Рішення № 92953515, 17.11.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 листопада 2020 р. Справа № 120/4169/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Михалич і Ко" до Управління Укратрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Михалич і Ко» (далі - позивач) із позовом до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу № 198321 та №198322 від 04.08.2020 року.

Позов мотивовано тим, що оскаржуваними постановами Приватне підприємство «Михалич і Ко» визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та відповідно до абз. 3 частини 1 статті 60 цього Закону застосовано штраф у сумі 17000 грн., згідно з постановою № 198321 від 04.08.2020 року, та застосовано штраф у сумі 8500 грн. згідно з постановою № 198322 від 04.08.2020 року. Позивач зазначає, що працівниками Укртрансбезпеки про жодні порушення законодавства про автомобільний транспорт водієві позивача на місці зупинки не повідомлялося, будь - яких документів, які б підтверджували порушення, не складалося та не вручалося водію. Позивач вважає дії посадових осіб неправомірними, а постанови про застосування штрафу протиправними, оскільки вони прийняті за відсутності проведення обов`язкового фактичного зважування автомобіля; без застосування процедурних заходів щодо затримання та заборони руху транспортного засобу; без складення та вручення станом на день подання позову акту перевірки за формою згідно з додатком №3 до Порядку №1567; без складення та без вручення станом на день подання позову обов`язкової Довідки про результати здійснення документального габаритно-вагового контролю, передбаченої пунктом 16 Порядку №879; із застосуванням штрафів за перевезення без відповідного дозволу подільних вантажів щодо яких законом не передбачено видання дозволу на проїзд; а також із позбавленням представників підприємства можливості брати участь у розгляді справи. На підставі викладеного, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати оскаржувані постанови.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами. Даною ухвалою у відповідача витребувано ряд необхідних для розгляду справи доказів, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу відповідач отримав 25.08.2020, однак відзив на адресу суду від Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області не надходив. Також відповідачем не надано суду витребувані докази, необхідні для розгляду та вирішення справи.

Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд наголошує, що відповідачем не повідомлено суд про причини неподання відзиву на позов, як і не надходило заяв від відповідача щодо продовження процесуальних строків. При цьому суд зазначає, що станом на дату прийняття рішення в даній справі строк, передбачений для розгляду справ даної категорії, закінчився.

Відтак, суд вважає за можливе та необхідне вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд також зауважує, що відповідно до частин 7 та 9 ст. 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Будь-яких заяв щодо причин невиконання вимог ухвали суду про витребування доказів від відповідача на адресу суду не надходило.

З"ясувавши доводи позивача, викладені в позовній заяві, дослідивши письмові докази та надавши їм оцінку, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач в позовній заяві, 22.06.2020 та 24.06.2020, автомобіль, який належить позивачу та яким керував водій, який перебуває в трудових відносинах з підприємством, було зупинено на пункті габаритно-вагового контролю працівниками Управління Укртрансбезпеки в Черкаській області. Під час зупинки водій пред`являв всі документи на перевезення, зокрема товарно-транспортні накладні та талони. Після перевірки документів водієві повернули вказані документи та водій продовжував рух. Про жодні порушення законодавства про автомобільний транспорт водієві на місці зупинки не повідомляли, жодних документів для вручення не пропонували та взагалі не повідомляли про наявність будь яких складених документів. Після цього водій продовжував рух за передбаченими маршрутами.

В подальшому від Управління Укртрансбезпеки в Черкаській області на адресу підприємства надійшли два листи: лист від 26.06.2020 №47976/39-1/24-20, до якого долучено акт про перевищення нормативних вагових параметрів від 22.06.2020 №0017910 та розрахунок плати за проїзд автомобільними дорогами від 22.06.2020 №2255; лист від 26.06.2020 №47975/39-1/24-20, до якого долучено акт про перевищення нормативних вагових параметрів від 24.06.2020 №0017901 та розрахунок плати за проїзд автомобільними дорогами від 24.06.2020 №2254.

04.08.2020 року позивача в телефонному режимі працівниками відповідача було повідомлено про винесення стосовно підприємства двох постанов про застосування штрафів.

05.08.2020 представник підприємства отримав постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.08.2020 №198321, в якій вказано, що підприємством 22.06.2020 «допущено порушення ст.48 Закону «Про автомобільний транспорт» і на підставі абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону "Про автомобільний транспорт" накладено адміністративно-штраф у сумі 17000 грн., та постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.08.2020 №198322, в якій вказано, що підприємством 24.06.2020 «допущено порушення ст.48 Закону «Про автомобільний транспорт» і на підставі абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону "Про автомобільний транспорт" накладено адміністративно-штраф у сумі 8500 грн.

Вважаючи такі постанови протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт».

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (надалі - Порядок №1567).

Відповідно до п. 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з п. 16 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п. 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно з п. 21, 22 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).

Відповідно до абзаців 14 та 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Підпунктом 2 пункту 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з п.п. 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Відповідно до п.п. 15-18 Порядку № 879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення).

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

Пунктом 21 Порядку № 879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно п.п. 22-25 22 у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів складають акт за формою, встановленою Мінінфраструктури, з оперативним повідомленням уповноваженого підрозділу Національної поліції.

Абзацами 14, 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу застосовується штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.

Надаючи оцінку фактичним обставинам справи у співвідношені у правовими нормами, які регулюють відповідні спірні правовідносини, суд зауважує, що наявні письмові докази, які містяться в матеріалах справи не підтверджують вчинення позивачем порушення вимог ст. 48 Закону України " Про автомобільний транспорт ".

Так, наявні в справі докази не дають можливості достовірно встановити, яких саме документів, передбачених ст. 48 Закону України " Про автомобільний транспорт ", на підставі яких виконуються вантажні перевезення, не мав водій позивача ( або не пред"явив ) здійснюючи перевезення вантажу 22.06.2020 та 24.06.2020 року.

Крім того, матеріали справи не містять даних, які б свідчили, що посадовими особами Укртрансбезпеки 22.06.2020 та 24.06.2020 року здійснювався габаритно - ваговий контроль транспорту, належного позивачу, за наслідком якого було б встановлено перевищення нормативних вагових параметрів.

Так, відповідачем не надано суду довідки про результати здійснення габаритно - вагового контролю. В той же час, не надано і акту, встановленої форми, про відмову водія транспортного засобу, належного позивачу, від проходження габаритно-вагового контролю та відомостей щодо повідомлення посадовими особами/працівниками Укртрансбезпеки (її територіальних органів) про зазначене уповноваженого підрозділу Національної поліції.

Разом з тим, як вже зазначалось судом, відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву та не надав суду відповідних доказів, витребуваних ухвалою суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи зобов`язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п. 4 ч. 5 ст. 44 КАС України).

Крім того, суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, за вище викладених обставин, в силу положень ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень - відповідачем в справі - відзиву на позов без поважних причин кваліфікується судом як визнання позову.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосовування до позивача адміністративно-господарського штрафу, що накладений на нього оскаржуваними постановами, оскільки відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушень та не надано доказів, які б свідчили про правомірність дій та оскаржуваних рішень відповідача.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про протиправність застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на підставі оскаржуваних постанов.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні докази, суд доходить висновку, що з вище наведених мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо повернення сплаченого позивачем судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб - 2102 гривня.

Таким чином, позивач при зверненні до суду із даним позовом повинен був сплатити судовий збір у сумі 2102 грн.

Відповідно до платіжного доручення №1194 від 14.08.2020, яке долучено до позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову в сумі 2197 грн.

З огляду на викладене, суд керується положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України і присуджує на користь позивача документально підтверджені понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про застосування адміністративно - господарських штрафів № 198321 та №198322 від 04.08.2020 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Михалич і Ко" сплачений судовий збір в сумі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Михалич і Ко" (вул. Київська, 13, смт. Вороновиця, Вінницьки й район, Вінницька область, 23257, код ЄДРПОУ 31127946).

Відповідач: Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна