Рішення № 92928214, 17.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року м. Київ № 640/19612/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправними дій, скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправною дію, якою Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 13 травня 2019 року скасувало рішення Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві від 03 березня 2017 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" ОСОБА_1 ; скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 13 травня 2019 року, яким скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві від 03 березня 2017 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та необґрунтованим, оскільки скасування рішення про оформлення набуття громадянства можливо скасувати, зокрема, через відсутність доказів припинення іноземного громадянства лише за відсутності незалежних від особи обставин. Оскільки такі обставини наявні, відповідачем протиправно не взято їх до уваги, натомість, реальних підстав для прийняття оскаржуваного рішення не було.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, до матеріалів справи надано відзив, в якому зазначено, що підстави для подання позивачем декларації про відмову від іноземного громадянства відсутні. Натомість, документ про припинення іноземного громадянства позивачем не подано. Отже, рішення від 13 травня 2019 року, яким скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві від 03 березня 2017 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" ОСОБА_1 , є обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

Вивчивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 подав заяву № 2523/2016 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, подану до ГУ ДМС України в м. Києві 01 листопада 2016 року, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 03 березня 2017 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України».

У подальшому набуття громадянства України ОСОБА_1 оформлено відповідною довідкою № 305/2017 від 07 березня 2017 року.

Разом зі згаданою довідкою позивачем подано декларацію про відмову від іноземного громадянства від 07 березня 2017 року, за змістом якої останній зобов`язується оформити вихід з громадянства іноземної держави.

Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області прийнято рішення від 13 травня 2019 року про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві від 03 березня 2017 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що позивач не виконав поданого зобов`язання про припинення іноземного громадянства, за відсутності незалежних від нього причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства.

Не погоджуючись з наведеним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою. Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 № 2235-III (надалі за текстом - Закон № 2235-III).

Пунктом 2 частини 1 статті 6 цього Закону № 2235-III передбачено, що громадянство України набувається за територіальним походженням.

Згідно частини 1 статті 8 Закону № 2235-III особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства (тут та надалі норми у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 5 названої статті Закону № 2235-III установлено, що іноземці, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень затверджено Указом Президента України № 215 від 27 березня 2001 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 № 588/2006) (надалі за текстом - "Порядок").

За змістом пункту 24 Порядку для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа серед іншого подає зобов`язання припинити іноземне громадянство.

Згідно пункту 92 Порядку органи міграційної служби приймають рішення про оформлення набуття громадянства України, зокрема, за територіальним походженням.

Пунктом 119 Порядку установлено, що особам, які набули громадянство України та взяли зобов`язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства їм замість тимчасових посвідчень громадянина України залежно від місця проживання видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон.

Відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону № 2235-III особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов`язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Вимога про взяття зобов`язання повернути паспорт іноземної держави не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.

Абзацом 12 ст. 1 Закону № 2235-III визначено, шо зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.

Відповідно до абз. 13 ст. 1 Закону № 2235-III незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін (за винятком випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років від дня подання клопотання, якщо термін не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства за ініціативою особи чи якщо така процедура не здійснюється або вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України.

З урахуванням підстав звернення з позовною заявою, для вирішення даної справи необхідно з`ясувати наявність або відсутність незалежних від позивача причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства.

Виникнення незалежної від особи причини спеціальний нормативно-правовий акт пов`язує, зокрема, з вартістю оформлення припинення іноземного громадянства.

Листом № 4852 від 14.08.2019 Консульський відділ Посольства Російської Федерації в Україні надав інформацію стосовно вартості оформлення заяви про вихід з громадянства. Станом на 03 березня 2017 року розмір консульського збору складав 65 доларів США, а розмір відшкодування фактичних витрат - 13 доларів США, що із розрахунку 1 долар США = 27 гривень складало 2106 гривень (1755 грн та 351 грн відповідно).

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" № 1801-VIII від 21.12.2016 установлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня у розмірі 3 200 гривень.

Тобто, половина розміру мінімальної заробітної плати у 2017 році становила - 1 600 гривень.

Станом на дату набуття громадянства України позивачем, вартість припинення громадянства Російської Федерації перевищувала половину розміру мінімальної заробітної плати, натомість, такі обставини слід кваліфікувати як незалежну від особи причину неотримання документа про припинення іноземного громадянства у розумінні Закону України «Про громадянство України».

За даних обставин, рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 13 травня 2019 року прийняте без урахування істотної обставини - факту наявності незалежної від ОСОБА_1 причини.

Таким чином, у рішенні від 13 травня 2019 року застосовано підставу, фактичний склад якої спростовується наявними у матеріалах справи документами та встановленими судом обставинами.

Прийняття рішення суб`єкта владних повноважень без урахування всіх обставин, що мають значення, є самостійною підставою для визнання його протиправним та скасування як необґрунтованого.

Позивачем також заявлено вимогу про визнання протиправною дію, якою Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 13 травня 2019 року скасувало рішення Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві від 03 березня 2017 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, поміж інших, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

З аналізу наведеної норми слідує висновок про те, що реалізація владних повноважень може бути виражена в рішенні, дії або бездіяльності відповідного суб`єкта. У даному випадку, скасування рішення про оформлення набуття громадянства України оформлене саме рішенням від 13 травня 2019 року, в той час як дії відповідача не мають ознак самостійного акту, які впливають на права або інтереси позивача.

З огляду на викладене, підстави для задоволення вимоги про визнання протиправними дій відповідача відсутні, оскільки такі не створили самостійних юридичних наслідків та не змінили права або обов`язки позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягаю частковому задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241 - 246, 255, 293, 296 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 13 травня 2019 року, яким скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві від 03 березня 2017 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" ОСОБА_1 .

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Центральне міжрегіональне управління Дкержавної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-а, код ЄДРПОУ 42552598).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко