Ухвала суду № 92948544, 18.11.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

18.11.20 Провадження 1кп-932/681/20

Справа 932/8591/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого-судді Карягіної Н.О.

при секретарі Кошевой Л.І.

прокурора Чернявського Є.О.

захисника адвоката Грицая В.О.

представника потерпілого адвоката Корсуновського П.Ю.

за участю:

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020040640001231, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ

У провадженні Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України. Щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 23.09.2020 року продовжено на строк до 21.11.2020 року включно.

Під час обговорення питання щодо доцільності продовження обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурором заявлено клопотання щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк два місяці з тих підстав, що з урахуванням стадії процесу та тяжкості обвинувачення та особистості обвинуваченого, існують ризики, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду з метою уникнення покарання за вчинення кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, оскільки вони не допитані ще судом, може вчинити нове кримінальне правопорушення або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Представник потерпілого адвокат Корсуновський П.Ю. підтримав клопотання прокурора, у клопотанні захисту просив відмовити.

Захисник адвокат Грицай В.О. заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на нічний домашній арешт з тих підстав, що прокурором не надано доказів існування ризиків, на які він послався, а тільки їх формально перелічив, а обвинувачений має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується по місцю попередньої роботи, частково визнає цивільний позов, який бажає відшкодовувати. Крім того, заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки воно подано прокурором в усній, а не у письмовій формі, з порушенням подання зазначеного клопотання у визначений законом строк.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника і просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора і змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, оскільки він працював і бажає працювати і зараз, щоб відшкодувати затрати потерпілого на лікування. Ухилятися від суду він не має наміру, за цей час у нього помер батько і він бажає відвідати його могилу.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним та доцільним задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят днів, задовольнивши клопотання прокурора, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на нічний домашній арешт відмовити, з наступних підстав.

Згідно до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; данні щодо особистості - міцність соціальних зв`язків, стан здоров`я, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, та інші відомості.

ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, пов`язаного з спричиненням шкоди здоров`ю потерпілому, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років, він раніше судимий і вчинив кримінальне правопорушення у період звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, на момент вчинення злочину офіційно не працював та не мав постійного джерела доходу, і з врахуванням стадії процесу, коли докази сторін у повному обсязі не досліджені, всі свідки обвинувачення не допитані, а матеріали кримінального провадження відкриті сторонам, реально існують ризики, що він буде переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню, може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Твердження сторони захисту, що не існує ризиків того, що обвинувачений буде переховуватися від суду, впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки він має постійне місце проживання, працював і має намір повернутися до роботи з метою відшкодування шкоди потерпілому, суд не може розцінювати як підставу зміни запобіжного заходу на більш м`який, так як вищезазначені доводи з урахуванням стадії процесу, тяжкості та обставин кримінального правопорушення, суворості покарання, яке може бути призначене обвинуваченому у разі визнання його у вчиненні інкримінованого йому злочину винним, не свідчать про наявність у обвинуваченого перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду та не перешкоджати здійсненню кримінального провадження.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту і суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

З приводу доводів захисника про те, що прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою заявлено з порушенням строку, порядку та процедури звернення, суд вважає, що дана обставина не є підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки відповідно до змісту положень кримінально-процесуального законодавства України під клопотанням слід розуміти офіційне звернення до суду особи, яка наділена таким правом. Такі клопотання можуть стосуватися виконання певної процесуальної дії чи прийняття рішення з усіх питань, які мають значення для всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, з метою забезпечення прав і свобод усіх учасників судового провадження, передбаченого загальними засадами КПК. При цьому, ст.350 КПК України не передбачає чіткого визначення форми такого звернення у судовому провадженні у першій інстанції під час здійснення судового розгляду, а тому клопотання учасників судового провадження (як сторони обвинувачення так і сторони захисту) викладаються як в усній, так і в письмовій формі та заявляються учасниками процесу і розглядаються судом у встановленому законом порядку безпосередньо у судовому засіданні.

Таким чином з урахуванням тяжкості та обставин злочину, серйозності обвинувачення, суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його провини, особистості обвинуваченого, суд не вбачає наявності у останнього перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду та не перешкоджати здійсненню кримінального провадження, і тому підстав для застосування обвинуваченому на даній стадії процесу більш м`якого запобіжного заходу не вбачає, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищезазначеним ризикам.

На підставі викладеного суд, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора і продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та відмову у задоволенні клопотання сторони захисту.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 331, 350 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

У задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на нічний домашній арешт - відмовити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб, тобто до 16 січня 2021 року включно.

Суддя Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська Н.О. Карягіна