Ухвала суду № 92931282, 10.11.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 203/14/20

У Х В А Л А

10 листопада 2020 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Скрипник К.О.

при секретарі - Водоп`янової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040030002696 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Бойко І.І.,

захисника Гусєва І.І.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для обрання йому саме такого запобіжного заходу не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні захисник адвокат Гусєв І.І. та обвинувачений ОСОБА_1 заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили суд обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, а саме, домашній арешт.

Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого, його захисника, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчиться до наступного судового засідання, однак завершити кримінальне провадження неможливо, оскільки є необхідність відкладення розгляду справи з незалежних від суду причин.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність злочину, який інкримінується обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та дійшов до висновку про продовження існування ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та виправдовують тримання особи під вартою.

Суд зазначає, що існує достатньо підстав вважати, що опинившись на волі, обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, адже у нього відсутні міцні соціальні зв`язки та існує обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінальних правопорушень, за які законом передбачена відповідальність у виді позбавлення волі, він може переховуватися від суду, вчинити новий злочин, відсутні докази на підтвердження наявності в нього стійких соціальних зв`язків, які стримували би його від намірів переховуватися від суду, оскільки він неодружений та не працевлаштований, вчинив даний злочин в період іспитового строку.

Суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаний із триманням під вартою, у тому числі домашній арешт, не зможуть запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, а тому вважає за необхідне продовжити йому строк тримання під вартою.

Відтак, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування такого запобіжного заходу не зменшилися та не перестали існувати та суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаний із триманням під вартою, у тому числі домашній арешт, не зможуть запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, оскільки ризики об`єктивно існують і для їх запобігання необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 369, 371, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника Гусєва І.І. та обвинуваченого ОСОБА_1 щодо заміни запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 07 січня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.

Суддя К.О. Скрипник