Ухвала суду № 92933357, 16.11.2020, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/1188/20

провадження № 2-сз/492/4/20

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви

про повернення судового збору

16 листопада 2020 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Гусєвої Н.Д.,

при секретарі судового засідання – Рябчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в місті Арциз Одеської області заяву представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» про повернення 50 відсотків сплаченого судового збору по цивільній справі за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

10 листопада 2020 року представник АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» (далі за текстом - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») - Чепіга Д.О., який діє на підставі довіреності, звернувся до суду із заявою про повернення 50 відсотків сплаченого судового збору по вищезазначеній цивільній справі, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням суду від 05 листопада 2020 року позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» були задоволені повністю, а в мотивувальній частині рішення зазначено, що відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, тому відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 % сплаченого судового збору. Також заявник, посилаючись на ухвалу Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 755/6872/17, як на підставу компенсації 50 відсотків судового збору, пов`язаного з переглядом справи у суді касаційної інстанції, зазначає, що ухвалення додаткового рішення неможливо, оскільки судом вже вирішено питання про судові витрати.

Представник позивача та відповідач у судове засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки не повідомили.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву про повернення 50 відсотків сплаченого судового збору, дослідивши матеріали справи, надані докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 05 листопада 2020 року у цивільній справі № 492/1188/20 за позовною заявою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з останнього на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 20 грудня 2013 року у розмірі 128043,40 грн. та судовий збір у розмірі 2102,00 грн. При ухваленні рішення судом відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Сплачений позивачем в дохід держави судовий збір у розмірі 2102,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № ZZ429B1236 від 29 липня 2020 року, стягнуто з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом встановлено, що представник позивача, обґрунтовуючи свою заяву про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову посилається на ухвалу Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 755/6872/17, як на підставу компенсації 50 відсотків судового збору, пов`язаного з переглядом справи у суді касаційної інстанції та вважає, що законодавством надається можливість додатково повернути 50 відсотків судового збору за ухвалою суду.

Як вбачається з ухвали Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 17 червня 2020 року у цивільній справі № 755/6872/17, на стадії касаційного перегляду представником позивача надано до суду заяву про відмову від позову. З цих підстав провадження у справі закрито, визнано не чинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та вирішено питання щодо повернення на підставі ч. 4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні апеляційної та касаційної скарги.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами цивільної справи, що рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 05 листопада 2020 року у цивільній справі № 492/1188/20 вирішено питання розподілу судових витрат, сума судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову до суду, стягнута за рішенням суду з відповідача на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у повному обсязі. Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача судового збору, суд, зважаючи на відсутність клопотання учасника судового процесу про повернення з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору у зв`язку з визнанням позову відповідачем, вирішив питання щодо стягнення судового збору на підставі ст. 141 ЦПК України задля реалізації принципу процесуальної економії, що полягає у розумному пом`якшенні процесуальних формальностей та прискоренні процесу. Отже, питання розподілу судових витрат судом вирішено і повторне його вирішення судом цивільний процесуальний закон не передбачає. Тому, безпредметним є посилання представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на правову позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду висловлену від 17 червня 2020 року у цивільній справі № 755/6872/17, оскільки у вказаній справі Верховний Суд вказав на необхідність вирішення відповідного питання про повернення 50% сплаченого судового збору в остаточній ухвалі чи рішенні суду по суті спору, а не після їх винесення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що суд вже вирішив питання розподілу судових витрат у своєму рішенні від 05 листопада 2020 року за результатами розгляду справи, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для повторного вирішення питання про розподіл судових витрат, суд прийшов до висновку, що норми ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» застосуванню не підлягають, тому у задоволенні заяви необхідно відмовити.

Також, суд зазначає, що передбачене ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернення 50 відсотків від судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви, у разі визнання відповідачем позову, є правом, а не обов`язком суду, вирішується при постановлені ухвали або ухваленні рішення у справі, крім того, повернення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 50 відсотків судового збору з державного бюджету, з урахуванням стягнення з відповідача вже в повному обсязі судового збору може призвести до подвійного одержання позивачем частини судового збору.

Керуючись ст. ст. 142, 258-260 ЦПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні заяви АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» про повернення 50 відсотків сплаченого судового збору по цивільній справі за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.