Рішення № 92953090, 29.10.2020, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1010/16-ц

Провадження № 2/444/14/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Мікула В. Є.

секретар судового засідання Савчук Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно, яке є предметом іпотеки, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про звернення стягнення на спадкове майно, що належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за законом (відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України), а саме : житловий будинок загальною площею 204,9 кв.м. та земельну ділянку загальною площею 0,2755 га, кадастровий номер 4622710200:01:007:0083 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вищевказаного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» з початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій з метою задоволення грошових вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» у сумі 2 825 415,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається, що відповідачі прийняли спадщину по смерті позичальниці ОСОБА_3 , якій на праві власності належав житловий будинок загальною площею 204,9 кв.м. та земельну ділянку загальною площею 0,2755 га, кадастровий номер 4622710200:01:007:0083 за адресою: АДРЕСА_1 , який був переданий ОСОБА_3 в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 18/05-2/К від 16.04.2008 року. Оскільки перед позивачем існує заборгованість по кредитному договору в сумі 2 825 415,43 грн., тому у позивача виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме : житловий будинок загальною площею 204,9 кв.м. та земельну ділянку загальною площею 0,2755 га, кадастровий номер 4622710200:01:007:0083 за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог позивачем представлено кредитний договір № 18/05-2/К від 16.04.2008 року із додатками, договір іпотеки від 16.04.2008 року, виписку по особистому рахунку, розрахунок заборгованості та звіт про незалежну оцінку вартості житлового будинку загальною площею 204,9 кв.м. та земельну ділянку загальною площею 0,2755 га, кадастровий номер 4622710200:01:007:0083 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого ринкова вартість даного майна станом на 07.02.2020 року складає 1 642 591,00 грн. без ПДВ.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Пащук А.І. проти позову заперечив із підстав того, що ТОВ «Кредитні ініціативи» пропустило строк звернення до спадкоємців з вимогою відповідно до ст. 1281 ЦК України, а тому втратило право вимоги до спадкоємців щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. З огляду на це припинились і забезпечувальне зобов`язання за договором іпотеки. Крім того, зазначив щодо припинення договору поруки на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України, що зумовлює припинення зобов`язань поручителя, а отже, і відмову кредиторові в позові в разі звернення до суду. Тому просить суд в позові відмовити.

Інформація про рух справи та процесуальні дії, вчинені судом в процесі її розгляду.

17.05.2016 року поступила до суду позовна заява ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 із вимогою солідарно стягнути із відповідачів суму заборгованості по кредиту в сумі 2 825 415,43 грн. та судовий збір в сумі 42 381,23 грн.

Суддя своєю ухвалою від 02.06.2016 року прийняв позовну заяву та відкрив провадження у справі, призначивши справу до розгляду. Одночасно, учасникам справи визначено строки для подання письмових заперечень проти позову із зазначенням доказів, що підтверджує їх заперечення.

Ухвалою від 10.06.2016 року розгляд справи відкладено на 16.08.2016 року о 14.30 год.

Ухвалою від 16.08.2016 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про витребування доказів, а саме оригіналів та належно засвідчених копій первинних банківських документів для огляду в судовому засіданні та розгляд справи відкладено на 16.09.2016 року о 11.00 год.

29.11.2016 року поступила заява від представника позивача про долучення засвідчених копій первинних банківських документів.

29.11.2016 року представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав клопотання про закриття провадження у справі в зв"язку із смертю відповідача ОСОБА_3 та до клопотання було долучено засвідчену копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 .

Ухвалою від 29.11.2016 року задоволено клопотання представника позивача про зупинення провадження по справі до залучення до участі по справі правонаступників чи законних представників після смерті відповідача ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 05.09.2017 року відновлено провадження по справі та призначено справу до розгляду на 05.10.2017 року о 10.00 год.

Ухвалою від 05.10.2017 року відкладено розгляд справи на 21.11.2017 року о 16.00 год.

Відповідно до журналу судового засідання від 21.11.2017 року за клопотанням представника позивача відкладено розгляд справи на 23.01.2018 року о 12.00 год.

23.01.2018 року поступило клопотання від представника позивача про зміну сторони відповідача правонаступником на ОСОБА_5 . До клопотання долучено заяву-претензію з вимогою до спадкоємців направленої в нотаріальну контору від 28.11.2017 року з доказом про відправлення.

Відповідно до журналу судового засідання від 23.01.2018 року за клопотання представника відповідача відкладено розгляд справи на 15.03.2018 року о 11.00 год.

Відповідно до журналу судового засідання від 15.03.2018 року через неявку представника позивача відкладено розгляд справи на 17.05.2018 року о 11.00 год.

Ухвалою від 17.05.2018 року продовжено судовий розгляд справи та призначено підготовче судове засідання на 14.06.2018 року о 11.00 год..

Відповідно до протоколу судового засідання від 14.06.2018 року відкладено розгляд на 20.09.2018 року о 11.00 год.

20.09.2018р. справа знята з розгляду в зв"язку із звільненням ОСОБА_6 з посади судді Жовківського районного суду Львівської області. Справа призначена до розгляду на 11.03.2019р.

Ухвалою підготовчого судового засідання від 11.03.2019 року відкладено розгляд справи на 24.06.2019 року на 10.30 год..

24.06.2019 року поступив відзив на позовну заяву із додатками.

Ухвалою від 24.06.2019 року відкладено розгляд справи за клопотання позивача на 03.09.2019 року о 10.30 год..

Ухвалою від 03.09.2019 року відкладено розгляд справи за клопотання позивача на 29.11.2019 року о 10.30 год..

Ухвалою від 29.11.2019 року залучено правонаступника ОСОБА_1 та відкладено розгляд справи на 10.02.2020 року о 14.00 год..

10.02.2020 року від представника позивача поступила заява про зміну предмета позову із додатками, а саме позивач просить змінити позовні вимоги на звернення стягнення на спадкове майно.

Ухвалою від 30.03.2020 року відкладено розгляд справи на 15.06.2020 року о 11.00 год..

Ухвалою від 15.06.2020 року відкладено розгляд справи на 07.09.2020 року о 11.00 год..

Ухвалою від 07.09.2020 року відкладено розгляд справи на 29.10.2020 року о 10.00 год..

29.10.2020 року поступила заява представника позивача, яка просить суд розглядати справу у її відсутності та просить позов задоволити.

29.10.2020 року поступила заява представника відповідача, який просить суд розглядати справу у його відсутності та просить у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 264 ЦПК України, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

Судом встановлено наступні факти:

16.04.2008 року між Акціонерним комерційно промислово-інвестиційним банком (ЗАТ «Промінвестбанк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 18/05-2/К. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_3 отримала в позику 1 400 000 грн.

16.04.2008 року між Акціонерним комерційно промислово-інвестиційним банком (ЗАТ «Промінвестбанк») та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 18/05-2/П. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_3 отримала в позику 1 400 000 грн.

16.04.2008 року між Акціонерним комерційно промислово-інвестиційним банком (ЗАТ «Промінвестбанк») та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки нерухомого майна, а саме в іпотеку передано : житловий будинок загальною площею 204,9 кв.м. та земельну ділянку загальною площею 0,2755 га, кадастровий номер 4622710200:01:007:0083 за адресою: АДРЕСА_1

17.12.2012 року між ПАТ «Промінвестбанк» (правонаступник ЗАТ «Промінвестбанк») та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено відступлення прав вимоги за договором кредиту № 18/05-2/К від 16.04.2008 року, договорами поруки та іпотеки.

17.05.2016 року позивач - ТОВ «Кредитні ініціативи» звертається до суду із позовною заявою до відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 із вимогу солідарно стягнути із відповідачів суму заборгованості по кредиту в сумі 2 825 415,43 грн. та судовий збір в сумі 42 381,23 грн.

10.02.2020 року позивач - ТОВ «Кредитні ініціативи» подав заяву про зміну предмету позову, а саме ним фактично змінено як підставу та і предмет позовних вимог, а саме первинно позивач просив стягнути заборгованість солідарно із позичальника та поручителя за кредитним договором, станом на 10.02.2020 року позивач ставить вимогу до відповідачів, як спадкоємців та перед судом ставиться вимога звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки, а саме житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку під будинком за вказаною адресою, кадастровий номер 4622710200:01:007:0083.

29.11.2016 року у справі № 444/1010/16-ц під час судового засідання в Жовківському районному суді м.Львова представник ТОВ «Кредитні ініціативи» дізнався про те, що позичальник- ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ця обставина визнається позивачем-ТОВ «Кредитні ініціативи» та не заперечується сторонами та зазначена в ухвалі суду від 29.11.2016 року. Тобто, з 29.11.2016 року почав розраховуватись шестимісячний строк для пред`явлення позивачем своїх вимог до спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , який сплив 29.05.2017 року. Такого обов`язку ТОВ «Кредитні ініціативи» не виконали та до 29.05.2017 року не пред`явили своїх вимог до спадкоємців ОСОБА_3 .

Тільки 23.01.2018 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось із письмовим клопотанням про залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , посилаючись на довідку Дублянської міської ради від 29.11.2017 року. ТОВ «Кредитні ініціативи» визначає ОСОБА_1 спадкоємцем померлої ОСОБА_3 .

Однак відповідно до довідки Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області № 632/02-19 від 22.05.2018 року ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_7 , постійно проживають без реєстрації з 2015 року до сьогоднішнього дня по АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області № 702 від 03.06.2018 року ОСОБА_1 зареєсторована, але не проживає з 2015 року в АДРЕСА_1 .

Зазначено вище спростовує припущення ТОВ «Кредитні ініціативи» та його посилання на довідку Дублянської міської ради від 29.11.2017 року та відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України щодо ОСОБА_1 , як спадкоємця померлої ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у відповідності ЦПК України випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 с. 1220 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язане з його особою i у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (ч. 1 ст. 1282 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Таким чином, за змістом ст. 23 Закону України «Про іпотеку» в разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, в тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18) викладено такі правові висновки.

Приписи ст. ст. 1281 і 1282 ЦК України та ст. 23 Закону України «Про іпотеку» регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, зокрема і в зобов`язаннях, забезпечених іпотекою. За змістом цих приписів: 1) у разі переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування право іпотеки є чинним для спадкоємця; 2) спадкоємець, до якого перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця; 3) спадкоємець (фізична особа) не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником такий спадкоємець відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки; 4) спадкоємець зобов`язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про борги останнього; 5) кредитор має пред`явити свою вимогу до спадкоємців протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги; 6) наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги.

Стаття 17 Закону України «Про іпотеку» визначає підстави для припинення іпотеки, серед яких немає такої як смерть іпотекодавця, оскільки за змістом ч. 1 ст. 1282 ЦК України та ч. 1 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статус іпотекодавця. Відтак, іпотека у зв`язку з фактом набуття її предмета у власність спадкоємцями боржника-іпотекодавця не припиняється.

Оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються ст. ст. 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, ст. 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою.

Поняття «строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність». Так, ч. 4 ст. 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Тоді як згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відтак, визначені ст. 1281 ЦК України строки пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати в суді захисту відповідного права. Натомість сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови в позові за умови, якщо про застосування позовної давності в суді заявила одна зі сторін.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» право застави (зокрема, іпотека) припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Сплив визначених ст. 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, то строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються ст. ст. 1281 і 1282 ЦК України. Тобто ст. 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 127/10925/17, провадження № 61-44779св18 від 10.04.2020 року.

Аналогічні правові висновки також містяться в Постанові Верховного Суду України від 12.04.2017, в справі № 6-2962цс16, в постанові Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року № 6-33цс15 та в постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2018 року № 14-53 цс 18.

Оскільки кредитор пред`явив свої вимоги до спадкоємця з порушенням строків, встановлених ст. 1281 ЦК України, які є присічними, що згідно з ч. 4 даної статті позбавляє його права вимоги до відповідача.

Отже, предметом позову в цій справі є звернення стягнення на предмет іпотеки. Правовими підставами такої вимоги позивач зазначив ст. ст. 1, 7, 33 Закону України «Про іпотеку». При цьому, пославшись у позовній заяві, зокрема на ст. ст. 1281 та 1282 ЦК України, ТОВ «Кредитні ініціативи» заявило вимоги про звернення стягнення на майно, яке є спадковим, як це передбачено ч. 2 ст. 1282 цього Кодексу. Відтак, норми наведених статей ЦК України можуть бути підставами для задоволення позову

Разом з тим, аналізуючи питання про дотримання позивачем як кредитором положень ст. ст. 1281, 1282 ЦК України щодо строків та порядку пред`явлення вимог до відповідача як спадкоємця боржника, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Як убачається з ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Отже, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

З вказаного випливає, що якщо спадкоємець не здійснює юридично значимих дій щодо спадку, то, зокрема, в даному випадку, це не припиняє договору іпотеки

Отже, встановлені ст. 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Сплив визначених ст. 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням, а також припинення такого зобов`язання.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2018 року у справі № 14-53цс18.

Разом з тим, ст. 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса.

Установлено, зокрема, з даних ухвали від 29.11.2016 року, що позивач-ТОВ «Кредитні ініціативи» 29.11.2016 року дізнались про смерть ОСОБА_3 , отримавши вказаного числа копію клопотання та будучи присутнім при винесенні ухвали від 29.11.2016 року про зупинення провадження по справі.

29.11.2016 року позивачем направлено вимогу до Жовківської державної нотаріальної контори, в якій просив повідомити спадкоємців померлої про наявність претензії ТОВ «Кредитні ініціативи» та повідомити коло спадкоємців(а.с. 208-212).

Тобто, з 29.11.2016 року почав спливати шестимісячний строк для пред`явлення позивачем своїх вимог до спадкоємців ОСОБА_3 , який сплив 29.05.2017 року. Такого обов`язку ТОВ «Кредитні ініціативи» не виконали та до 29.05.2017 року не пред`явили своїх вимог до спадкоємців ОСОБА_3

ТОВ «Кредитні ініціативи» пропустило строк звернення до спадкоємців з вимогою відповідно до ст. 1281 ЦК України, а тому втратило право вимоги до спадкоємців щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. З огляду на це припинились і забезпечувальне зобов`язання за договором іпотеки.

Велика Палата Верховного Суду вже зазначала, що стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення кредиторських вимог до спадкоємців, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою. Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань (див. пункти 55-62 постанови від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц).

А відтак вказане позбавляє позивача права відповідної вимоги до спадкоємців.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, об`єктивному розгляді справи, зібравши по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони, понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо в позові відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 142, 263-265, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю « Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно, яке є предметом іпотеки - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: Мікула В. Є.