Ухвала суду № 92925803, 18.11.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6391/19

1-кп/310/186/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

за участі: прокурора Полозюка Є.Ю.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників обвинувачених Амельченка Д.Д., Середи А.А., Георговського С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Якимівським районним судом Запорізької області, Богунським районним судом м. Житомира. об`єднане кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степне Запорізького району Запорізької області зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 16.04.1997р. Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.140, ч.2 ст.215-3, ч.2 ст.142, ст. 42, ст.44 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 25.07.2000р. Запорізьким районним судом Запорізької області за ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ст.42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/3 частини майна;

- 21.02.2005р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 23.05.2005р. Запорізьким районним судом Запорізької області за ч.1 ст.188, ч.2 ст.185, ч.2 ст.289, ст.70, ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 08.06.2011р. Вільнянським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 12.05.2015р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочину), передбачених ч.2, ч.3 ст.185, ч.2 ст.187 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого:

- 31.05.2005р. Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком -1 рік;

- 07.06.2006р. Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.190, ч.3 ст.185, ст. 70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;

- 22.11.2010р. Вільнянським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.15, ч.2 ст.186, ч.2 ст. 186, ст.70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

- 24.04.2014р. Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.187, ч.2 ст.187, ст.ст.70, 71 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 11.05.2018р. з Софіївської виправної колонії №55 Запорізької області умовно-достроково на не відбутий строк 2 роки 3 місяці 17 днів позбавлення волі,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.187 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Харків, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 , раніше судимого:

- 06.03.2014 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставіст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;

- 29.10.2015 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70, ст.71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

- 18.01.2016 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186, ч.1 ст.353, ч.1, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

В с т а н о в и в:

В провадженні Бердянського міськрайонного суду перебуває об`єднане кримінальне провадження з обвинувальними актами відносно ОСОБА_1 за ч.2, ч.3 ст.185, ч.2 ст.187 КК України, ОСОБА_2 за ч.2 ст.187 КК України, ОСОБА_3 за ч.2 ст.187 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були встановлені раніше ухвалою суду від 25.09.2020р. і не відпали на цей час. Вказує на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.

Прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою, термін дії якого закінчується, на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були встановлені ухвалою суду від 25.09.2020 року і не відпали на цей час. Вказує на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.

Прокурор також заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 на два місяці, оскільки строк домашнього арешту, обраного обвинуваченому, спливає. Ризики, які були встановлені ухвалою суду від 25.09.2020 року є наявними на цей час. Вказує на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів..

Захисник ОСОБА_3 – адвокат Амельченко Д.Д. і обвинувачений ОСОБА_3 проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечують.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Герговський С.П. проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 заперечує. Посилається на те, що прокурором не доведено наявність жодних з ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Також захисник Герговський С.П. подав клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 на цілодобовий домашній арешт за місцем його мешкання: АДРЕСА_2 , із носінням електронного засобу контролю. В обґрунтування клопотання вказує на те, що ОСОБА_1 має родину, за місцем мешкання характеризується позитивно. Він тривалий час перебуває під вартою. Важливою обставиною є той факт, що він відшкодував потерпілому спричинену йому шкоду і потерпілий не заперечував проти обрання йому більш м`якого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання прокурора заперечує. Підтримує клопотання про зміну йому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт з підстав, які виклав його захисник.

Захисник ОСОБА_2 – адвокат Середа А.А. проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечує. Вказує на те, що прокурором не доведено наявність жодних з ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Також захисник Середа А.А. подав клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний час. В обґрунтування клопотання вказує на те, що ОСОБА_2 має дружину і трьох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання. Крім того, з метою забезпечення знаходження обвинуваченого у місці розгляду справи, ОСОБА_2 укладено з гр.. ОСОБА_4 договір оренди житлового приміщення в АДРЕСА_6 на строк до 15.06.2021 року.

ОСОБА_2 проти задоволення клопотання прокурора заперечує. Клопотання захисника підтримує, просить його задовольнити з підстав, вказаних адвокатом.

