Рішення № 92914542, 12.11.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17808/19

Провадження № 2/761/1249/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Саадулаєва А.І.,

при секретарі: Валовій Д.С.,

за участю:

представника відповідача - Заплішної О.Д.,

представника третьої особи-1 - Плачинди К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», ТОВ «ФК «Приватні інвестиції», про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - відповідач, Фонд), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» (надалі - третя особа-1), ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» (надалі - третя особа-2), про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Предметом позову є:

Визнання протиправним та скасувати рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 жовтня 2018 року №2153 в частині затвердження умов продажу активів ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», а саме: права вимоги за кредитним договором № 64-08-И/ЗЗ від 11 квітня 2008 року та договорами забезпечення (іпотеки, поруки), лот № F07GL34903.

Зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про скасування відкритих торгів (аукціону) від 29 листопада 2018 року щодо продажу активів ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», а саме: права вимоги за кредитним договором № 64-08-И/ЗЗ від 11 квітня 2008 року та договорами забезпечення (іпотеки, поруки), лот № F07GL34903.

Підставою позову є обґрунтування наявності майнового інтересу на власність особи, яка не була учасником торів.

1. Сума заборгованості за Кредитними договором від 11.04.2008 р. № 64-08-И/33, стягнута рішенням Вишгородського районного суду м. Києва від 10.12.2015 року, в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції визначається майном банку. З огляду на наведене, інше майнове право, зокрема, право вимоги за даним договором, яке вже реалізовано Банком (Фондом) шляхом звернення до суду, в частині стягнутої суми заборгованості не може окремо від даної суми повторно розглядатися як актив банку, що підлягає продажу на відкритих торгах.

2.Зазначає, що дії Відповідача по продажу на відкритих торгах права вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» за кредитним договором № 64-08-И/33 від 11.04.2008 року (із забезпеченням) є такими, що порушують права позивача, оскільки, Банком (Фондом) вже було вжито передбачених Законом заходів щодо збереження майна та активів банку, що ліквідується, шляхом звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитними угодами, а рішення щодо продажу права вимоги за даним договором призвело до повторного стягнення з позивача заборгованості за одним і тим самим договором різними кредиторами, що є неприпустимим.

3.Окрім того, розмір заборгованості, наведений в публічному паспорті активу, що виставляється на продаж, не відповідає розміру заборгованості, встановленому рішенням районного суду, та є більшим. Додатково зазначає про відсутність правових підстав для нарахування процентів за кредитним договором, за наявності судового рішення про задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі. Крім цього, позивач зазначає про те, що він з 2016 року сплачує заборгованість за кредитним договором, однак ці платежі не були враховані банком під час виставлення права вимоги на продаж, що призводить до подвійного стягнення коштів з боржника.

Рух справи.

Вказана позовна заява протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Піхур О.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 травня 2019 року відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи (а.с. 85-68).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 травня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову (а.с. 87-88).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 серпня 2019 року залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» (а.с. 150-151).

На підставі розпорядження щодо повторного автоматизованого розподілу справи № 01-08-228 від 14 січня 2020 року, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Саадулаєва А.І.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року цивільну справу прийнято до провадження судді Саадулаєва А.І.

02 серпня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 91-109). Відповідач не погодився з вимогами позовної заяви зазначивши про правомірність дій та рішень Фонду з організації відчуження майна (активів) неплатоспроможного банку, які затверджені відповідним рішенням Фонду (Виконавчою дирекцією чи Комітетом).

Рішенням Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів від 19 жовтня 2018 року №1253 визначено активи ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», що підлягають продажу (повторному) на відкритих торгах (аукціоні), шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції, а саме: пули активів, що складаються з прав вимоги за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами, в тому числі лот№1, група 1, код 2020 (дат даток №1 до рішення), в числі яких під №10 кредитний договір №64-08-И/33, позичальник ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , балансова вартість на 01.09.2018 3883939,97; оціночна вартість (01.04.2016) 348760,40 грн. без ПДВ; початкова (стартова) ціна 695042,59 грн. без ПДВ (а.с. 96, 117).

Крім цього, відповідачем дотримано порядку формування та погодження пропозицій з продажу активів (майна) банків, що ліквідуються. Так, Малим комітетом з управління активами ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» сформовано пропозицію щодо умов продажу пулу активів, що складаються з прав вимоги за кредитними договорами, що укладені з фізичним особами, в тому числі лот №1, група 1, код активу 202 (додаток №1 до рішення), до якого включено право вимоги за Кредитним договором №64-08-И/33 від 11.04.2008. На підставі даної пропозиції, рішенням Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів від 09.10.2018 №2153, визначено умови продажу активів. У зв`язку із зазначеним, відповідач стверджує, що ним дотримано порядок формування та погодження пропозицій з продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, який передбачено Положенням №388, а тому, спірні рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом і нормативно-правовими актами Фонду.

