Рішення № 92919964, 18.11.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2020 р. справа № 300/2129/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в колгоспі ''Дружба'' та зобов`язання зарахувати такий стаж з 15.06.1989 по 01.11.1991, з 01.11.1993 по 04.04.1996 (за фактичною тривалістю), -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також – позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Мищишин Іванна Ярославівна (надалі по тексту також – представник позивача), звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також – відповідач, Головне управління ПФУ в області, орган пенсійного фонду) про визнання дій протиправними щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в колгоспі ''Дружба'' та зобов`язання зарахувати такий стаж з 15.06.1989 по 01.11.1991, з 01.11.1993 по 04.04.1996 (за фактичною тривалістю).

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про видачу довідки про наявність страхового стажу. Відповідно до наданої органом пенсійного фонду довідки-розрахунку загальний стаж позивача складає 25 років 3 місяці і 10 днів. Вказана довідка, поряд з іншим, містить інформацію щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в колгоспі "Дружба" з 01.06.1990 по 30.06.1990 (1 місяць), з 01.06.1991 по 30.06.1991 (1 місяць), з 01.10.1991 по 31.10.1991 (1 місяць), з 01.05.1994 по 30.06.1994 (2 місяці), з 01.08.1994 по 31.08.1994 (1 місяць), з 01.11.1994 по 30.11.1994 (1 місяць). Отримавши дану довідку, позивач повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, надаючи уточнюючі архівні довідки про відпрацьовані вихододні, а також засвідчені копії "Книги найманих працівників" на підтвердження точної кількості вихододнів. На звернення ОСОБА_1 орган пенсійного фонду надав відповідь, в якій зазначив, що до стажу роботи позивача врахована робота в колгоспі ''Дружба'', відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'', згідно з пред`явленими документами про встановлені та відпрацьовані вихододні. На переконання позивача дії відповідача щодо не зарахування до трудового стажу періоду роботи в колгоспі ''Дружба'' з 15.06.1989 по 01.11.1991 і з 01.11.1993 по 04.04.1996 (за фактичною тривалістю) є неправомірними, оскільки трудовий стаж, підтверджується попередньо представленими документами. А саме, як відмітила позивач згідно архівної довідки Комунального закладу ''Юр`ївський районний трудовий архів'' Юр`ївської районної ради (надалі по тексту також КЗ ''Юр`ївський районний трудовий архів'') від 30.01.2020 за №С-22 ОСОБА_1 відпрацювала більшу від встановленого мінімуму кількість вихододнів. А саме: 1990 рік - 330 вихододнів при встановленому мінімумі - 260; 1991 рік - червень 214 вихододнів, жовтень - 182, в сумі - 396 вихододнів при встановленому мінімумі 260; 1994 рік - травень 14,5 вихододнів, червень 49 вихододнів, серпень 360 вихододнів, листопад 80 вихододнів, в сумі 503,5 вихододні в рік при встановленому мінімумі - 260. Аналогічна інформація підтверджується засвідченими копіями із Книг найманих працівників. Додатково відзначила, що відповідно до архівної довідки КЗ ''Юр`ївський районний трудовий архів'' від 11.09.2019 за №С-148 позивачу нараховувалась заробітна плата, з якої сплачувались всі обов`язкові платежі. З наведених підстав ОСОБА_1 просить позов задовольнити в повному обсязі, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи в колгоспі ''Дружба'' та зобов`язання зарахувати такий стаж з 15.06.1989 по 01.11.1991, з 01.11.1993 по 04.04.1996 (за фактичною тривалістю).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.08.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін за наявними матеріалами (а.с.35-36).

На виконання вимог ухвали суду від 28.08.2020 представником позивача 11.09.2020 направлено на електронну адресу суду витребувані письмові пояснення із долученням додаткових доказів на підтвердження обставин справи (а.с.41-43, 44-48). Згідно поданих пояснень, період роботи позивача з 15.06.1989 по 31.12.1989 підтверджується записом у трудовій книжці колгоспника, відповідно до якої ОСОБА_1 прийнята в члени колгоспу ''Дружба'' на посаду ''бригадира'' найманої бригади. Періоди роботи відповідно до вчиненого запису: 16.05.1989 по 01.11.1992. Інші записи про роботу у вказаному колгоспі вчинені у трудовій книжці, оскільки трудові книжки колгоспника велись тільки для членів колгоспу, які проживали на території колгоспу та працювали на постійній основі. У звітах до архіву облік про трудову діяльність по найманих працівниках надходив один раз на рік при умові відпрацьованого мінімуму вихододнів, що встановлювався: для жінок 260, для чоловіків 280. На адвокатський запит від 08.09.2020 Юр`ївська районна державна адміністрація надіслала архівну довідку щодо встановленого мінімуму вихододнів в колгоспі ''Дружба'' в період 1990 - 1994 років. Даний мінімум встановлених вихододнів підтверджується копією аркуша із ''Книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспників'' за період з 1985 по 1999 роки.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 14.09.2020 за №0900-0802-7/16673, який надійшов на адресу суду 18.09.2020 (а.с.50-58).

Останній не погоджується з доводами ОСОБА_1 , викладеними у позовній заяві, та вказує на їх безпідставність і необґрунтованість з огляду на наступні обставини. Зокрема зазначено, що ОСОБА_1 звернулась до органу пенсійного фонду із заявою щодо отримання довідки про стаж роботи, яка надійшла на адресу відповідача 18.02.2020 (№358/С-0900-20). До заяви позивач долучила архівну довідку від 30.01.2020 за № С-22, видану КЗ ''Юр`ївським районним трудовим архівом'' з додатками (копія Книги-2 ''Наймані працівники к-з ''Дружба'' 1994 року, копія Книги-3 ''Наймані працівники к-з ''Дружба'' рахунок-70, 1991 року, копія книги-3 ''Наймані працівники к-з ''Дружба'' - 1990 року). Дану заяву розглянуто як письмове звернення відповідно до Закону України ''Про звернення громадян'' та надано позивачу відповідь №477-358/С-02/8-0900/20 від 11.03.2020, в якій згідно поданих документів станом на 02.03.2020 страховий стаж роботи позивача визначено загальною тривалістю 25 років 3 місяці 10 днів. Відповідач наголосив, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії є відповідна заява особи та додані до неї всі необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку. У той же час, у спірному випадку мало місце подання заяви від 18.02.2020 написаної у довільній формі, що не відповідає вимогам пункту 4.1 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за правилами Закону України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування''. Просив відмовити в задоволенні позову.

16.11.2020 відповідачем надано на адресу суду доповнення до відзиву №255/06-1 із відповідними доказами, в якому останній вказав про неодноразові звернення позивача до органу пенсійного фонду із заявами від 06.11.2019, 15.11.2019 та від 12.02.2020 щодо розрахунку стажу, і такі заяви розглядалися відповідачем виключно у порядку, встановленому Законом України ''Про звернення громадян'', так як такі написані у довільній формі (а.с.59-61, 62-127).

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, вивчивши зміст позовної заяви, письмових пояснень представника позивача, відзиву на позов та доповнення до відзиву, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 18.02.2020 звернулась із заявою від 12.02.2020 до Головного управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про надання довідки щодо наявності трудового стажу та виходу на пенсію (а.с.110).

Із пояснень позивача слідує та не заперечується відповідачем, що при зверненні із заявою від 12.02.2020, до вказаної заяви позивачем долучено архівну довідку від 30.01.2020 за № С-22 (а.с.17), видану КЗ ''Юр`ївський районний трудовий архів'' Юр`ївської районної ради із додатками на 13-ти аркушах, а саме: копія книги-3 ''Наймані працівники к-з ''Дружба'' - 1990 року (а.с.18-20), копія Книги-3 ''Наймані працівники к-з ''Дружба'' рахунок-70, 1991 року (а.с.21-25), копія Книги-2 ''Наймані працівники к-з ''Дружба'' 1994 року (а.с.26-30).

Дані архівної довідки від 30.01.2020 за № С-22 із посиланням на ''Книги наймані працівники фонду КСП ''Дружба'' вказують на наявність відомостей про роботу на ОСОБА_1 : 1990 рік – червень 330 вихододнів; 1991 рік - червень 214 вихододнів, жовтень – 182 вихододні; 1994 рік - травень 14,5 вихододнів, червень 49 вихододнів, серпень 360 вихододнів, листопад 80 вихододнів. Встановлений мінімум вихододнів – 260 (а.с.17).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в свою чергу, надано ОСОБА_1 відповідь №477-358/С-02/8-0900/20 від 11.03.2020, із змісту якої слідує, що страховий стаж позивача станом на 02.03.2020 становить 25 років 3 місяці (а.с.12-13, 107-108).

Як додаток до коментованої відповіді, відповідачем надано довідку-розрахунок стажу позивача, згідно якої до страхового стажу ОСОБА_1 , поряд з іншим, враховано періоди роботи в колгоспі "Дружба" з 01.06.1990 по 30.06.1990 (1 місяць), з 01.06.1991 по 30.06.1991 (1 місяць), з 01.10.1991 по 31.10.1991 (1 місяць), з 01.05.1994 по 30.06.1994 (2 місяці), з 01.08.1994 по 31.08.1994 (1 місяць), з 01.11.1994 по 30.11.1994 (1 місяць) (а.с.14, 109).

Також в ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 попередньо зверталася до відповідача із заявами від 06.11.2019 і 15.11.2019 щодо отримання довідки про стаж роботи (а.с.64, 82).

На такі звернення позивача органом пенсійного фонду надано відповідь від 11.12.2019 за №1573/С-15 із розрахунком стажу та роз`яснено, що для зарахування стажу роботи в колгоспі "Дружба" за період з 15.06.1989 по 01.11.1991, з 01.12.1991 по 01.09.1992, з 01.10.1992 по 01.10.1993 та з 01.11.1993 по 04.04.1996 необхідно надати довідку про встановлені та відпрацьовані вихододні (а.с.79-80).

ОСОБА_1 , вважаючи неправомірними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в колгоспі ''Дружба'' з 15.06.1989 по 01.11.1991, з 01.11.1993 по 04.04.1996 (за фактичною тривалістю) звернулася до суду, з метою захисту свого порушеного права. Просить зарахувати до трудового стажу вказаний період роботи.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, який набрав чинності з 01.01.2014 (надалі по тексту також – Закон №1058).

Згідно вимог частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За змістом статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (надалі по тексту також – Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення трудових книжок, за частину спірного періоду трудового стажу позивача, був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 за №162, положення якої діяли і врегульовували відповідні відносини до 29.07.1993.

З 29.07.1993 діє Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за №58 (надалі по тексту також – Інструкція №58).

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.

Заповнення трудової книжки вперше, як визначено пунктом 2.2 Інструкції №58, проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу. До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

До трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, серед іншого, записи про роботу як членів колгоспу - у тому разі, коли чинним законодавством передбачене зарахування цієї роботи в загальний трудовий стаж працівників (пункту 2.19 вказаної Інструкції).

З наведеного слідує, що Інструкцією №58 встановлено відповідний порядок оформлення трудової книжки, а також внесення до трудової книжки записів про роботу.

В матеріалах справи міститься копія трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 24.01.1979, згідно записів якої слідує, що позивач в період з 15.06.1989 по 01.11.1991, з 01.12.1991 по 01.09.1992, з 01.10.1992 по 01.10.1993 та з 01.11.1993 по 04.04.1996 працювала різноробочим у колгоспі "Дружба" (а.с.93-95).

Отже, позивач з 15.06.1989 по 04.04.1996 згідно коментованих записів у трудовій книжці (9-15) перебував у трудових відносинах з колгоспом "Дружба".

Як слідує із змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №477-358/С-02/8-0900/20 від 11.03.2020, відзиву на позов та доповнення до відзиву страховий стаж позивача станом на 02.03.2020 становить 25 років 3 місяці.

Виходячи із змісту довідки-розрахунку стажу позивача, до страхового стажу ОСОБА_1 , поряд з іншим, враховано періоди роботи в колгоспі "Дружба" з 01.06.1990 по 30.06.1990 (1 місяць), з 01.06.1991 по 30.06.1991 (1 місяць), з 01.10.1991 по 31.10.1991 (1 місяць), з 01.05.1994 по 30.06.1994 (2 місяці), з 01.08.1994 по 31.08.1994 (1 місяць), з 01.11.1994 по 30.11.1994 (1 місяць). При цьому, відповідачем при обчисленні стажу не враховано період трудової діяльності позивача в колгоспі "Дружба" з 15.06.1989 по 01.11.1991, з 01.11.1993 по 04.04.1996 (за фактичною тривалістю).

Так, згідно вимог частини 1, 2 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Наведені положення свідчать про те, що єдиною підставою для не врахування до трудового стажу (при його обчисленні) часу роботи колгоспника є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.

Так, відповідно до статей 3, 48 Примірного статуту колгоспників, прийнятого ІІІ Всесоюзним з`їздом колгоспників 27.11.1969, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 28.11.1969, громадяни СРСР приймались в члени колгоспу на підставі заяви, яка розглядалася спочатку правлінням колгоспу, після чого прийом у члени колгоспу проводиться загальними зборами колгоспників за поданням правління. Допускається залучення на роботу за трудовими договорами фахівців та інших працівників з боку лише в тих випадках, коли в колгоспі немає відповідних фахівців або коли сільськогосподарські та інші роботи не можуть бути виконані в необхідні терміни силами колгоспників (стаття 24 Примірного статуту 1969 року).

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310, та чинних на час розгляду справи (надалі по тексту також – Основні Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Також слід відмітити про встановлений взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення , відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV "відомості про роботу" – відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" – встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки (пункт 8 Основних Положень).

Отож, виходячи з наведеного можна дійти висновку про те, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого взірця, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

Виходячи із змісту поданих представником позивача копії трудової книжки НОМЕР_1 та трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 про можливість зарахування стажу її роботи за фактичною тривалістю в колгоспі "Дружба" саме за той період трудового стажу, який визначений у позовних вимогах.

По перше, згідно записів №1 і №2 трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 № НОМЕР_2 позивач з 16.05.1989 прийнята на роботу у колгосп на посаду "бригадира найманої бригади". ОСОБА_1 01.11.1992 звільнена з роботи за власним бажанням (а.с.44).

При цьому, записи №9 і №10 трудової книжки позивача серії БТ-1 №4025230 від 24.01.1979, остання саме з 15.06.1989 прийнята на роботу у колгосп "Дружба", та виконувала роботу "різноробочого" працівника, а, станом на календарну дату 01.11.1992, яка визначена у книжці колгоспника як дата звільнення, - занесені відомості про перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із колгоспом, про що внесені відомості у записах №14 і №15 в період з 01.10.1992 по 01.10.1993 (а.с.10).

По друге, у колонці "підстава внесення запису" трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 за записами №1 і №2 внесено відомості про наказ №21 від 16.05.1989 (прийняття на роботу) і наказ №48 від 10.11.1992 (звільнення з роботи), в той час, як у вказаній колонці трудової книжки НОМЕР_1 щодо запису №9 вказано наказ №7 від 30.06.1989 (при тому, що на роботу прийнято з 15.06.1989). Трудова книжка позивача НОМЕР_1 взагалі не містить даних про наказ №48 від 10.11.1992, який в книжці колгоспника значиться як підстава для припинення відносин із колгосп "Дружба".

Наведене свідчить про розбіжність у записах трудових книжок позивача, зокрема щодо дати прийняття і звільнення з роботи у колгоспі "Дружба" та виду роботи/посади, яку позивач виконувала/обіймала у період з 15.06.1989 по 04.04.1996.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі по тексту також – Порядок №637).

Згідно із пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Так, архівна довідка від 30.01.2020 за № С-22 (а.с.17), видана КЗ ''Юр`ївський районний трудовий архів'' Юр`ївської районної ради містить відомості про кількість відпрацьованих ОСОБА_1 вихододнів у колгоспі "Дружба", а саме: 1990 рік – червень 330 вихододнів; 1991 рік - червень 214 вихододнів, жовтень – 182 вихододні; 1994 рік - травень 14,5 вихододнів, червень 49 вихододнів, серпень 360 вихододнів, листопад 80 вихододнів. Встановлений мінімум вихододнів – 260.

Також, долучені позивачем при зверненні із заявою від 12.02.2020 до органу пенсійного фонду копії книги-3 ''Наймані працівники к-з ''Дружба'' - 1990 року (а.с.18-20), копія Книги-3 ''Наймані працівники к-з ''Дружба'' рахунок-70, 1991 року (а.с.21-25), копія Книги-2 ''Наймані працівники к-з ''Дружба'' 1994 року (а.с.26-30), містять відомості про заробітну плату позивача у колгоспі ''Дружба'', отриманої у червні 1990 року, у червні та жовтні 1991 року, а також травні, червні, серпні і листопаді 1994 року.

Згідно пояснень відповідача, архівна довідка від 30.01.2020 за № С-22, яка взята відповідачем до уваги при обчисленні трудового стажу ОСОБА_1 , містить відомості про кількість відпрацьованих позивачем у колгоспі вихододнів у червні 1990 року, у червні та жовтні 1991 року, а також травні, червні, серпні і листопаді 1994 року, тобто помісячно. А тому і розрахунок стажу позивача проводився згідно з наданими документами.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували виконання позивачем саме річного мінімуму трудової участі у колгоспі ''Дружба'', позивачем не надано.

Більше того, трудова книжка колгоспника № НОМЕР_2 не містить відомостей про прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві та його виконання як того вимагає пункт 5 Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників (а.с.44).

У архівній довідці від 30.01.2020 за № С-22 так як і в довідці від 11.09.2020 за №01-48-1280/0/63-20 (а.с.17, 46), видані КЗ ''Юр`ївський районний трудовий архів'' Юр`ївської районної і Юр`ївською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області відсутні чіткі дані про прийнятий в колгоспі ''Дружба'' саме річний мінімум трудової участі в громадському господарстві.

В таких довідках наявні записи наступного змісту: ''встановлений мінімум вихододнів 260'' і в ''період 1990-1994 років встановлений мінімум вихододнів для жінок становить – 260, для чоловіків - 280 '', із змісту яких неможливо встановити чи мова йде про річний мінімум трудової участі у такому колгоспі, чи про його визначення за якийсь інший календарний період відповідного року (місяць, квартал, півроку тощо).

При цьому, як слідує із поданої представником позивача відповіді №160 від 11.09.2020, наданої Архівним відділом Юр`ївською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області ''…одночасно направляю ксерокопію обкладинки та аркуша ''Книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспів'', які стали підставою для видачі довідки. До вказаних книг відомостей про найманих працівників не занесені, в зв`язку із чим, надсилаю копію на іншого працівника колгоспу'' (а.с.45).

Як додаток до такого листа в матеріалах справи наявний аркуш із коментованої вище Книги у відношенні до ОСОБА_2 , який містить дані про ''кількість відпрацьованих людиноднів за рік'' і ''встановлений мінімум трудоднів або людиноднів''. Втім, такі відомості встановлені щодо посади ''головного економіста''/''бухгалетера'' ( ОСОБА_2 ), яку позивачка за спірний період не обіймала (а.с.48).

Ідентичного аркуша із коментованої Книги у відношенні до позивачки Архівний відділ не надав.

Представлені позивачем копії окремих аркушів із книги-3 ''Наймані працівники к-з ''Дружба'' - 1990 року (а.с.18-20), копія Книги-3 ''Наймані працівники к-з ''Дружба'' рахунок-70, 1991 року (а.с.21-25), копія Книги-2 ''Наймані працівники к-з ''Дружба'' 1994 року (а.с.26-30) не містять у собі даних про ''кількість відпрацьованих людиноднів за рік'' і ''встановлений мінімум трудоднів або людиноднів'', а відомості у підколонках №9 (місяць), №10 (людино дні) і №11 (суми) занесені у конці ''допомога по тимчасовій непрацездатності''.

Досліджуючи, серед іншого, вимоги позивача суд про зарахування трудового стажу як страхового за період з 15.06.1989 по 01.11.1991, з 01.11.1993 по 04.04.1996 - за фактичною тривалістю, суд також зазначає наступне.

Жодна із довідок архівного відділу і архівних установ, які подала позивач, окрім записів у трудовій книжці НОМЕР_1 , не містить відомостей про нарахування, виплату заробітної плати і виконання встановленого мінімуму трудової участі за періоди з 15.06.1989 по 31.12.1989, з 01.01.1992 по 31.12.1993 і з 01.01.1995 по 04.04.1996.

Вирішуючи спір по суті, суд особливу увагу надає змісту заяви ОСОБА_1 від 12.02.2020, з якою остання зверталась до відповідача 18.02.2020, а також сформовані у зв`язку із цим позовні вимоги.

Так, як слідує із коментованої заяви позивач звернулась до органу пенсійного фонду із проханням надати їй довідку про трудовий стаж та вихід на пенсію, на що відповідачем надано відповідь №477-358/С-02/8-0900/20 від 11.03.2020 із долученням довідки-розрахунку стажу позивача.

В контексті досліджуваного питання суд застосовує положення абзацу 6 пункту 3 частини 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 за №28-2 (надалі по тексту також – Положення №28-2), Головне управління Фонду в областях відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу управління Фонду щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства.

Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"

Поряд з цим, за приписами пункту 3.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1, (надалі по тексту також - Порядок №22-1), орган, що призначає пенсію, надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу I цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

Згідно пункту 4.1 зазначеного Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу 2 підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

З аналізу наведених норм права слідує, що підставою для призначення пенсії є відповідна заява особи (форма якої передбачена додатком 2 Порядку № 22-1) та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку, за результатом розгляду яких пенсійний орган приймає відповідне рішення.

Разом з тим, з письмових доказів у справі вбачається, що позивач не звертався до пенсійного органу із заявою встановленого зразка саме про призначення пенсії та необхідним пакетом документів, що визначає право на пенсію, а відтак орган пенсійного фонду не приймав рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії.

Натомість відносини, які склалися між сторонами у даній справі, унормовані положеннями Закону України "Про звернення громадян", згідно яких відповідачем було надано письмову відповідь листом №477-358/С-02/8-0900/20 від 11.03.2020 і роз`яснено норми законодавства щодо визначення права на призначення пенсії та розрахунку трудового стажу позивача.

Як свідчить безпосередній зміст заяви позивача від 12.02.2020, остання звернулася "…з проханням надати довідку її трудового стажу та вихід на пенсію" (а.с.110).

У такій заяві, незалежно від її форми і відповідності чи не відповідності вимога Порядку №22-1, не міститься вимоги про призначення пенсії у зв`язку із чим ОСОБА_3 порушує питання про обчислення її загального трудового і страхового стажу. Відтак, відповідь відповідача №447-358/С-02/8-0900/20 від 11.03.2020 і довідка №878787 не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке в розумінні положень КАС України порушує чи може порушити право позивача на призначення пенсії (а.с.12-13, 14).

Така відповідь, на переконання суду, є роз`ясненням за свої юридичним змістом, так як обчислення страхового стажу без вирішення питання про призначення пенсії у відповідності до приписів Положення №28-2 і Положення №22-1 не є реалізацією органом пенсійного фонду владної управлінської функції.

Його реалізація, за порушуваним позивачем питанням, матиме місце при зверненні ОСОБА_1 до відповідача із відповідною заявою про призначення пенсії, відмову у задоволення якої і слід розглядати як порушення права громадянина на пенсію.

Відтак, лист-відповідь органу пенсійного фонду №447-358/С-02/8-0900/20 від 11.03.2020 із додатком хоч і пов`язана із обчисленням страхового стажу позивача, втім без вирішення питання про призначення пенсії самостійно не створює негативних наслідків для прав і свобод позивача. Метою ж звернення ОСОБА_1 від 12.02.2020, у випадку набуття права на пенсію за відповідних умов і наявності достатнього страхового стажу, в будь-якому випадку є наступне ініціювання позивачем у майбутньому питання про призначення їй пенсії, правовідносини з приводу чого за досліджуваних обставин ще не настали.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідь пенсійного органу не впливає права та інтереси позивача, так як належним правом, яке підлягає захисту є право на призначення пенсії, ініціювання набуття якого позивач у встановленому порядку ще не порушила.

Разом з тим, суд не може залишити поза увагою й те, що позивач наполягає на відпрацювання необхідної мінімальної кількості людиноднів (встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві), однак просить зарахувати трудовий стажу як страховий за період з 15.06.1989 по 01.11.1991, з 01.11.1993 по 04.04.1996 - за фактичною тривалістю.

Однак, в розумінні частини 2 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" єдиною підставою для не врахування до трудового стажу (при його обчисленні) часу роботи колгоспника є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин, у всіх інших випадках - час роботи враховується за фактичною тривалістю.

Чому позивач наполягає на зарахуванні "за фактичною тривалістю" при тому, що, за доводами ОСОБА_1 , вона відпрацювала встановленого мінімуму трудової участі, адміністративний позов пояснення не містить.

Оцінюючи в сукупності обставини справи, враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в колгоспі ''Дружба'' та зобов`язання зарахувати такий стаж з 15.06.1989 по 01.11.1991, з 01.11.1993 по 04.04.1996 (за фактичною тривалістю), є не обґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.

Позивач не позбавлена можливості звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у встановленому законом порядку із заявою про призначення пенсії та із долученням відповідних документів, за наслідком розгляду яких, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний прийняти відповідне рішення, в тому числі здійснити обчислення відповідного страхового стажу позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд відзначає, що позивач за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 840,80 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься квитанція від 18.08.2020 за №ПН1639440 (а.с.1).

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягають стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень судового збору.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), АДРЕСА_1 .

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Адвокат (представник позивача) – Мищишин Іванна Ярославівна (Свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001476, доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 28.07.2020 за №0901-0000154), вул. Соборна, 54А, с. Мирне, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78425.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.