Вирок № 92922471, 06.11.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

06.11.2020

Справа № 359/6683/20

Провадження № 1-кп/359/633/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

06 листопада 2020 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Кабанячого Ю.В.,

при секретарі судового засідання Вітківському Є.О.,

за участі:

прокурора Каліновської М.О., Горбаня В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Чемериса І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною та відео фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12020110100001476, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.07.2020, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Переяслав-Хмельницький Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній 23.07.2019 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області, за ч. 2 ст. 185 ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

20.07.2020, близько 11 год. 00 хв., ОСОБА_1 зайшов у приміщення магазину «Чевоний маркет», розташованого за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 79. Перебуваючи в серединні магазину, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на викрадення парфумерних товарів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 20.07.2020, об 11 год. 01 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні магазину «Червоний маркет», що розташований за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях №79, з корисливих мотивів, діючи умисно та повторно, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до торгівельного стелажу, звідки таємно викрав належні ФОП ОСОБА_2 парфуми «Detonator of Energy» вартістю 111 гривень 00 копійок та «Ві-Еs ЕGО» вартістю 169 гривень 00 копійок.

Потім, ОСОБА_1 вийшов з приміщення магазину з викраденими парфумами та втік з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ФОП ОСОБА_2 матеріальні збитки на загальну суму 280 гривень 00 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Зазначив, що пред`явлене йому обвинувачення повністю відповідає дійсності. Щиро розкаявся та показав, що він 20.07.2020, зайшов у приміщення магазину «Чевоний маркет», що в м. Бориспіль. Перебуваючи в серединні магазину, вирішив вкрасти парфум. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до торгівельного стелажу, звідки взяв парфуми. Вийшов із магазину і втік. Викрав парфуми з метою їх продажу чи обміну на продукти харчування, так як роботу знайти не може, та не може заробити на своє існування. У вчиненому діянні кається, просив суд суворо не карати, зобов`язався в подальшому не вчиняти подібного.

У зв`язку з тим, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення (злочину), суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, досліджує речові докази та судові витрати, роз`яснивши сторонам, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 , у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 185 КК України, як умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.

Таку кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає правильною.

Майно, яким заволодів обвинувачений, було для нього чужим, адже не перебувало в його власності чи законному володінні. ОСОБА_1 не мав на нього жодного права, цим майном він заволодів у спосіб, який заборонений законом. Це означає, що заволодіння майном відбулось протиправно. Викрадення майна здійснювалось обвинуваченим таємно, тому воно визначається як крадіжка. ОСОБА_1 досягнув віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжок. Його дії характеризуються умислом та корисливою метою. Зокрема, обвинувачений усвідомлював, що майно, яким він протиправно заволодівав, було для нього чужим, і він не мав права на нього. ОСОБА_1 усвідомлював суспільно небезпечний характер його діянь, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки та бажав їх настання, так як був неодноразово судимий за корисливі злочини проти власності. Корисливий мотив обвинуваченого полягав у тому, що при вчиненні кримінального правопорушення він прагнув обернути чуже майно на свою користь. ОСОБА_1 виконав усі дії об`єктивної сторони крадіжки які вважав необхідними для доведення злочинів (крадіжок) до кінця. Отже, вчинений обвинуваченим злочин є закінченим.

Разом з цим, обвинувачений повторно вчинив злочин проти власності. Як роз`яснив Пленум ВСУ України у постанові від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» з п. 20 вбачається, що відповідно до п. 1 примітки до статті 185 КК повторним у статтях 185, 186 та 189-191 КК визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 КК. Тому в діяннях ОСОБА_1 містяться ознаки повторності.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Згідно з ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 суд вважає повне визнання вини, його щире каяття.

Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, представником потерпілого цивільний позов до обвинуваченого, не пред`являвся. Разом з тим, суд не визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, добровільне відшкодування завданої шкоди, оскільки викраденим майном він розпорядитися на власний розсуд.

Аналіз даних при вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_1 вказує на те, що він раніше неодноразово судимий, останній раз 23.07.2019 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області, за ч. 2 ст. 185 ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Обвинувачений не одружений. На утримані малолітніх дітей та інвалідів немає. Офіційно не працевлаштований. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. За місцем реєстраціє зарекомендував себе з посередньої сторони. Зловживає спиртними напоями, схильний до порушень громадського порядку та конфліктів. Притягувався до адміністративної відповідальності.

Призначаючи вид і міру покарання для обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує те, що він вчинив нетяжкий злочин, згідно вимог статті 12 КК України.

Підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає.

Враховуючи тяжкості скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, з урахуванням обставин, які пом`якшують покарання, правову позицію прокурора, відсутність у сторони потерпілої до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 за вчинення злочину належить призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

ОСОБА_1 був засуджений 23.07.2019 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області, за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття основного покарання звільнений з випробуванням та встановлено іспитовий строк на 1 рік із застосуванням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Новий злочин обвинувачений вчинив, перебуваючи на іспитовому строку.

Тому, на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.07.2019, ОСОБА_1 належить призначити остаточне покарання у виді 3 років 5 місяців позбавлення волі.

Підстави для звільнення його від відбування покарання та призначення йому іспитового строку відсутні, адже, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абз.4 п.10 постанови № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи зі змісту ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст. 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків, на підставі ст. 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Підсумовуючи вищезазначене суд вважає, що дана міра покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 є достатньою для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, враховуючи, тяжкість злочину та дані про особу обвинуваченого.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити до вступу вироку в законну силу.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Крім того, з обвинуваченого, на користь Держави України, слід стягнути витрати на проведення експертизи у розмірі 170 гривень 00 копійок.

Керуючись: ст. 22, ст. 100, ст. 122, 124, ч. 3, ст. 349, ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 65-67, 71, ч. 2 ст. 185 КК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.07.2019, і, за сукупністю вироків, призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 5 (п`ять) місяців.

До вступу вироку суду в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити у вигляді тримання під вартою та утримувати його в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 20.07.2020, зарахувавши в строк відбування покарання строк тримання останнього під вартою під час судового розгляду, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - на користь Держави України (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області. МФО: 899998. КБК: 21081100. р/р 31114106010004, призначення платежу: адміністративний штраф та інші санкції) - 170 гривень 00 копійок, процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експерта.

Речовий доказ парфуми «Detonator of Energy» та «Ві-Еs ЕGО», залишити у володінні ФОП ОСОБА_2 .

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.

Суддя: Ю.В. Кабанячий