Ухвала суду № 92927390, 18.11.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у залишенні позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог

18 листопада 2020 року Справа № 480/4282/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Осіпової О.О., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3022 Національної гвардії України про стягнення грошової компенсації та середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини 3022 Національної гвардії України, в якій просить:

- стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у сумі 17327,68 грн.;

- стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період із 24.01.2019 по день подання даного позову 10.07.2020р. в розмірі 189609 грн. 42 коп.

Ухвалою суду від 17.07.2020 відкрито провадження у даній справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позову в частині позовних вимог про стягнення грошової компенсації вартості отриманого речового майна без розгляду. Таке клопотання обґрунтоване тим, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.122 КАС України, без поважних причин. Зокрема, ОСОБА_1 наступного дня після дати звільнення, тобто 25.01.2019 знав про порушення, на його думку, прав та інтересів, але з позовною заявою звернувся до суду лише 10.07.2020, тобто майже ніж через півтора роки.

При вирішення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частини друга статті 122 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами частини п`ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Законом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон України № 2011-XII).

Як зазначено у статті 1 вказаного Закону, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 9 (у редакції до 1 січня 2007 року) та статтею 9-1 (у редакції після 1 січня 2007 року) Закону України № 2011-XII передбачено право військовослужбовців на отримання за рахунок держави речового майна.

За змістом частини першої статті 9-1 Закону України № 2011-XII продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення всіх видів матеріального забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, та виплати грошової компенсації вартості за речове майно, що не отримано такими військовослужбовцями, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (надалі - Порядок № 178), пунктами 2,3 якого визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до пунктів 4,5 вказаного Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним, управлінням. Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Згідно з пунктом 15 розділу Ш Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017'№475 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції`України-29 червня 2017 року за № 797/30665 (далі - Інструкція № 475), військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до затвердженого Урядом Порядку № 178.

Військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за їх бажанням можуть отримати речове майно, яке не було отримане під час проходження служби. Закупівельна вартість речового майна, що використовується для нарахування грошової компенсації, доводиться ВРЗ до військових частин на початку року.

Аналіз вищевказаних норм законодавства свідчить про те, що позивач має право на грошову компенсацію замість неотриманого речового майна.

Суд зазначає, що приписами Порядку №178 не визначений строк, протягом якого військовослужбовці після звільнення повинні звернутися за отриманням грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Суд встановив, що позивачу при звільненні не виплачена компенсація за неотримане під час проходження військової служби речове майно.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про виплату такої компенсації.

Так, 22.01.2019р. : ОСОБА_1 звернувся із рапортом на ім`я командира військової частини № 3022 Національної гвардії України щодо виплати йому грошової компенсації за неотримане речове майно. Керівництво військової частини відповіді на вказаний рапорт не надало.

У зв`язку із цим, позивач у червні 2020 року повторно звернувся з письмовою вимогою на ім`я командира ВЧ 3022-НГУ ОСОБА_2 про погашення заборгованості шляхом проведення остаточного розрахунку, що мав бути здійснений у день його звільнення зі служби, тобто виплати компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 17327,68 грн. (а.с.9).

На вказану вимогу він отримав від відповідача лист від 02.07.2020 року за-вих. №2/22-1050 (а.с.10), в якому йому було відмовлено у виплаті компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 17327,68 грн. з посиланням на те, що погашення заборгованості щодо виплати грошової компенсації за неотримане речове майно під час проходження служби буде проведено після надходження додаткових коштів.

Таким чином, суд вважає, що позивач добросовісно очікував на добровільну у позасудовому порядку виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Однак, тривала бездіяльність відповідача зумовила необхідність звернення позивача до суду за захистом свого права на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

З огляду на вказане, суд вважає, що строк звернення до суду необхідно обраховувати з листа відповідача від 02.07.2020р.

З позовом до суду позивач звернувся 10.07.2020р. (а.с.12), тобто в межах строку, встановленого нормами статті 122 КАС України.

Суд при розгляді вказаного питання враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 09.07.2020 у справі № 240/11529/19.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись статтями 121, 123, 243, 248, 256 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про стягнення грошової компенсації вартості отриманого речового майна відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя О.О. Осіпова