Рішення № 92941410, 23.09.2020, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6588/17

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Васильченка О. В. ,

за участю секретаря судового засідання - Поляновській О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Енергобанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» Брайко С.А. звернувся до Подільського районного суду м.Києва з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 07.11.2013 року між ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» та відповідачем - ОСОБА_1 було укладено договір № 00-039912-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA.

Ухвалою суду від 13.02.2019 року замінено позивача у цивільній справі за позовом ПАТ «Енергобанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» Брайко Станіслава Анатолійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

В обґрунтування позову позивач звертає увагу суду на те, що на виконання вимог чинного законодавства України та умов договору від 07.11.2013 № 00-039912-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA, Банк протягом всього строку дії кредитного договору належним чинним виконував взяті на себе зобов`язання, щодо надання кредитних коштів позичальнику, на відміну від відповідача, який внаслідок невиконання своїх зобов`язань за кредитним договором, станом на 11.05.2017 має заборгованість у розмірі 30 127,97 грн., з яких: - заборгованість за кредитом 7762,11 грн.; заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості 16210,17 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 6155,69 грн., яку просить стягнути з відповідача, шляхом задоволення позовних вимог.

Також позивач вказує, що 11.11.2013 року між тими самими сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору № 00-039912-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA, за умовами якої розмір кредитного ліміту складає 10 000 гривень та відповідачем було отримано під розписку платіжну картку.

У позовній заяві зазначено, що у відповідності до тарифів за відкриття та обслуговування пакету «Кредитна картка VISA» позичальнику було встановлено: - відсоткова ставка 35% річних; - розмір щомісячного мінімального платежу 5% від боргових зобов`язань, але не менше 50 грн.; - штраф за виникнення простроченої заборгованості 50 грн. + 0,2% в день від суми простроченої заборгованості.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити повністю з підстав, викладених у ньому.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково - у розмірі заборгованості за кредитом та надав докази добровільного погашення відповідної заборгованості, у іншій частині позовних вимог - заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до приписів ст. 628, ст. 629 ЦК України, умови договору, погоджені сторонами, є обов`язковими для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Так стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як було встановлено в ході судового розгляду, 07.11.2013 між Публічним акціонерним товариством «ЕНЕРГОБАНК» та відповідачем - ОСОБА_1 було укладено договір № 00-039912-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA (а.с.7-11).

Крім того, 11.11.2013 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до вищезазначеного договору № 00-039912-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA за умовами якої розмір кредитного ліміту складає 10 000 гривень (а.с.12).

Судом встановлено, що відповідачем було отримано платіжну картку, що підтверджується розпискою останнього (а.с.19).

Відповідно до п. 2.1.2 кредитного договору, позивач надав відповідачці кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії, в межах кредитного ліміту за винятком випадків, передбачених цим договором, а відповідачка зобов`язалась повернути суму отриманого кредиту на умовах, в строки та в порядку, що передбачені цим договором.

Згідно п.п. 2.1.3. та п. 2.3. договору, розмір кредитного ліміту зазначається в додатковій угоді до договору, що є його невід`ємною частиною. Кредитний ліміт може бути збільшений або зменшений за заявою держателя або за рішенням Банку, а також в інших випадках, передбачених договором. Порядок здійснення платіжних операцій з використанням кредитної картки, а також порядок отримання кредиту регулюється чинним законодавством України, правилами міжнародної платіжної системи VISA INTERNATIONAL, цим договором, правилами (а.с.13-16), а також тарифами банку (а.с.17).

Пунктом 2.6. договору, встановлено, що строк дії кредитної лінії становить один рік з моменту підписання сторонами цього договору. Якщо не пізніше ніж за 45 календарних днів до закінчення терміну дії кредитної лінії, за умови, що з боку держателя відсутня прострочена заборгованість за кредитом та/або обслуговуванню карткового рахунку, та жодна із сторін в установленому договором порядку не заявить про припинення строку дії кредитної лінії, термін дії кредитної лінії продовжується на той же строк і на тих же умовах.

У відповідності до п. 3.3.1., 3.3.6. договору, держатель зобов`язався вчасно та в повному обсязі погашати банку суму боргових зобов`язань, та повністю погасити боргові зобов`язання у день скасування банком кредитного ліміту.

За користування кредитом, в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом; банк щомісячно нараховує проценти, комісії, розраховує та стягує пені та штрафи в розмірі, встановленому тарифами. Проценти за користування кредитом (в тому числі простроченим кредитом) нараховуються на фактичну суму наданого кредиту (в тому числі простроченого кредиту) і за фактичний час користування таким кредитом протягом всього розрахункового циклу, включаючи день надання зазначених коштів, що передбачено пунктами 5.1., 5.2. кредитного договору.

Відповідно до пункту 5.7. договору, проценти на залишок коштів на картковому рахунку нараховуються згідно тарифів банку.

За умов п.п. 6.1., 6.2. кредитного договору сторони несуть майнову відповідальність в розмірі, передбаченому тарифами, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором, а також за порушення правил. У випадку несвоєчасного погашення мінімального платежу чи виникнення овердрафту, держатель зобов`язаний сплатити на користь банку штраф у розмірі, передбаченому тарифами.

Судом встановлено, що у відповідності до тарифів за відкриття та обслуговування пакету «Кредитна картка VISA» позичальнику було встановлено: - відсоткова ставка 35% річних; - розмір щомісячного мінімального платежу 5% від боргових зобов`язань, але не менше 50 грн.; - штраф за виникнення простроченої заборгованості 50 грн. + 0,2% в день від суми простроченої заборгованості; - штраф за користування перелімітом (несанкціонований овердрафт) 0,2 % в день від суми переліміту.

Крім того, відповідно до кредитного договору встановлено, що за рахунок кредитних коштів банк має право здійснювати погашення, зокрема винагороди банку (проценти за користування кредитом, щомісячна плати за обслуговування кредитної карти, інших комісії, штрафні санкцій (якщо такі матимуть місце) - визначено в правилах користування кредитною карткою «VISA») незалежно від наявності на картковому рахунку власних коштів держателя або наявності чи відсутності невичерпаного кредитного ліміту (понадліміт - овердрафт).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що за користування кредитом, в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом, банк щомісячно нараховує проценти, комісії, розраховує та стягує пені та штрафи в розмірі, встановленому тарифами. Проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, що визначений п. 2.6. цього договору. Банк списує нараховані проценти та комісії з карткового рахунку. Банк має право нараховувати різні процентні ставки на різні форми використання кредиту, такі як зняття готівки (в тому числі на комісії, що є результатом зняття готівки), розрахунок в торгівельно-сервісній мережі тощо (далі - форма транзакції). Процентні ставки для різних форм транзакцій визначаються тарифами.

Згідно із п. 5.1.2. договору, у випадку, якщо протягом строку дії платіжного періоду держатель сплатить лише частину Боргових зобов`язань або взагалі не сплатить жодної їх частини, банк нараховує проценти за користування Кредитом на підставі стандартної відсоткової ставки за фактичний період користування кредитом. Пільговий період у такому випадку не надається. Розмір стандартної відсоткової ставки визначається тарифами.

Відповідно до п. 5.2. договору кредиту, проценти за користування кредитом (в тому числі простроченим кредитом) нараховуються на фактичну суму наданого кредиту (в тому числі простроченого кредиту) і за фактичний час користування таким кредитом протягом всього розрахункового циклу, включаючи день надання та виключаючи день повернення зазначених коштів. Нараховані проценти щомісячно списуються із карткового рахунку. Для розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у місяці та у році.

Згідно із п. 5.4. договору кредиту - «Держатель зобов`язаний не пізніше останнього Банківського дня строку дії Платіжного періоду та за умови, що сума Мінімального платежу перевищує розмір Пільгової частини Мінімального платежу, а також інших випадках, передбачених Правилами, щомісяця погашати в повному обсязі суму Мінімального платежу, розмір якої визначається у Звіті-Рахунку».

За приписами п. 5.4.1. договору кредиту - «Якщо розмір Мінімального платежу менше встановленого Банком розміру фіксованого Платежу, Держатель сплачує Банку фіксований Платіж, розмір якого визначається в Тарифах, але не більше загальної суми Боргових зобов`язань».

Пунктом 5.8. договору передбачено, що держатель доручає та дає банку право самостійно списувати з будь-якого рахунку держателя, відкритого в банку, суми коштів з метою привернення суми несплаченого мінімального платежу, несплачених поточних боргових зобов`язань, овердрафту або будь-яких інших невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань за цим договором.

Згідно із п. 6.2. договору кредиту, у випадку несвоєчасного погашення мінімального платежу чи виникнення овердрафту держатель зобов`язаний додатково сплатити на користь банку штраф у розмірі, передбаченому тарифами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач у підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що на виконання вимог чинного законодавства України та умов договору № 00-039912-01 від 07.11.2013 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA, протягом всього строку дії кредитного договору належним чинним виконував взяті на себе зобов`язання, щодо надання кредитних коштів відповідачу, на відміну від останнього, у якого внаслідок невиконання своїх зобов`язань за кредитним договором станом на 11.05.2017 має заборгованість у розмірі 30 127,97 грн., з яких: - заборгованість за кредитом 7762,11 грн.; заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості 16210,17 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 6155,69 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.23-26).

Суд критично ставиться до доводів відповідача про одностороннє розірвання кредитного договору банком, порушення банком умов відповідного договору, оскільки жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації не надано. Інформація з наданою відповідачем випискою з балансом по картці станом на 19.01.2015 року кореспондується з інформацією банку, а добровільне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 7762,11 грн у лютому 2018 року підтверджує триваючі кредитні відносини між сторонами.

Тобто, як вбачається з матеріалів справи, відповідач визнає позов частково у розмірі заборгованості за кредитом - 7762,11 грн., мотивуючи тим, що у період з січня 2015 року та по квітень 2017 року, позивач жодним чином не повідомив його про зміни в порядку та способі обслуговування картки, зміни реквізитів банку, припинення дії картки, скасування кредитного ліміту або ж розірвання договору в односторонньому порядку, при цьому у лютому 2018 року здійснив платіж з метою погашення заборгованості за кредитом.

Судом встановлено, що банк виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання кредитних коштів, однак відповідач в порушення умов кредитного договору не здійснював платежів для погашення суми заборгованості кредиту у встановлені договором строки та розміри, чим порушив взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 11.05.2017 має заборгованість у розмірі 30 127,97 грн., з яких: - заборгованість за кредитом 7762,11 грн.; заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості 16210,17 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 6155,69 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.23-26).

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача знайшли своє доведення в ході судового розгляду вищезазначеного позову, а тому підлягають задоволенню в частині не виконаних добровільно зобов`язань, а саме: заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості 16210,17 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 6155,69 грн., що разом складає 22 365,86 грн.

Крім того, слід зазначити, що постановою Правління Національного банку України № 370 від 11.06.2015 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 115 від 12.06.2015 року про початок процедури ліквідації ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» строком на 1 рік з 12.05.2015 року по 11.06.2016 року (включно).

Згідно рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 136 від 14.07.2015 року, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» з 15.07.2015 року призначено Брайка С.А .

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 842 від 26.05.2016 року продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» на два роки по 11.06.2018 року.

В матеріалах справи міститься договір від 18.05.2018 року № 21 про відступлення прав вимоги між ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» та ТОВ «ФК» «Довіра та гарантія» на підставі чого була здійснена заміна позивача у цій справі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем заявлялася вимога про стягнення 30127,97 грн, судом вирішено стягнути 22365,86 грн. Тому з Відповідача необхідно стягнути пропорційну суму сплаченого Позивачем судового збору, а саме: 1184,00 грн.

На підставі ст. ст. 525, 526, 530, 536, 551, 549, 610-612, 625, 628, 629, 638, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354, а також п.п. 9, 15 Перехідних положень ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 38750239) заборгованість за кредитним договором від 07.11.2013 року № 00-039912-01 у розмірі 22 365,86 грн. (двадцять дві тисячі триста шістдесят п`ять гривень 86 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 38750239) судовий збір в розмірі 1184,00 грн. (одна тисяча сто вісімдесят чотири гривні, 00 коп.).

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. В. Васильченко