Рішення № 92928045, 16.11.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року Чернігів Справа № 620/3832/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос Деревини"доГоловного управління Державної податкової служби у Чернігівській областіпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,У С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Колос Деревини» (далі по тексту – позивач, СТОВ «Колос Деревини») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі по тексту – відповідач 1, ГУ ДПС у Чернігівській області) та Державної податкової служби України (далі по тексту – відповідач 2, ДПС України) про визнання протиправним та скасування Рішення від 19.08.2020 № 1851247/41419965 про відмову у реєстрації Податкової накладної від 02.08.2020 № 11; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкову накладну від 02.08.2020 № 11 датою її фактичного отримання.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що Податкову накладну від 02.08.2020 № 11 (далі по тексту – ПН № 11) позивачем складено у встановлений нормативними актами строк, а саме на дату відвантаження товару за Договором купівлі-продажу товару від 22.05.2020 № 22/05-2020-1, згідно якого сільськогосподарська продукція, що підлягає постачанню від позивача контрагентам, мала бути врожаю 2020 року, тобто вирощена та зібрана ним у 2020 році. З огляду на особливості технологічного процесу вирощування пшениці, така продукція може бути зібрана у 2020 році в період не раніше липня - серпня 2020 року. У позивача у строковому оплатному користування знаходяться земельні ділянки, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, приміщення та обладнання, що використовуються для здійснення сільськогосподарського виробництва, сільськогосподарська техніка, яка використовується для обробітку земель, збирання урожаю та інших робіт у полях. Обсяг посівів озимої пшениці на площі 450 га під урожай наступного року станом на 01.12.2019 підтверджується Звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року. Придбання насіннєвого матеріалу підтверджується Договором купівлі-продажу № 10 від 23.09.2019, Видатковою накладною № 5 від 23.09.2019. Можливість позивача виробляти сільськогосподарську продукцію також підтверджується тим, що він є платником єдиного податку четвертої групи. Враховуючи те, що позивач є виробником, а не покупцем товару – пшениці, одночасне існування всіх трьох факторів, необхідних для віднесення операції до пункту 1 Критеріїв ризиковості операцій, встановлених Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 (далі по тексту – Критерії ризиковості), є неможливим. Вважає, що вказане свідчить, що зупинення реєстрації ПН № 11 із підстав відповідності операції пункту 1 Критеріїв ризиковості, є безпідставним. При цьому, жодних конкретних даних щодо обсягу залишку та розміру, на який позивачем перевищено обсяг постачання, у квитанції про зупинення реєстрації не вказано. Критерії ризиковості не містять такого критерію віднесення операції до ризикових, як ймовірність складення та надання податкової накладної за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання. При прийнятті оскаржуваного Рішення Комісія регіонального рівня не навела перелік документів, які складені з порушенням законодавства, не зазначила конкретні порушення законодавства, допущені при оформленні поданих документів, про що свідчить відсутність відмітки на спірному рішенні щодо відмови в реєстрації податкових накладних. Враховуючи зазначене, вважає, що оскаржуване Рішення є таким, що винесене всупереч чинним нормативним актам, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач 1 у відзиві просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки СТОВ «Колос Деревини» зупинено реєстрацію ПН № 11 відповідно до пункту 201.16 Податкового кодексу України та постанови КМУ від 11.12.2019 № 1165, оскільки платник відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість та внесений до відповідного реєстру. Позивачу було запропановано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН № 11. Зважаючи на те, що платником не надано повного переліку документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН № 11, до якої застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Робочою групою ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято оскаржуване Рішення щодо відмови у реєстрації ПН № 11 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що він не отримував рішення про його відповідність критеріям ризиковості платника податку. Реєстрація ПН № 11 була зупинена з підстав відсутності в таблиці даних платника податку на додану вартість коду товару (УКТЗЕД/ДКПП 1001), який постачається, як товари, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягу постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості, а не з підстав відповідності СТОВ «Колос Деревини» критеріям ризиковості платника. Таким чином, посилання відповідача 1 на відповідність позивача критеріям ризиковості платника, як на підставу зупинення реєстрації ПН № 11 є безпідставним. Позивачем було подано відповідачу 1 копії документів, що підтверджують операцію реалізації власної продукції, а також пояснення щодо здійснення вирощування сільськогосподарських культур власними силами на орендованих земельних ділянках. Ні у витязі з протоколу, ні у оскаржуваному Рішенні відповідачем 1 не зазначено, яких саме документів позивачем не було подано для прийняття рішення, які документи складені з порушенням вимог законодавства. Посилання відповідача 1 на статтю 109 ПК України вважає безпідставним.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

СТОВ «Колос Деревини» 11.08.2017 зареєстровано, як юридичну особу, та взято на облік, як платника податків. Основним видом економічної діяльності є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 14-15).

01.10.2017 позивач зареєстрований, як платник податку на додану вартість, що підтверджується копією Витягу з Реєстру платників податку на додану вартість № 1725064500026 (а.с. 16).

Копією Довідки від 27.03.2019 № 4705/10/25-01-53-05-06 підтверджується набуття (підтвердження) позивачем статусу платника єдиного податку четвертої групи (а.с. 17).

22.05.2020 між СТОВ «Колос Деревини» (Продавець) та Приватним виробничо-торгівельним підприємством «ЯНА» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу товару № 22/05-2020-1, згідно пункту 1.1 якого Продавець в порядку та на умовах даного Договору зобов`язується продати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію рослинництва урожаю 2020 року, яка є їх власно вирощеним продуктом та має українське походження. Найменування Товару – Пшениця 3 класу урожаю 2020 року та/або Пшениця 4 класу урожаю 2020 року. Строк поставки - до 15.08.2020, який визначено у пункті 4 Додатку 1 до Договору (а.с. 18-21).

Із копії Платіжного доручення від 25.05.2020 № 1845 вбачається, що Приватним виробничо-торгівельним підприємством «ЯНА» (далі по тексту - ПВТП «ЯНА») перераховано на рахунок позивача попередню оплату за пшеницю урожаю 2020 року у сумі 799999,20 грн (а.с. 22). Вказане також підтверджується копіями Виписки по рахунку СТОВ «Колос Деревини», відкритому в АТ «Райффайзен банк Аваль», у період з 25.05.2020 по 25.05.2020 (а.с. 23) та Рахунку від 22.05.2020 № 5 (а.с. 24).

25.05.2020 позивачем складено Податкову накладну № 4, згідно якої загальна сума коштів, що підлягає сплаті, з урахуванням податку на додану вартість (далі по тексту – ПДВ) становить 799999,20 грн, з якої ПДВ складає 133333,20 грн (а.с. 25).

Податковим органом вказану Податкову накладну отримано 15.06.2020, що підтверджується копією Квитанції № 1 (а.с. 26).

Факт отримання ПВТП «ЯНА» пшениці 4 класу урожаю 2020 року підтверджується копіями Видаткової накладної від 02.08.2020 № 9 (а.с. 27), Товарно-транспортних накладних від 08.08.2020 № 1, № 2 - № 10 (а.с. 28-37).

02.08.2020 позивачем складено Податкову накладну № 11, згідно якої загальна сума коштів, що підлягає сплаті, з урахуванням ПДВ становить 654639,35 грн, з якої ПДВ складає 109106,56 (а.с. 38).

Податковим органом вказану Податкову накладну отримано 13.08.2020, однак, відповідно до пункту 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 02.08.2020 № 11 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. В квитанції зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу йога постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 39).

17.08.2020 позивачем сформовано Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 3 (а.с. 40).

В листі поясненні від 14.08.2020 № 51 (а.с. 41) позивач зазначив, що у СТОВ «Колос Деревини» було проведено реалізацію власної продукції (пшениця 4 класу, врожаю 2020 року), у кількості триста шістдесят три тони шістсот шістдесят кілограм (363,660). Для підтвердження даної операції та спроможності проведення с/г робіт по вирощуванню та обробки земель, збиранню врожаю додав: Договір від 22.05.2020 № 22/02-2020-1 та специфікацію до нього № 1 від 22.05.2020; Видаткову накладну № 9 від 02.08.2020 на суму 1454638,55 грн (в т.ч. ПДВ 20% - 242439,76 грн); Товарно-транспортні накладні (10 шт.) на відвантаження готової продукції; Платіжне доручення № 1845 від 25.05.2020 на суму 799999,20 грн (в т.ч. ПДВ 20% - 133333,20 грн); Виписку Банку про операції за 25.05.2020; Картку рахунку 271 за серпень 2020 року (для підтвердження наявності продукції на складі підприємства); ОСВ по рахунку 10 за 2020 рік; ОСВ по рахунку 271 за 2020 рік (а.с. 48); Накладну-Вимогу (на посів пшениці під врожай 2020 року); Договір № 10 від 23.09.2019 на купівлю пшениці на посів під врожай 2020 року (а.с. 104); Видаткову накладну № 5 від 23.09.2019 (а.с. 106); Договір оренди не житлових приміщень № б/н від 01.07.2019 (а.с. 61-62); Акт приймання-передачі приміщень в оренду до договору оренди не житлових приміщень від 01.07.2019 (а.с. 63); Договори на оренду техніки (комбайнів, тракторів автомобілів сівалки, причепів культиватора, борони) (а.с. 64-67, 69-70, 72-73, 75-76, 78-79, 81-82, 84-85, 87-88, 90-91, 93-94, 96-101); Звітність на підтвердження (4-сг (за 2019-2020 роки), 29-сг (за 2019 рік), 37-сг (за 2020 рік) (а.с. 49-60); Декларацію з єдиного податку 4 групи за 2020 рік.

Наявність сільськогосподарської техніки також підтверджується копією Звіту про наявність сільськогосподарської техніки в сільськогосподарських підприємствах у 2019 році (а.с. 102-103) та копіями Свідоцтв про реєстрацію машин (а.с. 68, 71, 74, 77, 80, 83, 86, 89, 92, 95).

Із копії Витягу з Протоколу проведення засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 19.08.2020 № 128 вбачається, що за результатами розгляду повідомлення до зупинених податкових накладних/розрахунків коригування від СГ: СТОВ «Колос Деревини», по податковій накладній від 02.08.2020 № 11, ухвалено: визнати отримані підтверджуючі документи як такі, що надані в обсязі, недостатньому для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, по: СТОВ «Колос Деревини», по податковій накладній від 02.08.2020 № 11 (а.с. 125).

19.08.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту – ЄРПН) було прийнято Рішення № 1851247/41519965, яким позивачу було відмовлено в реєстрації ПН № 11 в ЄРПН у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додатково зазначено – «Задіяний у розповсюдженні ймовірно схемного податкового кредиту» (а.с. 42).

21.08.2020 позивач оскаржив дане рішення в адміністративному порядку шляхом подання Скарги (а.с. 43). Вказану Скаргу 21.08.2020, згідно Квитанції № 1, доставлено до центрального рівня ДПС України та збережено, а згідно Квитанції № 2 – до районного рівня та прийнято (а.с. 44).

У листі-поясненні від 21.08.2020 № 54 позивач просив скасувати Рішення від 19.08.2020 № 1851247/41519965 про відмову у реєстрації ПН № 11 від 02.08.2020 (далі по тексту – оскаржуване Рішення) на загальну суму 654639,35 грн, угода з контрагентом ПВТП «ЯНА», так як дана угода була проведена в повному обсязі згідно чинного законодавства та всіх пунктів Договору № 22/02-2020-1 від 22.05.2020 та спеціфікації до нього (а.с. 45).

Згідно копії Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.08.2020 № 46414/41519965/2 скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін (а.с. 46).

Вважаючи вищевказане рішення протиправним, СТОВ «Колос Деревини» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України .

Так, згідно із пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, у силу вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

На виконання вищевказаних норм законодавства позивачем було сформовано ПН № 11 та засобами електронного зв`язку направлено її контролюючому органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі по тексту – Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 податкова накладна – електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

За правилами пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності, у тому числі, підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі по тексту – Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Згідно із пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Суд звертає увагу, що квитанція про реєстрацію ПН № 11 в ЄРПН містить відомості про те, що її реєстрація зупинена, оскільки платник податку відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, у зв`язку із чим СТОВ «Колос Деревини» запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних підстави контролюючого органу для такого зупинення, суд враховує таке.

У додатку 3 до Порядку № 1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Так, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Наведене дає підстави для висновку, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Як встановлено зі змісту квитанції про зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної, контролюючий орган вказав, що господарська операція платника податків відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зауважує, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов:

1) відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається;

2) обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки;

3) переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Водночас, наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту – Порядок).

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4 Порядку).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7 Порядку).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку).

Згідно із пунктом 11 Порядку комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі, зокрема надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Поряд з цим, відповідачем як на підставу відмови позивачу у реєстрації податкових накладних не зазначено конкретного переліку документів, які йому необхідно надати для реєстрації податкових накладних.

Як свідчить зміст оспорюваного Рішення, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної стало те, що позивачем надано копії документів, складені із порушенням законодавства, проте не зазначено яких саме. Додатково зазначено - «Задіяний у розповсюдженні ймовірно схемного податкового кредиту».

Однак, матеріали справи містять копію Договору від 22.05.2020 № 22/02-2020-1 та копії документів щодо спірної господарської операції із ПВТП «ЯНА», які були долучені позивачем як додатки до пояснення до ПН № 11. Крім того, відповідачем не враховано, що за вказаним Договором сільськогосподарська продукція, що підлягає постачанню від позивача ПВТП «ЯНА», мала бути врожаю 2020 року, тобто вирощена та зібрана ним у 2020 році. З огляду на особливості технологічного процесу вирощування пшениці, така продукція може бути зібрана у 2020 році в період не раніше липня - серпня 2020 року.

Таким чином, надані позивачем документи та пояснення були цілком достатніми для прийняття Комісією ГУ ДПС у Чернігівській області рішення про реєстрацію ПН № 11 в ЄРПН.

Встановлені в ході розгляду обставини справи дають підстави для висновку, що ненаведення відповідачем 1 доводів та ненадання доказів того, що документи, подані позивачем для реєстрації спірної ПН № 11, є недостатніми, оформленими з порушенням законодавства чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність оспорюваного Рішення.

З врахуванням цієї обставини, невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним зокрема у постановах від 16 квітня 2019 (справа № 826/10649/17), від 28 жовтня 2019 року (справа № 640/983/19).

Також з наявних матеріалів справи вбачається, що СТОВ «Колос Деревини» разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації ПН № 11 було надано відповідачу 1 первинні документи, оформлені в рамках господарських відносин із контрагентом, складені у відповідності до вимог чинного законодавства, які є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Так на підтвердження фактичного здійснення спірної господарської операції, руху товарно-матеріальних цінностей та наявності відповідного обладнання і сировини для вирощування пшениці у 2020 році СТОВ «Колос Деревини» відповідачу 1 було надано, зокрема: Договір від 22.05.2020 № 22/02-2020-1 та специфікацію до нього № 1 від 22.05.2020; Видаткову накладну № 9 від 02.08.2020; Товарно-транспортні накладні на відвантаження готової продукції; Платіжне доручення № 1845 від 25.05.2020; Виписку Банку про операції за 25.05.2020; Картку рахунку 271 за серпень 2020 року; ОСВ по рахунку 271 за 2020 рік; Договір № 10 від 23.09.2019 на купівлю пшениці на посів під врожай 2020 року; Видаткову накладну № 5 від 23.09.2019; Договір оренди не житлових приміщень № б/н від 01.07.2019; Акт приймання-передачі приміщень в оренду до договору оренди не житлових приміщень від 01.07.2019; Договори на оренду техніки (комбайнів, тракторів автомобілів сівалки, причепів культиватора, борони); Звітність про посівні площі сільськогосподарських культур.

