Рішення № 92950853, 16.11.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

16.11.2020 227/4139/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого cудді Здоровиці О.В.

за участю секретаря с/з Сисенко Ю.В.

представника заявника Печерського А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Добропілля цивільну справу за заявою ОСОБА_7 про встановлення факту родинних відносин та факту смерті, заінтересована особа - Добропільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин між ним і його матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також заявник просить встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Макіївка, тобто на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Обґрунтовуючи заяву заявник вказує на те, що він є сином померлої ОСОБА_3 , але факт родинних зв`язків документально не підтверджений, оскільки є розбіжність в написанні їх прізвища, а саме: у нього в паспорті зазначено « ОСОБА_7 », а матері « ОСОБА_3 ». При цьому, в його свідоцтві про народження, яке заповнено на російській мові, його прізвище вказано « ОСОБА_7 », матір`ю в казано « ОСОБА_3 ». Встановлення факту родинних відносин та факту смерті, заявнику необхідно для оформлення свідоцтва про смерть матері та оформлення в подальшому спадщини. В органі Державної реєстрації актів цивільного стану було відмовлено у реєстрації смерті ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що документ, що підтверджує смерть видано на неконтрольованій органами державної влади України території.

Заявник в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання належним чином був повідомлений.

Представник заявника, адвокат Печерський А.Т., в судовому засіданні просив задовольнити заяву про встановлення факту родинних зв`язків та встановлення факту смерті, пояснив, що факт родинних зв`язків між заявником і ОСОБА_3 документально не підтверджений, так як у заявника свідоцтво про народження видано на російській мові і ймовірно при видачі заявнику паспорта його прізвище невірно переклали на українську мову тому виникла розбіжність в написанні їх прізвищ. Зазначив, що встановлення даних фактів необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_3 встановленого зразка та оформлення в подальшому спадщини після її смерті.

Заінтересована особа, представник Добропільського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце судового засідання належним чином були повідомлені.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що заявник йому приходиться двоюрідним братом по лінії батька. Його батько та мати заявника - ОСОБА_3 є рідними братом та сестрою. Пояснив, що ОСОБА_3 є його тіткою та хрещеною матір`ю. Йому відомо, що у ОСОБА_3 був лише один син - ОСОБА_7 . Після початку бойових дій на території Донецької області, вони з братом спілкуються лише по телефону. Про її смерть йому стало відомо від брата по телефону, також він повідомив, що її поховали на кладовищі в м.Макіївка. На поховання він не їздив.

Дослідивши та проаналізувавши докази в справі, заслухавши пояснення представника заявника та свідка, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, так як надасть йому можливість на підставі встановленого факту родинних відносин, отримати в подальшому свідоцтво про смерть матері та оформлення спадщини після її смерті.

Судом встановлено, що заявником є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м.Макіївка Донецької області, що підтверджується копією паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 , який видано 20.01.1998 року Центрально-Міським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області (а.с.6).

Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_2 , яка видано 10 грудня 1965 року Центрально-Міським РАЦС м.Макіївки та заповнено на російській мові, батьками « ОСОБА_7 » ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Макіївка Донецької області, є « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_3 » (а.с.9).

Як вбачається з другої сторінки паспорта заявника (а.с.6), яка заповнена на російській мові, заявник документований як « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 »

З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , який видано 02.09.2000 року Центрально-Міським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області вбачається, що вказаним паспортом була документована ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Макіївка Донецької області (а.с.16).

З витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00028155965 від 15.10.2020 року вбачається, що 03.01.1965 року було складено актовий запис №2 про шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_3 » (а.с.10).

В судовому засіданні з досліджених документів встановлено, що при видачі заявнику паспорта, його прізвище було передано українською мовою з помилкою, а саме замість « ОСОБА_7 » зазначено « ОСОБА_7 ».

З повного витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00028530313 від 13.11.2020 року вбачається, що батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Макіївка Донецької області є ОСОБА_9 , 1938 року народження та ОСОБА_3 , 1938 року народження.

Враховуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, а саме пояснення представника заявника, свідчення свідка, письмові докази, суд вважає, що факт того, що ОСОБА_7 є сином ОСОБА_3 , є підтвердженим.

Що стосується вимоги заявника про встановлення факту смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Макіївка, суд зазначає наступне.

Згідно п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.

Відповідно до пункту 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1422015762, яка видана Управлінням соціального захисту населення Добропільської міської ради 01.07.2016 року, ОСОБА_7 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Згідно копій лікарського свідоцтва про смерть №1500 та довідки про причину смерті №1500 від 26.08.2020 року, яка видана Республіканським бюро судово-медичної експертизи, так званої Донецької народної республіки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті: атеросклеротичний коронаро-кардиосклероз (а.с.12).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Макіївка Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла в м.Макіївка, Київський район, про що Міським відділом запису актів громадянського стану Макіївського міського управління юстиції Міністерства юстиції, так званої, Донецької народної республіки зроблено актовий запис №1417 від 26.08.2020 року (а.с.11).

Вищевказані досліджені документи, а саме свідоцтво про смерть, копії лікарського свідоцтва про смерть та довідки про причину смерті - видані органами та закладами, які розташовані на тимчасово неконтрольованій органами державної влади України території.

В ході судового зсідання було досліджено копію свідоцтва про поховання НОМЕР_5 , з якого вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на кладовищі сел..Красна Горка «Казачьє» в м.Макієвка поховано померлу ОСОБА_3 (а.с.13).

Також в судовому засіданні був досліджений фотознімок місця поховання (а.с.14), на якому зображені могила з хрестом на якому є табличка з написом « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1-ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

З відмови у проведенні державної реєстрації смерті, виданої начальником Добропільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 22.09.2020 року № 20.32-127/147, вбачається, що у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , було відмовлено, так як заявником пред`явлено документ, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом МОЗ України від 08.08.2006 р.№545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті» (а.с.15).

З повідомлення начальника Добропільського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 29.10.2020 року № 20.32-13/1107, вбачається, що у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актовий запис про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження , не виявлено.

Відповідно до ч.2 ст.319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Даючи оцінку допустимості свідоцтву про смерть та копіям лікарського свідоцтва про смерть та довідки про причину смерті, які видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується ст. 19 Конституції України, ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» і вважає, що вказані документи не є дійсними і не можуть створювати правових наслідків.

Разом з тим, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права і враховує висновки ЄСПЛ у справа проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.2 ЗУ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», будь-який акт, виданий у зв`язку з діяльністю збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, органом реєстрації, лікарняним закладом), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності.

Суд вважає, що в судовому засіданні були досліджені докази, які в сукупності підтверджують факт смерті громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Маіївка Донецької області, і дають суду підстави для задоволення заяви.

Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть його матері та оформлення в подальшому спадщини після її смерті.

Враховуючи наявність вищевказаних доказів, на думку суду, є достатньою підставою для встановлення факту смерті в певний час, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, суд приходить до висновку про задоволення даної вимоги заявника.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту родинних зв`язків та встановлення факту смерті, що надасть заявнику можливість отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , видане відповідним державним органом України для оформлення в подальшому спадщини.

Керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 268, 273, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_7 про встановлення факту родинних відносин та факту смерті, заінтересована особа - Добропільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м.Макіївка Донецької області, є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Макіївка Донецької області.

Встановити факт смерті громадянки України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Макіївка Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Макіївка.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково шляхом подання письмової апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду в частині встановлення факту смерті підлягає негайному виконанню. Копію рішення невідкладно надіслати до Добропільського районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області для державної реєстрації факту смерті особи.

Заявник - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м.Макіївка Донецької області, РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник заявника: адвокат Печерський Антон Тимофійович, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю № 3374 від 06.10.2009 року, індивідуальна адвокатська діяльність за адресою, згідно Єдиного реєстру адвокатів України: 85000, Донецька обл., Добропілля, пров. Європейський, буд. 10, оф. 1, тел.. НОМЕР_8 .

Заінтересована особа: Добропільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ 23356225, юридична адреса: Донецька область, м.Добропілля, вул..Першотравнева, 83;

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 13 листопада 2020 року. З повним текстом рішення сторони можуть бути ознайомлені 18 листопада 2020 року.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя О.В. Здоровиця

13.11.2020