Ухвала суду № 92934276, 16.11.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/8802/17

Провадження № 2-п/522/162/20

УХВАЛА

16 листопада 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді – Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Бойко А.В.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою, згідно якої просить скасувати заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.12.2018 року.

В обґрунтування поданої заяви відзначено, що відповідач не була присутня при проголошені заочного рішення, його не отримувала. Про наявність заочного рішення їй стало відомо після того як на її рахунки було накладено арешт. Вказує, що вона 01.09.2012 року відповідач написала розписку, втім реальних грошей від відповідача вона не отримала.

Ухвалою суду від 06.11.2020 року заяву ОСОБА_1 призначено до розгляду у судовому засіданні 16.11.2020 року.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали заяви про перегляд заочного рішення суду, приходить до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, законодавець для скасування заочного рішення суду передбачає сукупність умов, а саме неявка в судове засідання з поважних причин та істотне значення доказів для вирішення справи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12.12.2018 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у сумі 51 804 (п`ятдесят одна тисяча вісімсот чотири) гривень 00 копійок; проценти за договором позики у сумі 43 787 (сорок три тисячі сімсот вісімдесят сім) гривень 86 копійки; інфляційні витрати у сумі 11 430 (одинадцять тисяч чотириста тридцять) гривень 61 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1070 (одна тисяча сімдесят ) гривень.

Згідно відповіді з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеської області, наданої на запит суду, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачу направлялися процесуальні документи на адресу зареєстрованого місця проживання, також відповідач викликалася до суду, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення поверталися до суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 сповіщалася судом у встановленому законом порядку, втім не отримувала судові повістки та процесуальні документи.

Варто відзначити, що підставами для скасування заочного рішення є не тільки поважність причин неявки у судові засідання, а й докази, на які посилається заявник повинні мати істотне значення для правильного вирішення справи.

До заяви про перегляд заочного рішення не додано жодного доказу, щоб мав істотне значення при вирішенні справи.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Тобто, розписка складається на підтвердження факту отримання коштів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

На підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що заявник докази, які б мали істотне значення для вирішення спору суду не надала, судом здійснені всі заходи з метою повідомлення відповідача про час, дату там місце судового розгляду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, а значить заява підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 258-260, 287, 288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 18.11.2020 року.

Суддя В.Я.Бондар