
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2020 року Справа № 160/10649/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішеня,-
ВСТАНОВИВ:
04.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.01.2020 № 0010275240 на суму 14793, 94 грн.(чотирнадцять тисяч сімсот дев`яносто три гривні 94 копійки).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ним було отримано акт камеральної перевірки головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.12.2019 року №51641/04-36-52-40/ НОМЕР_1 з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов`язань по земельному податку з фізичних осіб згідно податкового повідомлення – рішення (форми Ф) за 2018 рік від 01.07.2018 р. № 935574-1319-0464, на який ним було подано заперечення.
В лютому місяці 2020 року позивачем було отримано відповідь щодо розгляду його заперечень № 9112/10/04-36-52-40 від 27.01.2020 відповідно до якої, відповідач зазначив, що на момент винесення акта від 04.12.19 року № 51641/04-36-52-40/ НОМЕР_1 нарахування щодо фізичної особи ОСОБА_1 були узгоджені, оскільки інформація щодо оскарження податкового повідомлення- рішення форми «Ф» від 01.07.18 року № 935574-1319-0464 на час прийняття акту до ГУ ДПС у Дніпропетровській області не надходила. Також разом із відповіддю відповідачем було податкове повідомлення-рішення № 0010275240 від 28.01.2020 р. про нарахування позивачу штрафу у розмірі 14 793, 94 грн.
24.02.2020 року позивач знову звернувся до податкового органу зі скаргою, в якій вказував на незаконність проведеної камеральної перевірки від 04.12.19 р. та протиправність прийнятого на цій підставі податкового повідомлення-рішення від 28.01.2020 р., оскільки податкові повідомлення-рішення на підставі яких проводилась перевірка були неузгодженими, у зв`язку з оскарженням їх у суді. При цьому скарга позивача не була розглянута, у зв`язку з пропущенням строків адміністративного оскарження.
Також позивач звертає увагу, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.3.2020 року по справі №160/382/20 (яке набрало законної сили набрало законної сили 16.06.2020 р.) за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області було визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення, прийняті головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області: податкове повідомлення-рішення № 935574-1319-0464 від 11.05.2018 року; податкове повідомлення-рішення № 935575-1319-0464 від 11.05.2018 року; податкове повідомлення-рішення № 935576-1319-0464 від 11.05.2018 року; податкове повідомлення-рішення № 935577-1319-0464 від 11.05.2018 року; податкове повідомлення-рішення № 13606-1302 від 04.08.2017 року; податкове повідомлення-рішення № 13607-1302 від 04.08.2017 року; податкове повідомлення-рішення № 13608-1302 від 04.08.2017 року; податкове повідомлення-рішення № 13609-1302 від 04.08.2017 року на підставі яких Позивачу було нараховано штрафні санкції.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа № 160/10649/20 передана судді Ніколайчук С.В.
Частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилам, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч. ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справ.
Частиною п`ятою ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше.
Так, ухвалою суду від 10.09.2020 року було відкрито провадження у справі враховуючи те, що справа не відноситься за своїм змістом до встановленого переліку справ, передбачених ч.4.ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України, є незначної складності, було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 року суд з власної ініціативи поновив строк звернення позивача до суду з даним позовом.
09.10.2020 року через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позову та вказує, що камеральною перевіркою було встановлено порушення строків сплати узгодженої суми грошових зобов`язань з земельного податку, оскільки. позивачем самостійно сплачено суми зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 11.05.2018 року №935574-1319-0464.
У задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків, встановив наступні обставини справи.
Відносини, що виникають у сфері справлянні податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права і обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 62.1.3. п.62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з п.75.1. ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Нормами п.п.75.1.1. п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податку.
Як вбачається з матеріалів справи, актом камеральної перевірки головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.12.2019 року №51641/04-36-52-40/ НОМЕР_1 з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов`язань по земельному податку з фізичних осіб згідно податкового повідомлення – рішення (форми Ф) за 2018 рік від 01.07.2018 р. № 935574-1319-0464 були встановлені наступні висновки про виявлені порушення, а саме: порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань згідно податкового повідомлення – рішення (форми Ф) за 2018 рік від 01.07.2018 р. № 935574-1319-0464 по земельному податку з фізичних осіб протягом строків, визначених п.287.5 ст.287 ПК України.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивач подав до ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідні заперечення надав ГУ ДФС у Дніпропетровській області свої заперечення. В лютому місяці 2020 року ОСОБА_2 було отримано відповідь щодо розгляду заперечень № 9112/10/04-36-52-40 від 27.01.2020 з якої вбачається, що на момент винесення акта від 04.12.19 року № 51641/04-36-52-40/ НОМЕР_1 нарахування щодо фізичної особи ОСОБА_1 були узгоджені, оскільки інформація щодо оскарження податкового повідомлення- рішення форми «Ф» від 01.07.18 року № 935574-1319-0464 на час прийняття акту до ГУ ДПС у Дніпропетровській області не надходила.
Поряд з відповіддю на заперечення надійшло податкове повідомлення-рішення № 0010275240 від 28.01.2020 р. з сумою штрафу у розмірі 14 793, 94 грн.
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням рішенням, позивач подав скаргу до Державної податкової служби України, яка не була розглянута у зв`язку з попущенням строків на адміністративне оскарження.
Отже, спірними в межах розгляду даної справи є висновок податкового органу про порушення позивачем строків нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання по сплаті земельного податку.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з норм чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Тобто оскільки основні зобов`язання відповідно до яких розраховані штрафні санкції позивачу були неузгодженими, а наразі й зовсім скасованим це свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п.п. 58.1. ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до п.п. 58.2. п. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п.56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до п. 57.4 ст. 57 ПК України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов`язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 року по справі №160/382/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області було визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення, прийняті головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області: податкове повідомлення-рішення № 935574-1319-0464 від 11.05.2018 року; податкове повідомлення-рішення № 935575-1319-0464 від 11.05.2018 року; податкове повідомлення-рішення № 935576-1319-0464 від 11.05.2018 року; податкове повідомлення-рішення № 935577-1319-0464 від 11.05.2018 року; податкове повідомлення-рішення № 13606-1302 від 04.08.2017 року; податкове повідомлення-рішення № 13607-1302 від 04.08.2017 року; податкове повідомлення-рішення № 13608-1302 від 04.08.2017 року; податкове повідомлення-рішення № 13609-1302 від 04.08.2017 року. Дане рішення набрало законної сили набрало законної сили 16.06.2020 р.
З вищевказаного слідує, що податковий борг, що обліковується за позивачем є повністю безпідставним оскільки податкове повідомлення-рішення № 935574-1319-0464 від 11.05.2018 р. було неузгодженим, а наразі й зовсім скасовано, яке призвело до проведення камеральної перевірки від 04.12.19 р. та складання оскаржуваного наразі податкового повідомлення-рішення № 0010275240 від 28.01.2020.
Положеннями ст.14 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Крім того, імперативна норма ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» забороняє органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам приймати рішення, які скасовують судові рішення, або зупиняються їх виконання.
Отже суд, керуючись вищенаведеним рішенням суду, а також враховуючи той факт, що відповідачем не надано суду жодного обґрунтування та належних доказів про законність нарахування штрафних санкцій, робить висновок про необхідність задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що доводи відповідача, покладені в обґрунтування заперечень проти позову, не знайшли свого правового підтвердження під час розгляду справи судом.
За наведених обставин у сукупності позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1. с.139 Кодексу про адміністративне судочинство України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа.
Враховуючи викладене, сплачений судовий збір за подачу позову до суду у розмірі 840, 80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень - задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.01.2020 № 0010275240 на суму 14793, 94 грн.(чотирнадцять тисяч сімсот дев`яносто три гривні 94 копійки).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук
Судове рішення № 92953732, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 10.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/10649/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: