Ухвала суду № 92922376, 17.11.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/606/19

2/357/992/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2020 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання, -

В С Т А Н О В И В:

18.01.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відібрання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і повернення його за попереднім місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

15.02.2019 року ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Л.М. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

25.03.2019 року ухвалою суду направлено до Міністерства юстиції України через головне територіальне управління юстиції доручення про надання правової допомоги для його належного виконання компетентним судом Республіки Азербайджан та зупинено провадження у справі до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги.

23.09.2020 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 , задоволено, а ухвалу про відкриття провадження у справі від 15.02.2019 року – скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що суд першої інстанції порушив норми процесуального закону та постановив помилкову ухвалу про відкриття провадження у справі.

28.09.2020 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа була передана для розгляду судді Ярмолі О.Я., на підставі розпорядження №274 від 26.09.2020 року, оскільки у судді Кошель Л.М. закінчилися повноваження у зв`язку з відставкою.

11.11.2020 року цивільна справа була повернута з Київського апеляційного суду після розгляду апеляційної скарги відповідача до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та передана судді Ярмолі О.Я. 13.11.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, зокрема, підсудність судам України справ з іноземним елементом.

Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про міжнародне приватне право» права та обов`язки батьків і дітей визначаються особистим законом дитини або правом, яке має тісний зв`язок із відповідними відносинами і якщо воно є більш сприятливим для дитини.

Статтею 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону. Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено підстави визначення підсудності справ судам України. Суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону та якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи – відповідача.

Згідно ст. 77 Закону України «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом, зокрема, якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні.

Також, відповідно до п. 12 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-754/0/4-13 «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» при вирішенні справ про визначення місця проживання дитини слід керуватися статтею 66 Закону України «Про міжнародне приватне право». При розгляді спорів про визначення місця проживання дитини за участю іноземців судам слід керуватися «законом суду», тобто у визначенні підсудності може застосовуватися загальна територіальна, альтернативна, виключна та договірна підсудність.

Згідно ст. 20, 21 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, яка ратифікована законом України від 10.11.1994 року (далі Конвенція), визначено, що якщо в частинах II-V цього розділу не встановлено інше, позови до осіб, які мають місце проживання на території однієї з договірних Сторін, подаються, незалежно від їх громадянства, в суди цієї Договірної Сторони, а позови до юридичних осіб подаються в суди Договірної Сторони, на території якої знаходиться орган управління юридичної особи, його представництво або філія. Суди Договірних Сторін можуть розглядати справи й в інших випадках, якщо мається письмова угода сторін про передачу спору цим судам.

Згідно ст. 22 Конвенції У випадку порушення провадження в справі між тими ж сторонами, про той же предмет і на тих же підставам у судах двох Договірних Сторін, компетентних відповідно до цієї Конвенції, суд, що порушив справу пізніше, припиняє провадження.

Згідно ст. 32 Конвенції правовідносини батьків і дітей визначаються за законодавством Договірної Сторони, на території якої постійно проживають діти. По справах про правовідносини між батьками і дітьми компетентний суд Договірної Сторони, законодавство якої підлягає застосуванню відповідно до пунктів 1 і 2 цієї статті.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином Азербайджанської Республіки, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією посвідчення особи (а.с. 99).

Як вбачається з матеріалів справи батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони у справі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин Азербайджанської Республіки, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с. 8). Малолітній ОСОБА_3 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами справи (а.с. 27).

Також, як вбачається з матеріалів справи, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення особи громадянина Азербайджанської Республіки, видане 09.07.2015 року АСАН 1, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується матеріалами справи (а.с. 88-93). Малолітній ОСОБА_3 В Азербайджанській республіці перебуває на обліку в дитячій поліклініці №3 з 07.03.2015 року і по даний час, відвідував будинок дитини-дитячого саду №52 Насімінського району з 2015 року по 2019 рік, займається спортивною гімнастикою в Спеціалізованій дитячо-юнацькій гімнастичній школі олімпійських резервів з вересня 2017 року і по теперішній час, пройшов реєстрацію в 1 клас російського сектора школи, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 95-98, 100-103).

Отже, враховуючи вищезазначені норми міжнародного права, враховуючи предмет позову, а також те, що з червня 2017 року і на даний час малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та постійно проживає на території Азербайджанської Республіки, крім того, позивач не надала доказів зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання або перебування відповідача, та/або останнього відомого зареєстрованого місця його проживання чи перебування в Україні, - дана справа підсудна суду договірної сторони – Азербайджанської Республіки, тому відсутні підстави для розгляду даної справи Білоцерківським міськрайонним судом .

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.

Керуючись ст. 186, 353 ЦПК України, Законом України «Про міжнародне приватне право», суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала складена 17.11.2020 року.

СуддяО. Я. Ярмола