29 листопада 2018 року оформовано протокол електронних торгів, на виконання умов якого між переможцем електронного аукціону ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» і ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги б/н від 20.12.2018. У зв`язку із зазначеним, відбулась заміна кредитора, правомірність якої підтверджено постановою Київського апеляційного суду від 06.06.2019.

Також відповідачем зазначено про те, що стягнута за рішенням суду заборгованість у розмірі 2366293,64 утворилася станом на 20 червня 2015 року.

Крім цього, відповідач не погодився з аргументами позивача щодо наявності подвійного стягнення та зазначив про те, що наслідком укладення відповідного договору є виключно заміна кредитора, яка не призведе до повторного стягнення заборгованості.

Крім цього, відповідачем спростовано нарахування процентів після винесення рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 грудня 2015 року по справі № 363/3896/15-ц, зазначивши про те, що банк правомірно нарахував на суму простроченої заборгованості інфляційні втрати за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, яке здійснено на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, яке також узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 04 липня 2019 року у справі №310/11534/13-ц, на яку також посилається позивач.

Крім цього, відповідач не погодився із позовною вимогою щодо зобов`язання Фонду скасувати своє рішення, оскільки вказане рішення є ненормативним актом індивідуальної дії, яке вичерпало свою дію фактом його застосування - укладенням договору відступлення прав вимоги.

Також відповідачем зазначено про відсутність належних та допустимих доказів порушення прав та інтересів позивача в результаті проведення спірного аукціону.

18 вересня 2020 року на адресу суду надійшли пояснення третьої особи - АТ «Банк «Фінанси та Кредит», в яких третя особа вважає позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню у зв`язку з його невідповідністю вимогам до змісту позовної заяви, відсутністю в них обґрунтування позовних вимог, порушенням позивачем зобов`язань за кредитним договором.

В судове засідання, яке відбулось 12 листопада 2020 року позивач не з`явився, однак в позовній заяві представник позивача просив у разі неявки сторони позивача проводити розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

В судове засідання з`явився представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ПАТ «Банк «Фінанси та кредит».

В судове засідання не з`явився представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ «ФК «Приватні інвестиції».

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

11 квітня 2008 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 64-08-И/33, згідно якого позивач отримав кредит у розмірі 110000,00 доларів США зі сплатою щомісячно відсотків за користування кредитом у розмірі 8% річних та кінцевим терміном повернення 10.04.2028р. Кредит був наданий за цільовим призначенням для придбання квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 59,7 кв. м. (а.с. 50-53)

В забезпечення договірних зобов`язань, 11 квітня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та Позивачем було укладено Договір іпотеки, згідно з умовами якого було передано ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в іпотеку однокімнатну квартиру загальною площею 59,70 кв.м, житловою площею 18,80 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Того ж дня, між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 64-08-П/33 (а.с. 62-63).

У зв`язку із порушенням позивачем зобов`язань за вказаним кредитним договором, у серпні 2015 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось до Вишгородського районного суду Київської області із позовом про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором у загальній сумі 2366293 грн. 64 коп.

Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10 грудня 2015 року по справі № 363/3896/15-ц, за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 64-08-И/33 від 11.05.2008 року в сумі 2 366 293,64 грн. та сплачений позивачем судовий збір у розмірі у сумі 3 654,00 грн (а.с. 43-44).

На підставі виконавчого листа № 363/3896/15-ц, виданого 25 лютого 2016 року відкрито виконавче провадження №52424456 (а.с. 45).

Під час розгляду справи № 363/3896/15-ц, а саме, 17 вересня 2015 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» визнано неплатоспроможною банківською установою та запроваджено тимчасову адміністрацію банку, з 18.12.2015 триває процедура ліквідації банку, яка продовжена до 17.12.2019 відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду від 27.11.2017 № 5175.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що на підставі постанови Правління НБУ від 17.09.2015 р. № 612 «Про віднесення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2015 р. № 171 «Про впровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 р. до 17.12.2015 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», визначені ст.ст. 37-39 Закону України «Про систему гарантування складів фізичних осіб» Чернявську О.С. (а.с. 75).

Відповідно до постанови Правління НБУ від 17.12.2015 р. № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 р. № 230, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», визначені ст.ст. 37, 38, 47-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ОСОБА_3 на два роки з 18.12.2015 р. до 17.12.2017 р. включно (а.с. 74).

На підставі п. 2 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 35, ч. 5 ст. 44, ч. 3 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 27.11.2017 р. № 5175 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» строком на два роки до 17.12.2019 р. включно. Відповідно до вказаного рішення продовжено повноваження ліквідатора, визначені ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, Валендюку Владиславу Сергійовичу строком на два роки до 17.12.2019 р. включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18.12.2017 р. № 5429 відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», делеговані Валендюку B.C.

З 19.12.2017 р. призначено Валендюка B.C. уповноваженою особою Фонду та делеговано повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», визначені п. 1,2, 3, 4, 6, 7, 9 2 ст. 37, ст. 38, п. 1,3, 5, 6, 7 ч. 1, ч. 2 ст. 48, ст. 49, 52, 52(1), 53 Закону та інші повноваження, щo виходять з мети та суті Закону, відповідно до розподілу обов`язків.

З 19.12.2017 р. призначено ОСОБА_6 уповноваженою особою Фонду та делеговано повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», визначені п. З, 5, 7, 8, 9 ч. 2 - 37, п. 2, 4, 5, 6, 9 ч. 1, ч. 2 ст. 48, ст. 50, 51, 53 Закону та інші повноваження, що виходять з мети та суті Закону, відповідно до розподілу обов`язків.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 05.04.2018 р. № 993 звільнено від виконання обов`язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Валендюка B.C. та відкликано всі делеговані йому повноваження.

Також відповідно до вищезазначеного рішення, з 06.04.2018 р. всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», визначені ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано ОСОБА_6

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2017 р. № 2837 «Про утворення Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів, делегування йому частини повноважень виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб», зареєстровано в МЮУ 28.07.2017 р. за № 932/30800, утворено Комітет Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів, а також, делеговано Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів повноваження виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із затвердження відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань продажу майна активів) банку, що ліквідується.

Малим комітетом з управління активами ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» сформовано пропозицію щодо умов продажу пулу активів, що складаються з прав вимоги за кредитними договорами, що укладені з фізичним особами, в тому числі лот №1, група 1, код активу 202 (додаток №1 до рішення), до якого включено право вимоги за Кредитним договором №64-08-И/33 від 11.04.2008. На підставі даної пропозиції, рішенням Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів від 09.10.2018 №2153, визначено умови продажу активів.

Рішенням Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів від 19 жовтня 2018 року №1253 визначено активи ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», що підлягають продажу (повторному) на відкритих торгах (аукціоні), шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції, а саме: пули активів, що складаються з прав вимоги за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами, в тому числі лот№1, група 1, код 2020 (дат даток №1 до рішення), в числі яких під №10 кредитний договір №64-08-И/33, позичальник ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , балансова вартість на 01.09.2018 3883939,97; оціночна вартість (01.04.2016) 348760,40 грн. без ПДВ; початкова (стартова) ціна 695042,59 грн. без ПДВ (а.с.113-118).

У зв`язку із зазначеним відповідач дотримано порядок формування та погодження пропозицій з продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, який передбачено Положенням №388.

29.11.2018 р. проведено публічні електронні торги (аукціон) з продажу прав вимоги за кредитним договором - лот № F07GL34903.

29.11.2018 р. о 16:43:58 год. оператором TOB «ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА» сформовано Протокол електронних торгів № UA-EA-2018-10-1 l-000022-b, відповідно до якого переможцем визначено учасника TOB «ФК «ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ», ідентифікаційний од 37356981, яким запропоновано найвищу цінову пропозицію у розмірі 3 174 518,01 грн. (а.с. 123-124).

На виконання умов Протоколу електронних торгів № UA-EA-2018-10-1 l-000022-b, між переможцем електронного аукціону TOB «ФК «ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ» і ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги б/ н від 20.12.2018 р. (а.с. 125-128).

Позивач стверджує, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (Фондом) вжито заходів по збереженню свого майна та поверненню заборгованості позичальника перед банком в установленому законодавством порядку - шляхом звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором від 11.04.2008 року № 64-08-И/33. При цьому, позивачем частково виконано дане рішення суду та погашено частину суми заборгованості. Вказане рішення набрало законної сили, а сторони у справі перебувають у статусі боржника та стягувача відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на наведене, інше майнове право, зокрема, право вимоги за даним договором, яке вже реалізовано Банком (Фондом) шляхом звернення до суду, в частині стягнутої суми заборгованості не може окремо від даної суми повторно розглядатися як актив банку, що підлягає продажу на відкритих торгах. А тому, дії Відповідача по продажу на відкритих торгах права вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» за кредитним договором № 64-08-И/33 від 11.04.2008 року (із забезпеченням) є такими, що порушують права позивача, оскільки Банком (Фондом) вже було вжито передбачених Законом заходів щодо збереження майна та активів банку, що ліквідується, шляхом звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитними угодами, а рішення щодо продажу права вимоги за даним договором призвело до повторного стягнення з позивача заборгованості за одним і тим самим договором різними кредиторами, що є неприпустимим.

Окрім того, розмір заборгованості, наведений в публічному паспорті активу, що виставлявся на продаж, не відповідав розміру заборгованості, встановленому рішенням районного суду, та є більшим. Додатково зазначає про відсутність правових підстав для нарахування процентів за кредитним договором, за наявності судового рішення про задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі. Крім цього, позивач зазначає про те, що він з 2016 року сплачує заборгованість за кредитним договором, однак ці платежі не були враховані банком під час виставлення права вимоги на продаж, що призводить до подвійного стягнення коштів з боржника.

Перевіривши доводи позивача, з`ясувавши заперечення відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

На підставі заочного рішення Вишгородського районного суду Київської області д 10.12.2015 р. у справі № 363/3896/15-ц судом було видано чотири виконавчі листи, які були пред`явлені до Шевченківського районного відділу ДВС ГТУЮ у м. Києві для виконання.

Як вбачається із заяв по суті справи, відповідачем спростовано нарахування процентів після винесення рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 грудня 2015 року по справі № 363/3896/15-ц, та зазначено про нарахування суму простроченої заборгованості інфляційних втрат за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, яке здійснено на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, що також узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 04 липня 2019 року у справі №310/11534/13-ц, на яку також посилається позивач.

Перевіряючи вказану обставину, суд також звертає увагу на те, що 20 грудня 2018 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за умовами якого до ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» перейшли права вимоги за кредитним договором № 64-08-И/33 від 11 квітня 2008 року, з усіма додатками та додатковими угодами, що укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 , а також договором поруки № 64-08-П/33 від 11 квітня 2008 року з усіма додатками та додатковими угодами, що укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , в якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 (а.с. 125-128).

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11.02.2019 р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 06.06.2019 р., замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на TOB «ФК «ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ» по цивільній справі № 363/3896/15-ц про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 64-08-И/33 від 11.05.2008 р. в сумі 2 366 293,64 грн. та сплачений позивачем судовий збір у розмірі у сумі 3 654,00 грн.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.

Без заміни сторони виконавчого провадження, правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Встановивши, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на підставі договору про відступлення прав вимоги передало ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» права вимоги за договорами кредиту та додатковими угодами щодо боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і вказаний договір є дійсним, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Вказане положення знайшло своє закріплення також в приписах ст. 263 ЦПК України, якою встановлено вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення. Зокрема у ч.4 вказаної статті унормовано положення про те, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Керуючись вказаними приписами, суд враховує висновок щодо застосування норми права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року в справі №803/1273/16, реєстраційний номер рішення 79445663, відповідно до якого Велика Палата Верховного Суду вважає безпідставними висновки судів, що продаж права вимоги за кредитним договором тягне за собою заміну кредитора в зобов`язанні, що призведе до повторного стягнення з товариства заборгованості за одним кредитним договором різними кредиторами та порушення прав позивача, оскільки наслідками такого продажу є виключно заміна стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення господарського суду у справі.

Суд також враховує висновки про застосування норми права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі №921/107/15-г/16, реєстраційний номері рішення 77720890, де Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що ліквідаційна процедура передбачає продаж майна банку, зокрема відповідно до статті 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Наявність судового рішення про задоволення вимоги банку до боржника не є перешкодою для здійснення продажу такої вимоги.

Висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позов має на меті створення умов для позбавлення переможця торгів придбаного ним активу, при цьому не довівши належними і допустимими доказами наявності порушеного права, яке підлягає захисту, а тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, то судові витрати необхідно покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.20, 27 Закону України «Про страхування», ст.ст.11, 979, 993, 1166 ЦК України, ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», ТОВ «ФК «Приватні інвестиції», про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.

Суддя: