Вирок № 92921813, 18.11.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Провадження № 274/6016/20

В И Р О К Провадження № 1-кп/0274/671/20

І м е н е м У к р а ї н и

18.11.2020 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Яковлєва О.С.

за участі секретарів судового засідання . . Бондарчук Н.О., Гуменюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 274/6016/20 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, не працював, інваліда 2-ї групи загального захворювання, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 115 КК України,

за участі

прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Білецького О.Г.

потерпілої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_2

захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Паламарчука С.В.

обвинуваченого . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

23 липня 2020 року приблизно о 21 год. 30 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його рідний брат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходилися за місцем постійного проживання у квартирі АДРЕСА_1 та вживали спиртні напої. В цей час між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство брата ОСОБА_3 .

З цією метою 23 липня 2020 року приблизно о 22 годині ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого проживання, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_3 , взявши на кухні кухонний ніж в праву руку, пішов до ОСОБА_3 та, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на умисне вбивство останнього, утримуючи ніж у правій руці, умисно наніс потерпілому удар клинком ножа у місце розташування життєво-важливих органів - в грудну клітину.

У результаті своїх злочинних дій ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного, частково проникаючого в ліву плевральну порожнину та проникаючого в черевну порожнину поранення з пошкодженням лівої долі печінки та тіла підшлункової залози, що ускладнилося гострою масивною внутрішньою кровотечею, розвитком травматично-геморагічного шоку, що призвело до зупинки серцевої діяльності, які спричинили смерть ОСОБА_3 .

Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнається винуватим, передбачена ч. 1 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, визнавши, що заподіяв потерпілому тілесні ушкодження, але заперечивши, що мав умисел на вбивство, і вказавши, що заподіяв їх захищаючись. Обвинувачений показав, що він жив з братом ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 . У квартирі одна жила кімната. В липні 2020 року, ніби 23 числа, о 18.30-19.00 до них з братом прийшов спільний знайомий ОСОБА_5 з якоюсь жінкою, бачив її один раз в житті. Випили горілки, десь дві пляшки по півлітра. Під час перебування гостей конфліктів ніяких не було, ОСОБА_3 у нього гроші не просив. ОСОБА_5 з дівчиною пішли у кафе, ОСОБА_5 залишив 10 грн., ОСОБА_3 сходив за горілкою. Близько 21.30 сиділи у кімнаті, горілка скінчилася. Брат сказав, що не вистачає грошей на горілку. У нього також було лише 2-3 грн. Тоді брат сказав дати його банківську картку для отримання пенсії по інвалідності. Він сказав брату, що картка у матері, хоча в дійсності вона була у кишені куртки. Через відмову брат пішов на кухню, взяв молоток, повернувся до кімнати та двічі вдарив його тупою частиною молотка, влучив у голову, у нього пішла кров, були тілесні ушкодження. Тоді він пішов на кухню, в буфеті взяв кухонний ніж. Ніж був звичайний, яким вони користувалися для нарізання їжі, довжиною клинка см 20, з дерев`яною жовтою ручкою. Після цього вже з ножем повернувся до кімнати. Навіщо, пояснити не може, хотів налякати. Брат сидів на ліжку. Він сказав брату кидати молотка, брат почав підійматися. Тоді він вдарив брата ножем, який тримав у правій руці, у передню частину тулуба - десь у живіт. Після удару у брата відразу впав молоток біля ліжка. Брав нічого не казав, не кричав, вибіг з будинку, вибіг за хвіртку. Він вийшов з будинку за братом, брата не побачив, вже було темно. Тому він повернувся до будинку та ліг спати, двері не зачиняв. Крові не бачив, ножа помив та поклав на місце. Прокинувся десь о 05 годині, брата не було, він зачинив двері. Зранку прокинувся від стуку, подивився - поліція, він відкрив двері. Вже коли була поліція, побачив кров. Його затримали.

