Рішення № 92936363, 18.11.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4774/20

Провадження № 2-а/487/121/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва, у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Дорош В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2020 року до Заводського районного суду м. Миколаєва звернувся ОСОБА_1 до молодшого лейтенанта поліції Управління патрульної поліції в Миколаївській області Жорж Артура Руслановича, в якому просить: скасувати постанову від 16.08.2020 року серія ЕАМ № 2986964 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а справу закрити за відсутністю складу правопорушення.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що постановою серія ЕАМ № 2986964 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що він не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті з вул. Крилова на вулицю генерала Карпенка, а саме праворуч, чим порушив п. 9.2.6 ПДР. З вказаним він не згоден, оскільки вказане перехрестя регульоване світлофором та знаком 4.2 «Рух праворуч». Вважає, що він рухаючись по перехрестю ПДД не порушував, рухався по єдиній у тому місці дорозі відповідно до її конфігурації, напрямку руху не змінював та не вчиняв жодних маневрів, які б зобов`язували його вмикати світловий покажчик повороту. Напрямок руху, про який інформує водіїв дорожній знак 4.2 є одним із елементів дорожніх умов та на відміну від маневрів не залежить від дій водія, оскільки є геометричним параметром дороги. А обов`язок вмикати світловий покажчик повороту виникає лише у випадку вчинення водієм маневрів, тобто перед початком руху, перестроюванням, поворотом праворуч, ліворуч, розворотом, з`їздом з проїзної частини, рухом заднім ходом. Крім того, на перехресті вул. Крилова та Г. Карпенко встановлений єдиний наказовий знак 4.2 «Рух праворуч» дії якого зобов`язані дотримуватись всі водії на цій ділянці дороги. Тому, у випадку вмикання попереджувального сигналу праворуч, інші водії могли б подумати що він буде здійснювати в`їзд на територію подвір`я багатоповерхового будинку, який знаходиться на цьому перехресті.

28 серпня 2020 року зазначена позовна заява залишена без руху.

04 вересня 2020 року на виконання вимог ухвали позивачем подано заяву про долучення квитанції про сплату судового збору, а 11 вересня 2020 року - позовну заяву, відповідно до якої відповідачем зазначив Управління патрульної поліції в Миколаївській області, зазначив адресу позивача.

14 вересня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16 жовтня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що поліцейський врахував всі необхідні обставини при розгляді справи та виніс постанову відповідно до чинного законодавства.

Також 16 жовтня 2020 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху з посиланням на не сплату судового збору.

Дослідивши матеріали та надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 16 серпня 2020 року о 11:25:36 год. інспектором УПП в Миколаївській області Жорж А.Р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАМ № 2986964, якою ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом FORD KUGA НОМЕР_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Згідно даної постанови правопорушення полягає в тому, що 16.08.2020 11:13:20 в м. Миколаїв вул. Генерала Карпенко-Крилова водій ОСОБА_1 , керуючи вищевказаним ТЗ не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті з вул. Крилова на вулицю Генерала Карпенка, а саме праворуч, чим порушив п. 9.2.б ПДР - Порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху.

Відповідно до вимог ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 9.2 Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку:

а) перед початком руху і зупинкою;

б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Як вже зазначалось вище, зі змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, яке виразилось у неподанні ним сигналу світлового покажчика повороту перед здійсненням попороту праворуч з вул. Крилова в напрямку вул. Генерала Карпенка.

Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

У підтвердження факту вчинення позивачем порушення п. 9.2 б ПДР відповідачем були надані матеріали відеофіксації.

З дослідженого судом відеофайлу вбачається, що позивач рухався по єдиній у тому місці дорозі відповідно до її конфігурації, напрямку руху не змінював та не вчиняв жодних маневрів, які б зобов`язували його вмикати світловий покажчик повороту. Заокруглення дороги праворуч в даному випадку не може розцінюватись як здійснення водієм такого маневру як поворот та не зобов`язує водія включати світловий покажчик повороту.

Більш того, згідно відеозапису, на перехрещуванні доріг вул. Крилова та Г. Карпенка встановлено наказовий знак 4.2 «Рух праворуч», який зобов`язує водіїв рухатись виключно праворуч.

Відповідно до пункту 9.4 ПДР України, подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.

Маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з`їзд з проїзної частини, рух заднім ходом (пункт 1.10 ПДР України).

Аналіз вказаних положень Правил дорожнього руху свідчить про те, що наявність дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч», виключає можливість водіїв рухатись в інших напрямках, не залежить від дій водія.

Обов`язок вмикати світловий покажчик повороту виникає лише у випадку вчинення водієм маневрів, тобто перед початком руху, перестроюванням, поворотом праворуч чи ліворуч, розворотом, з`їздом з проїзної частини, рухом заднім ходом.

Вказаний попереджувальний сигнал необхідний для інформування інших водіїв про зміну напрямку руху та надання їм можливості скоригувати свої дії (вибрати безпечну швидкість, перестроїтись в іншу смугу руху, тощо) з урахування відповідного маневру водія, який подає попереджувальний сигнал.

При цьому, такий наказовий знак як «Рух праворуч», водії зобов`язані враховувати в незалежності від дій інших водіїв.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення пункту 9.2б ПДР України, у зв`язку із відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові.

Наданий відповідачем в якості доказу відеофайл вказаних висновків суду не спростовує, оскільки не містить доказів порушення позивачем п. 9.2б Правил дорожнього руху.

При цьому, доводи позивача жодним чином не спростовані відповідачем.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин наявні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині скасування постанови.

Щодо клопотання представника позивача про залишення позовної заяви без руху з підстав несплати судового збору, то таке клопотання не може бути задоволено, оскільки на виконання вимог ухвали суду від 28 серпня 2020 року позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 420,40 грн., про що зазначено в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Одночасно, вимога позивача щодо закриття провадження у справі не може бути задоволена, виходячи з наступного.

Виключний перелік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення міститься в ст. 213 КУпАП, до яких відносяться як суди, так і органи Національної поліції. Проте, розмежування підвідомчості спорів між даними органами зазначене у ст. 221-222 КУпАП.

Згідно приписами ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачених статті 125 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції та не передбачає повноваження судів розглядати дані справи в розумінні глави 22 КУпАП.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 125 КУпАП, органи Національної поліції виносять постанову (ч. 1 ст. 283 КпАП). Відповідно до частини 1 ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Таким чином, виключне право виносити одну із вищевказаних постанов по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 125 КУпАП належить органам Національної поліції та належить до дискреційних повноважень останніх.

Тому, суд, розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства, у справах, про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у ст. 222 КпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених ст. 284 КУпАП замість вказаного суб`єкта владних повноважень, що виключатиме втручання суду у дискреційні повноваження останнього.

Саме таку правову позицію висловив Верховний суд у постанові від 13 лютого 2020 року у справі № 201/243/17.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у зазначеній частині.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіляючи судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України, суд доходить висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Миколаївській області слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у сумі 420,40 грн.

Керуючись ст.2, 5-15, 73-77, 90, 242-246, 286, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 16.08.2020 року серія ЕАМ № 2986964, складену відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУПАП - скасувати.

В частині позовних вимог про закриття провадження у справі - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 420,40 грн.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України, місцезнаходження: 54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-Б/1.

Повне рішення суду складено 18 листопада 2020 року.

Суддя: З.М. Сухаревич