Вирок № 92937996, 18.11.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2544/20

Номер провадження 1-кп/623/330/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Винниченка П.П.,

за участю: секретаря Телешевської В.Ю.,

прокурора Михайленко О.О.,

захисника Гупала Р.М.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ізюмського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 травня 2020 року за № 12020220320000455 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкиі м. Ізюм Харківської області, українки, громадянки України, із повною загальною середньою освітою, незаміжньої, непрацюючої, не являється особою з інвалідністю, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не судимої,

у вчиненні злочину,передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , 28 травня 2020 року приблизно о 10 годині, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , в ході сварки з ОСОБА_2 , яка виникла під час спільного вживання алкогольних напоїв, маючи прямий умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, взяла у праву руку ніж та нанесла ним один удар у грудну клітину ліворуч, спричинивши останньому тілесне ушкодження у вигляді одиночного проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч на рівні 2-3 міжребір`я по середньо-ключичній лінії, що супроводжувалося розвитком лівобічного гемоторакса, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, що кваліфікується за ч.1 ст.121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнала повністю, покаялася, підтвердила обставини вчинення нею злочину, та пояснила, що дійсно вона спричинила удар ножем у грудну клітину ОСОБА_2 під час розпиття спиртних напоїв та сварки.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив покази обвинуваченої ОСОБА_1 , претензій матеріальноо і морального характеру до обвинуваченої ОСОБА_1 не має, просив призначити покарання ОСОБА_1 не пов`язане з позбавлення волі.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності її позиції немає, останній роз`яснено, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України - тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом”якшують та обтяжують її покарання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_1 визнала себе винуватою, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів.

ОСОБА_1 раніше несудима, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра Ізюмської ЦМЛ не перебуває.

Відповідно до висновку досудової доповіді Ізюмського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої та її спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства ( у т.ч. окремих осіб).

При призначенні покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує, що вона щиро розкаюється у вчиненні злочину та активно сприяла розкриттю злочину, що є обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі викладеного, з врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченої, обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення в виді з застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування призначеного покарання із зобов`язаннями, передбаченими ст. 76 КК України.

Цивільний позов по справі прокурора про відшкодування витрат, затрачених на лікування ОСОБА_2 в КНП Ізюмської міської ради «Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері» підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України та призначити покарання в виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_5 в період іспитового строку, не виїздити на постійне проживання за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміни місця роботи, навчання або проживання, періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави в особі КНП Ізюмської міської ради «Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері» ( ЄРДПОУ 02003304 АТ КБ «Приватбанк» р/р НОМЕР_2 ) в розмірі 2918 грн.36 коп. (відшкодування шкоди, витраченої на лікування потерпілого ОСОБА_2 в КНП Ізюмської міської ради «Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері»).

Скасувати арешт майна, а саме: кухонного ножа з рукояткою помаранчевого кольору та лезом, на якому мається малюнок квітів жовтого та рожевого кольорів, медичного пластира з нашаруванням речовини бурого кольору, ватної палички з мазком речовини бурого кольору з бильця дивану в кімнаті №7, ватної палички з мазком речовини бурого кольору з килиму в кімнаті №7,накладений ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 03.06.2020.

Речові докази: ніж кухонний, бувший у використанні, з дефектами зносу, що складається з клинку та рукояті, загальною довжиною 22.0 см.; медичний пластир з нашаруванням речовини бурого кольору; ватна паличка з мазком речовини бурого кольору з бильця дивану в кімнаті №7; ватна паличка з мазком речовини бурого кольору з килиму в кімнаті №7, які передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області за адресою: м. Ізюм, пров. Георгіївський, 2 - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя П.П.Винниченко