Вирок № 92951435, 19.11.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 1-кп/243/981/2020

Номер справи 243/9935/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«19» листопада 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю:

- секретаря судового засідання – Близнюк Д.В.,

- прокурора – Кузнецової К.В.,

- обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

- захисника обвинуваченого – адвоката Савельєва Я.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою звуко – та відеозаписувальних технічних засобів в залі № 4 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за № 12020055510000523 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01 жовтня 2020 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області 13 листопада 2020 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, інвалідом не являється, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Судового наказу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року по справі № 243/8632/17 ОСОБА_1 повинен сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 вересня 2017 року до повноліття дитини.

Знаючи про необхідність сплати аліментів, будучи фізично здоровим та працездатним, ОСОБА_1 , маючи умисел на ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), ігноруючи рішення суду та ухиляючись від його виконання, не сплачував аліменти, порушуючи ст. 21, ч. 3 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно до положень яких усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними та що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття, в період виникнення заборгованості, а саме з квітня 2019 року по 22 жовтня 2020 року, не працевлаштувався, заходів до пошуку роботи та працевлаштування не вживав, до центру зайнятості населення не звертався, отримуючи певний дохід від тимчасових (неофіційних) робіт, добровільно матеріальну та будь-яку іншу допомогу своїй дитині не надавав.

Будучи обізнаним про необхідність виконання свого обов`язку та можливості настання кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 аліменти не виплачував, що призвело до виникнення заборгованості по виплаті аліментів станом на 22 жовтня 2020 року в розмірі 53574,00 грн., що сукупно складає суму виплат більше, ніж за три місяці відповідних платежів.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 викривається наступними доказами.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164ч. 1 КК України, та суду пояснив, що відповідно до Судового наказу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року по справі № 243/8632/17 він повинен сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 вересня 2017 року до повноліття дитини. Знаючи про необхідність сплати аліментів, будучи фізично здоровим та працездатним, він ігноруючи рішення суду та ухиляючись від його виконання, не сплачував аліменти, та в період виникнення заборгованості, а саме з квітня 2019 року по 22 жовтня 2020 року, не працевлаштувався, заходів до пошуку роботи та працевлаштування не вживав, до центру зайнятості населення не звертався, отримуючи певний дохід від тимчасових (неофіційних) робіт, добровільно матеріальну та будь-яку іншу допомогу своїй дитині не надавав. Він аліменти не виплачував, що призвело до виникнення заборгованості по виплаті аліментів станом на 22 жовтня 2020 року в розмірі 53574,00 грн.

У тому, що вчинив вказане кримінальне правопорушення, він щиро розкаявся.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.

Потерпіла ОСОБА_3 , яка належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду кримінального провадження, звернулася до суду з Заявою, в якій просить суд розглянути дане кримінальне провадження без її участі. Просить суд призначити покарання на розсуд суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 325 КПК України «Якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого».

Крім повного визнання своєї вини, провина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

Так, з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що кримінальне провадження № 12020055510000523 було зареєстровано 01 жовтня 2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КК України, що давало право з цього моменту проводити слідчі та процесуальні дії.

Із Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого Слов`янським міським Відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Актовий запис № 140, вбачається, що батьком дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 , матір`ю – ОСОБА_3 (а.п.25).

Із Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 березня 2018 року вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу – задовольнити повністю. Шлюб, зареєстрований 17 вересня 2016 року Слов`янським міським Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Актовий запис № 423, між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 – розірвати. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , інші дані суду не відомі, на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , уродженки м. Слов`янськ Донецької області, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. (а.п.28).

Із Судового наказу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року вбачається, що стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 вересня 2017 року до повноліття дитини. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 320 грн. 00 коп., стягувач: Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5 м. Київ, 01601), отримувач коштів – ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ -37993783, банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача – 820019, р/р 31215256700001, код класифікації доходів бюджету – 22030106 (а.п.29).

Із Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2017 року вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів – задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частин усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, до досягнення дитиною – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, починаючи стягнення з 27 вересня 2017 року. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 640 грн. 00 коп. отримувач коштів – отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (а.п.30).

Із Постанови про відкриття Виконавчого провадження ВП № 55118272 від 10 листопада 2017 року вбачається, що Виконавчий лист № 2-н/243/537/2017 виданий 06 листопада 2017 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини (а.п.40).

Із Виконавчого листа Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2017 року вбачається, що стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частин усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, до досягнення дитиною – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, починаючи стягнення з 27 вересня 2017 року. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (а.п.42).

Із Повідомлення Комунального некомерційного підприємства Слов`янської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Слов`янська» № 01-27/129 від 12 жовтня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 в період часу з 09 листопада 2017 року по теперішній час у Комунальному некомерційному підприємстві Слов`янської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Слов`янська» на лікуванні не перебував (а.п.44).

Із Повідомлення Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська» № 1931 від 07 жовтня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за психіатричною допомогою не звертався (а.п.47).

Із Повідомлення Слов`янського міського центру зайнятості № 3744/01-20/2020 від 09 жовтня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вказаний період за сприянням у працевлаштуванні до Слов`янського міського центру зайнятості не звертався, на обліку безробітних не перебував (а.п.48).

Із Повідомлення Комунального некомерційного підприємства Слов`янської міської ради «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» № 10-205 від 12 жовтня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 09 листопад 2017 року по теперішній час в базі даних статистичного відділу Комунального некомерційного підприємства Слов`янської міської ради «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» відсутній (а.п.50).

Із Повідомлення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку в Слов`янському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з 01 лютого 2018 року по 02 травня 2018 року (а.п.51).

Із Довідки-Розрахунку розміру заборгованості по аліментам № 55118272 від 22 жовтня 2020 року вбачається, що по Судовому наказу за № 2-н243/537/2017, який видано на підставі рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2017 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_3 у розмірі по 1/4 частині щомісячно, з усіх видів його заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Заборгованість по аліментам станом на 11 червня 2020 року включно складає у сумі – 53574,00 грн. (а.п.55).

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені в судовому засіданні докази логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку.

Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпцій факту.

При їх оцінці суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом»,який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст.17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України».

Згідно правового змісту норм ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Стаття 62 Конституції України гарантує, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Доведення вини особи поза розумним сумнівом є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною із застосуванням принципу змагальності судового процесу.

При цьому саме сторона обвинувачення несе тягар доведення вини і зобов`язана доводити свою версію подій за цим стандартом. Це означає, що позиція, яка представлена обвинуваченням, має бути доведена в тій мірі, що у «розумної (розсудливої) людини» не може лишатися «розумного сумніву», що обвинувачений винен.

Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Отже, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_1 , обвинувачення за ст. 164 ч. 1 КК України, знайшло своє підтвердження, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провину обвинуваченого повністю доведено, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ст. 164 ч. 1 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

При визначенні міри покарання обвинуваченому у відповідності до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризующих його обставин, віднесення кримінального правопорушення законодавством до кримінальних проступків, характер, ступінь його суспільної небезпеки, ступінь негативної майнової шкоди і наслідків для потерпілої, дані про особу обвинуваченого.

Згідно роз`яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».

п.п.2,3 «при призначенні покарання, суди повинні всебічно враховувати фактичні обставини кримінального провадження у їх сукупності та визначати тяжкість конкретних злочинів враховуючи їх індивідуальний ступінь. Визначаючи ступінь тяжкості злочину судам необхідно виходити з особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб, кількість епізодів злочинної діяльності, характер та ступінь наслідків. Отже, ступінь тяжкості злочину визначається характером того діяння, яке було вчинено у конкретному випадку. На неї впливають різні об`єктивні та суб`єктивні обставини, зокрема цінність тих суспільних відносин на які посягає винний, тяжкість наслідків (характер посягання), спосіб посягання форма й ступінь вини наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.»

Суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає ті обставини, що ОСОБА_1 щиросердно розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_1 є осудним, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, посередньо характеризується за місцем мешкання, суд враховує також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд визнає необхідним та достатнім для виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень призначення ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт, в межах санкції інкримініруємої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.

Підстав для застосування ст. 69 чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дана правова норма має змогу бути застосована, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді громадських робіт є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень.

Згідно ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 374 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у виді громадських робіт на строк сто годин.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту реального відбуття покарання у вигляді громадських робіт.

Захід забезпечення кримінального провадження відповідно до видів, передбачених ст. ст. 131, 176 КПК України не обирався та не застосовувався.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок постановлено, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Головуючий: суддя

Слов`янського міськрайонного суду Т.А.Хаустова.