Незважаючи на заперечення винуватості обвинуваченим, його винуватість повністю підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, допитана в ході судового розгляду потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що обвинувачений і загиблий її сини. Відносини між ними були погані. ОСОБА_1 через зловживання горілкою не давав жити ні їй, ні ОСОБА_3 . Якось вона мала розмову з ОСОБА_3 , що говорила з лікарями щодо поміщення обвинуваченого на лікування. Видно він це почув і це все наробив. При призначені покарання сину просить призначити трохи поменше ніж просив прокурор (11 років позбавлення волі)

Свідок ОСОБА_9 показала, що вона живе по АДРЕСА_3 . У цьому ж будинку жили брати ОСОБА_1 , тільки з іншого боку будинку. Знала братів десь рік, стосунків не підтримувала, зі слів сусідів знає, що вони зловживали спиртними напоями. Влітку 2020 року, вона була у відпустці, можливо це був десь серпень-липень, близько 07 години ранку їй у двері подзвонив поліцейський. Повідомив, що у неї біля воріт лежить сусід з ножовими пораненнями. Вона вийшла. Дійсно біля самої хвіртки лежав ОСОБА_3 , наполовину накритий, були тілесні ушкодження у виді порізів, вона не придивлялася. Напередодні ввечері сторонніх шумів, криків не чула. Єдине, що було, це десь на початку дванадцятої, вони з старшим сином були вдома, збиралися лягати спати і почули, як у їхні ворота щось стукнуло. Вона ще сказала сину, що це до них хтось напевно прийшов. Син встав, подивився у вікно, але нікого не побачив і все, вони лягли спати. На своїх хвіртці і воротах вона бачила сліди крові, тому напевно потерпілий вже впав і тому на той час вони його не побачили.

Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 також підтверджується:

*даними протоколу огляду місця події від 24.07.20 з фототаблицею до нього, при проведенні якого з 07.10 до 10.50 год. зафіксовано місце скоєння злочину - оглянуто територію земельної ділянки перед вхідними воротами на територію домоволодіння квартири АДРЕСА_3 , а також територію домоволодіння квартири № 2 вказаного будинку (за 24 метри ліворуч), приміщення самої квартири. Під час огляду біля хвіртки воріт до квартири № 1 виявлено труп ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одягнутий лише у труси. На трупі зафіксовані видимі тілесні ушкодження, потьоки крові з рани, забруднення зеленого кольору на зовнішній поверхні пальців правої кисті, яке збігається з кольором воріт до квартири № 1 . На хвіртці та воротах до квартири № 1 , на землі біля них, на трубі хвіртки до квартири № 2 виявлено групи плям речовини бурого кольору, з яких зроблено змиви. Від цієї хвіртки і до східців біля вхідних дверей квартири № 2 , у коридорі будинку (в тому числі на тапках чорного кольору), килимовій доріжці у спальній кімнаті виявлено групи плям (краплин), які утворюють доріжку слідів речовини бурого кольору, що веде до дивану, з яких зроблено змиви. Поряд з диваном та на простирадлі дивану виявлено множинні плями різного розміру речовини бурого кольору, з яких зроблено вирізи. Поблизу дивану не зафіксовано будь-яких молотків. У ванній кімнаті - на поверхні ванни, умивальника виявлено замиті сліди речовини бурого кольору, з яких зроблено змиви. Також у ванній виявлено замочений у мисці одяг. У кухні, у нижній частині шафи з посудом, за правими дверцятами виявлено та вилучено кухонний ніж з нашаруванням речовини бурого кольору. На фото № 11 фототаблиці до протоколу, за хвірткою до квартири № 2 зафіксовано ОСОБА_1 , який сидить на лавці у одних трусах, будь-які видимі тілесні ушкодження у ОСОБА_1 відсутні (т. 1, а.п. 16-48);

*даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 24.07.20, з якого видно, що попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_2 заявила, що 24.07.20 поблизу буд. АДРЕСА_7 виявлено труп ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ознаками насильницької смерті (т. 1, а.п. 61);

*даними протоколу огляду місця події від 24.07.20, під час якого у морзі Бердичівської міської лікарні оглянуто труп ОСОБА_3 , 1971 р.н., зовнішнім оглядом зафіксовано пошкодження на передній поверхні лівої половини грудної клітини. Під час огляду зроблено змиви, зрізи нігтьових пластин з обох рук, проведено дактилоскопіювання, взято забір крові ОСОБА_3 (т. 1, а.п. 80-81);