Суд враховує той факт, що надані позивачем документи підтверджували фактичне здійснення операції з постачання товару на адресу контрагента, кількісні та вартісні показники цих операцій і були достатніми для реєстрації ПН № 11.

При цьому, суд наголошує, що під час вирішення даної категорії спорів не підлягають дослідженню та аналізу обставини здійснення господарської операції, її реальність тощо, адже спір стосується виключно дотримання процедури реєстрації ПН № 11 в ЄРПН.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно із пунктами 74.1, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

В Додатку 1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, у пункті 1 яких передбачено: «Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.».

У пункті 6 Порядку № 1165 визначено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Разом з тим, ГУ ДПС у Чернігівській області приймаючи оскаржуване Рішення обмежилося лише загальною оцінкою, зазначивши «Задіяний у розповсюдженні ймовірно схемного податкового кредиту», що є припущенням. При цьому, відповідачем не конкретизовано того, що саме стало підставою для прийняття такого рішення.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що Рішення від 19.08.2020 № 1851247/41419965 про відмову у реєстрації Податкової накладної від 02.08.2020 № 11 є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин та враховуючи той факт, що спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних визнано судом протиправними та скасовано, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, а також абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою їх фактичного подання.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

У даному випадку, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних ПН № 11 СТОВ «Колос Деревини» є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов СТОВ «Колос Деревини» необхідно задовольнити у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує таке.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті Кодексу суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Також, за змістом частини дев`ятої 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір – обґрунтованим (п. 268).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь судові витрати у розмірі 9102,00 грн, що включають: витрати на правову допомогу -7000,00 грн; судовий збір – 2102,00 грн.

Відповідач 1 просив суд відмовити в задоволенні заяв про стягнення судових витрат в розмірі 11102,00 грн+9102,00 грн.

Позивачем для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано копії: Договору про надання юридичних послуг (правничої допомоги) від 02.09.2020 № 02/09/20 (а.с. 109-111), Додаток № 1 від 09.09.2020 до вказаного Договору (а.с. 141), Рахунку на оплату послуг від 09.09.2020 № 1 (а.с. 142), Платіжного доручення від 09.09.2020 № 1142 (а.с. 143), Акту надання послуг від 15.10.2020 № 57 (а.с. 144).

Суд звертає увагу, що вищевказані документи оформлені належним чином, містять посилання на оскаржуване у суді Рішення відповідача 1, розрахунок витраченого адвокатом часу за надані послуги, які віднесені Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до правничої допомоги.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжним дорученням від 11.09.2020 № 1148 підтверджується сплата позивачем судового збору у сумі 2102,00 грн (а.с. 13).

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 9102,00 грн, з яких: витрати, пов`язані з розглядом справи, складають 7000,00 грн, судовий збір – 2102,00 грн.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос Деревини» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення від 19.08.2020 № 1851247/41419965 про відмову у реєстрації Податкової накладної від 02.08.2020 № 11, винесене Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкову накладну від 02.08.2020 № 11 датою її фактичного отримання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України в Чернігівській області на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос Деревини» витрати, пов`язані з розглядом справи, та судовий збір в загальному розмірі 4551,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос Деревини» витрати, пов`язані з розглядом справи, та судовий збір в загальному розмірі 4551,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Колос Деревини", вул. Миру, буд. 115, с. Деревини, Городнянський район, Чернігівська область, 15110, код ЄДРПОУ 41519965.

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966.

Дата складення повного рішення суду - 16.11.2020.

Суддя Ю. О. Скалозуб