Ухвала суду № 92919445, 17.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про передачу справи до іншого суду

17 листопада 2020 р. Справа № 200/10566/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бєломєстнов О.Ю., розглянувши у приміщенні суду за адресою: м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 1, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

12.11.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01.10.2020 року на рахунок, відкритий у АТ "Ощадбанк" та виплатити заборгованість з пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

З`ясовуючи відповідність позовної заяви вказаним вимогам, суд зазначає наступне.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З аналізу вищенаведеної правової норми вбачається, що для дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які допущені стосовно конкретної фізичної особи, встановлена альтернативна підсудність - за вибором позивача.

Альтернатива полягає у вільному виборі позивачем суду, до якого він може звернутися: за його місцем проживання або за місцезнаходженням відповідача. При цьому місце проживання позивача визначається реєстрацією у встановленому законом порядку.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначила місце своєї реєстрації: АДРЕСА_1 , що також підтверджується копією паспорта позивача.

До позовної заяви позивачем додана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 01.12.2017 року № 0000425519, де зазначено фактичне місце проживання/перебування позивача: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-IV довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.

Також за приписами ч. 1 ст. 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Дана норма є спеціальною за суб`єктом регулювання, а тому підлягає переважному застосуванні при вирішенні питання щодо зареєстрованого місця проживання внутрішньо переміщеної особи.

Таким чином, з урахуванням змісту довідки внутрішньо переміщеної особи, зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування) позивача як внутрішньо переміщеної особи є м. Київ.

Водночас, місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16.

У зв`язку з наведеним судом встановлено, що позивач не вірно скористався своїм правом на вибір суду та помилково звернувся до Донецького окружного адміністративного суду, юрисдикція якого не поширюється ані на зареєстроване місце проживання позивача, ані на місцезнаходження відповідача.

Також суд звертає увагу на те, що ст. 29 Цивільного кодексу України допускається можливість існування кількох місць проживання. Втім, за своїм юридичним змістом місце проживання та зареєстроване місце проживання не є тотожними поняттями.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Твердження щодо можливості наявності двох зареєстрованих місць проживання створюють умови для маніпулювання підсудністю, що є недопустимим.

Тому до спірних правовідносин вказана норма безпосередньо не застосовується.

З урахуванням наведеного суд вважає за можливе передати дану справу на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, юрисдикція якого поширюється на м. Київ відповідно, за місцезнаходженням сторін у справі.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Таким чином порушення окружним адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов`язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 6 та 8 ст. 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного п. 4-6 ч. 1 цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Зважаючи на наведене, керуючись статтями 5, 19, 29, 171, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Адміністративну справу № 200/10566/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії направити за територіальною підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва (м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1, 01051).

Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Копію ухвали надіслати учасникам процесу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Бєломєстнов О.Ю.