*даними протоколу слідчого експерименту від 28.07.20 з фототаблицею до нього, при проведенні якого підозрюваний ОСОБА_1 за участі захисника у приміщенні своєї квартири показав як відбувалися події 23.07.20, а саме: де вони вдвох з братом у кімнаті вживали спиртні напої; як брат пішов взяв молоток та махав ним, при цьому не влучав по ньому; як вже він пішов взяв на кухні ножа; як, повернувшись до кімнати, вдарив цим ножем, який утримував у правій руці, брата у груди, ніби знизу до верху, після цього ніж кинув; як брат пішов з будинку, а він вийшов лише до калітки; як, повернувшись, він сполоснув ніж у синій мисці у ванній, ножа витер ганчіркою та поклав на місце. На фототаблиці до протоколу жодних видимих ушкоджень у ОСОБА_1 не зафіксовано (т. 1, а.п. 114-117, 118-123). Дані протоколу про час, місце скоєння злочину відповідають обставинам обвинувачення, показанням обвинуваченого. Дані протоколу про спосіб скоєння злочину (механізм нанесення удару) суперечать висновку судово-медичної експертизи;

*даними висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № 776 від 25.08.20, згідно з яким встановлено генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт № 3), зразків букального епітелію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкти №№ 1, 2). На предметі, схожому на кухонний ніж з дерев`яним руків`ям зі слідами речовини бурого кольору (об`єкти № 4, 6, 8, 9) (вилучений в ході ОМП 24.07.20 ніж у паперовому конверті - далі Ніж) виявлені клітини з ядрами та слід крові людини. Також на ножі (об`єкти №№ 5, 7, 10) виявлені клітини з ядрами, але слідів крові людини не виявлено. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлено генетичні ознаки клітин з ядрами і слідів крові людини, вказаних вище (крім об`єкта № 7). Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні Ножа (об`єкт № 5 - з поверхні лівої щоки клинка) та клітин з ядрами і слідів крові людини, виявлених на Ножі (об`єкти №№ 6, 8 - з поверхні правої щоки клинка та першої металевої заклепки правої щоки руків`я) збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_3 (об`єкт № 3) і не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_1 (об`єкти №№ 1, 2). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_3 та в об`єктах №№ 5, 6 складає 1,49444 х 10О?6. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 669 децильйонів осіб (6,69 х 10?5). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_3 та в об`єкті № 8 складає 2,23093 х 10О??. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 448 квінтильйонів осіб (4,48 х 10??). Походження вказаних слідів від ОСОБА_1 виключається. Генетичні ознаки інших клітин з ядрами і слідів крові людини збігаються між собою, є змішаними, належать більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_1 (об`єкти №№ 1, 2) та зразка крові ОСОБА_3 (об`єкт № 3) (т. 1, а.п. 129-149). Отже даними висновку експертизи підтверджується, що саме клинком цього ножа був нанесений удар у грудну клітину потерпілого ОСОБА_3 , і утримував цей ніж при цьому саме ОСОБА_1 ;

