Ухвала суду № 92917320, 18.11.2020, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

18 листопада 2020 року № 903/849/20 Суддя Господарського суду Волинської області Костюк С. В., розглянувши матеріали

за позовом Фізичної особи - підприємця Масалова Сергія Миколайовича

до відповідача: ДП ДГ «Перше травня» Волинської ДСГДС ІК НААН»

про стягнення 1305470,00 грн.

в с т а н о в и л а:

позивач - Фізична особа - підприємець Масалов Сергій Миколайович звернувся до суду з позовною заявою до ДП ДГ «Перше травня» Волинської ДСГДС ІК НААН» про стягнення 1305470,00 грн заборгованості, з них 945470,00 грн за договором будівельного підряду № 008 від 17.09.2019, 50000,00 грн за договором оренди майна № 1 від 19.09.2019, 280000,00 грн за договором оренди майна № 2 від 01.10.2019, 30000,00 грн за договором оренди майна № 1 від 01.04.2020.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору будівельного підряду № 008 від 17.09.2019 та договорів оренди майна № 1 від 19.09.2019, № 2 від 01.10.2019 та № 1 від 01.04.2020 в частині проведення розрахунків за цими договорами.

Розглянувши вказану позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Відповідно до статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

Справи, що перебувають у провадженні господарського суду, в разі об`єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.

Якщо провадження у справах було відкрито в один день, справи, в разі об`єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який першим прийняв рішення про їх об`єднання.

Справи, об`єднані в одне провадження, роз`єднанню не підлягають.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Отже, порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Так, в позовній заяві позивачем заявлено позовні вимоги, що ґрунтуються на чотирьох окремих договорах, а саме стягнення заборгованості за договором будівельного підряду № 008 від 17.09.2019 та за договорами оренди майна № 1 від 19.09.2019 року, № 2 від 01.10.2019 та № 1 від 01.04.2020. Кожен з цих договорів має свою правову природу та потребує дослідження судом як на предмет існування цього договору так і умов його виконання.

Наявність зв`язку між собою зазначених вимог, підставою виникнення або поданими доказами не вбачається, а тому сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін і суттєво утруднить вирішення спору. Отже, позивач об`єднав позовні вимоги з порушенням правил їх об`єднання.

Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання відповідачем договорів необхідним є з`ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли з кожного договору, з`ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору їх правової природи, настання строку виконання зобов`язання, і в свою чергу при вирішенні вимог, що виникли з різних договорів, суд має надати оцінку укладеним між позивачем та відповідачем договорам, визначити строк їх дії, встановити чи є обставини на які зроблені посилання про наявність порушення відповідачем своїх зобов`язань підставою вважати їх такими, що виникли при виконанні вказаних договорів. Заявлені позивачем вимоги не пов`язані підставою їх виникнення (виникли з різних договорів) та не пов`язані поданими доказами, оскільки документи, що підтверджують виконання договорів в тому числі за надані послуги є різними (докази не пов`язані), а відтак ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в даному випадку не може бути застосована.

Відповідно до п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо позивач порушив правила об`єднання вимог або об`єднання цих вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву.

Отже, господарський суд дійшов висновку про те, що сумісний розгляд позовних вимог, що ґрунтуються на чотирьох окремих договорах, які не пов`язані між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказами перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах строку, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно частини 6 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Таким чином, позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного, суд повертає позовну заяву без розгляду відповідно до п. 2 ч.5 ст. 174 ГПК України.

Керуючись ст. 173, п. 2 ч.5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву з матеріалами на 195-ти арк. повернути позивачу – Фізичній особі - підприємцю Масалову Сергію Миколайовичу.

Відповідно до ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку і строки встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 18.11.2020.

Суддя С. В. Костюк