Ухвала суду № 92918847, 18.11.2020, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

м. Чернівці

18 листопада 2020 року № 926/2709/20

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Марущака І.В., розглянувши матеріали

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (58013, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 194 А, код 39909396)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» (59440, Чернівецька обл., Заставнівський район, с. Юрківці, код 40093326)

про стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок у сумі 44325,50 грн,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» про стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок у сумі 44325,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем самовільно зайнято 1) земельну ділянку площею 14,1524 га, яка розташована в урочищі «Клин» за межами с. Васловівці, в адміністративних межах Васловівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області; 2) земельну ділянку площею 4,5651 га кадастровий номер 7321586400:01:003:0061, яка розташована за межами с. Онут, на території Вікнянської об`єднаної територіальної громади Заставнівського району Чернівецької області, та 3) земельну ділянку площею 7,8978 га кадастровий номер 7321584400:01:007:0198, яка розташована в урочищі «Грицин Клин» за межами с. Дорошівці, в адміністративних межах Дорошовецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, чим завдано позивачу шкоди на загальну суму 44325,50 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Дослідивши зміст та форму позовної заяви на предмет її відповідності вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення позову без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 163 ГПК України передбачено, що ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Згідно підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Сума прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2020 рік згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 р. N 294-IX з 1 січня 2020 року встановлена в розмірі - 2102 гривні.

Втім до позовної заяви позивачем долучене платіжне доручення від 29.10.2020 № 931 про сплату судового збору в розмірі 1152,60 грн. Отже, позивач недоплатив судовий збір у сумі 949,40 грн.

Крім того, за приписами частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити:

(1) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (пункт 7);

(2) зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (пункт 8);

(3) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (пункт 9).

(4) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак ні у змісті поданої позовної заяви, ні в додатках до неї не міститься вказаних вище відомостей.

У позовній заяві містяться покликання на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11.09.2019, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.03.2019, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2019, постанову Верховного Суду від 09.07.2020, проте вони не додані до позовної заяви.

Також, як убачається зі складеного Господарським судом Чернівецької області акту від 17.11.2020 року, під час розкриття конверта, надісланого Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області, не виявились вказаних у додатках до позовної заяви документів, а саме: копії повідомлення про надання пояснень у зв`язку з використанням земельної ділянки від 07.05.2018, копії постанови про накладення адміністративного стягнення №195-ДК/0105По/08/01-19 від 24.05.2018, копії постанови про накладення адміністративного стягнення №164-ДК/0107По/08/01-19 від 24.05.2018, копії квитанцій поштового відправлення за номером поштового відправлення 008488100305. Копії повідомлення про надання пояснень у зв`язку з використанням земельної ділянки від 07.05.2018, копії ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі №6001485/20-а, копії постанови про накладення адміністративного стягнення №191-ДК/01106По/08/01-19 від 24.05.2018. Позивачем не зазначено причин їх неподання.

Окрім того, згідно з частиною першою статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з пунктами 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Із сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є поштова квитанція та опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Однак в матеріалах позовної заяви наявна лише поштова квитанція від 11.06.2020 та відсутній опис вкладення про направлення на адресу відповідача копії позову та доданих до нього документів.

Таким чином, суд установив, що позовну заяву подано без додержання вимог пункту 2 частини першої статті 164, частини третьої статті 162 ГПК України, частини першою статті 172 ГПК України.

Частиною першою статті 174 ГПК України унормовано: “Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.”

“В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити),” – частина друга статті 174 ГПК України.

Поряд з цим, суд вважає за належне роз`яснити позивачу, що якщо усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду (частина третя статті 174 ГПК України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області залишити без руху.

2. Для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків позивачу належить надати суду:

2.1 докази доплати судового збору в сумі 949,40 грн;

2.2 відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювались;

2.3 документи, вказані у позовної заяви, які не були додані до її матеріалів.

2.4 зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

2.5 попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

2.6 докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів справи листом з описом вкладення;

2.7 підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

3. Встановити позивачу строк для виправлення недоліків позовної заяви – десять днів з моменту отримання цієї ухвали або закінчення встановленого Кабінетом Міністрів України карантину.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя І.В. Марущак