Рішення № 92951638, 19.11.2020, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1130/20 Провадження № 2/304/364/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/1130/20 за позовом ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернулася до суду із вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку з господарськими будовами та спорудами АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 ще за життя склав заповіт, яким вказаний будинок заповів їй, своїй дочці ОСОБА_1 . Оскільки крім неї інших спадкоємців першої черги немає, вона фактом спільного проживання із спадкодавцем одноосібно прийняла спадщину, однак нотаріусом в оформленні такої їй було відмовлено за відсутності правовстановлюючого документа на будинок, тому просить позов задовольнити.

У підготовче судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та не вирішувати питання розподілу понесених нею судових витрат.

Представник Перечинської міської ради Закарпатської області як відповідача в підготовче судове засідання також не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та не заперечив щодо задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 07 березня 2020 року (а. с. 6-7, 8, 9, 10).

Також встановлено, що згідно довідок виконавчого комітету Перечинської міської ради Закарпатської області ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , являвся головою домогосподарства АДРЕСА_2 (до присвоєння нової поштової адреси - № 221 в с. Ворочево) Перечинського району Закарпатської області, де на момент смерті був зареєстрований та фактично проживав (а. с. 11, 13).

Крім цього встановлено, що ОСОБА_2 на випадок смерті все своє майно, що належатиме йому на день його смерті, в тому числі житловий будинок з усіма господарськими і побутовими будовами та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_3 , заповів своїй доньці ОСОБА_1 , про що свідчить заповіт від 18 лютого 2003 року, посвідчений секретарем Ворочівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області та зареєстрований в реєстрі за № 23 (а. с. 17, 34-35).

Згідно довідки виконавчого комітету Перечинської міської ради Закарпатської області № 230 від 18 серпня 2020 року на момент та протягом шести місяців після смерті ОСОБА_2 у будинку АДРЕСА_2 (до присвоєння нової поштової адреси - № 221 в с. Ворочево) Перечинського району Закарпатської області була зареєстрована та постійно проживала його донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 12).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 62369721 та повідомлення Перечинської міської ради Закарпатської області № 2988/07-02 від 17 вересня 2020 року спадкова справа стосовно спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася (а. с. 34, 40).

Разом з цим, відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Перечинського районного нотаріального округу за вих. № 48/01-16 від 08 вересня 2020 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у оформленні спадщини за спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки документ, що посвідчує право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 (до присвоєння нової поштової адреси - АДРЕСА_3 , відсутній (а. с. 15). Згідно повідомлення Перечинської міської ради № П-342/07-07 від 18 серпня 2020 року в інвентаризаційній справі на домоволодіння АДРЕСА_3 в архіві РКП «Бюро технічної інвентаризації» правовстановлюючі документи щодо державної реєстрації зазначеного житлового будинку відсутні (а. с. 14). Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 220669977 від 18 серпня 2020 року відомості про права власності, інші речові права, іпотеки та обтяження у вказаних реєстрах щодо житлового будинку АДРЕСА_2 (до присвоєння нової поштової адреси - № 221 в с. Ворочево) Перечинського району Закарпатської області відсутні (а. с. 16).

Статтею 1297 ЦК встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не відмовилася від неї, а інших спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку та прийняли спадщину після смерті її батька ОСОБА_2 , не встановлено (а. с. 12, 34, 40), тому позивач прийняла таку одноосібно. Оскільки у неї існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому суд, використовуючи винятковий спосіб їх захисту - визнання права власності на спадкове майно, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Крім цього, у судовому засіданні встановлено, що згідно квитанції № 0611030069 від 10 вересня 2020 року позивачем ОСОБА_1 сплачено 2 212,21 грн. судового збору (а. с. 23).

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як вбачається з поданої позивачем заяви, остання, з врахуванням принципу диспозитивності, просить не вирішувати питання розподілу понесених нею судових витрат, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що оскільки таке її волевиявлення не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому може бути задоволене судом.

На підставі наведеного та керуючись ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 328, 331, 1216-1218, 1241, 1268-1270, 1296, 1297 ЦК України, ст. 12, 13, 76-83, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 258-259, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Перечинської міської ради Закарпатської області (89200, Закарпатська область, м. Перечин, пл. Народна, № 16; код в ЄДРПОУ 04351274) про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом за спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.