Рішення № 92919396, 18.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року Справа № 160/5692/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Енергопартнер» до Державної податкової служби України, третя особа: Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень,зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Енергопартнер» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, про відмову в такій реєстрації, а саме: № 1344769/36841575 від 04.12.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2019 року; № 1344760/36841575 від 04.12.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 16.07.2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних подані Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Енергопартнер» податкові накладні: № 2 від 16.07.2019 року; № 3 від 16.07.2019 року, виписані у зв`язку з наданням послуг Державному підприємству «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 00729853).

В обґрунтування позову позивач зазначає, що вважає оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивачем разом з поясненнями були надані всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій та наявність правових підстав для реєстрації податкових накладних.

На думку позивача оскаржувані рішення не відповідають основним засадам адміністративного судочинства.

Ухвалою суду від 01.06.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачам строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надано на адресу суду письмовий відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. Відповідач-1 вважає, що позовна вимога про визнання протиправними та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних про відмову в такій реєстрації № 1344769/36841575 від 04.12.2019 року щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2019 року, № 1344760/36841575 від 04.12.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 16.07.2019 року, є некоректною, оскільки, вказані рішення прийняті Комісією ДПС України.

Натомість, за поясненням відповідача-1, Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області були прийняті рішення про реєстрацію податкових накладних № 2 та № 3 від 16.07.2019 року, а рішення про відмову у реєстрації вказаних накладних прийняті Комісією центрального рівня, тобто, Комісією ДПС України.

Тому, відповідач-1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заперечуючи проти позову, представник Державної податкової служби України надав до суду свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач-2 зазначив, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу. Вказує, що вимоги позивача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є необґрунтованими, оскільки, без надання правової оцінки рішенню про відмову у реєстрації податкових накладних, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні, є передчасним.

За вказаних підстав, представник Державної податкової служби України просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.06.2020 року витребувано у Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області: рішення Комісії регіонального рівня про реєстрацію податкової накладної № 2 від 19.07.2019 року; рішення Комісії регіонального рівня про реєстрацію податкової накладної № 3 від 19.07.2019 року; рішення Комісії центрального рівня, якими скасовані рішення Комісії регіонального рівня про реєстрацію податкових накладних № 2 і № 3 від 19.07.2019 року; пояснення щодо обставин прийняття зазначених рішень або відсутності таких рішень.

Цією ж ухвалою витребувано у Державної податкової служби України: рішення Комісії центрального рівня про скасування рішення Комісії регіонального рівня про реєстрацію податкової накладної № 2 від 19.07.2019 року; рішення Комісії центрального рівня про скасування рішення Комісії регіонального рівня про реєстрацію податкової накладної №3 від 19.07.2019 року; пояснення щодо обставин прийняття зазначених рішень або відсутності таких рішень.

На виконання ухвали суду від 15.06.2020 року представниками відповідачів надано до суду Рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1341746/36841575 від 29.11.2019 року щодо реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2019 року та № 1341747/36841575 від 29.11.2019 року щодо реєстрації податкової накладної № 3 від 16.07.2019 року, а також Рішення комісії України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1344769/36841575 від 04.12.2019 року щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2019 року та № 1344760/36841575 від 04.12.2019 року щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 3 від 16.07.2019 року.

13.07.2020 року на адресу суду від позивача засобами електронного зв`язку надіслано відповідь на відзиви, яку долучено до матеріалів справи. Позивач зазначає, що з поданих відповідачами відзивів отримав інформацію, якою не володів на дату подання позовної заяви, а саме, що оскаржувані рішення винесені не ГУ ДПС у Дніпропетровській області, а ДПС України.

У відповіді на відзив, позивач, серед іншого, звертає увагу на те, оскаржувані рішення, винесені відповідачем-2 не у спосіб та поза межами повноважень, встановлених законодавством України, а також відповідачами не спростовані доводи позивача та не надано обґрунтованих заперечень проти позовних вимог.

10.07.2020 року позивачем надано до суду заяву про зміну предмета позову, в якій вказав, що у зв`язку з тим, що оскаржувані рішення прийняті ДПС України, керуючись ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач вважає за необхідне змінити предмет позову, та просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про відмову в такій реєстрації, а саме: №1344769/36841575 від 04.12.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2019 року; №1344760/36841575 від 04.12.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 16.07.2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Енергопартнер» податкові накладні: № 2 від 16.07.2019 року; № 3 від 16.07.2019 року, виписані у зв`язку із наданням послуг Державному підприємству «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук (код 00729853);

- стягнути з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Енергопартнер» (код ЄДРПОУ 36841575, 49000, м. Дніпро, вул. Миколи Руденка, 53) судові витрати в сумі 24 204,00 грн. (двадцять чотири тисячі двісті чотири грн. 00 коп.) гривень, які складаються з: сплаченого судового збору в сумі 4 204,00 грн.; витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.

Ухвалою суду від 02.10.2020 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду виправленої редакції позовної заяви із зазначенням одного відповідача, а саме: Державної податкової служби України із зазначенням змісту позовних вимог і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги саме щодо цього відповідача.

08.10.2020 року позивач надав до суду виправлену позовну заяву до Державної податкової служби України, третя особа – Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, про відмову в такій реєстрації а саме: №1344769/36841575 від 04.12.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2019 року; № 1344760/36841575 від 04.12.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 16.07.2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Енергопартнер» податкові накладні № 2 від 16.07.2019 року, № 3 від 16.07.2019 року, виписані у зв`язку із наданням послуг Державному підприємству «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України (код 00729853);

- стягнути з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Енергопартнер» (код ЄДРПОУ 36841575, 49000, м. Дніпро, вул. Миколи Руденка, 53) судові витрати в сумі 24 204,00 грн. (двадцять чотири тисячі двісті чотири грн. 00 коп.) гривень, які складаються з: сплаченого судового збору в сумі 4 204,00 грн.; витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.

Ухвалою суду від 09.10.2020 року продовжено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Витребувано у Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області копії рішень комісії Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області від 29.11.2019 року № 1341746/36841575 та № 1341747/36841575 про реєстрацію податкових накладних, виписаних позивачем.

09.11.2020 року від Державної податкової служби України надійшов відзив на уточнений адміністративний позов, який долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову, посилаючись на п. 6 та 23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування № 117 від 21.02.2018 року, відповідач зазначив, що Рішеннями комісії ДПС № 1344769/36841575 від 04.12.2019 року та № 1344760/36841575 від 04.12.2019 року відмовлено у реєстрації податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме, ненадання розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Крім того, відповідач зазначає, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу. Вказує, що вимоги позивача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є необґрунтованими, оскільки, без надання правової оцінки рішенню про відмову у реєстрації податкових накладних, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні, є передчасним.

Також, відповідач вважає, що сума судових витрат на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн. є значно завищеною, не є співмірною понесеним витратам та не відповідає принципу розумності.

За вказаних підстав, представник Державної податкової служби України просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали, справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Енергопартнер» (код ЄДРПОУ 36841575) зареєстровано у встановленому законом порядку, 20.11.2009 року, номер запису 1 224102 0000 048099, взято на облік контролюючим органом ДПС 23.11.2009 року.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача є: код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); код КВЕД 08.99 Добування інших корисних копалин та розроблення кар`єрів, н. в. і. у.;код КВЕД 11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки; код КВЕД 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас; код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 36.00 Забір, очищення та постачання води; код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; код КВЕД 01.63 Післяурожайна діяльність; код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві.

З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2019 року між позивачем (виконавець) та Державним підприємством «Іванівка» ІСГ ПС НААН (замовник) укладено договір № 3/2019 про надання сільськогосподарських послуг.

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах визначених договором виконавець зобов`язується надати комплексні сільськогосподарські послуги з вирощування та збирання врожаю кукурудзи, в т.ч. виконати усі необхідні види агротехнологічних робіт власними силами із застосуванням власних матеріалів, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Орієнтовні види, склад та вартість сільськогосподарських послуг (робіт), а також матеріальних ресурсів, що будуть використовуватися наведені в додатку №1 до договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору надані згідно умов цього договору послуги (виконані роботи) вважаються виконаними в повному обсязі з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі робіт та відсутності при цьому взаємних претензій.

Загальна орієнтовна вартість робіт (послуг) із врахуванням вартості витратних матеріалів становить 8 068686,80 грн., в т.ч. ПДВ – 1344781, 13 грн., згідно додатку № 1 до даного договору (п. 4.1 договору).

Оплата за надані послуги здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточних рахунок виконавця, згідно виставленого рахунка або акту виконаних робіт (надання послуг), не пізніше 10 (десяти) банківських днів після їх отримання Замовником факсом, електронною поштою чи іншим способом (п. 5.1 договору).

Оплата можлива в іншій формі (в тому числі натуральній), не забороненій чинним законодавством та додатковою домовленість сторін (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 9.1 договору на площі, зазначеній в договорі, має право працювати техніка виконавця із можливістю залучення сторонніх третіх осіб чи організацій на розсуд виконавця.

27.05.2019 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору №3/2019 від 10.01.2019 року про надання сільськогосподарських послуг, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни до п. 4.1 Договору «Ціна договору», виклавши його в наступній редакції: « 4.1. Загальна орієнтовна вартість робіт (послуг) із врахуванням вартості витратних матеріалів становить 8 394 142, 30 грн., в т.ч. ПДВ – 1 399 023,72 грн., згідно додатку № 1 до даного договору».

Судом встановлено, що позивачем для виконання договору №3/2019 від 10.01.2019 року було залучено сільськогосподарську техніку з Українсько-німецького спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Аграр Дніпро» за договором найму сільськогосподарської техніки №01/07/19 від 01.07.2019 року, що підтверджується актами приймання-передачі в оренду техніки, а саме: №1 від 01.07.2019 року, № 2 від 10.01.2019 року, № 2 від 10.07.2019 року (повернення), № 3 від 16.07.2019 року (повернення), а також актом приймання-передачі виконаних робіт № ОУ-0000007 від 16.07.2019 року.

Також, судом встановлено, що позивачем для надання послуг за договором № 3/2019 від 10.01.2019 року використовувалось дизельне пальне, придбане у ТОВ «Прогрес Нафта» за договором № НПН-800206 від 29.11.2018 року, що також підтверджується видатковою накладною №ПН29114 від 29.11.2018 року.

За поясненням позивача, з моменту придбання до моменту його використання дизельне пальне зберігалось на складі ДП «Іванівка» ІСГ ПС НААН» згідно договору оренди нежитлового приміщення (складського приміщення та бочка) № 01/04/19-01О від 01.04.2019 року, укладеного позивачем з ДП «Іванівка» ІСГ ПС НААН», що підтверджується актами надання послуг від 30.04.2019 року, від 31.05.2019 року, від 27.06.2019 року, від 31.07.2019 року, від 31.08.2019 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було придбано у ПП «Бізон-Тех 2006» за договором поставки № ПЛ-109 від 15.01.2019 року та використано для надання послуг за договором № 3/2019 від 10.01.2019 року регулятор росту «Мувер», комплексне міндобриво «Браманмультикомплекс» та комплексне міндобриво «Браманбіоцинк», що також підтверджується видатковою накладною № 27222 від 23.05.2019 року.

Факт надання позивачем послуг за договором про надання сільськогосподарських послуг № 3/2019 від 10.01.2019 року підтверджується, зокрема, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000007 від 16.07.2019 року на суму 480 691,78 грн., в т.ч. ПДВ – 80 115,30 грн.; актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000008 від 16.07.2019 року на суму 279 770,40 грн. в т.ч. ПДВ – 46 628,40 грн.

Судом встановлено, що позивачем було складено та направлено для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні № 2 від 16.07.2019 року на суму 480 691,78 грн., в т.ч. ПДВ 80 115,30 грн., № 3 від 16.07.2019 року на суму 279 770,40 грн., в т.ч. ПДВ – 46 628,40 грн.

Позивачем отримано квитанції від 06.08.2019 року та від 15.08.2019 року, згідно яких вбачається, що документ було прийнято, реєстрація зупинена, ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сформовано та надіслано на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомлення № 3 від 26.11.2019 року стосовно податкової накладної № 2 від 16.07.2019 року та № 4 від 26.11.2019 року щодо податкової накладної № 3 від 16.07.2019 року, до яких було додано документи для підтвердження реальності здійснених господарських операцій. Прийняття повідомлень підтверджується відповідними квитанціями від 26.11.2019 року.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Рішеннями комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 29.11.2019 року № 1341746/36841575 та № 1341747/36841575, відповідно до яких прийнято рішення щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2 від 16.07.2019 року та № 3 від 16.07.2019 року, відповідно.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.12.2019 року № 1344769/36841575 та № 1344760/36841575 прийнято рішення щодо відмови реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстави: ненадання платником податку копій документу, а саме, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями щодо відмови у реєстрації податкових накладних, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, уся діяльність суб`єктів владних повноважень має правову форму, а тому, відносини з їх участю є правовими.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі - ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (далі – Порядок № 117), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п.5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21 лютого 2018 року (далі - Порядок №117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 117 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<РмЧ1,4, де:

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

При цьому, відповідно до змісту п.10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з п.12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п. 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

За змістом п. 16 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно з п. 19, 20 Порядку № 117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 21, 22 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Згідно з п. 23 Порядку № 117 комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Відповідно до п. 24 Порядку № 117 комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

Згідно з п. 26 Порядку № 117якщо комісією центрального рівня у визначений пунктом 24 цього Порядку строк не прийнято інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, рішення комісії регіонального рівня набирає чинності з дня, наступного після закінчення строку, визначеного пунктом 24 цього Порядку, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що на час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості платника податків визначалися листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01.

Зі змісту залучених до матеріалів справи квитанцій, судом встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про зупинення реєстрації податкових накладних у зв`язку із тим, що податкові накладні відповідають вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

При цьому, податковим органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначеним пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, у той час, як чинне законодавство вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

За змістом підпункту 1.6 пункту 1 вказаного листа ДПС України платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах,крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- в органах ДПС наявна податкова інформація, яка стада відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Головні управління ДПС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДПС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості, згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Суд зазначає, що вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДПС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам пункту 10 Порядку №117.

Наявний на офіційному веб-порталі Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2601201-19) лист Міністерства фінансів України від 06 серпня 2019 року №26010-06-5/20111, згідно якого Міністерство фінансів України погоджує Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій та Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 05.08.2019р. № 2063/4/99-99-29-01-01-13, суд не може вважати належним доказом погодження Міністерством фінансів України Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДПС України від 07 серпня 2019 року №1962/99-99-29-01-01, оскільки, з вказаного листа неможливо встановити, що він стосується саме Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДПС України від 07 серпня 2019 року №1962/99-99-29-01-01; Зворотного відповідачем суду не повідомлено та не доведено.

Отже, вказані критерії затверджено без дотримання регуляторних процедур критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно.

Водночас факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДПС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

При цьому, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність станом на час прийняття спірних рішень правової обґрунтованості та об`єктивності застосування механізму державного регулювання в частині визначених ДПС критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Зазначена позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21 травня 2019 року у справі №620/3556/18 (К/9901/9356/19).

Отже, вказаний лист Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01 не може вважатися актом, який затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України, а є лише службовою кореспонденцією, яка носить лише роз`яснювальний, інформаційний або рекомендаційний характер та не може спричиняти для платника податків негативних наслідків.

В даному випадку судом встановлено, що податковим органом порушено законодавство при прийнятті рішення про зупинення реєстрації податкових накладних, що є передумовою прийняття безпідставних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Зі змісту квитанцій №1 від 06.08.2019 року вбачається, що контролюючим органом зроблено висновок про відповідність податкової накладної позивача критеріям ризиковості платника податку, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, що визначені у листі Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01-18, відповідно до вимог пункту 10 Порядку №117 (далі Критерії ризиковості).

Як вже було встановлено судом, після надання позивачем до контролюючого органу пояснень та копій документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, комісією відповідача-1 були прийняті Рішення від 29.11.2019 року № 1341746/36841575 та № 1341747/36841575, відповідно до яких, прийнято рішення щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2 від 16.07.2019 року та № 3 від 16.07.2019 року, відповідно.

Разом з тим, судом встановлено, що Комісією ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.12.2019 року № 1344769/36841575 та № 1344760/36841575 прийнято рішення щодо відмови реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстави: ненадання платником податку копій документу, а саме розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

На підставу прийняття вказаних рішень комісією ДПС України було зазначено ненадання платником податку копій документів, а саме розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, позивачем були надані, серед іншого, копії платіжних доручень, що не спростовано відповідачем.

Крім того, позивачем в поясненнях від 26.11.2019 року, доданих до повідомлення, було вказано, що оплата за договором № ПЛ-109 від 15.01.2019 року проводиться з відстрочкою платежу.

Таким чином, суд доходить висновку, що надані позивачем документи та пояснення у сукупності підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій та наявність правових підстав для реєстрації податкових накладних.

Таким чином, враховуючи обставини справи, беручи до уваги те, що оскаржувані рішення були прийняті комісією центрального рівня, уточнену редакцію позовної заяви ТОВ «Інвестиційна компанія «Енергопартнер», суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, про відмову в такій реєстрації, а саме: № 1344769/36841575 від 04.12.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2019 року; № 1344760/36841575 від 04.12.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 16.07.2019 року.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 2 та № 3 від 16.07.2019 року, суд виходить з наступного.

За приписами підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Державною податковою службою України у своєму відзиві підтверджено, що обов`язок з реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправним та скасування рішень про відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань покладається саме на Державну податкову службу України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Судом враховано, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

З огляду на це, правовідносини щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних і, зокрема, щодо безпідставного неприйняття податкових накладних для їх реєстрації, є предметом розгляду в адміністративних судах відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За сукупності викладених обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Енергопартнер», підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 4204,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 484 від 18.05.2020 року.

Отже, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду, підлягає стягненню з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань, а саме, в сумі 4204,00 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з п. 1 ч.3 та ч.4 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.7 ст. статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно правової позиції викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19 та від 30.04.2020 року у справі № 826/4466/18 на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Судом встановлено, що до позовної заяви, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу долучено копії Договору № 29/11-19 про надання професійної правничої допомоги від 29.11.2019 року, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Консул», протоколу № 2 узгодження договірної ціни за договором про надання професійної правничої допомоги № 29/11-19 від 29.11.2019 року, Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за Договором про надання професійної правничої допомоги № 29/11-19 від 29.11.2019 року, платіжного доручення № 483 від 18.05.2020 року на суму 20 000,00 грн., ордер серії АЕ № 1023814 та свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до умов Договору про надання правової допомоги №29/11-19 від 29.11.2019 року (далі договір № 29/11-19), укладеного між Адвокатським об`єднанням «Консул» (Виконавець) та ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОПАРТНЕР» (Замовник), Замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором надає доручення, а Виконавець зобов`язується відповідно до доручення Замовника надати йому за плату адвокатські послуги (професійну правничу допомогу), в обсязі та на умовах визначених цим Договором.

Пунктом 2.1. Договору № 29/11-19, зокрема передбачено, що Виконавець зобов`язується надати усні та письмові консультації в галузі права, забезпечити представництво інтересів замовника в судах загальної юрисдикції, господарських та адміністративних судах.

Відповідно до п. 4.1 Договору № 29/11-19 передбачено, що сторонами можуть укладатися протоколи визначення договірної ціни на виконання певних робіт (надання послуг) з надання професійної правничої допомоги.

Протоколом №2 узгодження договірної ціни за Договором № 29/11-19 передбачено зобов`язання Виконавця надати комплекс послуг з метою визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, про відмову в такій реєстрації, а саме: № 1344769/36841575 від 04.12.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2019 року; №1344760/36841575 від 04.12.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 16.07.2019 року.

Пункт 2 зазначеного Протоколу є детальним описом робіт, відповідно до якого погоджено орієнтовну вартість послуг, а саме:

- попереднє опрацювання матеріалів (кількість годин 4, ціна за годину 1250.00 грн., вартість 5000.00 грн);

- опрацювання законодавчої бази, судової практики, формування правової позиції (кількість годин 4, ціна за годину 1250.00 грн., вартість 5000.00 грн);

- підготовка позовної заяви та формування пакету документів(додатків) для подання позовної заяви, (кількість годин 6, ціна за годину 1250.00 грн., вартість 7500.00 грн);

- підготовка та подання відповіді на відзив, (кількість годин 2, ціна за годину 1250.00 грн., вартість 2500.00 грн).

Факт наданих послуг підтверджується актом від 12.05.2020 року приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до якого вартість робіт відповідно до Протоколу 2 склала 17 500,00 грн.

Щодо підтвердження позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2500,00 грн., то позивачем не надано до суду належних доказів для такого підтвердження.

Крім того, суд звертає увагу, що справа, розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, є нескладною. У судових засіданнях адвокат участі не брав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04).

Беручи до уваги критерії розумності розміру витрат на правничу допомогу, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що сума заявлених позивачем витрат на правничу допомогу не підлягає стягненню у повному обсязі через її не співмірність із виконаною адвокатом роботою у цій справі і вважає справедливою ціною за надані послуги у цьому спорі буде 10 000,00 грн, у зв`язку із чим, заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Енергопартнер» до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, про відмову в такій реєстрації, а саме: № 1344769/36841575 від 04.12.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2019 року; № 1344760/36841575 від 04.12.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 16.07.2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Енергопартнер» податкові накладні: № 2 від 16.07.2019 року; № 3 від 16.07.2019 року, виписані у зв`язку з наданням послуг Державному підприємству «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 00729853).

Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Енергопартнер» (код ЄДРПОУ 36841575, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. М. Руденка, 53) судові витрати, що складаються із суми судового збору у розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок) та витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 18.11.2020 року.

Суддя І.О. Лозицька