*даними висновку судово-медичної експертизи № 153 від 31.08.20, відповідно до якого на трупі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді: одиночного, колото-різаного, частково проникаючого в ліву плевральну порожнину та проникаючого в черевну порожнину поранення з пошкодженням лівої долі печінки та тіла підшлункової залози (на передній поверхні лівої половини грудної клітини та на відстані 2 см ліворуч від умовної серединної лінії косо-вертикальна з умовною орієнтацією на 2 та 7 годин циферблата годинника чечевицеподібної форми рана довжиною близько 4 см з рівними краями та гострими кінцями, верхній кінець рани має вертикально розташовану подряпину шкіри довжиною близько 2 см, рана зяє на ширину біля 1 см, в рані підшкірна жирова тканина, при ревізії рани в нижньому кутку пальпується пошкодження хрящової частини ребер - рана хрящів ребер довжиною біля 2,8 см з крововиливом у м`які тканини білягрудинної ділянки - в діафрагмі на 2,5 см лівіше умовної серединної лінії рана діафрагми - на передньо-верхній поверхні лівої долі печінки косо-розташована рана довжиною 3,5 см, яка наскрізь проходить через ліву долю печінки та має канал, направлений спереду назад, зверху вниз та дещо зліва направо довжиною біля 15 см - в ділянці хвоста підшлункової залози, під лівою долею печінки рана 1,3 см з темно-червоним, в оточуючі ділянки крововиливом, об`ємом до 30-50 мл, рана підшлункової залози є дном раньового каналу, що бере початок від описаної рани шкіри лівої половини грудної клітини (біля кінця грудини)); а також багрово-фіолетового з зеленувато-жовтуватим відтінком крововиливу розмірами 9х7 см у верхній третині лівої гомілки по передній поверхні під колінним суглобом. Тілесні ушкодження у вигляді проникаючого в черевну порожнину колото-ріжучого поранення виникли від дії гострого колюче-ріжучого предмету; не виключається, що ним бути Ніж, представлений на експертизу. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень та знаходяться у прямому причинному зв`язку зі смертю. Тілесне ушкодження у вигляді багрово-фіолетового з зеленувато-жовтуватим відтінком крововиливу розмірами 9х7 см у верхній третині лівої гомілки утворилося від дії тупого твердого предмета, що можливо і при падінні на такий з висоти власного зросту. Дане тілесне ушкодження відноситься до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень та у причинному зв`язку зі смертю не знаходиться. Давність отримання даного тілесного ушкодження в межах 4-6 діб до настання смерті. Після отримання тілесних ушкоджень у вигляді одиночного, колото-різаного, частково проникаючого в ліву плевральну порожнину та проникаючого в черевну порожнину поранення з пошкодженням лівої долі печінки та тіла підшлункової залози потерпілий міг ще певний час здійснювати які-небудь самостійні дії (бігати, ходити, говорити та ін.). Не виключається можливим, що виявлені на трупі ОСОБА_3 тілесні ушкодження могли бути заподіяні за обставин та в час, вказаних у постанові про призначення експертизи (тобто 23.07.20 приблизно о 21.30 при нанесені удару клинком ножа в грудну клітку). При судово-токсикологічній експертизі № 1699 від 11.08.20 крові від трупа ОСОБА_3 виявлено етиловий алкоголь в концентрації 2,24‰, що при житті викликає алкогольне сп`яніння середнього ступеню. Смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , настала внаслідок одиночного, колото-різаного, частково проникаючого в ліву плевральну порожнину та проникаючого в черевну порожнину поранення з пошкодженням лівої долі печінки та тіла підшлункової залози, що ускладнилося гострою масивною внутрішньою кровотечею, розвитком травматично-геморагічного шоку, що призвело до зупинки серцевої діяльності. Викладений висновок підтверджується рідким станом крові, малокрів`ям внутрішніх органів, наявністю одиночного, колото-різаного, проникаючого в черевну порожнину ножового поранення з пошкодженням тканин печінки і підшлункової залози, наявністю в черевній порожнині 1500 мл рідкої крові зі згортками, даними додаткових методів дослідження (т. 1, а.п. 159-161). Отже даними висновку підтверджується як час та спосіб вчинення злочину, механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , зокрема нанесення потерпілому удару гострим колюче-ріжучим предметом - ножем, з силою, достатньою для утворення раневого каналу від лівої половини грудної клітини до ділянки хвоста підшлункової залози, довжиною практично у довжину клинка ножа, так і спростовуються показання ОСОБА_1 щодо механізму нанесення ним удару потерпілому ножем (удар був нанесений зверху вниз під доволі гострим кутом, тобто удар був нанесений потерпілому, коли той знаходився нижче по відношенню до стоячого обвинуваченого);

*даними висновку судово-медичної експертизи № 350 від 28.08.20, відповідно до якого не виключається можливим, що виявлені на трупі ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді одиночного, колото-різаного, проникаючого в черевну порожнину поранення могли утворитися за обставин, вказаних підозрюваним ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту від 28.07.20 за його участю. Покази підозрюваного відповідають локалізації ушкодження, але не відповідають напрямку раньового каналу (т. 1, а.п. 163);

*даними висновку судової імунологічної експертизи № 10/147 від 18.08.20, відповідно до якого кров ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відноситься до групи крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0. Кров ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до групи крові 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВ0 (т. 1, а.п. 190-195);

*даними висновку судової імунологічної експертизи № 10/152 від 19.08.20, відповідно до якого виявлена кров на наданих на дослідження змивах з правої та лівої рук потерпілого ОСОБА_3 може походити від особи (осіб) з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, в тому числі від потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , походження крові від підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключається (т. 1, а.п. 167-175);

*даними висновку судової імунологічної експертизи № 10/156 від 25.08.20, відповідно до якого на наданих на дослідження зрізах нігтьових пластин, зроблених 24.07.20 з правої та лівої рук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлено кров людини. Виявлена кров може походити від особи (осіб) з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, в тому числі від потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , походження крові від підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключається (т. 1, а.п. 212-220);

*даними висновків судово-імунологічних експертиз: № 10/153 від 26.08.20, № 10/148 від 18.08.20, № 10/151 від 19.08.20, № 10/149 від 18.08.20, № 10/150 від 19.08.20, відповідно до яких на вилучених в ході огляду місця події 24.07.20 по АДРЕСА_7 об`єктах, наданих на дослідження експерту відповідно: гумових капцях, зрізі з коврової доріжки, зрізі з кольорового простирадла, дерев`яному ватному аплікаторі із змивом речовини бурого кольору з поверхні металевої ванни у квартирі № 2 , дерев`яному ватному аплікаторі із змивом речовини бурого кольору з поверхні металевої зеленої калітки при вході на територію до квартири № 1 , дерев`яному ватному аплікаторі із змивом речовини бурого кольору з поверхні доріжки поруч калітки при вході на територію до квартири № 1 , дерев`яному ватному аплікаторі із змивом речовини бурого кольору з поверхні металевої зеленої калітки при вході на територію до квартири № 2 , дерев`яному ватному аплікаторі із змивом речовини бурого кольору з поверхні бетонних східців при вході до квартири № 2 виявлено кров людини, яка може походити від особи (осіб) з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, в тому числі від потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , походження крові від підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключається (т. 1, а.п. 180-185, 200-207, 235-239, 244-249, 254-259). Отже даними висновків підтверджено наявність значної кровотечі вбитого ОСОБА_3 у квартирі № 2 , на шляху до воріт квартири АДРЕСА_3 , і вся виявлена кров належить виключно вбитому, а не обвинуваченому, що підтверджує місце скоєння злочину, обставини та обстановку такого скоєння, зокрема спричинення тілесних ушкодження на місці події виключно ОСОБА_3 ;

*даними висновку амбулаторної комісійної судової психіатричної експертизи № 208-2020 від 11.08.20, відповідно до якого ОСОБА_1 , 1975 р.н., в минулому будь-якими психічними захворюванням не страждав. В даний час виявляє клінічні ознаки розладу особистості органічного (посттравматичного) ґенезу, ускладненого зловживанням алкогольними напоями з емоційно-вольовою нестійкістю, легким інтелектуально-мнестичним зниженням. Даний діагноз відповідає критеріям шифру F07.8 МКХ 10 перегляду. Однак вищевказані зміни зі сторони психіки ОСОБА_1 не досягають ступеню психічного захворювання, лежать в межах патології характеру та не позбавляють його здатності на даний час усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 в період часу, до якого відноситься інкримінований йому протиправний вчинок, психічним захворюванням не страждав та в тимчасовому розладі психічної діяльності, який би позбавляв його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не перебував. Виявляв вищевказаний розлад особистості органічного (посттравматичного) ґенезу, ускладненого зловживанням алкогольними напоями з емоційно-вольовою нестійкістю, легким інтелектуально-мнестичним зниженням, який не досягав ступеню психічного захворювання і не позбавляв його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час. По своєму психічному стану не потребує в застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру (т. 1, а.п. 154-156).

Відповідно до акту спеціальної медичної комісії з проведення медичних оглядів для направлення на примусове лікування № Д-153 від 12.08.20 ОСОБА_1 діагностовано психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, вживання зі шкідливими наслідками. Примусового лікування не потребує (т. 1, а.п. 151).

Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння № 47 від 24.07.20 підтверджено факт стану сп`яніння ОСОБА_1 о 08 год. 35 хв. 24.07.20, коли він був обстежений у Бердичівській центральній міській лікарні (т. 1, а.п. 103).

Суд не покладає в основу вироку та визнає неналежним доказом дані висновку судово-імунологічної експертизи № 10/155 від 26.08.20 (т. 1, а.п. 225-230), оскільки жодних даних про обставини, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, висновок не містить.

Судом в ході судового розгляду досліджені всі процесуальні джерела доказів (ст. 84 КПК України), які були заявлені та надані сторонами на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), в обсязі, визначеному відповідно до ст. 349 КПК України та в порядку, передбаченому § 3 глави 28 КПК України. Про дослідження будь-яких інших джерел доказування сторони не зазначали (прокурор відмовився від допиту ряду свідків, інші учасники не наполягли на допиті цих свідків), клопотань про долучення, дослідження або перевірку таких доказів до суду не надходило, сторони висловили свою думку про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами.

При цьому судом для забезпечення дотримання вимог статей 42, 43 КПК України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - Право на справедливий суд, до матеріалів провадження в підготовчому судовому засіданні долучено й інші документи, які надано прокурором, в тому числі й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти наведених вище доказів на підтвердження фактів та обставин, що підлягають доказуванню.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він наніс удар ножем виключно з метою захисту, суд розцінює як захисну позицію та намір пом`якшити кримінальну відповідальність, використовуючи правовий інститут перевищення меж необхідної оборони.

Однак згідно зі ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Показання ж обвинуваченого ОСОБА_1 про наявність у нього стану необхідної оборони повністю спростовуються дослідженими в ході судового розгляду доказами, в тому числі і його власними показаннями щодо перебігу подій, і доказами, які носять об`єктивний характер, та встановленими фактичними обставинами. Так з показань обвинуваченого вбачається, що коли він йшов за ножем у кухню вбитий брат до нього ніяких неправомірних дій не вчиняв, суспільно небезпечного посягання взагалі не існувало і обвинувачений самостійно повернувся до кімнати вже з ножем, при цьому брат сидів на ліжку. Тобто навіть за умови попереднього вчинення вбитим якихось неправомірних дій з використанням молотка (хоча показання обвинуваченого в цій частині спростовуються даними протоколу огляду місця події від 24.07.20, при проведенні якого ніякого молотка біля ліжка, дивану, де такий молоток з показань мав би знаходитися з показань обвинуваченого, виявлено не було; даними фототаблиць до проколів огляду місця події від 24.07.20 відразу після виявлення злочину та слідчого експерименту через чотири дні, на яких зафіксовано зовнішній вигляд обвинуваченого, як голови, так і всього тіла, і видимі тілесні ушкодження на ньому відсутні; в ході проведення власне слідчого експерименту обвинувачений вказував, що брат удари молотком йому не наносив і лише в ході вже судового розгляду вказав, що брат йому наніс два удари молотком по голові, від яких у нього була кровотеча) стану необхідної оборони у момент виникнення умислу на вчинення неправомірних дій у відношенні до брата з використанням ножа та при його використанні не було. Крім того на неправдивість показань обвинуваченого в цій частині вказують дані висновку судово-медичної експертизи, згідно з яким раневий канал у загиблого ОСОБА_3 був зверху вниз, тобто, враховуючи показання обвинуваченого та місце розташування значної кількості плям крові на місці події - під час підіймання з дивану або в іншому положенні, коли потерпілий розташовувався нижче і на дивані чи поблизу. Отже у ОСОБА_1 був відсутній стан необхідної оборони і відповідно за відсутності такого стану в діях ОСОБА_1 не буде перевищення меж такої оборони.

Про наявність ж у обвинуваченого умислу саме на вчинення умисного вбивства також вказує спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізація тілесних ушкоджень у загиблого - ОСОБА_3 було нанесено удар ножем в ліву частину грудної клітини, зверху вниз, тобто в життєво важливі органи, з такою силою, що раневий канал починається на шкірі передньої поверхні лівої половини грудної клітки, проходить через жирову тканину, хрящі ребер, діафрагму, печінку (канал біля 15 см) і закінчується у підшлунковій залозі. Вказаний механізм беззаперечно свідчить про спрямованість умислу на заподіяння саме смерті. Про це ж свідчить і вся наступна поведінка обвинуваченого, який після нанесення удару ножем брату у передню частину тулуба, коли брат у одних трусах втік з будинку у пізній вечірній час, не лише не викликав допомогу, але і, навіть, не вийшов за ним, щоб пересвідчитися, чи потрібна така допомога. Навпаки, повернувшись до будинку у ванній помив ножа від крові, сховав його, поправ одяг, що вказує на спрямованість намірів на приховування слідів злочину та намагання уникнути передбаченої законом відповідальності. На це ж вказує і зміна показань у залі суду із зазначенням вже, що брат йому наносив удари молотком, хоча ці показання спростовуються об`єктивними джерелами доказування.

Враховуючи викладене, судом в ході судового розгляду дотримано роз`яснень Пленуму Верховного Суду України роз`яснив у Постанові № 2 від 07.02.03 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи" щодо відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК) і ретельно досліджено докази і ці докази, в тому числі прямий - показання самого обвинуваченого, і саме з досліджених доказів, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема з врахуванням встановленого способу, знаряддя злочину, характеру і локалізації поранення, причин припинення злочинних дій, поведінки винного і потерпілого, що передувала події, їхніх стосунків, суд дійшов висновку про кваліфікацію дій обвинуваченого саме за ст. 115 КК України, а не за ч. 2 ст. 121 КК України. Тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, відповідно до вказаних вище роз`яснень Пленуму для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.

На підставі викладеного, оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Обставин, які б пом`якшували покарання обвинуваченому, суд не встановив.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, суд визнає: вчинення злочину щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, є особливо тяжким злочином.

Обвинувачений раніше не судимий, проживав з вбитим, за місцем проживання характеризується як особа, скарг до ВЖРЕП якої на поведінку не надходило, є інвалідом 2-ї групи загального захворювання, має психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю.

З урахуванням наведеного, характеру та ступеню суспільної небезпеки дій, вчинених обвинуваченим у стані алкогольного сп`яніння, тяжкості та наслідків вчиненого злочину, приймаючи до уваги особу обвинуваченого та санкцію статті, суд призначає покарання у виді позбавлення волі. І лише враховуючи те, що обвинувачений раніше ніколи до кримінальної відповідальності не притягувався, є інвалідом 2-ї групи, приймаючи до уваги позицію учасників при призначенні міри покарання, особливо потерпілої - матері вбитого, яка просить трішки зменшити покарання, запропоноване прокурором, суд вважає за можливе призначити покарання на строк позбавлення волі, ближче до мінімального, визначеного в санкції статті. На думку суду саме призначене покарання є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншим особами.

Цивільний позов у провадженні не подано.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Підстав для зміни чи скасування обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу, враховуючи призначене покарання, особу та поведінку обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_1 має психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, при цьому вчинив злочин, пов`язаний із заподіянням смерті близькій людині, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп`яніння, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 09 (дев`ять) років.

Початок строку відбування призначеного покарання обвинуваченим ОСОБА_1 обраховувати з 18 листопада 2020 року.

Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили: чорні гумові тапки зі слідами речовини бурого кольору, кухонний ніж з надписом "Royal Finest stainless" зі слідами речовини бурого кольору, футболку синього кольору з білими смугами на рукавах, темно-сірі штани та труси, що були здані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1 ) на користь держави 21584 грн. 06 коп. процесуальних витрат на залучення експерта при проведенні Вінницьким НДЕКЦ МВС України судової молекулярно-генетичної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1 ) на користь держави 13010 грн. 08 коп. процесуальних витрат на залучення експерта при проведенні Житомирським НДЕКЦ МВС України дев`яти судових імунологічних експертиз (отримувач: УК у м. Житомир/Житомирська міська отг24060300; банк отримувача: Казначейство України; код ЗКПО: 38035726; рахунок UA4489 9998 0313 0101 1500 0006 797; код класифікації доходів: 24060300).

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою, але не довше ніж на два місяці з дня ухвалення вироку.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 24.07.20 до 17.11.20 з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий - суддя О.С. Яковлєв