Рішення № 92919136, 17.11.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/11644/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» до Державної екологічної інспекції Карпатського округу про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» (далі – позивач ТОВ «Вест Петрол Маркет») звернулося з позовом до Державної екологічної інспекції Карпатського округу (далі – відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій №1 від 01.07.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувану постанову винесено за результатами проведеної відповідачем перевірки характеристик продукції за адресою АЗС Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Ямниця, вул. Галицька, 64.

В результаті перевірки складено Акт перевірки характеристик продукції № 5-10/20 від 29.05.2020, відповідно до якого встановлено порушення пункту 9 Технічного регламенту № 927 щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 927 від 01.08.2013 (далі – Технічний регламент № 927), а саме встановлено реалізація позивачем дизельного палива та бензину за відсутності товарного знаку підприємства-виробника на паспортах якості.

За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 1/1 від 29.05.2020; № 1/2 від 29.05.2020; № 1/3 від 29.05.2020; № 1/4 від 29.05.2020; № 1/5 від 29.05.2020. Обґрунтуванням рішень згідно їх змісту значиться – розповсюдження нафтопродуктів за відсутності на паспортах якості товарного знаку підприємства-виробника, а у рішенні № 1/5 також про відсутність знаку відповідності.

Згідно прийнятих рішень визначено обмежувальні заходи – усунення формальної невідповідності вимогам Технічного регламенту № 927. Вжити заходів щодо усунення формальної невідповідності шляхом взаємодії з суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству. Термін виконання – до 10 червня.

Позивачем направлено зауваження на акт перевірки вих. № 482 від 02.06.2020. Подано клопотання вих. № 488 від 04.06.2020 з прохання роз`яснити, яким чином виконати рішення, та відстрочити у зв`язку з цим термін їх виконання.

Листом Державної екологічної інспекції вих. № 10-12/11/3 від 17.06.2020 за результатами розгляду клопотання термін виконання рішень продовжено до 30.06.2020, роз`яснень не надано.

30.06.2020 позивач надав відповідачу повідомлення про виконання рішень вих. №581 від 26.06.2020.

01.07.2020 відповідачем складено протокол про виявлене порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» за № 1, на підставі якого, а також акту перевірки характеристик продукції № 5-10/20 від 29.05.2020, відповідачем прийнято постанову про накладення штрафних санкцій № 1 від 01.07.2020, згідно з якою застосовано до позивача штраф у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян – 34 000,00 грн.

Позивач не погоджується з постановою про накладення штрафних санкцій від 01.07.2020 за № 1, вважає її протиправною та такою, яку належить скасувати з таких підстав.

Станом на 30.06.2020 (на час завершення строку виконання рішень № 1/1 - 1/5 від 29.05.2020 у.) паливо, яке було предметом перевірки та отримане на АЗС, де проведено перевірку, повністю реалізоване, що підтверджується змінними звітами форми 17-НП, відповідності до яких ведеться облік руху нафтопродуктів. Отже позивач не мав можливості виконати рішення відповідача щодо усунення формальної невідповідності відносно вже реалізованого палива.

Згідно з частиною сьомою статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI (далі – Закон № 2735) у рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання обов`язково зазначаються конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов`язані з ними дії, що має виконати суб`єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи.

Натомість рішення від 29.05.2020 не містить жодних вказівок, які саме заходи слід вчинити позивачу для усунення зазначених у них порушень. Вказані рішення від містять лише загальну вказівку «вжити заходів щодо усунення формальної невідповідності шляхом взаємодії з суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству».

У зв`язку з цим, вжити заходів щодо усунення формальної невідповідності у ланцюгу постачання, єдиним можливим способом виконання рішення є звернення до постачальника нафтопродуктів в ланцюгу постачання, що було зроблено позивачем. У свою чергу, постачальник звернувся до заводів-виробників (ТОВ «БНК Україна» - уповноважений представник заводів виробників ВАТ «Мозирський НПЗ», ВАТ «Нафтан»; Orlen Lietuva; ПАТ «Укртатнафта») з проханням надати дозвіл на використання товарного знаку, на що отримав відмову у надані такого права.

Отже, існує ситуація правової невизначеності при якій, з однієї сторони, позивач як особа, яка реалізує нафтопродукти в роздрібній мережі, не має права самостійно вносити зміни/доповнення/уточнення до виданих випробувальними лабораторіями паспортів якості, а з іншої сторони, усунути визначені порушення іншим чином також не має можливості, оскільки діють інші норми законодавства спеціального правового режиму використання товарного знаку як об`єкта права промислової власності.

Відповідно має місце ситуація, за якої внаслідок не зазначення у рішенні від 29.05.2020 конкретних дій, яких має виконати суб`єкт господарювання для їх виконання, невиконання рішення стало підставою для прийняття оскаржуваної постанови.

Оскаржувана постанова не містить посилання на конкретну норму закону, яку порушив позивач, а в примітці під позначенням ** є вказівка про частиною другою-четвертою статті 44 Закону № 2735 та частинами другою-четвертою статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2736-VI (далі – Закон № 2736), яка є загальним переліком порушень, що не уточнює норму, якою передбачено штрафну санкцію.

Натомість, в оскаржуваній постанові зазначено про порушення пункту 9 Технічного регламенту № 927. Однак, Законом № 2735 не передбачено застосування штрафних санкцій за порушення пункту 9 Технічного регламенту № 927.

Отже, посилання відповідача в оскаржуваній постанові на порушення положень пункту 9 Технічного регламенту № 927, як на підставу застосування штрафних санкцій є безпідставним.

Рішенням від 29.05.2020 року № 1/1 визначено, що обмежувальний (корегувальний) захід полягає в усуненні формальної невідповідності. Однак, ні Законом № 2735, ні Технічним регламентом № 927 не визначено відсутність в паспорті якості товарного знаку виробника як формальну невідповідність. Відповідно, враховуючи вимоги Закону № 2735, обмежувальні (корегувальні) заходи можуть бути застосовані виключно щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, у тому числі в разі формальної невідповідності та, відповідно, свідчить про те, що контролюючим органом не може бути застосовано таких заходів за відсутність в паспорті якості товарного знаку виробника.

Крім того, позивач звертає увагу, що ним не допущено порушення пункту 9 Технічного регламенту № 927, оскільки він не видавав паспорти якості, так як вони видаються сертифікованими випробувальними лабораторіями, що чітко визначено законодавством; законодавством не визначено порядку та у який спосіб мало б відбуватися відображення товарного знаку підприємства-виробника на паспорті якості, виданому випробувальними лабораторіями; нормами законодавства не передбачено право чи обов`язок розповсюджувача (позивача) або постачальника вносити будь-які зміни (в т.ч. будь-які зображення, товарний знак, тощо) в паспорт якості, що виданий у встановленому порядку незалежною випробувальною лабораторією; паспорти якості, які були надані до перевірки, є чинними та дійсними, у відповідності до Технічного регламенту № 927 паспорт якості є достатнім та належним документом, який засвідчує якість нафтопродуктів.

Ухвалою судді від 08 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

17.09.2020 до суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову, відповідно до якої просить суд, крім постанови про накладення штрафних санкцій №1 від 01.07.2020, визнати протиправними та скасувати також винесені відповідачем:

· постанову про накладення штрафних санкцій від 01.07.2020 № 2 про накладення штрафу в розмірі 34000,00 грн.;

· постанову про накладення штрафних санкцій від 01.07.2020 № 3 про накладення штрафу в розмірі 34000,00 грн.;

· постанову про накладення штрафних санкцій від 01.07.2020 № 4 про накладення штрафу в розмірі 34000,00 грн.;

· постанову про накладення штрафних санкцій від 01.07.2020 № 5 про накладення штрафу в розмірі 34000,00 грн.

При цьому позивач вказує, що всі п`ять постанов відповідачем в межах одного заходу державного контролю – перевірки характеристик продукції на одному об`єкті. відвідування АЗС «WOG» за адресою Івано- Франківська область, Тисменицький район, с. Ямниця, вул. Галицька, 64.

Вважає, що постанови про накладення штрафних санкцій від 01.07.2020 р. №№ 2, З, 4, 5 також є протиправними з підстав, наведених у позовній заяві, тому, як і оскаржувана постанова № 1 від 01.07.2020 підлягають скасуванню.

29.09.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтовано наступним.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природніх ресурсів.

Згідно пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Держекоінспекції від 28.04.2020 №134 Державна екологічна інспекція Карпатського округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекція та їй підпорядковується.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1069 «Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд», яка набрала чинності 20.06.2017, Державна екологічна інспекція України визначена органом державного ринкового нагляду щодо бензину автомобільного, дизельного, суднових та котельних палив.

Згідно пункту 5 частини першої статті 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог.

Пунктами 5, 7 Технічного регламенту № 927 передбачено, що дозволяється виготовлення, введення в обіг і обіг палив, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту № 927.

Відповідно до пунктів 8, 9 цього Технічного регламенту, кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива. Документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: дату видачі і номер документа; назву, марку палива; товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу; назву та (адресу постачальника (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою.

З вищенаведеного слідує, що обіг палива можливий лише тому, яке відповідає вимогам цього Технічного регламенту.

Державною екологічною інспекцією Карпатського округу відповідно до наказу від 26.05.2020 №9 та направлення на проведення перевірки від 26.05.2020 №5 з 26.05.2020 по 29.05.2020 було проведено планову перевірку характеристик продукції, на АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет», що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Ямниця, вул. Галицька,64. За матеріалами якої складено Акт №5-10/20 від 29.05.2020, у відповідності до якого встановлено порушення пункту 9 Технічного регламенту № 927, а саме у паспорті якості відсутній товарний знак підприємства-виробника.

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією Карпатського округу прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №1/1 від 29.05.2020 відповідно до пункту 3 статті 29 Закону № 2735, щодо усунення формальної невідповідності. Термін виконання вказаного рішення 10.06.2020 року.

Звертає увагу суду на безпідставність посилань позивача, що відповідач діяв не у спосіб визначений частиною 7 статті 33 Закону № 2735, в якій визначені вимоги щодо оформлення рішення про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання. Адже відповідачем такого рішення не виносилось.

Скориставшись своїм правом, згідно пункту 10 статті 33 Закону № 2735 позивач надіслав клопотання від 04.06.2020 № 488, в якому просить продовжити термін виконання рішення від 29.05.2020 № 1/1. Листом від 17.06.2020 № 10-12/1173 Державна екологічна інспекція Карпатського округу продовжила термін виконання рішення до 30.06.2020.

Відповідно до пункту 3 статті 34 Закону № 2735, суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

На виконання вищевказаного рішення позивач надав повідомлення від 26.06.2020 № 581 про виконання рішення від 29.05.2020 № 1/1 в якому вказує, що випробувальною лабораторією паспорт якості видається за формою №11-НК і містить інформацію про завод-виробник. Всі паспорти виробника містять товарний знак є додатками та невід`ємною частиною паспортів якості.

Проте імперативною нормою пункту 9 Технічного регламенту № 927 чітко визначено, що паспорт якості палива повинен містити товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу, без визначення будь яких альтернатив та додаткових документів.

Проведеним аналізом інформації, що містилась в повідомленні суб`єкта господарювання про виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів Державною екологічною інспекцією Карпатського округу встановлено, що долучені до рішень документи є недостатніми, для підтвердження результативності виконання цих рішень та дотримання вимог Закону № 2735 та Технічного регламенту № 927.

У зв`язку з вищенаведеним було прийняте рішення про винесення постанови від 01.07.2020 № 1, якою застосовано штрафні санкції згідно підпункту 3 пункту 4 статті 44 Закону №2735 у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34 000 грн. (невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29| цього Закону). Форма постанови затверджена Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 19 квітня 2019 року № 667.

Таким чином, відповідач мав повноваження щодо притягнення ТОВ «Вест Петрол Маркет» до відповідальності, оскільки останній не виконав рішення посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції та не дотримався вимог Закону № 2735 і Технічного регламенту № 927, оскільки відповідно до пункту 9 Технічного регламенту № 927 документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: серед іншого товарний знак підприємства-виробника, а з врахуванням вищенаведеного позивач здійснював розповсюдження автомобільних бензинів та дизельного палива за відсутності товарного знаку підприємства-виробника на паспортах якості на АЗС де проводилась перевірки.

Одночасно з відзивом відповідачем подано заперечення на заяву про зміну предмету позову, яке обґрунтовано тим, що зміна предмету позову допускається у строки, встановлені частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), лише у випадку зміни фактичних обставин справи. Тоді як, всі фактичні обставини були відомі позивачу, ще до звернення до суду.

Також вказує, що частиною другою статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Оскільки оскаржувані постанови були складені 01.07.2020, то термін їх оскарження минув.

Суд відхиляє вказане заперечення відповідача з огляду на таке.

Відповідно, до приписів частини першої статті 47 КАС України, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином право позивача на зміну предмету або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог прямо передбачено законом. При цьому суд звертає увагу, що зазначена норма КАС України не містить застереження щодо такої обов`язкової умови реалізації вказаних прав позивача як «зміна фактичних обставин».

Також не заслуговує на увагу посилання позивача на приписи статті 286 КАС України, оскільки цією нормою встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, тобто щодо правовідносин, які регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Предметом оскарження у даній справі є рішення відповідача щодо накладення на суб`єкта господарювання (позивача) адміністративно-господарських санкцій, а відтак спірні правовідносини не входять в сферу регулювання Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виключає застосування до вирішення цього спору особливостей встановлених статтею 286 КАС України.

29.09.2020 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, яка обґрунтована наступним.

У відповідності до пункту 8 Технічного регламенту № 927 кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива.

Згідно пункту 3 Технічного регламенту № 927 партія палива - будь-яка кількість палива однієї марки, що супроводжується одним документом про якість (паспортом якості) палива.

Документ про якість (паспорт якості) палива - документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів

Відповідно до пункту 3 Технічного регламенту № 927 паспорти якості заводів-виробників є документами про якість палива, оскільки містять фактичні значення показників якості нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про відповідність вимогам нормативних документів.

Продукція, яка підлягала перевірці була забезпечена паспортами якості, виданими відповідними підприємствами-виробниками, які містять товарний знак підприємства- виробника.

Відповідачу на момент проведення перевірки були надані паспорти якості заводів-виробників. які оформлені належним чином на відповідну партію товару та підтверджують якість нафтопродуктів, паспорти якості заводів-виробників містять товарний знак підприємства-виробника, що свідчить про відповідність пункту 9 Технічного регламенту № 927. При цьому, невід`ємною частиною паспорту якості випробувальної лабораторії є саме паспорт якості заводу-виробника.

Таким чином, з наданих відповідачу паспортів якості вбачається, що паливо, яке підлягало перевірці, супроводжувалося паспортами якості, які відповідають Технічному регламенту № 927, а реалізація палива здійснювалася за наявності товарного знаку підприємства-виробника на паспортах якості.

Щодо постанови про накладення штрафних санкцій № 5 від 01.07.2020 в частині про порушення вимог пункту 20 Технічного регламенту № 927, а саме про відсутність знаку відповідності на паспорті якості № 231 від 25.04.2020 р. бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 зазначає наступне.

Для перевірки відповідачу надано паспорт якості № 231 від 25.04.2020 на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5, у якому міститься посилання на паспорт заводу-виробника №143758-3359329 від 06.04.2020, який є невід`ємною частиною.

Паспорт №143758-3359329 від 06.04.2020 містить нанесений знак відповідності технічним регламентам згідно форми, визначеної постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення» від 30.12.2015 № 1184 (далі – Постанови № 1184). Відповідно наявність національного знаку відповідності на паспорті №143758-3359329 від 06.04.2020, який є товарно-супровідним документом, документом про якість продукції, а також невід`ємною частиною паспорта якості, виданого випробувальною лабораторією, що відповідає чинному законодавству.

Також звертає увагу суду, що паспорт якості № 231 від 25.04.2020, як і інші паспорти, які було надано для перевірки, видані незалежною випробувальною лабораторією та відповідають загальним вимогам до паспортів якості, які викладені в пункті 9 Технічного регламенту № 927, передбаченій формі № 11-НК, яка затверджена Інструкцією № 271/121. Законодавством не передбачено права і обов`язку розповсюджувача, яким є позивач вносити будь-які зміни чи доповнення в паспорти якості, які видані випробувальними лабораторіями.

12.10.2020 від відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, що, крім доводів на ведених у відзиві, містить наступне.

Зауваження позивача щодо постанови про накладання штрафних санкцій №5 від 01.07.2020 в частині порушення вимог пункту 20 Технічного регламенту № 927, а саме про відсутність знаку відповідності на паспорті якості №231 від 24.04.2020 є необґрунтованим. Так як цим пунктом чітко передбачено, що перед введенням в обіг палива на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту № 927, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та не розмитість. Також згідно Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджених Наказом Мінпаливенерго України, Держспоживстандарту України від 04.06.2007 р№271/121 (надалі - Інструкція №271/121) передбачена Форма №11-НК документу про якість (паспорта якості) палива.

Постановою № 1184 визначено, що знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним Технічним регламентом № 927; знак відповідності наноситься перед уведенням продукції в обіг: Знак відповідності може супроводжуватися піктограмою або будь-яким іншим знаком, що вказує на особливий ризик або використання.

Пунктом 20 Технічного регламенту № 927, який є спеціалізованим нормативно-правовим документом саме щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, яким визначено нанесення саме на документ про якість (паспорт якості) палива національного знака відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту № 927 перед введенням в обіг палива.

Проте, всупереч нормам чинного законодавства на паспорті якості №231 від 24.04.2020 відсутній як товарний знак підприємства-виробника, так і національний знак відповідності.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

26.05.2020 Державною екологічної інспекцією Карпатського округу в особі завідувача сектору державного ринкового нагляду старшого державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Карпатського округу Петровського Віктора Карловича, на підставі направлення на проведення перевірки № 5 від 26.05.2020, наказ № 9 від 26.05.2020, проведено плановий захід, перевірку характеристик продукції за адресою АЗС за адресою Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Ямниця, вул. Галицька, 64.

За результатами перевірки складено Акт перевірки характеристик продукції № 5-10/20 від 29.05.2020 у відповідності до якого встановлено порушення пункту 9 Технічного регламенту № 927 щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 927 від 01.08.2013, а саме відсутній товарний знак підприємства-виробника на паспортах якості: № 234 від 25.04.2020 паливо дизельне Mustang ДП-Л-Євро5-В0; № 134 від 02.03.2020 бензин автомобільний Mustang А-92-Евро5-Е5; № 280 від 13.05.2020 бензин автомобільний Mustang А-95-Євро5-Е5; № 235 від 25.05.2020 на паливо дизельне Mustang+ДП-Л-Євро-В0; № 231 від 25.04.2020 бензин автомобільний марки А-95-євро5-Е5 (зазначено також про відсутність на даному паспорті якості знаку відповідності).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 1/1 від 29.05.2020; № 1/2 від 29.05.2020; № 1/3 від 29.05.2020; № 1/4 від 29.05.2020; № 1/5 від 29.05.2020.

Обґрунтуванням прийнятих рішень стало – розповсюдження нафтопродуктів за відсутності на паспортах якості товарного знаку підприємства-виробника, а у рішенні № 1/5 – додатково про відсутність знаку відповідності на паспорті якості № 231 від 25.04.2020.

Згідно прийнятих рішень визначено обмежувальні заходи – усунення формальної невідповідності вимогам Технічного регламенту № 927. Вжити заходів щодо усунення формальної невідповідності шляхом взаємодії з суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству. Встановлено термін виконання 10.06.2020.

Позивачем направлено зауваження на акт перевірки вих. № 482 від 02.06.2020. Подано клопотання вих. № 488 від 04.06.2020 з прохання роз`яснити, яким чином виконати рішення, та відстрочити у зв`язку з цим термін їх виконання.

Листом Державної екологічної інспекції вих. № 10-12/11/3 від 17.06.2020 за результатами розгляду клопотання термін виконання рішень продовжено до 30.06.2020, роз`яснень не надано.

30.06.2020 позивач надав відповідачу повідомлення про виконання рішень вих. №581 від 26.06.2020.

01.07.2020 відповідачем було складено протоколи №№ 1, 2, 3, 4, 5 про невиконання позивачем відповідно рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 29.05.2020 №№ 1/1, 1/2, 1/3, 1/4, 1/5.

01.07.2020 на підставі вказаних протоколів відповідачем було винесено оскаржувані у даній справі постанови про накладення штрафних санкцій:

№ 1 – порушення вимог пункту 9 Технічного регламенту № 927 щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 927 від 01.08.2013, а саме відсутній товарний знак підприємства-виробника на паспорті якості № 234 від 25.04.2020 паливо дизельне Mustang ДП-Л-Євро5-В0;

№ 2 – порушення вимог пункту 9 Технічного регламенту № 927 щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 927 від 01.08.2013, а саме відсутній товарний знак підприємства-виробника на паспорті якості № 134 від 02.03.2020 бензин автомобільний Mustang А-92-Евро5-Е5;

№ 3 – порушення вимог пункту 9 Технічного регламенту № 927 щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 927 від 01.08.2013, а саме відсутній товарний знак підприємства-виробника на паспорті якості № 280 від 13.05.2020 бензин автомобільний Mustang А-95-Євро5-Е5;

№ 4 – порушення вимог пункту 9 Технічного регламенту № 927 щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 927 від 01.08.2013, а саме відсутній товарний знак підприємства-виробника на паспорті якості № 235 від 25.05.2020 на паливо дизельне Mustang+ДП-Л-Євро-В0;

№ 5 – порушення вимог пунктів 9, 20 Технічного регламенту № 927 щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 927 від 01.08.2013, а саме відсутній товарний знак підприємства-виробника та знак відповідності на паспорті якості № 231 від 25.04.2020 бензин автомобільний марки А-95-євро5-Е5.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2735-VI державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам (далі - контроль продукції).

Орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону.

У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» повноваження також через свої територіальні органи, термін «орган ринкового нагляду» позначає також його територіальні органи.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону № 2735 ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1069 затверджено «Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд», зокрема Держекоінспекція відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року № 927 «Про затвердження Технічного регламенту № 927 щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» здійснює державний ринковий нагляд за автомобільними бензинами, дизельним, судновим та котельним паливом.

Пунктами 5, 7 Технічного регламенту № 927 передбачено, що дозволяється виготовлення, введення в обіг і обіг палива, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно пункту 8 Технічного регламенту № 927 кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива.

Документ про якість (паспорт якості) палива - документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів.

Пунктом 9 Технічного регламенту № 927 визначено, що документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: дату видачі і номер документа; назву, марку палива; товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу; назву та адресу постачальника (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою.

Приписами пункту 20 Технічного регламенту № 927 визначено, що перед введенням в обіг палив на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність; зображення національного знака відповідності повинно відповідати його опису, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 49, ст. 2188).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час проведення перевірки встановлено, що позивач здійснював розповсюдження автомобільних бензинів та дизельного палива за відсутності товарного знаку підприємства-виробника на паспортах якості, а також за відсутності знаку відповідності на одному із наданих паспортів якості.

Відповідальність суб`єктів господарювання за порушення у сфері державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлено нормами Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI (стаття 44) та в сфері введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2736-VI (стаття 15).

Вказані норми містять широкий ряд санкцій, що застосовуються уповноваженими органами у випадках встановлення порушень у відповідних сферах. При цьому такі санкції розрізняються як за фактичним характером та змістом порушення, так і за суб`єктним складом особи порушника та ступенем негативного впливу на порушника.

З наявних в матеріалах справи копій оскаржуваних постанов про накладення фінансових санкцій вбачається, що всі вони містять опис суті виявленого порушення (недотримання вимог пунктів 9, 20 Технічного регламенту № 927), однак в постановах відсутнє посилання на конкретну норму закону, що встановлює відповідальність за те чи інше конкретне порушення вимог законодавства у відповідній сфері.

Оскаржувані постанови в графі «порушені вимоги» містять примітку «**», що згідно роз`яснень, які містяться на бланку постанови означають «вимоги передбачено частинами другою-четвертою статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та частинами другою-четвертою статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»»

При цьому суд зазначає, що вказані норми законів № 2735 та № 2736, якими встановлено відповідальність за конкретні порушення, не містять санкцій за порушення безпосередньо вимог відповідних регламентів.

Таким чином відповідачем в оскаржуваних рішення не вказано, які конкретно норми законодавства, що передбачає відповідні санкції, порушено позивачем, що прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ (п.31 рішення від 28.10.2003 року у справі «Ракевич проти Росії» (Rakevich v. Russia), заява №589973/00); п.109 рішення від 13.12.2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» (Metropolitan Church of Bessarabia v. Moldova), заява № 45701/99); п.54 рішення від 23.09.1998 року у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and Others v. the United Kingdom); – згідно яких «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку». Зокрема, ЄСПЛ нагадує, що «національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві» (п.33 рішення від 15.11.1996 року у справі «Доменічіні проти Італії» (Domenichini v. Italy), Reports 1996-V).

На національному рівні Конституційний суд України в своєму рішенні від 29 червня 2010 року у справі №17-рп/2010 за конституційним поданням Уповноваженого ВРУ з прав людини зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абз.3 п.п.3.1 п.3), а у рішенні від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 Суд вказав, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі».

Згідно усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08) у випадку, «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, суд не наділений компетенцією встановлювати склад правопорушення допущеного суб`єктом господарювання у спірних правовідносинах.

Водночас, суд зазначає, що такі повноваження належать до виключної компетенції органу нагляду, однак при цьому вони є не дискреційними, адже встановлення складу правопорушення на підставі конкретної норми закону та застосування до винної особи чітко встановленої законом санкції є безпосереднім проявом наглядових та контрольних функцій відповідного уповноваженого органу, що притаманні лише цим органам.

Недотримання уповноваженим органом зазначеного алгоритму дій свідчить про недотримання цим органом засад та змісту контрольно-наглядової діяльності держави в особі відповідного уповноваженого органу.

Водночас, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржувані у даній справі постанови про накладення фінансових санкцій винесенні відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства України, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо інших доводів позивача та відповідача викладених у письмових заявах по суті справи суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а, крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Зважаючи на те, що суд не може перебирати на себе функції органу нагляду щодо встановлення складу правопорушення та застосування до особи санкцій передбачених законом, суд зазначає, що наведені вище висновки є достатніми для вирішення даного спору.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Державна екологічна інспекція Карпатського округу, як суб`єкт владних повноважень, не довела правомірності винесення оскаржуваних в даній справі постанов про накладення штрафних санкцій, а відтак позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частин першої та другої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції України Карпатського округу слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 510 гривень 00 копійок сплачених згідно платіжних доручень № 95 від 14.07.2020 та № 6697 від 15.09.2020.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови Державної екологічної інспекції України Карпатського округу області:

№ 1 від 01.07.2020 про накладення штрафних санкцій в сумі 34000 гривень;

№ 2 від 01.07.2020 про накладення штрафних санкцій в сумі 34000 гривень;

№ 3 від 01.07.2020 про накладення штрафних санкцій в сумі 34000 гривень;

№ 4 від 01.07.2020 про накладення штрафних санкцій в сумі 34000 гривень;

№ 5 від 01.07.2020 про накладення штрафних санкцій в сумі 34000 гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, ідентифікаційний код юридичної особи 42663493) за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції України Карпатського округу (76014, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23-а, ідентифікаційний код юридичної особи 42702233) судовий збір у сумі 10 510 (десять тисяч п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Ф.А. Волдінер