
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 листопада 2020 р. справа № 400/4049/20 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаЦентрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54001
провизнання протиправною та скасування постанови від 25.07.2019 року ВП № 59642501
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 25.07.2019 року про відкриття виконавчого провадження № 56642501 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 року № Ф-11728-17У.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем протиправно відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги від 14.02.2019 року, оскільки на момент звернення стягувача із заявою про відкриття виконавчого провадження, ним пропущено 3-х місячний строк пред`явлення виконавчого документу (вимоги) до виконання. Окрім того, на думку позивача, відповідачем вчиняються виконавчі дії стосовно особи, яка не є боржником за виконавчим документом, так як у вимозі та постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено прізвище боржника ОСОБА_1 , місце проживання якого АДРЕСА_2 , а виконавчі дії здійснюються стосовно боржника ОСОБА_1 , який з 03.10.2014 року зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач подав відзив, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки при відкритті виконавчого провадження строк пред`явлення виконавчого документа до виконання стягувачем не пропущений. Так, згідно п. 5 вимоги від 14.02.2019 року, вона набрала законної сили 13.05.2019 року, а відтак кінцевою датою прийняття її до виконання є 14.08.2019 року. З приводу помилки у прізвищі боржника, відповідач зазначив, що керуючись Інструкцією з організації примусового виконання рішень, ним 26.10.2020 року прийнята постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою замість прізвища ОСОБА_1 зазначено вірне - ОСОБА_1 (а. с. 47-54).
Ухвалою від 20.10.2020 року суд поновив позивачу строк звернення з позовом до адміністративного суду та відкрив провадження у справі з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а. с. 37-38).
28.10.2020 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з неотриманням відзиву (а. с. 55).
Як встановлено судом, відзив на позов відповідач направив на електронну адресу суду 27.10.2020 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Таким чином, враховуючи скорочені строки розгляду справи, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача та відкладення розгляду справи на іншу дату.
На підставі ст. 205 ч. 9 КАС України, справа розглянута в письмовому провадженні.
Вирішуючи справу, суд виходить з такого.
31.05.2019 року Головне управління ДФС у Миколаївській області надіслало відповідачу заяву про прийняття до виконавчого провадження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 року № Ф-11728-17У (надалі - Вимога). Вхідний штамп відповідача свідчить, що заява з вимогою надійшли до державної виконавчої служби 24.07.2020 року (а. с. 58).
Постановою 25.07.2019 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Мельніковим М.О. відкрито виконавче провадження № 59642501 з примусового виконання Вимоги № Ф-11728-17У від 14.02.2019 року про стягнення боргу в сумі 4 914,36 грн. з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 (а. с. 8).
Як вбачається з пункту 5 Вимоги, вона набрала законної сили з 13.05.2019 року (а. с. 59).
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред`явлення рішення до виконання.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до ч. 4-5 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
Вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Як вже зазначав суд, в пункті 5 Вимоги зазначено, що вона набрала законної сили з 13.05.2019 року.
Оскільки, Головне управління ДФС у Миколаївській області, яким прийнята Вимога, є державним органом, строк пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання становить три місяці після набрання ним законної сили, тобто до 14.08.2019 року.
Відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження 25.07.2019 року, відтак стягувачем (Головним управлінням ДФС у Миколаївській області) не пропущений строк пред`явлення Вимоги до виконання, а отже підстав для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання згідно п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", у відповідача не було.
Щодо направлення постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу позивача, за якою він не проживає, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначена адреса боржника, яка міститься у виконавчому документі - Вимозі, а саме: АДРЕСА_2 .
Згідно пп. 16.1.11. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.
Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлений перелік документів, необхідних для державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
Відповідно до п. 42.3 ст. 42 Податкового Кодексу України, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Таким чином, як встановлено судом, передумовою неотримання позивачем податкової Вимоги стало невиконання обов`язку, передбаченого Податковим кодексом України, повідомити про зміну місця проживання фізичної особи-підприємця.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач 11.09.2007 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, місцезнаходження якого у реєстрі зазначено: АДРЕСА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2).
Припинено позивачем підприємницьку діяльність 13.08.2020 року.
Позивач не надав суду доказів, що він повідомив податковий орган про зміну місця проживання, а тому державний виконавець на виконання вимог ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", правомірно надіслав постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі, яка співпадає з адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Щодо твердження позивача, що виконавчі дії здійснюються стосовно особи, яка фактично не є боржником за виконавчим провадженням, суд зазначає наступне.
У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено прізвище боржника ОСОБА_1 , а у позивача прізвище ОСОБА_1 , тому позивач вважає, що він не є боржником у виконавчому провадженні.
Таке твердження позивача не приймається судом до уваги, оскільки інші дані, які зазначені стосовно боржника у спірній постанові, а саме дата народження, адреса проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків належать позивачу ОСОБА_1 .
За таких обставин, помилка в написанні прізвища позивача не свідчить, що виконавче провадження відкрито відносно іншої особи, оскільки боржника, яким є позивач у цій справі, можливо ідентифікувати за іншими персональними даними.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2020 року державним виконавцем Юдіною І.М. прийнята постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою замість прізвища боржника ОСОБА_1 зазначено вірне - ОСОБА_1 (а. с. 50).
Таким чином, позивач не довів суду, що постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною та прийнята з пропуском строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Так як у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати позивачу не присуджуються.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 35065742) - відмовити.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційні скарги на рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя А. О. Мороз
Судове рішення № 92920493, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 18.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 400/4049/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: