Рішення № 92936023, 16.11.2020, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2792/20

Провадження № 2-а/459/59/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Рудакова Д.І.,

з участю секретаря судових засідань Заяць В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, суд -

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

В обґрунтування своєї позиції позивач послався на наступне: 23 вересня 2020 року о 20.59 год. на дорозі МО9 біля с. Гряда, Жовківського району Львівської області поліцейським щодо нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ № 3182892, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. З постановою він не згідний, оскільки жодного порушення не вчиняв. Просив скасувати постанову та закрити провадження по справі.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 09.10.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 28 жовтня 2020 року було відкрите спрощене провадження за вказаним адміністративним позовом та призначено судовий розгляд у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача подав суду через електронну пошту письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що позивач не порушував п. 2.1.г Правил дорожнього руху України, оскільки він наголошував на тому що транспортний засіб є застрахований та відповідно до електронної бази, яка є відкритою можна перевірити, чи транспортний засіб застрахований чи ні, при собі він не мав паперового полісу, про те такий, був в наявності (надано суду). При цьому, інспектору було представлено електронний документ через додаток дія. Інспектор вказав, що позивач має пред`явити виключно паперовий варіант, а наявність поліса в електронному вигляді не передбачена.

Також, просили розглянути справу без їх участі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача просила розглянути справу за своєї відсутності. У наданому відзиві заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що співробітник поліції діяв відповідно до чинного законодавства, так як постанова відповідає нормам чинного законодавства, відповідно складення її грунтувалося на підставі ст. ст. 278, 279 КУпАП. Також вказала, що витрати позивача на правову допомогу стягненню не підлягають, оскільки не доведені належними доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутністю учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Згідно з копією постанови серії ЕАМ № 3182892 від 23.09.2020 року ОСОБА_1 23.09.2020року о 20год. 59хв. на автомобільній дорозі М09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська, керуючи автомобілем ВАЗ-2008 НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.1. вузька суцільна лінія, здійснив її перетин, а також при перевірці документів не пред`явив (не мав при собі) поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1.г. Правил дорожнього руху. Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 425,00 грн.

Статтею 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказуванні правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні було досліджено докази, які додані позивачем до позову, а саме: копію постанови від 23.09.2020року та копію полісу страхування, який укладений був 28.01.2020року з яких вбачається, що він п. 2.1.г Правил дорожнього руху України не порушував.

Крім наданих позивачем копій доказів у справі, інших доказів, які вказували б на вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідачем суду не надано.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Згідно зі ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

За наведених обставин, суд вважає недоведеним вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, прийняте рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності є необгрунтованим, за відсутності достатніх даних про вчинення цього правопорушення постанова серії ЕАМ № 3182892 від 23.09.2020 року підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати у вигляді судового збору мають бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції як юридичної особи та головного розпорядника бюджетних коштів..

Відповідно висновків, викладених в постанові Верховного суду від 17.10.2018 року у справі № 301/1894/17 вирішуючи питання розподілу судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до п. 2 Додатку до договору про надання правової допомоги № 100501/20 від 05.10.2020р. визначено порядок оплати гонорару; відповідно до п. 5 зазначеного Додатку, сплата гонорару та виплат у зв`язку виконанням цього Договору провадиться клієнтом шляхом внесення грошових коштів на банківський рахунок Бюро.

Крім того, акт виконаних робіт про надання юридичних послуг від 13.11.2020року судом не визнається належним доказом, оскільки в зазначеному акті зазначено, що: всього витрати на правову допомогу складають 2102грн., а сума, що належить до сплати Клієнтом складає 6 тис. грн.

Тож зважаючи на те, що стороною позивача не надано доказів підтвердження витрат на правову допомогу, а саме: документів, що свідчать про оплату гонорару у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки), тому відсутні підстави для стягнення витрат на правову допомогу.

Відтак, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139, 243-246, 250, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАМ № 3182892 від 23.09.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді 425грн. штрафу, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (40108646) на користь ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 420,40грн. (чотириста двадцять гривень сорок коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Червоноградський міський суд Львівської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.11.2020року.

Суддя: Д. І. Рудаков