Ухвала суду № 92951696, 19.11.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3279/20

Провадження №1-кс/307/1171/20

У Х В А Л А

19 листопада 2020 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого - судді Ніточко В.В., з участю секретаря судового засідання Мочан Н.І., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Кустря М.М., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Тячів заяву судді Тячівського районного суду Закарпатської області Бобрушка Віталія Івановича про самовідвід від розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

встановив:

В провадженні судді Тячівського районного суду Закарпатської області Бобрушка В.І. перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

18 листопада 2020 року по вищезазначеному провадженні суддя Бобрушко В.І. заявив самовідвід. Заяву мотивує тим, що на попередньому місці роботи він працював разом з рідним братом обвинуваченого – ОСОБА_2 .. Крім цього, дружина обвинуваченого ОСОБА_3 працювала під його головуванням секретарем судового засідання в Тячівському районному суді. У зв`язку з цим, просив заяву задовольнити на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України.

Прокурор в судове засідання не з`явився.

Обвинувачений та його захисник в судовому засідання проти задоволення заявленого суддею Бобрушко В.І. самовідводу не заперечували.

Відповідно до вимог ст.81 КПК України, участь учасників кримінального провадження у судовому засіданні при вирішенні питання про відвід не є обов`язковою.

Вивчивши заяву судді про самовідвід, суд прийшов до наступного висновку.

В провадженні судді Тячівського районного суду Закарпатської області Бобрушка В.І. перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. У даному провадження суддя Бобрушко В.І. заявив самовідвід, мотивуючи тим, що на попередньому місці роботи він працював разом з рідним братом обвинуваченого – ОСОБА_2 . Крім цього, дружина обвинуваченого ОСОБА_3 працювала під його головуванням секретарем судового засідання в Тячівському районному суді.

Відповідно до ч.1 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності підстав, які викликають сумнів у його неупередженості. Пункт 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (19.05.2006 року) передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи і в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії").

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру").

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства"). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії").

Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях "Делкурт проти Бельгії", "Пєрсак проти Бельгії" і "Де Куббер проти Бельгії", що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, те, що заява про самовідвід є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.76, 80-82, 372 КПК України,суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву судді Тячівського районного суду Закарпатської області Бобрушка Віталія Івановича про самовідвід від участі у розгляді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (справа № 307/3279/20, провадження № 1-кп/307/893/20) - задовольнити.

Матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (справа № 307/3279/20, провадження № 1-кп/307/893/20) передати до канцелярії Тячівського районного суду Закарпатської області для вирішення питання про передачу на розгляд іншому судді в порядку, встановленому ч.3 ст.35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Ніточко