок коштів бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області сплачений судовий збір в сумі 2 877,88 грн.

Керуючись ст. ст. 6-9, 32, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул. Ю.Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і рішення, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 28 жовтня 2019 року № 0004663305.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 28 жовтня 2019 року № 0004643305.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області № 0004613305 від 28 жовтня 2019 року.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за рахунок коштів Державного бюджету України (асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області), судовий збір в сумі 2 877,88 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова