Рішення № 92928196, 13.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2020 року м. Київ № 640/19345/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТ ФІНАНС"

до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 1091-17

від 09.11.2018 року та рішення про опис майна у податкову заставу від 13.11.2018р.

№ 46687/10/28-10-17-02-23

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОСТ ФІНАНС" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати винесену податкову вимогу від 09.11.2018 року № 1091-17 про стягнення з позивача штрафних (фінансовий) санкцій у розмірі 306 850,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу № 46687/10/28-10-17-02-23 від 13.11.2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2018р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України. Зокрема, як зазначає позивач, грошове зобов`язання, визначене в податковому повідомленні-рішенні, було оскаржено в установленому законом порядку, отже є неузгодженим та не може бути підставою для прийняття податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив, зазначивши, що оскаржувані рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2018 року зупинено провадження у даній справі № 826/19345/18 до розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 826/17845/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТ ФІНАНС" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0010931405 від 10.10.2018р. Зобов`язано сторони повідомити суд про набрання законної сили рішення у справі № 826/17845/18.

02.10.2020р. від ТОВ "ПОСТ ФІНАНС" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки Шостим апеляційним адміністративним судом у справі № 826/17845/18 була прийнята постанова від 15.09.2020р., яка набрала законної сили.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2020р. поновлено провадження у справі № 640/19345/18.

Також вказаною ухвалою суд допустив заміну відповідача у справі його правонаступником, а саме: Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби замінено на Офіс великих платників податків Державної податкової служби.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пост Фінанс" (код 38324133), місцезнаходження: 03131, м. Київ, Столичне шосе, 103, корпус 1, 13-й поверх, оф. 1304, перебуває на обліку в якості платника податків у Офісі великих платників податків ДПС.

На підставі наказу від 31.08.2018 р. №1838, направлень на перевірку від 17.09.2018р. № 3425, № 3426, Головним управлінням ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку ТОВ "Пост Фінанс", про що складено акт перевірки від 27.09.2018 р. №1778/1000/14/38324133.

За наслідками проведеної перевірки, Офісом ВПП ДФС винесено податкове повідомлення-рішення від 10.10.2018 року №0010931405, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 306 580,00 грн. за порушення п. 11 р. ІІ, п. 40 р. ІV Постанови Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

На підставі вказаного ППР від 10.10.2018 року №0010931405 Офісом ВПП ДФС було винесено податкову вимогу від 09.11.2018р. № 1091-17, якою визначено наявність у позивача боргу у розмірі 306 580,00 грн. станом на 08 листопада 2018 року, та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 13.11.2018р. № 46687/10/28-10-17-02-23, які і оскаржуються позивачем у даній справі.

Судом встановлено, що ТОВ «Пост Фінанс» звернулось з позовом до суду про скасування ППР від 10.10.2018 року №0010931405 Офісу ВПП ДФС.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2020р. у справі № 826/17845/18, яке набрало законної сили 15.09.2020р., позов ТОВ «Пост Фінанс» до Офісу ВПП ДФС задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податку ДФС №0010931405 від 10.10.2018 року.

Згідно з ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 36.1. статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно приписів пункту 38.1. та 38.2 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктами 38.1 і 38.3 ст. 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що «податкова вимога» - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У силу норми п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Також, механізми формування та форми податкової вимоги врегульовані Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 липня 2017 р. за N 902/30770).

Зокрема, згідно положень розд. ІІІ зазначених Порядків податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.

Відтак, з аналізу вищенаведених норм права вбачається, що право на формування податкової вимоги виникає у податкового органу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому, така податкова вимога формується автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів, зокрема, даних відповідних інтегрованих карток.

Згідно положень статей 88, 89 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (пункт 89.1 статті 89 Податкового кодексу України).

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України).

Отже, умовою для винесення керівником контролюючого органу рішення про опис майна платника податків у податкову заставу та призначення такому платнику податків податкового керуючого є наявність у такого платника податків податкового боргу.

У свою чергу, суд акцентує увагу, що під податковим боргом, згідно з приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розуміється сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідно до вказаних норм законодавства обов`язковою умовою для визначення платнику податків податкового боргу та відповідно права податкової застави, а також прийняття рішення про опис майна боржника є наявність узгодженого грошового зобов`язання цього платника податків.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом другим підпункту 56.17.5 пункту 56.17 ст. 56 ПК України визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Відповідно до підпункту 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

Строк подання скарги про перегляд рішення про визначення грошового зобов`язання визначено у пункті 56.3 статті 56 ПК України. Так, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Разом з тим абзац 2 пункту 57.3 статті 57 ПК України передбачає, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Водночас, як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення від 10.10.2018 року №0010931405 було оскаржено позивачем у судовому порядку, тобто відповідно до норм Податкового кодексу України не набуло статусу узгодженого податкового зобов`язання. При цьому, рішенням суду від 10.03.2020р. у справі № 826/17845/18, яке набрало законної сили 15.09.2020р., податкове-повідомлення рішення від 10.10.2018 року №0010931405 було визнано протиправним та скасовано.

У свою чергу, суд зауважує, що у випадку, якщо рішенням суду, яке набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі - податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними (підпункт 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України).

Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що після набрання законної сили рішення суду, яким було визнано протиправним та скасовано податкове-повідомлення рішенням від 10.10.2018 року №0010931405, останнє є відкликаним, а, отже, і грошове зобов`язання у позивача відсутнє.

При цьому, пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проте, як вже зазначалось, позивач на час винесення податкової вимоги не мав узгодженого податкового зобов`язання та податкового боргу, а отже правові підстави для направлення платнику податків вимоги про сплату податкового боргу у контролюючого органу були відсутні.

Разом з цим, на підставі наявних у справі доказів судом встановлено, що Офісом ВПП ДПС позивачу 09.11.2018 направлялась податкова вимога форми «Ю» від 09.11.2018 № 1091-17, відповідно до змісту якої позивача було повідомлено, що в нього станом на 08.11.2018 наявний податковий борг за узгодженими грошовими зобов`язаннями на загальну суму 306850,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини встановлені у ході судового розгляду адміністративної справи свідчать про протиправність податкової вимоги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 09.11.2018 року № 1091-17.

При цьому, суд акцентує увагу, що рішення про опис майна у податкову заставу приймається контролюючим органом та направляється платнику податків, що має податковий борг.

Разом з цим, відсутність у платника податків несплаченого грошового зобов`язання (податкового боргу) не дає правових підстав для виникнення у контролюючого органу права податкової застави та відповідно прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки згідно з приписами підпункту 14.1.155 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.

Проте, як встановлено судом та не було спростовано відповідачем, податковий борг у позивача на час винесення податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу був відсутній, у зв`язку із судовим оскарженням податкового-повідомлення рішення від 10.10.2018 року №001093140.

З огляду на зазначене, та з урахуванням відсутності у податкового органу правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення, а саме наявності у позивача узгодженого грошового зобов`язання по штрафних (фінансових) санкціях у розмірі 306 580,00 грн., суд приходить до висновку про те, що рішення про опис майна у податкову заставу від 13.11.2018р. № 46687/10/28-10-17-02-23 підлягає скасуванню, оскільки у позивача був відсутній податковий борг.

Отже, позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 09.11.2018 року № 1091-17.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № 46687/10/28-10-17-02-23 від 13.11.2018 року про опис майна товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТ ФІНАНС" у податкову заставу.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТ ФІНАНС" (03131, м. Київ, Столичне шосе 103, корпус 1, 13-й поверх, оф. 1304; код ЄДРПОУ 38324133) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г; код ЄДРПОУ 43141471) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 3 524,00 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій