Рішення № 92919463, 18.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2020 р. Справа№200/9514/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду в Донецькій області (85700, Донецька область, м.Волноваха, вул.Обручева, 17), в якому просить:

- скасувати рішення Волноваського ОУПФУ Донецької області №159 від 14.09.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області обчислити ОСОБА_1 спеціальний пільговий стаж, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на підставі пільгових довідок №699-647, №699-634 без урахування оплати страхових внесків підприємства;

- зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву від 09.09.2020 року №368 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.09.2020 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії на умовах ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 14.09.2020 №159 їй відмовлено в призначенні пенсії з посиланням на відсутність необхідного пільгового стажу. Позивач вважає таке рішення відповідача неправомірними, у зв`язку з чим була змушена звернутися до суду.

Через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивачці відповідно до довідки №669-647, №699-634, а також з урахуванням її індивідуальної відомості та даних про сплату страхових внесків було зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 14.05.2007 по 22.11.2008, з 01.12.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 26.01.2009, з 01.02.2009 по 18.02.2009, з 01.03.2009 по 24.03.2009, з 01.04.2009 по 29.06.2009, з 01.07.2009 по 04.01.2011, з 05.01.2011 по 28.04.2011, з 01.05.2011 по 27.05.2011, з 01.06.2011 по 27.05.2014, з 01.07.2014 по 07.01.2015, з 01.02.2015 по 26.02.2015, з 01.03.2015 по 30.06.2015 та з 07.03.2017 по 01.03.2018. Тобто, позивачці було зараховано всі періоди роботи на пільговій професії згідно з даними про наявність сплати страхових внесків. На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.10.2020 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянкою України (паспорт серії НОМЕР_2 ), відповідно до ст.43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169496 орган виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011).

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

09.09.2020 ОСОБА_1 звернулась до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та надала наступні документи: сканкопія трудової книжки НОМЕР_3 від 16.09.2086; сканкопія диплому ДТ №579278 від 04.07.1983; сканкопя свідоцтва про народження дитини НОМЕР_4 ; сканкопія свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_5 ; сканкопії пільгових довідок №699-647 від 29.07.2020 видана ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» та №699-634 від 22.07.2020 видана ПАТ «АЗОВГАЛЬМАШ».

Рішенням Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 14.09.2020 №159 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Зазначено, що до пільгового стажу роботи, відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зараховано період роботи з 14.05.2007 по 22.11.2008, з 01.12.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 26.01.2009, з 01.02.2009 по 18.02.2009, з 01.03.2009 по 24.03.2009, з 01.04.2009 по 29.06.2009, з 01.07.2009 по 04.01.2011, з 05.01.2011 по 28.04.2011, з 01.05.2011 по 27.05.2011, з 01.06.2011 по 27.05.2014, з 01.07.2014 по 07.01.2015, з 01.02.2015 по 26.02.2015, з 01.03.2015 по 30.06.2015 та з 07.03.2017 по 01.03.2018 згідно пільговим довідкам №699-647, №699-634 та з урахуванням сплати страхових внесків підприємства, що складає - 07 років 11 місяців 11 днів. За таких обставин, ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - відмовлено, в зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на пільгових умовах на день звернення.

Також, в матеріалах справи наявна копія дублікату трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 , в якій щодо спірних періодів, наявні наступні записи:

№25-№30 - з 14.05.2007 по 24.11.2014 працювала на посаді чистильник, зайнятий очищенням гальваничних ванн, а також на очищенні поверхні виробів металевими щітками у цеху Покриття металів гальванічним способом виробництво Металообробка. Покриття металів гальванічним способом на підприємстві ПАТ «Азовзагальмаш»;

№31-№34 - з 25.11.2014 по 06.02.2017 працювала на посаді чистильник, зайнятий очищенням гальваничних ванн, а також на очищенні поверхні виробів металевими щітками у цеху №445 Механозбиральний та покриття металів гальванічним способом на підприємстві ПАТ «Азовзагальмаш»;

№35, №36 - з 07.03.2017 по 01.03.2018 отримувала допомогу по безробіттю.

Зі змісту довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданих ПАТ «Азовзагальмаш» №699-647 від 29.07.2020, №669-634 від 22.07.2020 з 14.05.2007 по 24.11.2014 позивач працювала на посаді чистильника, зайнятого очищенням гальваничних ванн, а також на очищенні поверхні виробів металевими щітками у цеху Покриття металів гальванічним способом виробництво Металообробка. Покриття металів гальванічним способом на підприємстві ПАТ «Азовзагальмаш»; з 25.11.2014 по 06.02.2017 на посаді чистильника, зайнятого очищенням гальваничних ванн, а також на очищенні поверхні виробів металевими щітками у цеху №445 Механозбиральний та покриття металів гальванічним способом на підприємстві ПАТ «Азовзагальмаш».