Вислухавши позиції учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали, додані до обвинувального акту та клопотань захисників, суд прийшов до наступного.

Ухвалою суду від 25.09.2020р. обвинуваченим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було продовжено запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, а обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді цілодобового домашнього арешту до 23 листопада 2020 року включно.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно із ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою. Проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 зазначено, що продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості перевищує принцип поваги до особистості.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який був встановлений ухвалою суду від 25.09.2020 року і на цей час, на думку суду, є наявним і не відпав.

Перевіряючи доводи клопотання захисника Герговського С.П., судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.2, ч.3 ст.185 КК України, тобто у вчиненні нетяжкого і тяжких злочинів. Дані кримінальні правопорушення були вчинені ним невдовзі після звільнення з місця позбавлення волі. Доводи захисника щодо наявності міцних соціальних зв`язків, а саме наявність подружніх відносин з ОСОБА_5 спростовується тим, що у паспорті вказаної особи наявний штамп про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 ще у 2015 році. Крім того, суду не надано доказів належності на праві власності житла ОСОБА_5 . Відсутність постійного місця роботи і постійного джерела доходів у обвинуваченого, неодноразових судимостей за умисні корисливі злочини, скоєння ним нових злочинів невдовзі після звільнення з місця позбавлення волі, перебування у розшуку на стадії досудового розслідування, а також суворість очікуваного покарання у рамках висунутого обвинувачення, у своїй сукупності, підвищує ризики переховування обвинуваченого та вчинення інших кримінальних правопорушень і вказує на неможливість зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на менш суворий запобіжний захід – цілодобовий домашній арешт.

Перевіряючи доводи клопотання захисника Середи А.В., судом встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину. Захисник вказує на те, що обвинувачений має міцні соціальні зв`язку і має місце постійного проживання в м. Запоріжжі, а також має можливість проживати на час розгляду справи в м. Бердянську в орендованій ним квартирі. Однак жодних доказів, які б підтверджували реальну можливість проживання обвинуваченого за вказаними адресами, як то договору оренди житла, правовстановлюючих документів належності орендованого житла оренджодавцю суду не надано. Згідно Інформації з Державного реєстру прав власності орендодавець ОСОБА_4 не є власником квартири, яку він здав в оренду ОСОБА_2 . Суд приймає також до уваги, що обвинувачений раніше неодноразово був засуджений за умисні корисливі злочини. Дане кримінальне правопорушення було вчинено ним невдовзі після його умовно –дострокового звільнення з місця позбавлення волі. Зазначені обставину у сукупності з тим, що на стадії досудового розслідування він перебував у розшуку, а також суворість очікуваного покарання у рамках висунутого обвинувачення, у своїй сукупності, підвищує ризики переховування обвинуваченого та вчинення інших кримінальних правопорушень і вказує на неможливість зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на менш суворий запобіжний захід – домашній арешт.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , суд констатує, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені ухвалою суду від 25.09.2020 року і на цей час, на думку суду, є наявними і не відпали.

Судом не встановлено інших обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраних обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відпала.

Суд вважає, що обраний відносно кожного з обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особам обвинувачених, характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінуються, не перешкоджає інтересам правосуддя.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в подальшому, їх належить утримувати під вартою, обчислюючи продовження строку тримання під вартою з дня постановлення цієї ухвали, а також вважає доцільним продовжити строк цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 на 60 днів, що буде виправданим та відповідатиме Закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, ,201, 331 ч.3 КПК України, суд,-

У х в а л и в:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Герговського Сергія Петровича про заміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Середи Андрія Анатолійовича про заміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, - відмовити.

Обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Вільнянська УВП (№11)» на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16 січня 2021 року включно.

Обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Вільнянська УВП (№11)» на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16 січня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 16 січня 2021 року включно.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_3 залишати житло за адресою: АДРЕСА_5 , цілодобово.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду І.П. Прінь