Рішення № 92918765, 18.11.2020, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2020 р. Справа № 924/1049/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом Кам`янець-Подільського акціонерного товариства "Гіпсовик", м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

до товариства з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс", м. Хмельницький

про стягнення 50 000,00 грн. заборгованості за договором №360-К безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 14.11.2019 року,

представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 50 000,00 грн. заборгованості за договором №360-К безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 14.11.2019 року. Вимоги обґрунтовує неналежним виконанням ТДВ "Завод Адвіс" своїх зобов`язань з своєчасного повернення отриманих коштів фінансової допомоги.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 21.09.2020 року відкрито провадження у справі за позовом Кам`янець-Подільського акціонерного товариства "Гіпсовик", м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області до товариства з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс", м. Хмельницький про стягнення 50000,00 грн. заборгованості за договором №360-К безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 14.11.2019 року, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та надано відповідачу строк для подання відзиву на позов до 09.10.2020 року.

Як вбачається із судової повістки від 22.09.2020 року, відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі 23.09.2020 року, проте, відзиву на позов не надав, причин суду не повідомив; клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

З огляду на обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

14.11.2019 року між Кам`янець-Подільським акціонерним товариством "Гіпсовик" (допомогодавець) та товариством з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс" (користувач) укладено договір №360-к безвідсоткової фінансової допомоги (далі - договір), за умовами якого допомогодавець передає користувачеві безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в сумі 50 000,00 грн., а користувач зобов`язується повернути таку саму суму грошових коштів в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. договору).

Безвідсоткова фінансова допомога надається шляхом перерахування допомогодавцем зазначеної суми на банківський розрахунковий рахунок користувача (п. 2.1. договору).

У п. 2.2. договору передбачено, що користувач зобов`язується повернути отриману безвідсоткову фінансову допомогу до 31.01.2020 року.

Термін повернення зазначеної суми безвідсоткової фінансової допомоги, визначений у п. 2.2. даного договору, може бути продовжений за згодою сторін (п. 2.3. договору).

Згідно п. 2.5. договору днем повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (її частини) вважається день зарахування суми безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (її частини) на поточний рахунок допомогодався.

В силу п. 6.3. договору він набуває чинності з моменту передачі допомогодавцем безвідсоткової фінансової допомоги, зазначеної в п.1.1. користувачеві або перерахування відповідних коштів на його банківський рахунок.

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

На виконання умов договору позивач платіжним дорученням №1099 від 21.11.2019 року перерахував відповідачу 50000,00 грн. поворотної фінансової допомоги.

Кам`янець-Подільське АТ "Гіпсовик" звернулось із листом №81 від 07.02.2020 року до ТДВ "Завод Адвіс", у якому просить повернути 50000,00 грн. безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.

Відповідач надіслав позивачу листа №14 від 17.02.2020 року з проханням підписати додаткову угоду до договору №360-К від 14.11.2019 року щодо повернення позики до 15.03.2020 року. 17.02.2020 року між сторонами у справі підписано додаткову угоду до договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №360-К від 14.11.2019 року, у якій погоджено строк повернення допомоги 15.03.2020 року.

У відповідь на звернення відповідача із листом №17 від 16.03.2020 року сторонами договору 16.03.2020 року підписано додаткову угоду до договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №360-К від 14.11.2019 року, у якій погоджено строк повернення допомоги до 30.04.2020 року.

14.05.2020 року позивачем надіслано ТДВ "Завод Адвіс" листа №200 від 06.05.2020 року щодо повернення 50000,00 грн. поворотної фінансової допомоги.

Відповідач у листі №45/1, адресованому позивачу, просить останнього відтермінувати повернення допомоги до 15.06.2020 року.

Між сторонами у справі 30.04.2020 року укладено додаткову угоду до договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №360-К від 14.11.2019 року, у якій погоджено строк повернення допомоги до 15.06.2020 року.

Кам`янець-Подільське АТ "Гіпсовик" надіслало ТДВ "Завод Адвіс" листа №288 від 24.06.2020 року щодо повернення 50000,00 грн. поворотної фінансової допомоги, та 03.08.2020 року претензію з аналогічними вимогами.

У відповідь ТДВ "Завод Адвіс" звернулося з листом №58/1 від 05.08.2020 року, у якому просить відтермінувати повернення допомоги до 31.08.2020 року у зв`язку зі складним фінансовим становищем.

З вищевикладеного, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Матеріалами справи стверджується, що 14.11.2019 року між Кам`янець-Подільським акціонерним товариством "Гіпсовик" (допомогодавець) та товариством з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс" (користувач) укладено договір №360-к безвідсоткової фінансової допомоги, за умовами якого допомогодавець передає користувачеві безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в сумі 50000,00 грн., а користувач зобов`язується повернути таку саму суму грошових коштів в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На виконання умов договору позивачем 21.11.2019 року перераховано відповідачу 50 000,00 грн., що вбачається із платіжного доручення №1099 від 21.11.2019 року та виписки з банківського рахунку.

Згідно із абз.1 ч. 1, ч.3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У п. 2.2. договору передбачено, що користувач зобов`язується повернути отриману безвідсоткову фінансову допомогу до 31.01.2020 року. Окрім того, за положеннями п.2.3 договору термін повернення зазначеної суми безвідсоткової фінансової допомоги, визначений у п. 2.2. даного договору, може бути продовжений за згодою сторін.

У відповідності до вказаного пункту договору між Кам`янець-Подільським АТ "Гіпсовик" та ТДВ "Завод Адвіс" укладались додаткові угоди до договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 17.02.2020 року, від 16.04.2020 року та від 30.04.2020 року, якими продовжено термін повернення позики до 15.06.2020 року.

Проте, матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів повернення ТДВ "Завод Адвіс" отриманих від позивача 50000,00 грн. коштів поворотної фінансової допомоги у строки, визначені додатковими угодами до договору, з чого суд приходить до висновку про стягнення відповідної суми з ТДВ "Завод Адвіс" в судовому порядку.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З всього вищевикладеного, позов Кам`янець-Подільського акціонерного товариства "Гіпсовик", м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області до товариства з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс", м. Хмельницький про стягнення 50000,00 грн. заборгованості за договором №360-К безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 14.11.2019 року, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору у зв`язку з задоволенням позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

позов Кам`янець-Подільського акціонерного товариства "Гіпсовик", м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області до товариства з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс", м. Хмельницький про стягнення 50000,00 грн. заборгованості за договором №360-К безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 14.11.2019 року задовольнити.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс" (29000, м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88, код 00498431) на користь Кам`янець-Подільського акціонерного товариства "Гіпсовик" (32300, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, провулок Індустріальний, 1, код 22986119) 50000,00 грн. (п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.) заборгованості, 2102, 00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.

Віддрук. у 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (32300, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, провулок Індустріальний, 1) - рек. з пов. про вручення; 3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88) - рек. з пов. про вручення