Ухвала суду № 92940467, 16.11.2020, Деснянський районний суд міста Києва

2-о/754/225/20

Справа № 754/6034/20

У Х В А Л А

іменем України

16 листопада 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі

судді Саламон О.Б.

з участю секретаря судового засідання Крутікової-Вільховченко І.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Чаплинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вище вказана цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Заява мотивована тим, що рішенням Херсонського міського суду Херсонської області встановлено факт розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак адвокат в резолютивній частині заяви серед вимог не вказав всі необхідні складові, які необхідні для виконання рішення суду, через що рішення суду не може бути виконане. При цьому, Херсонським міським судом Херсонської області було відмовлено в задоволенні заяви про виправлення описки в рішення суду та його роз`ясненні. З огляду на вказане, заявник звертається до суду з вказаною заявою.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16.06.2020 відкрито провадження по справі.

В судове засідання зі сторони заявника надходила заява про розгляд справи за її відсутності, в якій просить відхилити заперечення заінтересованої особи та задовольнити заяву.

Від представника заінтересованої особи Чаплинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання надійшли пояснення, у відповідності до яких просить розглядати справу за його відсутності,заперечує проти вимог заяви.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, зокрема, шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились,відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши подану заяву та заперечення заінтересованої особи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, в якому відсутній спір про право.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану.

При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Встановлення факту, що має юридичне значення, в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пленум Верховного Суду України у п. 1постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, роз`яснив, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 3 цієї Постанови, у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Встановлено, що рішенням Херсонського міського суду Херсонської області №766/22568/18 від 15.11.2018 задоволено заяву ОСОБА_1 , встановлено факт розірвання шлюбу з 04.10.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19.01.2013 ВДРАЦС Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі, а/з №29.

Отже даний юридичний факт розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вже встановлений в судовому порядку.

При цьому, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, ухваленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» констатовано існування усталеної практики щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

З огляду на вказане повторне встановлення аналогічного факту, який вже встановлений рішенням суду не відповідає нормам права.

При цьому, вбачається, що в заяві ОСОБА_1 посилається на те, що оскільки рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15.11.2018 не містить даних щодо прізвища осіб після розірвання шлюбу, підстави державної реєстрації розірвання шлюбу, відділ РАЦСУ відмовляє в виконанні зазначеного рішення суду.

Зокрема, вбачається, що заінтересована особа Чаплинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заперечує щодо задоволення заяви про встановлення факту розірвання шлюбу.

З огляду на вказане, між заявником та Чаплинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вбачається спір з вказаного питання, який підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, при цьому сам факт розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вже встановлений судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи,залишає заяву без розгляду.

Керуючись ст. 315 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Чаплинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту розірвання шлюбу - залишити без розгляду, роз`яснивши право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет на веб-сайті суду: http://ds.ki.court.gov.ua/

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Повний текст ухвали суду складено 16.11.2020.

Суддя О.Б. Саламон