Вирок № 92933018, 17.11.2020, Рубіжанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2020 425/2144/20

1-кп/425/473/20

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Козюменської В.В.,

при секретарі Рогожкіній І.Ю.,

за участю прокурора М`якінченка О.В.,

представника потерпілого Москальова В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.

Рубіжне, Луганської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту, 05.06.2020 р., приблизно, о 15:00 год., ОСОБА_1 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження (далі - ОСОБА), маючи спільний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибули до ділянки місцевості, розташованої біля забору Донецької групи ТОВ «Рубіжанський краситель» за адресою: м. Рубіжне, ділянка місцевості біля високовольтного стовпа № 290/5 (координати: 49.00.37 Північної широти, 38.22.06 Східної довготи). Реалізуючи власний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, використовуючи наявний металошукач, виявили місце розташування підземного кабелю «ААШВ-Зх 185-1x50», належного ТОВ «Мітра плюс». Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, діючи протиправно, ОСОБА_1 та ОСОБА викопали відрізок зазначеного кабелю, довжиною 49,3 м, розділивши його на 23 фрагменти, спричинивши матеріальну шкоду ТОВ «Мітра плюс» на суму 1046, 92 грн.

Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА, перебуваючи на вказаній ділянці місцевості, почали знімати кабельну обмотку, з метою подальшого розпорядження викраденим майном на власний розсуд. В цей час ОСОБА_2 та ОСОБА були затримані працівниками охорони ТОВ «Рубіжанский краситель», внаслідок чого не вчинили усіх дій для доведення злочину до кінця.

Дії ОСОБА_1 в ході досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, тобто як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винність в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі, просив затвердити угоду про примирення. Представник потерпілого Москальов В.М. також просив затвердити угоду про примирення. Прокурор не заперечував проти розгляду та затвердження угоди про примирення.

30.07.2020 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та представником потерпілого ТОВ «Мітра плюс» укладено угоду про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.

Згідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про примирення.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні можуть бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, віднесений, відповідно до ст. 12 КК України, до нетяжкого злочину.

Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид та міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинувачений ОСОБА_1 та представник потерпілого заявили, що цілком розуміють наслідки угоди, передбачені ст. 473 КПК України, в тому числі щодо оскарження вироку. Наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_1 роз`яснені.

Судом встановлено, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КК України та КПК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Узгоджені сторонами вид та міра покарання в виді обмеження волі строком на 1 рік із застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробувальним терміном не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Обвинуваченому ОСОБА_1 роз`яснено, що в разі призначення покарання з іспитовим строком на нього будуть покладені обов`язки, відповідно до ст. 76 КК України, проти чого останній не заперечував.

Обвинувачений ОСОБА_1 та представник потерпілого Москальов В.М. погоджуються на призначення узгодженого покарання в виді обмеження волі строком на 1 рік із застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробувальним терміном. Прокурор не заперечував проти вказаного покарання.

Положення ст. 473 КПК України обвинуваченому та представнику потерпілого зрозумілі, наслідки укладання та затвердження угоди про примирення їм відомі (в тому числі щодо апеляційного та касаційного оскарження, відмова від здійснення прав, передбачених ст. 474 КПК України, для потерпілого - змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, в подальшому вимагати притягати обвинуваченого за відповідне кримінальне правопорушення до кримінальної відповідальності). Матеріальна шкода відшкодована в повному обсязі. Представник потерпілого претензій до обвинуваченого не має.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між представником потерпілого Москальовим В.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 , обвинуваченого ОСОБА_1 вважає необхідним визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, тобто в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненої за попередньою змовою групою осіб, та призначити останньому узгоджені сторонами та зазначені вище вид та міру покарання.

Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Оскільки крім ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення обвинувачуються ще одна особа (який засуджений за цей злочин та з якого стягнуто 1\2 частину процесуальних витрат), процесуальні витрати у кримінальному провадженні в даному випадку підлягають стягненню з обвинуваченого в дольовому розмірі, виходячи з рівних часток.

Керуючись ст. ст.314, 368, 468, 469, 471, 473- 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Угоду про примирення від 30.07.2020 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та представником потерпілого Москальовим В.М. - затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання в виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Згідно зі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Зняти арешт, накладений ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 10.06.2020 року, з речових доказів, а саме: сумки клітчастої з порожнім полімерним пакетом чорного кольору та двома порожніми полімерними мішками, металошукача сірого кольору з червоним ободом знизу та пультом керування чорного кольору, лопати з дерев`яною ручкою та сокири з дерев`яною ручкою, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області, та конфіскувати у власність держави.

Речові докази, а саме 23 фрагменти кабелю різної довжини, що передані на відповідальне зберігання під схоронну розписку представнику потерпілого ТОВ «Мітра плюс», залишити потерпілому - ТОВ «Мітра плюс».

Витрати за проведення експертизи по справі стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в дольовому розмірі, виходячи з рівних часток, а саме в сумі 817 (вісімсот сімнадцять) гривень 25 копійок.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням положень ст. 394 КПК України до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, представнику потерпілого та прокурору.

Суддя В.В. Козюменська