Ухвала суду № 92953743, 12.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 листопада 2020 року Справа 160/13858/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно - консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

28.10.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся з позовною заявою ОСОБА_1 , в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно - консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати йому недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2020 рік; зобов`язати Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно - консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити йому недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2020 рік у розмірі 24 345 грн.

У зв`язку з перебуванням судді Озерянської С.І. на лікарняному з 02.11.2020 року по 11.11.2020 року, питання про відкриття провадження вирішується 12.11.2020 року.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Приписами частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас з даним позовом позивач звернувся до суду лише 28.10.2020 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Так, позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду на підставі того, що 27.02.2020 рішенням Конституційного Суду України № 3-р/2020 норму, яка протягом 2017-2020 років визначала виплати у зменшеному розмірі, та яка делегувала відповідні положення Кабінету Міністрів України визначати розмір виплати до 5 травня, визнано неконституційною. Позивач вказує, що саме з дати вступу в закону силу Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року, він мав можливість дізнатись про порушення його прав і саме тому строк позовної давності повинен бути поновлений з 2017 року.

Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з наступного.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Також суд зазначає, що нарахування і виплата допомоги до 5 травня здійснюється щорічно і про її розмір позивачу було достеменно відомо на момент її отримання за період 2017-2020 роки, а тому прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, не може слугувати підставою для поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються отримання допомоги до 5 травня за 2017-2019 роки.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в адміністративному судочинстві встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення є підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами.

Отже, за таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

У відповідності до вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, позивач був обізнаний із оспорюваними діями відповідача та не був позбавлений можливості подати обґрунтований позов до суду в межах строків, встановлених чинним законодавством України, внаслідок чого позов підлягає залишенню без руху.

Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та вказавши інші підстави для поновлення строку.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно - консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати заяву про поновлення пропущеного строку вказавши інші підстави для поновлення строку звернення до суду, щодо позовних вимог про отримання допомоги до 5 травня за 2017-2019 роки.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили у порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Озерянська