Також в матеріалах справи наявні накази на проведення атестації робочих місць.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно із п.1 ч.1 ст.8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 ч.1 ст.9 Закону №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т.ч. пенсія за віком.

Частиною 4 ст.24 Закону №1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до п.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше ЗО років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст.62 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Постановою КМУ від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Згідно з п.п.1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно зі ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення. Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком №22-1.

Згідно п.1.1. Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно із пп.3 п.2.1. цього Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Пунктом 4.1. Порядку №22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку 22-1).

З урахуванням п.4.2. Порядку, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Аналіз викладених правових норм свідчить про право пенсійного органу вимагати у відповідний строк, в тому числі у фізичних осіб, подання необхідних документів, передбачених законодавством.

На підставі п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно п.4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Частиною 2 ст.82 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Тобто, відмовляючи особі в призначенні пенсії, орган, що призначає пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви незарахування до пільгового стажу окремих періодів роботи.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в ч.2 ст.2 КАС України.

Суд зауважує, що в рішенні від 14.09.2020 № 159 зазначено, що до пільгового стажу роботи зараховано період роботи з 14.05.2007 по 22.11.2008, з 01.12.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 26.01.2009, з 01.02.2009 по 18.02.2009, з 01.03.2009 по 24.03.2009, з 01.04.2009 по 29.06.2009, з 01.07.2009 по 04.01.2011, з 05.01.2011 по 28.04.2011, з 01.05.2011 по 27.05.2011, з 01.06.2011 по 27.05.2014, з 01.07.2014 по 07.01.2015, з 01.02.2015 по 26.02.2015, з 01.03.2015 по 30.06.2015 та з 07.03.2017 по 01.03.2018 згідно пільговим довідкам № 699-647, № 699-634 та з урахуванням сплати страхових внесків підприємства, що складає - 07 років 11 місяців 11 днів. За таких обставин, ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - відмовлено, в зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на пільгових умовах на день звернення.

Разом із тим, за результатами розгляду поданих документів суд дійшов висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не дотримано вимог пункту 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1.

Відповідачем до суду не надано доказів повідомлення позивача про необхідність подання додаткових документів, які б підтвердили пільговий стаж позивача за спірні періоди.

Крім того, відповідно до абз.3 п.4.1 розділу IV Порядку №22-1 передбачено, що заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Отже, з наведених норм чинного законодавства випливає дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійний орган повинен використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Відповідачем не надано доказів того, що позивача було ознайомлено з переліком відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви, як це передбачено п.4.1 розділу IV Порядку №22-1, натомість рішення про відмову прийнято упродовж 3 днів з дня надходження заяви на призначення пенсії, тобто відповідача не скористався наданими повноваженнями щодо, надання позивачу відповідної розписки з переліком не достатніх документів у відповідача.

Щодо посилання відповідача у спірному рішенні на те, що вказані періоди зараховано до пільгового стажу позивача з урахуванням сплати страхових внесків підприємства, суд зазначає наступне.

Системний аналіз нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Статтею 113 Закону №1058-IV передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

На підставі ч.1 ст.16 Закон №1058-IV застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п.6 ч.2 ст.17 Закону №1058-IV) незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст.20 Закону №1058-IV).

Пунктом 1 ч.2 ст.6 Закону України від 08.07.2010 №2464-IV «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ст.4 Закону №2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ст.26 Закону №2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

З наведеного слідує, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивачу періоди його роботи.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, яка була викладена Верховним Судом у постанові від 09.09.2019 у справі №242/5448/16-а.

На переконання суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв`язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися та сплачувалися страхові внески, а тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до стажу, для призначення пенсії періоди роботи позивача, за які не сплачено підприємством щомісячні страхові внески.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Згідно частин 1 та 2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання рішення відповідача №159 від 14.09.2020 таким, що прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже вказане рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

Частиною 4 ст.245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням викладеного, похідні позовні вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2020 року №368 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають задоволенню з урахуванням приписів ч.2 ст.9 КАС України шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2020 року №368 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, яка судом скасовано, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача обчислити ОСОБА_1 спеціальний пільговий стаж, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на підставі пільгових довідок №699-647, №699-634 без урахування оплати страхових внесків підприємства суд зазначає наступне.

Суд враховує, що відповідач на заяву позивача відмовив йому у призначенні пенсії з мотивів відсутності щомісячної сплати страхових внесків в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відтак, спор щодо підтвердження спеціального трудового стажу на час звернення позивача у цій справі до суду відсутній.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити як передчасних.

Частиною 1 ст.72 КАС України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. за подання до суду адміністративного позову.

Таким чином, судовий збір у розмірі 560,53 підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №159 від 14.09.2020 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах згідно ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2020 року №368 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні позовних вимог в інший частині відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169496, 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул.Обручева, 17) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 560,53 грн.

Повне судове рішення складено 18.11.2020.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька