Постанова № 9294400, 28.04.2010, Галицький районний суд м. Львова

ПОСТАНОВА

Іменем України справа №4-21/10р.

28 квітня 2010 року Галицького районного суду м.Львова

під головуванням судді Шумської Н.Л.

при секретарі Дралі М.А.

за участі прокурора відділу прокуратури Львівської обл.Буфана Н.М., захисника ОСОБА_2, ОСОБА_3, слідчого Любченко А.О.

розглянувши скаргу захисника ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи-

встановив:

Захисник ОСОБА_2 звернувся в інтересах ОСОБА_3 до суду із скаргою на постанову прокурора Львівської області Баганця О.В. від 31 серпня 2009 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

В обгрунтування заявленої скарги покликається на те, що підставами для порушення відносно ОСОБА_3 кримінальної справи згідно постанови від 31.08.2009 року є акт № 1197/23-2/19335750 від 27.05.2009 року ДПІ у Залізничному районі м.Львова, податкові повідомлення-рішення № 0001222302/0/16429 від 16.06.2009 року та № 0001222302/0/16430 від 16.06.2009 року, статут АО «АК «УкрЗахідЮрсервіс», первинні фінансові документи, документи бухгалтерської та податкової звітності за перевірений період, вирок Шевченківського районного суду м.Києва у справі про обвинувачення ОСОБА_4 від 03.11.2008 року, пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інші документи.

Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_3 діючи умисно, шляхом укладення договорів про надання консультаційно-правових послуг з ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія» від 03.01.2009 року та ТзОВ «Коммунікаційно-сервісна компанія «Форест» від 03.01.2009 року, здійснював незаконну дяльність щодо мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, для чого без справжнього наміру здійснювати діяльність, пов`язану з виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності, вчинив порушення чинного податкового законодавства, а саме Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» щодо заниження вказаного виду податку на суму 2589583 грн., та Закону України «Про податок на додану вартість» щодо заниження вказаного виду податку на суму 2071666 грн.

Всі вказані в Акті № 1197/23-2/19335750 від 27.05.2009 року ДПІ у Залізничному районі м.Львова порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» грунтуються лише на двох фактах, а саме на взаєморозрахунках АО «АК «УкрЗахідЮрсервіс» з ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія» та ТзОВ «Коммунікаційно-сервісна компанія «Форест».

Дані обставини лягли в основу для нарахування АО «АК «УкрЗахідЮрсервіс» податкових зобов`язань, які зазначені в податкових повідомленях-рішеннях № 0001222302/0/16429 від 16.06.2009 року та № 0001222302/0/16430 від 16.06.2009 року.

Скаржник зазначає у скарзі, що 03.01.2009 року АО «АК «УкрЗахідЮрсервіс» уклало договори з ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія» та ТзОВ «Коммунікаційно-сервісна компанія «Форест» про надання юридичних послуг, в яких адвокатське об`єднання виступало в якості Замовника. Після отримання від Виконавців замовлених послуг між Сторонами відповідно до умов Договору були підписані акти виконаних робіт, зокрема з ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія» 27.02.2009 року та з ТзОВ «Коммунікаційно-сервісна компанія «Форест» 31.03.2009 року. Отримавши замовлені послуги, на підставі виставлених Виконавцями податкових накладних АО «АК «УкрЗахідЮрсервіс» платіжними дорученнями перерахувало на рахунки останніх обумовлену в договорах вартість послуг, зокрема ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія» - 5000000 грн., та ТзОВ «Коммунікаційно-сервісна компанія «Форест» - 7430000 грн.

Також зазначає, що АО «АК «УкрЗахідЮрсервіс» створило валові витрати на підставі належно оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов`язковість ведення і збереження яких передбачена правилами податкового обліку.

В подальшому суми податку на додану вартість та суми валових витрат включено до податкового кредиту та валових витрат та відображено об`єднанням у податковій звітності.

ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія» та ТзОВ «Коммунікаційно-сервісна компанія «Форест» на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як платники податку на додану вартість, а відтак мали право виписувати податкові накладні, оскільки відсутні будь-які судові рішення про скасування установчих документів чи свідоцтв платників ПДВ.

Також зазначає, що при винесенні постанови про порушення кримінальної справи органами прокуратури не враховано відсутність в матеріалах справи, які стали підставою для порушення такої, даних про узгодження розміру податків, які повинне було сплатити АО «АК «Укрзахідюрсервіс» у порядку, встановленому ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що свідчить про відсутність даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Разом з тим, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2009 року податкові повідомлення-рішення № 0001222302/0/16429 від 16.06.2009 року та № 0001222302/0/16430 від 16.06.2009 року скасовані. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2010 року вищевказана постанова Львівського окружного адміністративного суду залишена без змін. Інших же даних, які б могли бути підставою для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 в матеріалах справи не має.

Також зазначає, що в ході дослідчої перевірки не встановлено, чи договори між адвокатським об`єднанням з однієї сторони та ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія», ТзОВ «Коммунікаційно-сервісна компанія «Форест» виконані, тобто чи наявні докази про те, що дані договори спрямовані на реальне настання правових наслідків, які послуги мали надати Виконавці адвокатському об`єднанню та чи вони надали ці послуги. Будь-яких даних вважати, що укладені адвокатським об`єднанням договори про надання юридичних послуг є фіктивними при порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 не має.

Крім того, висновки прокуратури Львівської області про обізнаність ОСОБА_3 щодо фіктивності ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія», ТзОВ «Коммунікаційно-сервісна компанія «Форест» грунтуються на припущеннях і не підтверджуються наявними матеріалами справи.

З урахуванням вищенаведеного, у зв`язку з відсутністю у прокурора будь-яких належних та підтверджених фактів, отриманих законним шляхом, про вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, що відповідно до ч.2 ст.94 КПК України є єдиною підставою для порушення кримінальної справи, та у зв`язку з цим порушення прокурором ст.98 КПК України, стверджує, що оскаржувана постанова не може залишатися в силі та її слід скасувати.

Скаржник та ОСОБА_3 в судових засіданнях скаргу підтримали та дали пояснення, аналогічні доводам викладеним в скарзі.

Прокурор скаргу заперечив, вказавши на законність та обгрунтованість оскаржуваної постанови, зазначивши, що неузгодженість податкового зобов»язання не є підставою для відмови в порушенні кримінальної справи. Також вказує на безпідставність посилань скаржника на рішення адміністративних судів, оскільки такі винесено після прийняття оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи. Тому просив суд відмовити у задоволенні скарги.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінальної справи, щодо приводів і підстав винесення 31.08.2009 року постанови про порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку про підставність скарги.

Відповідно до ст.98 КПК України при наявності приводів зазначених у ст.94 КПК України, перевірених належним чином, прокурор, слідчий, орган дізнання зобов”язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, час та місце скоєння злочину, статтю кримінального закону, за ознаками якої була порушена кримінальна справа.

Відповідно до ч.2 ст.94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

З матеріалів справи вбачається, що підставами для порушення кримінальної справи є акт № 1197/23-2/19335750 від 27.05.2009 року ДПІ у Залізничному районі м.Львова, податкові повідомлення-рішення № 0001222302/0/16429 від 16.06.2009 року та № 0001222302/0/16430 від 16.06.2009 року, статут АО «АК «УкрЗахідЮрсервіс», первинні фінансові документи, документи бухгалтерської та податкової звітності за перевірений період, вирок Шевченківського районого суду м.Києва у справі про обвинувачення ОСОБА_4 від 03.11.2008 року, пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інші документи.

Проте, з представлених документів не вбачається достатніх підстав для порушення кримінальної справи за ч.3 ст.212 КК України.

Статтею 212 КК України передбачено відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів.

Вказане свідчить, що ухилення від сплати податків є злочином з матеріальним складом, для кваліфікації якого необхідно встановлення певних суспільно-небезпечних наслідків, тобто фактичне ненадходження до бюджетів коштів. Вказаний злочин вважається закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачені законодавством з питань оподаткування, тобто з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, безпосередньо зумовлений ухиленням від його сплати.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних чи фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року.

Підпунктом 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається в письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник вважає за потрібне надати.

Відповідно до пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов`язання платника податків.

Таким чином, злочин, передбачений ст.212 КК України, є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто, сум узгоджених податкових зобов`язань, визначенизх згідно із Законом України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), а саме з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов`язковий платіж, що відповідно до визначеного ст.5 вказаного Закону порядку вважається узгодженим і підлягає сплаті (п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 08.10.2004 року «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів).

Однак , в матеріалах справи, які стали підставою для порушення такої, відсутні дані про узгодження податкових повідомлень у порядку, встановленому ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2009 року податкові повідомлення-рішення № 0001222302/0/16429 від 16.06.2009 року та № 0001222302/0/16430 від 16.06.2009 року скасовані.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2010 року, що вступила в законну силу одразу після проголошення, вищевказана постанова Львівського окружного адміністративного суду залишена без змін.

Таким чином суд вважає необгрунтованим вказання прокурором обставин, що містять склад злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, тобто в умисних діях по ухиленню від сплати податків у особливо великих розмірах, оскільки податкові зобов`язання не є узгодженими, у об`єднання не виникло обов`язку по сплаті визначених в акті № 1197/23-2/19335750 від 27.05.2009 року ДПІ у Залізничному районі м.Львова, податкових повідомленнях-рішеннях № 0001222302/0/16429 від 16.06.2009 року та № 0001222302/0/16430 від 16.06.2009 року сум податків до бюджету, тому діяння президерта АО ОСОБА_3 не можна вважати кримінальнокарними.

З матеріалів справи вбачається, що АО «АК «УкрЗахідЮрсервіс» створило валові витрати на підставі належно оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов`язковість ведення і збереження яких передбачена правилами податкового обліку. В подальшому суми податку на додану вартість та суми валових витрат включено до податкового кредиту та валових витрат та відображено об`єднанням у податковій звітності.

Дії АО «АК «УкрЗахідЮрсервіс» відповідають п. 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» яким передбачено, що податкова звітність повинна грунтуватися на даних бухгалтерського обліку. Ті первинні документи, правила заповнення яких викладені в ст.9 вищевказаного закону, слугують також підтвердженням виникнення податкових подій. Якщо документи заповнені постачальником за формою та з дотриманням відповідних правил, то не має ніяких підстав покупцю не відображати у своєму обліку (бухгалтерському та податковому) факту здійснення господарської операції.

ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія» та ТзОВ «Коммунікаційно-сервісна компанія «Форест» на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як платники податку на додану вартість, а відтак мали право виписувати податкові накладні, оскільки в матеріалах справи, які стали підставою для порушеня такої, відсутні будь-які судові рішення про скасування установчих документів чи свідоцтв платників ПДВ.

Таим чином, зі змісту вказаного акта № 1197/23-2/19335750 від 27.05.2009 року ДПІ у Залізничному районі м.Львова вбачається, що податковими ревізорами-інспекторами зроблено висновок про безпідставність включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, що призвелодо заниження податку на додану вартість контрагентами АО «АК «УкрЗахідЮрсервіс», а не безпосередньо цим об`єднанням.

Разом з тим саме на ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія» та ТзОВ «Коммунікаційно-сервісна компанія «Форест» Законом України «Про податок на додану вартість» покладено обов`язок з утримання та внесення до бюджету ПДВ, і саме вони несуть відповідальність за повноту та своєчасність його внесення до бюджету.

Щодо інших підстав для порушення кримінальної справи, то такі самі по собі не вказують на порушення ОСОБА_3 податкового законодавства та не вказують на наявність в його діях ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Аналізуючи матеріали перевірки, які слугували підставами для порушення кримінальної справи в сукупності, суд вважає, що на момент порушення кримінальної справи 31 серпня 2009 року, в прокурора Львівської області не було достатніх даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що постанова від 31 серпня 2009 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.94, 97, 98, 236, 236-7, 236-8 КПК України, суд-

постановив:

Скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати постанову прокурора Львівської області від 31 серпня 2009 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

На постанову може бути подано апеляцію протягом семи діб з часу її винесення.

Суддя: Н.Л.Шумська