Рішення № 92928243, 16.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року м. Київ № 640/11405/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Сатер» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДФС у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДФС у м. Києві) до приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Сатер» (далі - відповідач, ПАТ «АК «Сатер»), в якому просить стягнути кошти з платника податків ПАТ «АК «Сатер» з усіх рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу 2 815 761,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств. Оскільки відповідачем не сплачено в добровільному порядку суми узгоджених грошових зобов`язань та пені, позивач просить суд стягнути вказану суму податкового боргу з рахунків платника податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову та зазначив, що не погоджується із розрахунком податкового боргу, оскільки відповідачем сплачувались відповідні суми задекларованих грошових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, що підтверджується платіжними дорученнями. Представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПАТ «АК «Сатер» взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 27.05.1996 за №3174/3759 та перебуває на обліку у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків, станом на 11.04.2019 за ПАТ «АК «Сатер» обліковується заборгованість перед бюджетом на загальну суму 2 815 761,90 грн., з яких по податку на додану вартість у розмірі 1 349 573,51 грн. (основний платіж) та 17 844,96 грн. (пеня); по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 211 003,17 грн. (основний платіж) та 237 314,09 грн. (пеня); по екологічному податку - 26,17 грн.

З матеріалів справи вбачається, що вказана заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 04.03.2019 №0189351206 та від 11.03.2019 №0201361212, а також на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов`язань згідно податкових декларацій.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами , суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з вимогами підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 16.1 статті 16 Податковим кодексом України передбачено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України).

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг у відповідача виник за період з 14.11.2017 по 11.04.2019.

У вказаний період відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартали 2017 року від 02.11.2017 №9229199347, відповідно до якої задекларовано податок на прибуток на загальну суму 162 295,00 грн. (термін сплати - 19.11.2017). Крім того, ПАТ «АК «Сатер» подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартали 2017 року від 27.11.2017 №9249889687, відповідно до якої задекларовано податок на прибуток на загальну суму 227 911,00 грн., з яких донараховано 65 616, 00 грн. та самостійно нараховані штрафні санкції на суму 1 968, 00 грн. (термін сплати - 27.11.2017).

Згідно наявних у матеріалах справи копій платіжних доручень відповідачем сплачено до бюджету суму податку на прибуток підприємств з ІІІ квартали 2017 року на загальну суму 229 968,00 грн., а саме від 14.11.2017 №130 на суму 163 000,00 грн., від 16.11.2017 №132 на суму 31 300,00 грн., від 16.11.2017 №494 на суму 33 700,00 грн., від 28.11.2017 №142 на суму 1 968,00 грн.

ПАТ «АК «Сатер» подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2017 рік від 06.02.2018 №9229199347, відповідно до якої задекларовано податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 232 886,00 грн. (термін сплати - 11.03.2018).

На підтвердження сплати податку на прибуток приватних підприємств за 2017 рік відповідачем надано копію платіжного доручення від 02.03.2018 №12 на суму 232 886,00 грн.

Також, ПАТ «АК «Сатер» подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартали 2018 рік від 05.11.2018 №9240977413, відповідно до якої задекларовано податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 281 950,00 грн. (термін сплати - 19.11.2018).

На підтвердження сплати податку на прибуток приватних підприємств за ІІІ квартали 2018 року відповідачем надано копії платіжних доручень від 15.11.2018 №110 на суму 41 400,00 грн., від 16.11.2018 №112 на суму 20 900,00 грн., від 16.11.2018 №113 на суму 219 650,00 грн.

Крім того, відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2018 рік від 21.02.2018 №9310712501, відповідно до якої задекларовано податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 149 048,00 грн. (термін сплати - 11.03.2019).

Відповідачем сплачено до бюджету суму податку на прибуток підприємств за 2018 рік у розмірі 50 644,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 22.02.2019 №147 на суму 21 344,00 грн., від 06.05.2019 №161 на суму 10 800, 00 грн., від 05.04.2019 №154 на суму 18 500,00 грн.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини та наявні докази у справі, відповідачем сплачено до бюджету узгоджені грошові зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 795 448,00 грн.

Що стосується заборгованості по податку на додану вартість та пені суд зазначає наступне.

Відповідачем подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість на загальну суму 1 451 071,00 грн., а саме:

від 19.11.2018 №9255490036, відповідно до якої за жовтень 2018 року задекларовано податок на додану вартість на суму 505 757,00 грн. (термін сплати - 30.11.2018),

від 20.12.2018 №9284860921, відповідно до якої за листопад 2018 року задекларовано податок на додану вартість на суму 190 150,00 грн. (термін сплати - 30.12.2018),

від 21.01.2019 №9308066956, відповідно до якої за грудень 2018 року задекларовано податок на додану вартість на суму 428 649,00 грн. (термін сплати - 30.01.2019),

від 20.02.2019 року №9026682982, відповідно до якої за січень 2019 року задекларовано податок на додану вартість на суму 9 574,00 грн. (термін сплати - 01.03.2019),

від 21.03.2019 №9051971471, відповідно до якої за лютий 2019 року задекларовано податок на додану вартість на суму 316 941,00 грн. (термін сплати - 30.03.2019).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачено узгоджені грошові зобов`язання з податку на додану вартість:

за жовтень 2018 року у розмірі 439 570,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 07.11.2018 №107 на суму 60700,00 грн., від 07.11.2018 №108 на суму 24080,00 грн., від 12.11.2018 №109 на суму 180000,00 грн., від 16.11.2018 №117 на суму 13100,00 грн., від 22.11.2018 №119 на суму 48500,00 грн., від 22.11.2018 №120 на суму 34050,00 грн., від 27.11.2018 №122 на суму 31580,00 грн., від 29.11.2018 №123 на суму 7560,00 грн., від 06.12.2018 №124 на суму 40 000,00 грн.;

за листопад 2018 року у розмірі 155 600,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 10.12.2018 №126 на суму 15100,00 грн., від 13.12.2018 №130 на суму 28000,00 грн., від 26.12.2018 №131 на суму 100400,00 грн., 27.12.2018 №132 на суму 12100,00 грн.;

за грудень 2018 року у розмірі 44 600,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 28.12.2018 №133 на суму 31 400,00 грн., від 09.01.2019 №134 на суму 13200,00 грн.;

за січень 2019 року у розмірі 573008,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 15.01.2019 №135, від 16.01.2019 №136, від 22.01.2019 №138, від 11.02.2019 №140, від 14.02.2019 №141, від 19.02.2019 №142, від 22.02.2019 №146, від 22.03.2019 №152, від 22.03.2019 №162;

за лютий 2019 року у розмірі 118 540,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 11.03.2019 №148, від 11.03.2019 №149, від 13.03.2019 №150, від 13.03.2019 №151, від 25.03.2019 №153, від 10.04.2019 №156;

Також відповідачем долучено копії платіжного доручення від 08.04.2019 №155 про сплату ПДВ за березень 2019 року у розмірі 23 500,00 грн.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини та наявні докази у справі, відповідачем сплачено до бюджету узгоджені грошові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 354 818,00 грн.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, податковий борг у відповідача виник у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань, визначених контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень від 04.03.2019 №0189351206 та від 11.03.2019 №0201361212.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 04.03.2019 №0189351206 за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2018 рік в Єдиному реєстрі податкових накладних, до відповідача застосовано штраф у розмірі 87 205,58 грн.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 11.03.2019 №0201361212 до відповідача застосовано штраф 20% за затримку сплати грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 211 759,77 грн.

згідно підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Як передбачено пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Суд зазначає, що відповідачем не подано до суду належних доказів сплати грошових зобов`язань згідно вказаних податкових повідомлень-рішень, як і не подано доказів оскарження таких рішень.

Окрім того, як вбачається облікової картки платника та довідки про податковий борг, контролюючим органом також нарахована пеня у розмірі 17 844,96 грн. щодо податку на додану вартість та у розмірі 237 314,09 грн. щодо податку на прибуток приватних підприємств.

Доказів сплати пені відповідачем до суду не подано.

Також, за відповідачем обліковується борг зі сплати екологічного податку у розмірі 26,17 грн., який відповідачем не сплачено, та правомірність нарахування якого не спростовано жодними доказами.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання є податковим боргом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку податку на додану, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем виставлена податкова вимога від 05.12.2016 №12468-17, на загальну суму 2441596,63 грн., яка отримана головою правління товариства 15.02.2017.

Також контролюючим органом прийнято рішення №2871/26-59-17-21 про опис майна у податкову заставу від 07.12.2016.

Суд зазначає, що оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникло, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.

При цьому, доказів оскарження податкової вимоги відповідачем до суду не надано.

Разом з тим, відповідачем до відзиву додано платіжні доручення, відповідно до яких податковий борг сплачений частково на суму 2 150 266,00 грн.

Таким чином, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов`язань в сумі 665 495,90 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати до стягнення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Сатер» (код ЄДРПОУ 19015984) податковий борг у розмірі 665 495,90 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко