
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
17 листопада 2020 р. Справа № 120/4544/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1619 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
УСТАНОВИВ
У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини А 1619 (далі - відповідач). У позовній заяві позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно;
- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, із встановленням для обчислення індексації грошового забезпечення базового місяця, останнього збільшення окладу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що є учасником бойових дій. Наказом командира військової частини А 2896 від 11.05.2018 № 127, його звільнено з військової служби в запас за п. "б" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я). Виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення 11.05.2018.
14.07.2020 позивач звернувся із запитом до Військової частини А 1619 з метою нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по день виключення зі списків особового складу.
Відповідач листом № 1619/157/2404 від 31.07.2020 повідомив позивача, що згідно із роз`ясненнями Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 за № 10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 за № 252/10/136-16, від 08.08.2017 за № 78/0/66-17 та від 08.08.2017 № 15966/0/2-17/16 нарахування та виплата індексації за попередні роки не передбачена.
Також повідомлено, що для виплати індексації з січня 2016 по лютий 2018 фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було. Фінансування на виплату індексації не здійснювалося.
Обґрунтовуючи протиправність не нарахування та не виплати індексації позивач зазначив, що відповідно до законодавства, індексація доходів громадян, в тому числі грошового забезпечення військовослужбовців, є складовою частиною заробітку та підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Проте, на момент звільнення з військової служби, відповідач протиправно не провів нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з 2016 по 2018 та відмовився зробити це у позасудовому порядку. Тому за захистом своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду.
Ухвалою від 04.09.2020 відкрито провадження у адміністративний справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім, того відповідачеві встановлено 15 - ти денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
09.11.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Відповідач зазначає, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів.
Крім того зазначає, що відповідно до роз`яснення Департаменту від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2 у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз`яснення.
Відповідач зазначив, що відповідно до роз`яснення Департаменту від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2 (п. 7) передбачено, що у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", індексацію грошового забезпечення рекомендовано не нараховувати до окремого роз`яснення.
Також відповідач зазначив, що згідно роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 № 10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 № 252/10/136-16, від 08.08.2017 № 13700/з, від 08.08.2017 № 78/0/66-17, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.
Крім того відповідач зіслався на те, що представником позивача не надано до позовної заяви жодних документів на підтвердження повноважень для представництва.
Враховуючи наведене, на думку відповідача, підстави для задоволення вимог адміністративного позову відсутні.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові аргументи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 05.07.2016, яке видане Управлінням персоналу штабу управління оперативного командування «Південь» (а.с.13).
Наказом командира військової частини А 2896 від 11.05.2018 № 127, позивача звільнено з військової служби в запас за п. "б" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я). Виключений позивач зі списків особового складу та всіх видів забезпечення 11.05.2018 (а.с.9).
14.07.2020 позивач звернувся із запитом до Військової частини А 1619 з метою нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по день виключення зі списків особового складу.
Відповідач листом № 1619/157/2404 від 31.07.2020 повідомив позивача, що згідно із роз`ясненнями Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 за № 10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 за № 252/10/136-16, від 08.08.2017 за № 78/0/66-17 та від 08.08.2017 № 15966/0/2-17/16 нарахування та виплата індексації за попередні роки не передбачена.
Також повідомлено, що для виплати індексації з січня 2016 по лютий 2018 фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було. Фінансування на виплату індексації не здійснювалося (а.с.10-11).
Отримавши інформацію про відмову у проведенні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, та дізнавшись про підстави такої відмови позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких мотивів.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 № 2011-XII (далі - Закон від 20.12.91 № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону від 20.12.91 № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з Преамбулою до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.91 № 1282-XII (далі - Закон від 03.07.91 № 1282-XII) цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до ст. 1 Закону від 03.07.91 № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону від 03.07.91 № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Положеннями статті 4 Закону від 03.07.91 № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до ст. 6 Закону від 03.07.91 № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Водночас в силу вимог ст. 18, 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III, індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Отже, індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачеві у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексація не нараховувалась та не виплачувалась, що й стало причиною звернення його до відповідача з відповідним запитом.
Правомірність своїх дій відповідач обґрунтовує тим, що згідно роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 за № 10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 за № 252/10/136-16, від 08.08.2017 за № 78/0/66-17 та від 08.08.2017 № 15966/0/2-17/16 нарахування та виплата індексації за попередні роки не передбачена.
Також повідомлено, що для виплати індексації з січня 2016 по лютий 2018 фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було. Фінансування на виплату індексації не здійснювалося (а.с.10-11).
Суд не приймає до уваги зазначені посилання з огляду на те, що подібні роз`яснення мають суто інформаційний характер, не є нормативно-правовими актами та не можуть змінювати нормативного регулювання правовідносин щодо порядку проведення індексації грошового забезпечення.
Оцінюючи підстави не нарахування та невиплати індексації позивачу суд зазначає, що реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (справа "Кечко проти України", № 63134/00, рішення Європейського суду з прав людини від 07 листопада 2005 року).
У пункті 23 рішення в справі "Сук проти України" (№ 10972/05, від 10 червня 2011 року) Суд зазначив, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18 від 07.08.2019 у справі № 825/694/17 та від 23.10.2019 у справі № 825/1832/17.
Отже, відсутність у відповідача фінансових ресурсів для покриття витрат з індексації забезпечення, не може впливати на наявність або відсутність у позивача права на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов`язком відповідача.
Щодо позовної вимоги в частині встановлення для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) останнього місяця збільшення окладу, суд зазначає наступне.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно з п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Враховуючи вищенаведене, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів службовця. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до п.13 постанови № 1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року.
Проаналізувавши постанову Кабміну Міністрів України № 1294 в період її дії з 01.01.2008 по 01.03.2018, суд встановив незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців, а отже базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців вважається місяць у якому відбулося підвищення окладів (січень 2008).
Такий висновок узгоджується із практикою Сьомого апеляційного адміністративного суду щодо застосування норм матеріального закону при визначенні базового місяця для проведення індексації у справах № 120/310/20-а, № 120/443/20-а, 240/11964/19-а.
Щодо тверджень відповідача про те, що представником позивача не надано до позовної заяви жодних документів на підтвердження його повноважень, то суд оцінює їх критично, оскільки позовна заява підписана позивачем - ОСОБА_1 , а не його представником.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши аргументи відповідача на підтвердження правомірності своєї бездіяльності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову повністю. При цьому суд зазначає, що причиною порушення прав позивача на нарахування та виплату оспорюваної індексації стала протиправна бездіяльність відповідача (форма пасивної поведінки), а не дії, як помилково вважає позивач. Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити спірну індексацію грошового забезпечення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі суд не вирішує.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини А 1619 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно.
Зобов`язати військову частину А 1619 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, з урахуванням базового місяця січень 2008 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );
Відповідач: Військова частина А 1619 (вул. 1-го Травня, 64, м. Гайсин, Вінницька область, 23700, код ЄДРПОУ 26615118).
Суддя Богоніс Михайло Богданович
Судове рішення № 92918993, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 17.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/4544/20-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: