Рішення № 92931515, 16.11.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8469/16-а

Провадження № 2-а/185/23/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 листопада 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Мерцалової Н.В., представника позивача Тарковської Т.В., представника відповідача Чуб Д.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В

19 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому просить визнати протиправними дії Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо розрахунку доплати за понаднормовий стаж роботи та стаж роботи в підземних шкідливих умовах праці до основного розміру пенсії, зобов`язати Павлоградське об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області сплачувати щомісячно згідно ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» доплату до основного розміру пенсії за понаднормовий стаж роботи в розмірі 1 процента заробітку за кожний повний рік понад 25 років та за стаж роботи в підземних і шкідливих умовах праці в розмірі 1 процента заробітку за кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах, з 20 квітня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуває на обліку в Тернівському відділі з питань призначення та перерахунку пенсії Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області з 08.10.2001 року та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991року зі змінами і доповненнями (далі - Закон № 1788-ХІІ).

27.09.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про отримання інформації щодо розрахунку його пенсії. Відповідач у своєму листі № А-22 від 10.10.2016року зазначив, що доплата за понаднормативний стаж роботи, який складає 39%, розрахована виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003року(далі - Закон № 1058-ІV), яка складає 1130грн. Позивач з цим не погоджується, посилаючись на те, що пенсія за віком на пільгових умовах йому призначена відповідно до Закону № 1788-ХІІ, а у 2004 році пенсія була перерахована відповідно до Закону № 1058-ІV. Розрахунок розміру доплати за понаднормовий стаж роботи та стаж роботи в підземних шкідливих умовах праці до основного розміру пенсії, який проведено відповідачем відповідно до статей27,28 Закону № 1058-ІVпозивач вважає незаконним, вважає, що йому має бути розраховано доплату за понаднормовий стаж роботи та стаж роботи в підземних шкідливих умовах праці до основного розміру пенсії у відповідності дост.19 Закону1788-ХІІ в розмірі 1 процента заробітку за кожний рік понаднормового стажу роботи.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області 25.04.2017 р., залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 р. ОСОБА_1 у позові відмовлено з підстав того, що позивачем не дотриманий порядок подання документів для призначення (перерахунку) пенсії, тому відповідачем не приймалось рішення про відмову у перерахунку пенсії.

17.01.2020 р. постановою колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду Касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.04.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 у справі №185/8469/16-а скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Визначено, що у контексті спірних правовідносин суду необхідно надати правову оцінку оскаржуваним позивачем діям пенсійного органу з розрахунку йому розміру пенсії на підставі Закону №1058-ІV, з`ясувавши при цьому підстави, які слугували для перерахунку раніше призначеної на підставі Закону №1788-ХІІ пенсії.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, його інтереси представляє адвокат Тарковська Т.В., яка у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та пояснила, що з копії протоколу (розпорядження) відповідача про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2004 року, який був витребуваний за ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2020 року вбачається, що перерахунок пенсії позивача, проведений з порушенням діючого законодавства України, а саме: 01.01.2004 року позивачу було здійснено перерахунок його пенсії з урахуванням ст.ст.27, 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV. Але, відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом - відповідно до цього Закону. Тобто, цією нормою, на думку представника позивача, позивачу надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-ІV або спеціальним Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року. Крім того, представником позивача було зазначено, що право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було набуте позивачем ще у жовтні 2001 року, тобто відповідно до чинної ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою передбачено, що за кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам та 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менше як на 1 процент мінімального розміру пенсії. Відповідачем же проведений розрахунок понаднормативного стажу роботи ОСОБА_1 в розмірі 1% виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, проте мінімальна пенсія позивачу відповідно до ст.28 Закону України №1058-ІV не призначалась, а призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України №1788-ХІІ, що не оспорювалось відповідачем. Також, пункт 6 прикінцевих положень Закону України №1058-ІVпередбачав що до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Даний пункт Закону не змінювався з моменту його прийняття та є чинним на сьогодні. З огляду на викладене, вважаю, що особам, яким пенсія призначена на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII має збільшуватись за кожний повний рік стажу роботи понад установлений стаж (20 років - для жінок і 25 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку, а не розміру прожиткового мінімуму, як проведено відповідачем.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України підтримав свій відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги позивача не визнав повністю та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що позивач з 08.10.2001 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ. З 01.01.2004 року пенсія позивача розрахована за нормами Закону № 1058-ІV. Загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 35 років 05 місяців 06 днів, з них пільговий стаж на підземних роботах по видобутку вугілля з повним робочим днем під землею складає 29 років 05 місяців 28 днів. Згідно з п.16 Прикінцевих положень Закону№ 1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Із наведеного випливає, що Закон № 1788-ХІІ застосовується тільки в частині визначення права на пенсію на пільгових умовах, а безпосередньо розрахунок такої пенсії здійснюється на підставі Закону № 1058-ІV. Згідно ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-ІV встановлює, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Закон 1058-ІV чітко зазначає, що визначення розміру пенсії, а також її розрахунок здійснюється згідно норм даного Закону, а не Закону України № 1788-ХІІ.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області з 08.10.2001 року і отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, призначену відповідно дост.14 Закону№1788-ХІІ, про що свідчить протокол (розпорядження) витребуваний судом про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах. З якого вбачається, що надбавка позивачу за понаднормативний стаж роботи при призначенні пенсії призначена виходячи з розрахунку 1% від заробітку.

27.09.2016 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо розрахунку пенсії. Листом відповідача від 10.10.2016 р. № А-22 позивачу повідомлено розмір пенсії та її розрахунок та зазначено, що з01.01.2004 рокупенсія позивача розрахована за нормами Закону № 1058-ІVзгідно стажу роботи 35 років 05 місяців 06 днів, з них пільговий стаж на підземних роботах по видобутку вугілля з повним робочим днем під землею складає 29 років 05 місяців 28 днів. Коефіцієнт стажу з урахуванням коефіцієнту підвищення 1,35 становить 0.85. Заробіток для призначення пенсії враховано за період з 01.01.1994 року по 31.12.1998 року та з 01.07.2000року по 31.12.2009року. Коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 4,14173. Розрахунок пенсії позивача: 5810,29грн. - розмір пенсії за віком, розрахований із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік, яка складає 1650,43грн. згідно постанови Тернівського міського суду від 20.12.2010року(4,14173 * 1650,43 *0.85); 440,70грн. - доплата за понаднормативний стаж за 39 років (1130,00*39%);189,53 грн. - підвищення по ст.42 Закону № 1058-ІV (з 01.03.2012 року); 51,53грн. - підвищення по ст.42 Закону № 1058-ІV (з 01.03.2013 року);100,00 - підвищення з 01.05.2012року по постанові КМУ № 327 від 23.04.2012року. Загальний розмір пенсії позивача станом на 01.09.2016року становить 6592,05 грн..

Отже, в судовому засіданні встановлено, що позивачу з 01.01.2004 року виплачується доплата за понаднормативний стаж роботи 39 років виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, яка розраховується виходячи з прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-ІV).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає протиправність дій відповідача щодо розрахунку надбавки позивачу за понаднормативний стаж роботи з огляду на наступне.

Так, пунктом 6 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно чинної ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії.

Працівникам, зайнятим на роботах, передбачених пунктом «а» статті 13 і статтею 14 цього Закону, за кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.

Крім того гарантовані законом підстави та порядок розрахунку призначених набавок та підвищень до пенсії регулює Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.

Відповідно до ст.8 Конституції України в країні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу та має пріоритет над іншими нормативно - правовими актами. Закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

У статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У частині першій статті 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на який посилається відповідач у своєму відзиві, своєю нормою у Прикінцевих положеннях пунктом 6 передбачав що до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Даний пункт Закону не змінювався з моменту його прийняття та є чинним на сьогодні.

Також, відповідно до абзацу другого частини першоїстатті 28 Закону № 1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно достатті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Проте, згідно з п.3 ст.28 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Проте судом встановлено, що позивачу була призначена пенсія саме відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1788-ХІІ.

Таким чином, особам, яким пенсія призначена на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII має збільшуватись за кожний повний рік стажу роботи понад установлений стаж (20 років - для жінок і 25 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку.

Питання про застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» у часі регулюється згідно зі ст.ст.21 та 22 Конституції України, які гарантують людині, що її права і свободи, будучи невідчужуваними та непорушними, не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, ці закони, зміни до законів, не розповсюджуються на вже існуючі права і свободи людини, якщо вони звужують зміст та обсяг цих прав і свобод.

Також, суд приймає до уваги, що у межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення майно, а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як наявне майно, так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 Рішення ЄСПЛ від 2 березня 2005 року у справі «VonMaltzanаndOthersv.Germany). ЄСПЛ робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися активом: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність.

Окрім цього, з матеріалів справи встановлено, що, пенсія позивача після перерахунку з 01.01.2004 року була збільшена, про що свідчить копія розпорядження про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, з даного розпорядження вбачається, що дійсно основний розмір пенсії позивача збільшився, але з даного розпорядження не видно яким чином позивачу була розрахована надбавка за понаднормативний стаж роботи, як того передбачала діюча на момент перерахунку пенсії (01.01.2004 року) ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення», розпорядження взагалі не містить як розрахунку так і виплати за понаднормативний стаж роботи позивача. Судом встановлено, що перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2004 року був проведений лише з урахуванням середньої заробітної плати у галузях економіки за 2002 рік.

Крім того, як наголошує у запереченні відповідач Закон України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Однак вказаний закон №1788-ХІІ, починаючи лише з 2005 року застосовується в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років для тих осіб, які виходили на пенсію на пільгових умовах та за вислугу років з 2005 року, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» №2505-IV від 25.03.2005 року.

Також, судом встановлено, що право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1788-ХІІ було набуте ще у жовтні 2001 року, тобто відповідно до чинної на час виникнення правовідносин ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою передбачено, що за кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії.

Згідно з ч.2ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що розрахунок доплати за понаднормативний стаж роботи позивача 39% до основного розміру пенсії повинен бути розрахований відповідачем виходячи саме з розмірі 1% від заробітку, як це було до 01.01.2004 року та передбачено ст.27 та п.6 прикінцевих положень Закону 1058, що не спростовано відповідачем у доказах, досліджених у судовому засіданні.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 551,20 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.139, 242, 244,245, 246, 255, 371 КАС України, суд

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо розрахунку доплати за понаднормативний стаж роботи в підземних шкідливих умовах праці до основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) сплачувати ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» доплату до основного розміру пенсії за понаднормативний стаж роботи в розмірі 1 проценту заробітку за кожний повний рік роботи понад 25 років та за стаж роботи в підземних і шкідливих умовах праці в розмірі 1 проценту за кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах з 20 квітня 2016 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на судовий збір в сумі 551.20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Повний текст рішення суду складено 18 листопада 2020 року.

Суддя:В. О. Головін